Рішення № 76902598, 02.10.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/87/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 Справа № 908/1694/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/1694/18:

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс”, 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28

до відповідача: приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА”, 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А

про стягнення 10 303,95 грн.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

28.08.18 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне акціонерне товариство “Європейський страховий альянс” (далі ПрАТ “Європейський страховий альянс”) із позовною заявою від 16.08.18 № 2719/8 до приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” (надалі приватне ПрАТ “УАСК “АСКА”) про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 10 303,95 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 22, 993, 1166, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 3, 6, п.п. 9.1., 9.2., ст. 9, п. 12.1. ст. 12, п. 22.1. ст. 22, ст.ст. 29, 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 19, 20, 42, 123, 162, 163, 172 ГПК України.

28.08.18 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсун В.Л.

Ухвалою від 03.09.18 суддею Корсун В.Л. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/1694/18, якій присвоєно № провадження 17/87/18. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 02.10.18.

Через неявку сторін розгляд справи здійснювався без застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу у відповідності до ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Позивач не направив уповноваженого представника в судове засідання, про дату, час та місце якого був повідомлений належним чином шляхом направлення на адресу ухвали суду про відкриття провадження у справі № 908/1694/18 від 03.09.18.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого), оригінал якого долучено до матеріалів цієї справи, ТОВ ПрАТ “Європейський страховий альянс” отримало ухвалу від 03.09.18 (про відкриття провадження у справі) – 06.09.18.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами позивача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення позивача про дату, місце і час розгляду справи № 908/1694/18.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що позивача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/1694/18, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Так, в позовній заяві від 16.08.18 № 2719/8 позивач просив суд стягнути з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 10 303,95 грн.

28.09.18 до суду надійшла заява від 24.09.18 № 3088/8, в якій позивач просить суд розглянути справу № 908/1694/18 без участі уповноваженого представника позивача.

Відповідач в судове засідання 02.10.18 не з’явився, про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/1694/18, станом на час прийняття відкриття провадження у цій справі, місцезнаходженням ПрАТ “УАСК “АСКА” є: 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А.

З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/1694/18 господарським судом на юридичну адресу (місцезнаходження) відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 03.09.18 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого), оригінал якого знаходиться у справі, відповідачем отримано 05.09.18 ухвалу суду від 03.09.18 (про відкриття провадження у справі).

Вбачається, що відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/1694/18.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/1694/18, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про страхування” від 07.03.96 № 85/96-ВР (далі Закон № 85/96-ВР), страхування може бути добровільним або обов’язковим.

Частиною 1 ст. 6 Закону № 85/96-ВР визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

У відповідності із ч. 1 ст. 16 Закону № 85/96-ВР, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою, страховик бере на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату страхувальнику або ін. особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати ін. умови договору.

12.01.18 між приватним акціонерним товариством “Європейський страховий альянс” (Страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю «БАЙЄР» (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією автотранспортних засобів № 1057720.

За умовами договору добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією автотранспортних засобів від 12.01.18 № 1057720 товариством з обмеженою відповідальністю «БАЙЄР» були застраховані свої майнові інтереси пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем марки «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, від ризиків, зокрема: КАСКО, ДЦВ, ДНВ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15.03.18 по справі № 201/2122/18, визнано винним ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі ст. 22 КУпАП звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням та провадження по справі закрито.

У вказаній постанові Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15.03.18 по справі № 201/2122/18, судом встановлено, що (пряма мова):

«ОСОБА_1 21 лютого 2018 року о 12 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «Хонда», д/н НОМЕР_2, рухався в районі будинку № 11-а по вул. Чернишевського в м. Дніпрі, де, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Шкода», д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам…».

В результаті пошкодження автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, йому було завдано шкоди, характер та обсяг якої підтверджується рахунком-фактурою від 05.03.18 № АДС-001766.

ТОВ «БАЙЄР» звернулось до позивача із повідомленням про подію з транспортним засобом, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією автотранспортних засобів від 12.01.18 № 1057720.

Страховим актом № 436/18/50/ТР25/00/2 від 14.03.18 пошкодження автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в ДТП 21.02.18 позивачем було визнано страховим випадком.

За заявою ТОВ «БАЙЄР» на виплату страхового відшкодування на користь заявника було виплачено страхове відшкодування в сумі 10 813,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.03.18 № 8359.

Статтею 27 Закону № 85/96-ВР та статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами цієї ж статті Цивільного кодексу України дано визначення поняття “джерело підвищеної небезпеки”, згідно якої джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, що цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У відповідності до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодується винною особою.

Як зазначається в позовній заяві позивачем (та не оспорювалось жодним чином відповідачем), цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров’ю та майну третіх осіб водієм автомобіля «Honda Pilot», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована в ПрАТ “УАСК “АСКА” (відповідач у справі) згідно з Договором (полісом) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5774206 (далі за текстом – Поліс ОСЦПВВНТЗ № АК/5774206).

Франшиза згідно Полісу ОСЦПВВНТЗ № АК/5774206 становить 510,00 грн.

Відповідно до ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-ІV від 01.07.04 (з подальшими змінами та доповненнями), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до п. 36.4 ст. 36 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом “а” пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Приписами ст. 12 цього ж Закону передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Пунктами 36.1 та 36.2 статті 36 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його…

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків відповідно до вимог ст. 11 ЦК України, зокрема є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України та 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, ПрАТ “Європейський страховий альянс” звернулось до ПрАТ “УАСК “АСКА” з заявою вих. № 118/8 на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу).

Доказів сплати відповідачем страхового відшкодування позивачу в повному обсязі, суду не надано.

З огляду на вищенаведені норми законодавства про страхування та за наявності укладеного між відповідачем та ОСОБА_1 Договору (полісу) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5774206, суд вважає, що у позивача виникло право вимоги в порядку регресу на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків до відповідача.

Згідно п. 1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до рахунку-фактури від 05.03.18 № АДС-001766, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 10 813,95 грн.

На виплату страхового відшкодування на користь заявника було виплачено страхове відшкодування в сумі 10 813,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.03.18 № 8359.

Згідно із договором (полісом) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5774206, франшиза становить 510,00 грн.

Отже, розмір страхового відшкодування, яке має сплатити відповідач на користь позивача, складає 10 303,95 грн. (10 303,95 грн. = 10 813,95 грн. – 510,00 грн.).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” страхового відшкодування в розмірі 10 303,95 грн. в порядку регресу суд вважає документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь приватного акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28, код ЄДРПОУ 19411125) – 10 303 (десять тисяч триста три) грн. 95 коп. суму збитків в порядку регресу та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.10.18

Суддя В.Л. Корсун