Рішення № 76902737, 04.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2018Справа № 910/10231/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/10231/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (вул. Перемоги, 97-А, м. Запоріжжя, 69005)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (Пров. Індустріальний, буд. 23, м. Київ,03056)

про відшкодування 2 834,00 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (далі - відповідач) про стягнення 2 834, 00 грн.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" обґрунтовані тим, що на підставі договору страхування наземного транспортного засобу № 3382546 від 28.11.2016 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Шевроле", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована у Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", позивач просить стягнути з останнього 2 834, 00 грн.

Також позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовна заява відповідала вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, за вказаних обставин господарський суд 06.08.2018 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклик у сторін, запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 03.09.2018, про що було постановлено відповідну ухвалу.

16.08.2018 через відділ діловодства суду від Моторно-транспортного страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі №910/10231/18, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 06.08.2018.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/10231/18 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03056, м. Київ, провул. Індустріальний, буд. 23.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до поштового повернення № 0103047415660, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 у справі № 910/10231/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача".

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 у справі № 910/10231/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 14.02.2017 у м. Дніпро трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Шевроле", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, транспортного засобу "Мітсубісі", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Форд», державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3

Відповідно до постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2017 у справі № 200/3816/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Судом установлено, що транспортний засіб «Форд», державний номер НОМЕР_3, застраховано позивачем згідно з договором СТД № 3382546 страхування транспортного засобу на умовах програми «Прем'єр - форте» від 28.11.2016, укладеним між позивачем (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (страхувальник) (далі - договір).

Згідно із висновком експертного дослідження авто товарознавця № 53/17 по визначенню матеріального збитку нанесеного власнику КТЗ складеного 25.02.2017, копія якого наявна в матеріалах справи, вартість матеріального збитку завданого в результаті пошкодження автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_3 складає 5 530, 74 грн.

Згідно рахунку фактури № ЯС-92* від 22.02.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма» вартість ремонту автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_3 складає 3 834, 00 грн

Позивачем на підставі наданих документів з урахуванням умов договору, укладеного ним зі страхувальником було складено страховий акт № 3376/10 від 15.03.2017 та призначено до виплати страхового відшкодування у загальному розмірі 3 834, 00 грн.

Позивачем, згідно з платіжним дорученням № 100234 від 03.04.2017, копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 3 834, 00 грн на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма».

Доказів направлення позивачем на адресу відповідача претензії щодо відшкодування 3834, 00 грн матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої з урахуванням ліміту відповідальності відповідача та франшизи становить 2 834, 00 грн.

Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «Форд», державний номер НОМЕР_3.

Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Шевроле", державний номер НОМЕР_1 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № АЕ/8450798, строком дії з 31.03.2016 по 30.03.2017.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн та франшизу у розмірі 1 000, 00 грн згідно з інформацією Моторно транспортного страхового бюро з Єдиної централізованої бази даних.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "Шевроле", державний номер НОМЕР_1.

Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "Шевроле", державний номер НОМЕР_1 власнику автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_3 та/або позивачу матеріали справи не містять.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу претензії щодо здійснення страхового відшкодування шкоди в розмірі 3 834, 00 грн, заподіяної під час ДТП, судом, прийнято до уваги положення п. 36.1. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якого рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Згідно позиції Верховного суду України, викладеній 28.08.2012 за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі № 23/279, страховик, потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування за договором майнового страхування отримує право вимоги потерпілої особи та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. При цьому, право на подання регресного позову може бути реалізовано в межах загального строку позовної давності, який згідно вимог чинного законодавства складає три роки.

З урахуванням вимог ст. 29, п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що страховий акт № 3376/10 від 15.03.2017, платіжне доручення № 100234 від 03.04.2017, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.

Вищевикладена позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 21.01.2014 у справі № 910/11450/13, від 30.07.2013 у справі № 910/3655/13.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу «Форд», державний номер НОМЕР_3 належним чином доведена в розмірі 3 834, 00 грн.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Полісом № АЕ/8450798 встановлено безумовну франшизи в розмірі 1 000, 00 грн та визначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 2 834, 00 грн (3 834, 00 - 1 000, 00 = 2 834, 00). Відповідно позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 2 834,00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (Пров. Індустріальний, буд. 23, м. Київ,03056; ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (вул. Перемоги, буд. 97-А, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код 13490997) 2 834 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) грн 00 коп. страхового відшкодування та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04.10.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко