Рішення № 76902603, 28.09.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/642/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грица Ю.І. , секретар судового засідання Максимів Н.Б.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, довіреність №IFZ007-CK-66-0118 від 10.01.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут", 76010, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20,

до відповідача: Долинської центральної районної лікарні 77500, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Грицей, 15,

про стягнення заборгованості в сумі 142 961 грн 21 к.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Долинської центральної районної лікарні про стягнення коштів в сумі 142961,21 грн., в тому числі: 117942,63 грн. заборгованості за спожитий природний газ згідно умов договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41EBIFZ229-18 від 15.01.2018; 16913,49 грн. пені, 1535,79 грн. 3 % річних, 6569,30 інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 25.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.08.2018. Ухвалою суду від 21.08.2018 встановлено конфлікт інтересів виходячи з положень ст.35ГПК України. Судом роз"яснено представнику відповідача, що він може скористатися своїм правом щодо відводу судді Грици Ю.І., оскільки невістка судді Ктерина Грица працює в бухгалтерії Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут". Заяви про відвід судді не поступало, за таких обставин конфлікт інтересів вважається вичерпаним. Підготовче засідання відкладено на 12.09.2018. В судовому засіданні 12.09.2018 представники сторін подали суду письмову згоду (вх.№13810/18 та вх.№13811/18 від 12.09.2018), в якій просять перейти до розгляду справи по суті. Суд заяву задоволив. В судовому засіданні суд перейшов до розгляду справи по суті. Ухвалою суду від 12.09.18 розгляд справи відкладено на 28.09.18 о 10:00год.

В судовому засіданні 28.09.18 представник позивача заявлені вимоги підтримав обгрунтовуючи їх посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 41EBIFZ229-18 від 15.01.2018 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в частині оплати за спожитий природній газ в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача на користь позивача 117942,63 грн. заборгованості, 16913,49 грн. пені, 1535,79 грн. 3 % річних, 6569,30 інфляційних втрат та покласти на відповідача судові витрати. Представник відповідача письмового відзиву на позов не подав, в судове засідання не з"явився. Причини свого неприбуття не повідомив, однак в ході розгляду справи позов визнав.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в ході розгляду справи проти позову не заперечив, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

15.01.2018 між сторонами укладено договір № 41EBIFZ229-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі Договір). В подальшому до договору було укладено додаткові угоди №1 від 17.01.18, №2 від 22.01.18, №3 від 24.01.18, №4 /36 від 26.01.18, №5/118 від 28.02.18, якими внесено зміни до умов договору в частині річного та помісячних обсягів планових поставок газу та ціни газу.

Згідно п. 1.1. Договору постачальник зобов"язується передати у власність споживачу у 2018 році природний газ, а споживач зобов"язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку , що визначені Договором.

На виконання умов Договору позивачем надано споживачу природний газ у обсягах передбачених договором та додатковими угодами, що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу : №ЗІФ00002298 від 31.01.18 на суму 474 150,47грн., № ЗІФ00006919 від 28.02.18 на суму 528624,91грн., №ЗІФ 00011046 від 31.03.18 на суму 477289,51грн., № ЗІФ00015102 від 30.04.18 на суму 41276,36грн.,№ ЗІФ00016888 від 31.05.18 на суму 9222,58грн., які споживач погодив та прийняв, що підтверджується підписом уповноваженої особи. Також засвідчено підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства-споживача акти звіряння розрахунків, що містяться в матеріалах справи.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: п.4.2.1 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання ; п.4.2.3 остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Проте, як свідчать обставини справи, відповідач не виконав в повному обсязі зобов"язань щодо своєчасності та повноти здійснення проплат за спожитий газ в зв"язку з чим допустив заборгованість в сумі 118 000,53грн.

05.06.18 року на адресу відповідача було направлено вимогу про оплату боргу в сумі 118 000,53грн., у відповідь на яку відповідачем здійснено часткову проплату суми боргу в розмірі 57,90грн. Таким чином, на момент звернення до суду сума боргу склала 117942,63грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, що кореспондується із ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із ст. 193 ГК України, відповідно до ч. 1 якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку окрім основної суми боргу до стягнення заявлено також 16913,49 грн. пені, 1535,79 грн. 3 % річних, 6569,30 інфляційних втрат. Розрахунок перевірено судом та встановлено, що подані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства.

Пунктами 6.2.1 та 6.2.2 Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати з останнього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 117942,63 грн., 16913,49 грн. пені, 1535,79 грн. 3 % річних, 6569,30 інфляційних втрат обгрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а відтак позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11.549.526,612,625,629,712 Цивільного кодексу України, ст.216 Господарського кодексу України, ст.ст. 42, 74, 86, 123, 129, 202, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Долинської центральної районної лікарні (77500, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Грицей, 15)код ЄДРПОУ 01993457 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут"(76010 м.Івано-Франківськ, вул.Ленкавського,20)код ЄДРПОУ 39595350 117 942,63грн (сто сімнадцять тисяч дев"ятсот сорок дві гривні шістдесят три копійки) основного боргу, 16913,49грн(шістнадцять тисяч дев"ятсот тринадцять гривень сорок двв"ять копійок) пені, 1535,79грн( тисячу пятсот тридцять п"ять гривень сімдесят дев"ять копійок)річних , 6569,30грн(шість тисяч пятсот шістдесят дев"ять гривень тридять копійок) втрат від інфляції,1762 грн. (тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.10.2018

Суддя Грица Ю.І.