Ухвала суду № 76899722, 03.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11218/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2018 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., за участю секретаря судового засідання Гайданки Г.В., прокурора Косаковського В.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого вироком Ковпаківського районного суду м. Сум від 29.05.2018 року за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12018070030003008, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12018070030003008, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2018 року.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно об 11 год. 30 хв., 24 вересня 2018 року, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка здійснила телефонний дзвінок на стаціонарний номер телефону за місцем проживання потерпілої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_7, в ході якого дізнавшись особистий номер телефону ОСОБА_6, наказав їй не класти слухавку, під час подальшої телефонної розмови через мобільний телефон, повідомив недостовірну інформацію про те, що її син ОСОБА_7 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, перебуває на лікуванні та повідомив суму грошових коштів в розмірі 5000 доларів, необхідну за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності, при цьому продиктував текст розписки відсутності претензій потерпілої до останнього. Продовжуючи розпочаті ними злочинні дії, направлені на заволодіння чужого майна ОСОБА_1 прийшов до помешкання потерпілої ОСОБА_6, де пред’явив останній вимогу щодо передачі вищевказаних грошових коштів, на що остання будучи впевненою у правдивості дій останнього не усвідомлюючи, що вказана ним інформаціє є недостовірна, передала грошові кошти в сумі 5000 доларів, та після чого ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого протиправними діями останніх, потерпілій ОСОБА_6 було спричинено матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, слідчий вказує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно о 20 год. 00 хв., 24 вересня 2018 року, діючи повторно, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка здійснила телефонний дзвінок на стаціонарний номер телефону за місцем проживання потерпілого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9, в ході якого дізнавшись особистий номер телефону ОСОБА_8, наказав йому не класти слухавку, під час подальшої телефонної розмови через мобільний телефон, повідомив недостовірну інформацію про те, що його син ОСОБА_9 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, перебуває на лікуванні та повідомив суму грошових коштів в розмірі 3000 доларів, необхідну за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності, при цьому продиктував текст розписки відсутності претензій потерпілої до останнього. Продовжуючи розпочаті ними злочинні дії, направлені на заволодіння чужого майна ОСОБА_1, прийшов до помешкання потерпілого ОСОБА_8, де пред’явив останньому вимогу щодо передачі вищевказаних грошових коштів, на що останній будучи впевненим у правдивості дій останнього не усвідомлюючи, що вказана ним інформаціє є недостовірна, передав грошові кошти в сумі 3000 доларів, 400 євро, 2600 гривень, та після чого ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого протиправними діями останніх, потерпілому ОСОБА_8 було спричинено матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно о 19 год. 00 хв., 26 вересня 2018 року, діючи повторно, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка здійснила телефонний дзвінок на стаціонарний номер телефону за місцем проживання потерпілої ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_11, в ході якого дізнавшись особистий номер телефону ОСОБА_10, наказав їй не класти слухавку, під час подальшої телефонної розмови через мобільний телефон, повідомив недостовірну інформацію про те, що її внук Андрій потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, перебуває на лікуванні та повідомив суму грошових коштів в розмірі 5000 доларів, необхідну за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності, при цьому продиктував текст розписки відсутності претензій потерпілої до останнього. Продовжуючи розпочаті ними злочинні дії, направлені на заволодіння чужого майна ОСОБА_1, прийшов до помешкання потерпілої ОСОБА_10, де пред’явив останній вимогу щодо передачі вищевказаних грошових коштів, на що остання будучи впевненої у правдивості дій останнього не усвідомлюючи, що вказана ним інформаціє є недостовірна, передала грошові кошти в сумі 1560 доларів, та після чого ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого протиправними діями останніх, потерпілій ОСОБА_10 було спричинено матеріальної шкоди на суму 1560 доларів.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно о 13 год. 38 хв., 29 вересня 2018 року, діючи повторно, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка здійснила телефонний дзвінок на стаціонарний номер телефону за місцем проживання потерпілої ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_12, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_13/3, в ході якого дізнавшись особистий номер телефону ОСОБА_11, наказав їй не класти слухавку, під час подальшої телефонної розмови через мобільний телефон, повідомив недостовірну інформацію про те, що її син ОСОБА_12 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, перебуває на лікуванні та повідомив суму грошових коштів в розмірі 5000 доларів, необхідну за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності, при цьому продиктував текст розписки відсутності претензій потерпілої до останнього. Продовжуючи розпочаті ними злочинні дії, направлені на заволодіння чужого майна ОСОБА_1, прийшов до помешкання потерпілої ОСОБА_11, де пред’явив останній вимогу щодо передачі вищевказаних грошових коштів, на що остання будучи впевненої у правдивості дій останнього не усвідомлюючи, що вказана ним інформаціє є недостовірна, передала грошові кошти в сумі 300 доларів, 3000 гривень та ювелірні прикраси, та після чого ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого протиправними діями останніх, потерпілій ОСОБА_11 було спричинено матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Разом з тим, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно о 17 год. 10 хв., 01 жовтня 2018 року, діючи повторно, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка здійснила телефонний дзвінок на стаціонарний номер телефону за місцем проживання потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_14, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_15, в ході якого дізнавшись особистий номер телефону ОСОБА_3, наказав їй не класти слухавку, під час подальшої телефонної розмови через мобільний телефон, повідомив недостовірну інформацію про те, що її син ОСОБА_12 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, перебуває на лікуванні та повідомив суму грошових коштів в розмірі 2000 доларів, необхідну за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності, при цьому продиктував текст розписки відсутності претензій потерпілої до останнього. Продовжуючи розпочаті ними злочинні дії, направлені на заволодіння чужого майна ОСОБА_1, прийшов до помешкання потерпілої ОСОБА_3, де пред’явив останній вимогу щодо передачі вищевказаних грошових коштів, на що остання будучи впевненої у правдивості дій останнього не усвідомлюючи, що вказана ним інформаціє є недостовірна, передала ювелірні прикраси, та після чого ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого протиправними діями останніх, потерпілій ОСОБА_3 було спричинено матеріальної шкоди на загальну суму приблизно 13000 гривень.

Таким чином, слідчий вказує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно о 20 год. 20 хв., 27 вересня 2018 року, діючи повторно, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка здійснила телефонний дзвінок на стаціонарний номер телефону за місцем проживання потерпілої ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_16, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_17, в ході якого дізнавшись особистий номер телефону ОСОБА_13, наказав їй не класти слухавку, під час подальшої телефонної розмови через мобільний телефон, повідомив недостовірну інформацію про те, що її син ОСОБА_14 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, перебуває на лікуванні та повідомив суму грошових коштів в розмірі 50000 доларів, необхідну за вирішення питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності, при цьому продиктував текст розписки відсутності претензій потерпілої до останнього. Продовжуючи розпочаті ними злочинні дії, направлені на заволодіння чужого майна ОСОБА_1, прийшов до помешкання потерпілої ОСОБА_13, де пред’явив останній вимогу щодо передачі вищевказаних грошових коштів, на що остання будучи впевненої у правдивості дій останнього не усвідомлюючи, що вказана ним інформаціє є недостовірна, передала грошові кошти в сумі 7000 євро, та після чого ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого протиправними діями останніх, потерпілій ОСОБА_13 було спричинено матеріальної шкоди у великих розмірах, що еквівалентна національній грошовій одиниці на загальну суму 231000 гривень.

Таким чином, слідчий вказує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинене у великих розмірах.

Слідчий зазначає, що за сукупністю ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, та ч. 3 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинене у великих розмірах.

За твердженням слідчого наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_1 злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілих, протоколом огляду місця події від 02.10.2018 року, протоколами допиту потерпілих, протоколами допиту свідків, протоколом пред’явлення особи для впізнання за участі потерпілих.

Слідчий стверджує, що на підставі вищевикладеного є необхідність в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки фактичне його місце проживання є Сумська область, Недригайлівський район, с. Хоружівка, вул. Центральна, 8, він ніде офіційно не працевлаштований, дітей на утриманні не має, та в будь-який момент може покинути межі Закарпатської області, а також наявні ризики незаконного впливу на свідків та потерпілих, приховування речових доказів, місце знаходження яких на даний час не встановлено, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та підозрюваний може вчинити будь-яке інше кримінальне правопорушення.

Крім того, слідчий вважає, що необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування, вчинення спроби незаконно впливати на потерпілих та свідків, знищення речових доказів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчий зауважує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України до тяжких злочинів, санкція за вчинення якого згідно з ч. 3 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов’язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним, з урахуванням того, що підозрюваний ніде не працює і не має постійного джерела доходу, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність.

Також слідчий звертає увагу на те, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вищевказаного кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків, як основне джерело показів в даному кримінальному провадженні, з метою уникнення від покарання шляхом залякування свідків та очевидців даної події, перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, або вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовжити дане кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, а тому існують ризики і в тому, що він особисто, чи шляхом використання зв’язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати на потерпілу, свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань під час їх допиту в судовому засіданні, а також знищення предметів та грошових коштів, які наразі можуть знаходитися у підозрюваного або могли бути ним заховані, а відтак наявний ризик знищення вказаних предметів як основних речових доказів.

Інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, на думку слідчого, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, а тому наявна необхідність в обранні такої міри запобіжного заходу.

З урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, фактів його притягнення до кримінальної відповідальності раніше, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. За твердженням слідчого даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

З посиланням на викладене слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваному ОСОБА_1 обґрунтовано інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжкого, а також, що існують наведені у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Підозрюваний у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, зауваживши, що щодо фактичних обставин вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень не заперечив та просив слідчого суддю розглянути можливість про обрання щодо нього альтернативного запобіжного заходу, а саме домашнього арешту або визначення йому мінімального розміру застави.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та наявні матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018070030003008, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 190 КК України.

У рамках даного кримінально провадження 03.10.2018 року повідомлено про підозру ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 190 КК України.

За ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочину середньої тяжкості, та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018070030003008 та долучених до клопотання.

Зокрема, за матеріалами кримінального провадження підозра обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 02.10.2018 року, протоколом пред’явлення особи для впізнання потерпілою ОСОБА_6 від 02.10.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 02.10.2018 року, протоколом пред’явлення особи для впізнання потерпілим ОСОБА_8 від 02.10.2018 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 02.10.2018 року, протоколом пред’явлення особи для впізнання потерпілою ОСОБА_10 від 02.10.2018 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 від 02.10.2018 року, протоколом пред’явлення особи для впізнання потерпілою ОСОБА_11 від 02.10.2018 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 02.10.2018 року, протоколом пред’явлення особи для впізнання потерпілою ОСОБА_3 від 02.10.2018 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 від 02.10.2018 року, протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілою ОСОБА_13 від 02.10.2018 року.

Водночас, слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Беручи до уваги вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, особу підозрюваного, який є раніше судимим згідно з вироком Ковпаківського районного суду м. Сум від 29.05.2018 року (справа № 592/1128/18), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Потавської області від 20.09.2018 року, за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки, відповідно до якого ухвалено строк відбування покарання рахувати з дня затримання на виконання вироку, перебування на розгляді Ковпаківського районного суду м. Суми іншого кримінального провадження № 12018200440000322 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на даний час йому інкримінуються вчинення нових злочинів, а також те, що підозрюваний не працює та постійного джерела прибутку не має, його соціальні зв’язки, фактично проживає за межами Закарпатської області, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 Д.В. та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; незаконного впливу на потерпілих у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер інкримінованих йому діянь; можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

З урахуванням вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, враховуючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінальних правопорушень, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_1 та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення у межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018070030003008.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя виходить з вимог ч. 4 та п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, регламентованого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», відповідно складає 140960 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 190 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, взяти під варту негайно в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з моменту його фактичного затримання 03 жовтня 2018 року.

Строк дії ухвали закінчується 30 листопада 2018 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язків, передбачених КПК України, – 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 140960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень на рахунок: 37313002018501; отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області; банк: ГУ ДКС України в Закарпатській області; код банку отримувача (МФО): 820172; код платежу: 26213408.

Роз’яснити, що підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов’язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 03 жовтня 2018 року о 17 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_15