Рішення № 76898137, 26.09.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1813/17

Провадження №2/524/95/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого – судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом Управління поліції охорони в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року до суду звернулося Управління поліції охорони в Полтавській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, в якому позивач просив стягнути з відповідача кошти у розмірі 13 602,86 грн. у повернення сплачених витрат у зв’язку з навчанням відповідача у Рівненському ВПУ ДДСО при МВС України з 18 липня по 11 листопада 2014 року.

В обґрунтування позову, позивач посилався на те, що з відповідачем було укладено договір на навчання, умови якого відповідачем не були виконані внаслідок звільнення за із реалізацією дисциплінарного стягнення (а.с. 1-3).

Ухвалою судді від 18 травня 2017 року було відкрито провадження у справі та залучено сторін (а.с. 40).

Ухвалою суду від 14 вересня 2017 року було задоволено клопотання відповідача та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, витребувано від позивача документи, необхідні для проведення експертизи, зупинено провадження у справі (а.с. 65).

Ухвалою судді від 10 січня 2018 року провадження у справі було відновлено з метою розгляду клопотання експерта Харківського НДІСЕ імені ОСОБА_2 ОСОБА_3 (а.с. 124).

Ухвалою суду від 10 січня 2018 року клопотання експерта та відповідача ОСОБА_1 було задоволено, витребувано документи від позивача щодо проходження служби відповідачем та від інших навчальних закладів та організацій документів в оригіналі, які містили б зразок почерку та підпису відповідача, зупинено провадження у справі до проведення призначеної ухвалою суду від 14 вересня 2017 року судової почеркознавчої експертизи (а.с. 126).

Ухвалою суду від 24 липня 2018 року провадження у справі було відновлено у зв’язку з проведенням призначеної судом почеркознавчої експертизи та надходження висновків експертизи до суду (а.с. 191).

У судове засідання представник позивача та відповідач не прибули, були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримав (а.с. 197).

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій вказав про незгоду з позовом у зв’язку з тим, що не укладав договір з позивачем, а також просив стягнути з позивача кошти у повернення оплаченої ним вартості почеркознавчої експертизи в розмірі 7056 грн. та розглянути справу за його відсутності (а.с. 200-205).

Будь-які інші клопотання від сторін у справі до суду не надходили.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Наказом начальника УДСО при УМВС України в Полтавській області за № 138ос від 14 листопада 2014 року відповідача ОСОБА_1 було призначено міліціонером взводу № 2 роти охорони об’єктів Кременчуцького міжрайонного відділу УДСО при УМВС України в Полтавській області зі встановленням розміру посадового окладу та надбавки за виконання особливо-важливих завдань, з присвоєнням спеціального звання (а.с. 5).

На підставі Постанови КМ України від 13 жовтня 2015 року № 834 «Про питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» УДСО при УМВС України в Полтавській області припинило свою діяльність.

Згідно Постанови КМ України від 25 грудня 2015 року № 1139 «Про внесення зміни до Постанови КМ України від 13 жовтня 2015 року» правонаступником УДСО при УМВС України в Полтавській області визнано позивача – Управління поліції охорони в Полтавській області.

Наказом начальника Управління поліції охорони в Полтавській області за № 44ос від 31 березня 2016 року відповідача ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Національній поліції України у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення з визначенням вислуги років, безперервного стажу в органах внутрішніх справ, в Національній поліції України та з виплатою компенсації за невикористану відпустку в 2015 та 2016 роках (а.с. 6).

Відповідач ОСОБА_1 проходив навчання в Рівненському ВПУ ДДСО при МВС України з 18 липня 2014 року по 11 листопада 2014 року. Позивач оплатив вартість підготовки відповідача як кандидата міліції за вказаний період навчання на суму 13 602,86 грн. (а.с.7-16, 35-36). Факт навчання та підготовки як кандидата для служби в органах внутрішніх справ відповідачем ОСОБА_1 не оспорюється.

Суд приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності факту укладення ним з позивачем договору про навчання і підготовки відповідача в Рівненському ВПУ ДДСО при МВС України, в якому передбачалося відповідальність за невиконання зобов’язань, зокрема, щодо відшкодування оплачених витрат у зв’язку із навчанням у випадку відмови від служби в органах внутрішніх справ та/або звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, поліції з компрометуючих підстав.

Доводи позивача щодо наявності укладеного між сторонами у справі договору, зокрема, договору на навчання за кошти підрозділу ДСО з кандидатом на службу за № 602 від 18 липня 2014 року, суд оцінює критично.

Так, згідно висновків судової почеркознавчої експертизи за № 26054/10740 від 14 травня 2018 року, проведеної Харківським НДІСЕ ім. Засл.проф. ОСОБА_2 підпис від імені ОСОБА_1 в договорі на навчання за кошти підрозділу Державної служби охорони з кандидатом на службу в органи внутрішніх справ України, вищим професійним училищем Департаменту ДСО при МВС України та підрозділом Державної служби охорони № 602 від 18 липня 2014 р., укладеному між УДСО при УМВС України в Полтавській області та ОСОБА_1; на зворотній стороні аркуша документа, в рядку «ОСОБА_4 ОСОБА_1» - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 (а.с. 179-187).

Згідно ст. 18 Закону України «Про міліцію», який діяв на момент укладення договору на навчання та прийняття на службу відповідача, при звільненні особи начальницького складу органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, такі особи відшкодовують МВС України витрати, пов’язані з їх утриманням у навчальному закладі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 4 частини 1 статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2,4 частини 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінет Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у ч. 4 цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ України від 1 березня 2007 р. за № 313 (в редакції станом на день звільнення відповідача) витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

На підставі встановлених обставин, суд приходить до висновку, що договір на навчання за кошти підрозділу Державної служби охорони з кандидатом на службу в органи внутрішніх справ України, вищим професійним училищем Департаменту ДСО при МВС України та підрозділом Державної служби охорони № 602 від 18 липня 2014 р., між УДСО при УМВС України в Полтавській області та відповідачем ОСОБА_1 не укладався.

Звідси, у позивача відсутнє право вимоги до відповідача ОСОБА_1 щодо повернення коштів у зв’язку з навчанням внаслідок звільнення відповідача по причині застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 цього Кодекс у кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Позивач не надав суду належні і допустимі докази на підтвердження факту укладення договору з відповідачем щодо витрат на навчання у зв’язку з підготовкою кандидата до служби в органах внутрішніх справ, на підтвердження позову, на спростування висновків судової почеркознавчої експертизи.

Тому, суд вважає, що позов є недоведеним, а, звідси, таким, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача кошти у повернення оплаченої останнім вартості судової почеркознавчої експертизи в розмірі 7056 грн., виходячи з наступного.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 4-9 ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов’язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 141 цього Кодексу судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідач оплатив вартість призначеної та проведеної судової почеркознавчої експертизи у повному обсязі у розмірі 7056 грн., що постає з висновку експертизи та копії квитанції № 1114-5210-6397-6489 від 19 січня 2018 року (а.с. 179-187, 205), враховуючи, що оригінал квитанції було направлено до експертної установи.

Витрати відповідача по оплаті вартості експертизи пов’язані з розглядом справи, є обґрунтованими та пропорційними, підстави для зменшення розміру оплачених відповідачем витрат вартості експертизи, за висновком суду, - відсутні.

Сплачений позивачем при поданні позову судовий збір у розмірі 1600 грн. не підлягає стягненню з відповідача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11 – 14, 16, 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 139, 141, 258, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 283, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В

Відмовити Управлінню поліції охорони в Полтавській області у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Стягнути з Управління поліції охорони в Полтавській області на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченої вартості судової почеркознавчої експертизи у розмірі 7056 грн.

Позивач: Управління поліції охорони в Полтавській області, код ЄДРПОУ 40109042, юридична адреса: м. Полтава, Київський район, вул. Зигіна, буд. № 32-А.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повне рішення виготовлено 03 жовтня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: