Рішення № 76902651, 02.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2018Справа № 910/10134/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/10134/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31)

до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41)

про стягнення страхового відшкодування

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 99 000, 00 грн.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 4735363-02-14-01 від 18.11.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "BMW 5281", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", то позивач просить стягнути з останнього 99 000, 00 грн.

Позовна заява відповідала вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, за вказаних обставин господарський суд 03.08.2018 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклик у сторін, запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 02.09.2018. Про що було постановлено відповідну ухвалу.

14.08.2018 через відділ діловодства суду від Моторно-транспортного страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.08.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37- 41.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 03.08.2018 була вручена представнику відповідача 07.08.2018.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 29.11.2017 на автодорозі Кременчук - Власівка 6 - й км трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "MERSEDES-BENZ", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "BMW", державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2.

Відповідно до постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від

23.02.2018 у справі № 536/2154/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Судом установлено, що транспортний засіб "MERSEDES-BENZ", державний номер НОМЕР_2, застраховано позивачем згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту № 4735363-02-14-01 від 18.11.2017, укладеним між позивачем (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник), (далі - договір).

Згідно зі звітом про оцінку колісного транспортного засобу № 17/12/805/816874 складеного 03.01.2018, копія якого наявна в матеріалах справи, вартість матеріального збитку завданого в результаті пошкодження автомобіля "MERSEDES-BENZ", державний номер НОМЕР_2 складає 368815, 82 грн. При цьому, в зазначеному звіті вказано, що враховуючи, що вартість відновлювального ремонту КТЗ перевищує його ринкову вартість - відновлювати такий КТЗ економічно недоцільно, в зв'язку з чим, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику пошкодженням автомобіля, приймається рівною його ринкової вартості.

Позивачем на підставі наданих документів з урахуванням умов договору, укладеного ним зі страхувальником було складено страховий акт № 00760-02 від 25.01.2018 та призначено до виплати страхового відшкодування у загальному розмірі 168 700, 00 грн.

Позивачем, згідно з платіжними дорученнями № 1917 від 25.01.2018 та № 2112 від 26.01.2018, копії яких наявні в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 168 700, 00 грн на рахунок Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк», в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору ТКФ № 557-2017 від 09.06.2017, як вигодоодержувача.

В березні 2018 року позивачем була направлена відповідачу регрес на вимога на суму 168 700, 00 грн вих. № 2329 від 22.03.2018, якою позивач просив сплатити суму страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 168 700, 00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої з урахуванням ліміту відповідальності відповідача та франшизи становить 99 000, 00 грн.

Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу "MERSEDES-BENZ", державний номер НОМЕР_2.

Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля " "BMW", державний номер НОМЕР_3 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № АМ/2085916, строком дії з 30.10.2017 по 29.10.2018.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн та франшизу у розмірі 1 000, 00 грн згідно з інформацією Моторно транспортного страхового бюро з Єдиної централізованої бази даних.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "BMW", державний номер НОМЕР_3.

Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного "BMW", державний номер НОМЕР_3 власнику автомобіля "MERSEDES-BENZ", державний номер НОМЕР_2 та/або позивачу матеріали справи не містять.

З урахуванням вимог ст. 29, п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що страховий акт № 00760-02 від 25.01.2018, платіжні доручення № 1917 від 25.01.2018 та № 2112 від 26.01.2018, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.

Вищевикладена позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 21.01.2014 у справі № 910/11450/13, від 30.07.2013 у справі № 910/3655/13.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу "MERSEDES-BENZ", державний номер НОМЕР_2 належним чином доведена в розмірі 168 700, 00 грн.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Полісом № АМ/2085916 встановлено безумовну франшизи в розмірі 1 000, 00 грн та визначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 99 000, 00 грн (100 000, 00 - 1 000, 00 = 99 000, 00). Відповідно позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 99 000 ,00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41; ідентифікаційний код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31; ідентифікаційний код 31650052) 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн 00 коп. страхового відшкодування та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04.10.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко