Рішення № 76902897, 02.10.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2489/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер Груп" (22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Орджонікідзе, буд. 9)

про: накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер Груп" про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг у сумі 2120,16, в тому числі основного платежу - 0,00 грн., штрафні санкції - 2111,16 грн., пені - 8,86 грн. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2017 по справі №802/496/17-а, вирішено стягнути з ТОВ "Трансфер Груп" податковий борг в сумі 2124,40 грн. з рахунку платника податків у банках. Однак, вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив в повному обсязі. При цьому, ГУ ДФС у Вінницькій області встановлено, що у підприємства відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Трансфер Груп".

Згідно ухвали суду від 31.07.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач копію ухвали суду отримав 06.08.2018, однак у встановлений судом строк відзив не подав.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін по справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, та надані докази, суд встановив наступне.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно вимог п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган звернувся до суду з позовом накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Трансфер Груп", що знаходяться у банках на суму боргу 2120,16 грн.

В підтвердження даного боргу позивачем надано довідку податкового органу та витяг з облікової картки платника податку

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 19.04.2017 Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі №802/496/17-а про стягнення з ТОВ "Трансфер Груп" податкового боргу в сумі 2124,40 грн. з рахунку платника податків у банках.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді відповідач має податковий борг щодо сплати податків і зборів в загальному розмірі 2124,40 грн., згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2017 по справі №802/496/17-а, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.

Відповідно до положень п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, та п.20.1.33. ст. 20 ПК України контролюючий орган мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено.

Відповідно до листів Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області №02-10/2737 від 04.06.2018, Регіонального сервісного центру у Вінницькій області МВС України №31/2-2194 від 01.06.2018, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на не рухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №131456451 від 19.07.2018 року, встановлено, що у відповідача відсутнє рухоме чи нерухоме майно, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, враховуючи відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку та, відповідно, про задоволення позову.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165) задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер Груп" (22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Орджонікідзе, буд. 9, код ЄДРПОУ 38628238), що знаходяться в банках на суму боргу 2120,16 грн. (дві тисячі сто двадцять грн., шістнадцять коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович