Рішення № 76902320, 02.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018м. ДніпроСправа № 904/2724/18Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

У справі

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА "СР ЛТД" (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ФУРМАНОВА, будинок 15; ідентифікаційний код 20228099)

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА, будинок 21; ідентифікаційний код 05393116)

про стягнення 420000,00грн. основної заборгованості; 115310,14грн. пені; 20010,22грн. трьох відсотків річних; 105546,00грн. інфляційних втрат (договір №500160504 від б/д)

Представники:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 12.06.2018

від відповідача ОСОБА_2 довіреність №24-5-02 від 29.12.2018

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА "СР ЛТД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 420000,00грн. основної заборгованості; 115310,14грн. пені; 20010,22грн. трьох відсотків річних; 105546,00грн. інфляційних втрат.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив оплати виконаних позивачем робіт в рамках укладеного між сторонами договору №500160504 від б/д.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2018 справу №904/2724/18 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

Ухвалою від 22.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 18.07.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Петренка Ігоря Васильовича на лікарняному судове засідання, яке призначено на 18.07.2018 о 12год. 00хв. не відбулося.

18.07.2018 від відповідача отримано відзив. Позовні вимоги відповідач не визнає частково. Відповідач визнає, що роботи з розробки проектно-кошторисної документації по даному договору були виконані позивачем 29.07.2016, що підтверджується Актом №29-7 приймання-здавання виконаних робіт по договору підписаним сторонами по договору. Акт приймання-передачі на погодження проектної документації підписаний сторонами 03.06.2016. Акт №29-7 приймання-здавання виконаних робіт по договору підписано сторонами по договору 29.07.2016. Отже, відповідач вказує, що зобов’язаний був сплатити позивачу вартість виконаних проектних робіт в термін до 29.08.2016 включно. Відповідач вказує, що строк позовної давності по стягненню пені за даними актами сплив 29.08.2017. З позовом позивач звернувся лише у червні 2018 року, що підтверджується ухвалою про порушення провадження по даній справі, яка винесена 22.06.2018. Таким чином, на думку відповідача, відсутні підстави для стягнення пені. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що пунктом 7.5 договору не встановлений конкретний розмір пені, а лише обмежений розміром подвійної облікової ставки НБУ. Отже, стягнення пені, на думку відповідача, є неправомірним.

Після усунення обставин, які перешкоджали розгляду справи господарський суд ухвалою від 13.08.2018 призначив підготовче засідання на 21.08.2018.

Ухвалою від 21.08.2018 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів та відклав судове засідання на 11.09.2018. Ухвалою від 23.08.2018 виправлено описку в резолютивній частині ухвали від 21.08.2018.

Ухвалою від 11.09.2018 підготовче засідання закрито. Справу призначити до судового розгляду по суті в засіданні на 02.10.2018.

В судове засідання, яке відбулося 02.10.2018 сторони не забезпечили явку представників.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

В судовому засіданні, яке відбулося 02.10.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд встановив та дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА "СР ЛТД" (далі - позивач, підрядник) та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач, замовник) укладено договір №570160504 від б/д (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання комплексу робіт «під ключ» з модернізації системи водопідготовки та управління вертикальними гартівними машинами термоділянки КПЦ з регулюванням витрат води та часту гартування, в тому числі:

- виконання проектних робіт та розробка проектно-кошторисної документації згідно затвердженого Технічного завдання (Додаток №1) та Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №2), які є невід’ємною частиною договору.

- передача у власність замовнику устаткування по найменуванню, комплектності, з технічними характеристиками, в кількості, за ціною і вартістю згідно Специфікації №1 (Додаток №3), яка є невід’ємною частиною договору.

- Виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Об’єм та вартість робіт визначається згідно кошторисної документації та Договірних цін, що узгоджуються та деталізуються сторонами після виконання проектних робіт. Матеріали, необхідні для виконання робіт, надаються підрядником. Підрядник гарантує якість наданих матеріалів, відповідність їх вимогам державних стандартів і технічним умовам. На всі використовувані матеріали підрядник зобов’язаний надати сертифікати якості.

Пунктом 2.1 договору визначено вартість проектних робіт згідно Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №2) складає 420000,00грн., в тому числі ПДВ 70000,00грн.

Цей договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов’язання, що залишилися невиконаними (пункт 9.1 договору).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору підряду, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 Господарського кодексу України, 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи, що підтверджується актом №29-7 від 29.07.2016 приймання-здавання виконаних робіт до договору №570160504 від 06.04.2016 на суму 420000,00грн.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 договору визначено, що вартість проектних робіт оплачується замовником на протязі 30-ти календарних днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт та підписання акту прийому-передачі проекту замовником.

Отже, строк оплати робіт настав 29.08.2016.

Докази оплати робіт суду не надано.

Акт є первинними документами бухгалтерської звітності, що фіксує господарську операцію, яка відбулась між сторонами.

Укладений між позивачем та відповідачем договір є оплатним, і обов'язку виконавця виконати роботи відповідає обов'язок замовника оплатити їх.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи, що сторони визнали факт виконання позивачем робіт на суму 420000,00грн., а господарський суд не має сумнівів позовні вимоги в частині суми основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.12 договору визначено, що за порушення узгоджених термінів оплати за поставлене устаткування та виконані роботи замовник сплачує підряднику штраф у розмірі 30% від несвоєчасно сплаченої суми та пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (пеня нараховується за весь період прострочення) від несвоєчасно сплаченої суми.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань", якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Пункт 6.12 спірного договору містить положення саме щодо формування розміру пені - "в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня", з якого не вбачається конкретного розміру пені, адже яка саме ставка НБУ повинна бути застосована не надається за можливе встановити.

Таким чином, сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені (аналогічна правова позиція міститься в постановах Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 у справі № 904/1249/14, від 03.07.2014 у справі №904/2399/14, від 06.08.2014 у справі № 904/3343/14).

За наведеного, враховуючи заперечення відповідача, вимога позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає в силу необґрунтованості вимоги. Враховуючи, що вимога позивача про стягнення пені визнана судом необґрунтованою підстави для застосування строку позовної давності відпали.

Щодо практики наданої позивачем в обґрунтування вимоги про стягнення пені господарський суд зазначає наступне.

Проблемні питання справи №901/2031/16 в частині пені це правильність розміру заборгованості на яку слід нараховувати пеню та правильність визначення строку нарахування пені, а не визначення розміру пені у договорі.

Крім того, звертаю увагу, що пунктом договору на підставі якого обґрунтовано вимоги у справі №910/2031/16 чітко визначено розмір пені, а саме, цитую: "...у розмірі подвійної облікової ставки...", в той час, як у договорі на підставі якого здійснює стягнення позивач не визначено чіткого розміру пені, а лише зазначено, цитую: "... не більше подвійної облікової ставки НБУ...".

Таким чином, доводи позивача, які обґрунтовано постановою від 05.07.2018 у справі №910/2031/16, відхиляються, оскільки обставини у цій справі є відмінними від обставин справи №910/2031/16, а тому не беруться судом до уваги.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних за період з 30.08.2016 по 01.04.2018 та інфляційних втрат за період з вересня 2016 року по лютий 2018 року здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 8183,17грн., з урахуванням того, що 82,55% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА "СР ЛТД" (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ФУРМАНОВА, будинок 15; ідентифікаційний код 20228099) до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА, будинок 21; ідентифікаційний код 05393116) про стягнення 420000,00грн. основної заборгованості; 115310,14грн. пені; 20010,22грн. трьох відсотків річних; 105546,00грн. інфляційних втрат (договір №500160504 від б/д) задовольнити частково.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА, будинок 21; ідентифікаційний код 05393116) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА "СР ЛТД" (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ФУРМАНОВА, будинок 15; ідентифікаційний код 20228099) 420000,00грн. (чотириста двадцять тисяч грн.. 00 коп.) основної заборгованості; 20010,22грн. (двадцять тисяч десять грн.. 22 коп.) трьох відсотків річних; 105546,00грн. (сто п’ять тисяч п’ятсот сорок шість грн. 00 коп.) інфляційних втрат; 8183,17грн. (вісім тисяч сто вісімдесят три грн.. 17 коп.) судового збору.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 115310,14грн. пені відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення буде складено протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 04.10.2018

Суддя ОСОБА_3