Ухвала суду № 76896065, 02.10.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8071/18

Провадження № 4-с/727/68/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді – Мамчина П.І.

секретар судових засідань – ОСОБА_1

з участю представника скаржника – ОСОБА_2

представника державної виконавчої служби – ОСОБА_3

представника боржника ОСОБА_4 – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Чернівці цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 про визнання бездіяльності старшого державного виконавця Другого відділу ДВС міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 незаконною та зобов*язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2018 року ОСОБА_6 звернулася в суд з скаргою на дії старшого державного виконавця Другого відділу ДВС міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 Посилалася на те, що в провадженні старшого державного виконавця Другого відділу ДВС міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист №2-22/2012, виданий 22 березня 2013 року Шевченківським районним судом м.Чернівці про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 206442,50 грн. компенсації за ? частину квартири АДРЕСА_1.

26 березня 2013 року державним виконавцем Сарахман П.М. було відкрите виконавче провадження.

Протягом 2013-2016 років на її неодноразові скарги державним виконавцем не було прийнято жодних мір для виконання виконавчого листа.

19 квітня 2016 року державний виконавець повідомив її про надання банківських реквізитів для щомісячного перерахування коштів в розмірі 750-800 грн. і додатково попередив, що якщо вказані суми не будуть нею витребувані з депозитного рахунку, то будуть відправлені до Держбюджету.

19 серпня 2017 року вона отримала від державного виконавця повідомлення про надання йому її банківських реквізитів для перерахунку стягнутих коштів в розмірі 206442,50 грн. Проте, вона не може погодитись з сумою компенсації за ? частини квартири, оскільки її вартість за 6 років значно зросла.

4 липня 2018 року вона направила державному виконавцю заяву про повернення виконавчого листа. Однак, державний виконавець її заяву проігнорував.

Просила визнати рішення, бездіяльність старшого державного виконавця Сарахман П.М. незаконною; зобов’язати його повернути виконавчий лист №2-22/2012 без виконання, а кошти, зараховані на депозитний рахунок – повернути боржнику; припинити виконавчі дії і закінчити виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримала лише в частині визнання бездіяльності незаконною та зобов’язанні повернути виконавчий лист без виконання, а кошти - боржнику. В частині припинення виконавчих дій та закінчення виконавчого провадження скаргу не підтримала і відмовилася від цієї частини скарги.

Представник державної виконавчої служби скаргу не визнав та пояснив, що виконавчий лист фактично почав виконуватись з 2016 року. До цього часу виконавче провадження зупинялося. Державним виконавцем були вчинені всі необхідні дії для виконання виконавчого листа, а саме накладений арешт на майно, оголошений розшук на автомобіль, передано на торги земельну ділянку. З 2016 року боржниця вносила на депозитний рахунок виконавчої служби суми для погашення боргу і в серпні 2017 року фактично рішення суду було виконано в повному обсязі. Державний виконавець направив стягувачу листа про виконання рішення суду та про надання банківських реквізитів для перерахування коштів. Проте, стягувач відмовилася від отримання коштів. Повернути виконавчий лист стягувачу без виконання державний виконавець не міг, оскільки на той час кошти були в повному обсязі внесені на депозитний рахунок і їх в такому випадку слід було зарахувати до Державного бюджету. Просив в задоволенні скарги відмовити.

Представник боржника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 скаргу не визнала та пояснила, що боржник в повному обсязі виконала рішення суду. Просила в задоволенні скарги відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає, що скарга є безпідставною та в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 березня 2013 року Шевченківським районним судом м.Чернівці був виписаний виконавчий лист №2-22/2012 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 206442,50 грн. компенсації вартості ? частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.7).

26 березня 2013 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ ОСОБА_3 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №37197608 (ідентифікатор доступу ГВГ4Д5127759) (а.с.8). Відповідно до цієї постанови боржнику був наданий строк у 7 днів для добровільного виконання рішення суду.

В процесі виконання рішення суду державним виконавцем Сарахманом П.М. були вжиті заходи щодо розшуку майна боржника, а саме були зроблені відповідні записи у ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області, Державну податкову службу України, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до відповіді від 26 березня 2013 року Державної податкової служби України інформація про номери рахунків боржника до ДПС не надходила. ДПС було повідомлено про те, що ОСОБА_4 перебуває в трудових відносинах з ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат».

Згідно облікових даних УДАІ УМВС України в Чернівецькій області станом на 02 квітня 2013 року за боржником на праві власності зареєстровано легковий автомобіль марки «OPELVECTRA», 1990 року випуску, державний номер НОМЕР_1. 06 квітня 2013 року даний транспортний засіб був знятий з обліку.

За даними реєстраційної служби Чернівецького МУЮ за ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності перебувала ? частка квартири АДРЕСА_1, однак 30 березня 2013 року право власності було припинено у зв’язку з укладенням договору дарування на ОСОБА_7 і боржник був знятий з місця реєстрації.

15 травня 2013 року виконавче провадження було зупиненена підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 квітня 2013 року до закінчення касаційного провадження (п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції на час винесення).

27 січня 2014 року виконавче провадження було поновлено на підставі заяви стягувача (а.с.9).

17 березня 2014 року до ДВС надійшла заява представника боржника, в якій він пропонував звернути стягнення на земельну ділянку, що належить на праві власності боржнику.

19 травня 2014 року була винесена постанова про звернення стягнення на майно боржника, а саме на земельну ділянку площею 0,0799 га, що розташована в садівничому товаристві «Вторма», ділянка №23 на території Білянської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області і в цей же день винесена постанова про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв»язку з направленням виконавчого листа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

21 вересня 2015 року державним виконавцем ВДВС Кіцманського РУЮ винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №45619890, оскільки майна, що підлягає опису та належить боржнику на праві власності на момент перевірки не виявлено, боржник проживає на території Шевченківського району, стягнень по даному виконавчому документу не проводилось.

12 жовтня 2015 року державним виконавцем Сарахманом П.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №48986550 (ідентифікатор для доступу 415БВ613ВББГ).

З метою виконання рішення суду державним виконавцем були повторно зроблені записи в органи, що реєструють право власності.

18 березня 2016 року державним виконавцем на адресу стягувача був направлений запит про надання банківських реквізитів особистого рахунку для подальшого перерахунку частково стягнутих коштів, які обліковуються на депозитному рахунку відділу.

07 квітня 2016 року державним виконавцем Сарахманом П.М. винесена постанова про проведення утримання із доходів боржника за місцем їх отримання, відповідно до якої виконавчий лист був направлений по місцю роботи боржника ОСОБА_4 – в ПАТ «Чернівецький хлібокомбінат», та рекомендовано утримувати із заробітної плати щомісячно 20% та перераховувати на депозитний рахунок ВДВС Чернівецького МУЮ.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції на час здійснення виконавчого провадження до 07 квітня 2016 року, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що в період з часу відкриття виконавчого провадження та до 07 квітня 2016 року державним виконавцем Сарахманом П.М. були вжиті всі необхідні заходи для виконання рішення суду. А тому доводи скарги про те, що протягом 2013-2016 років державним виконавцем не було прийнято жодних мір для виконання рішення суду є безпідставними та спростовуються вищенаведеними доказами.

Є безпідставними також доводи скарги про те, що деякі заходи виконавцем стали проводитися лише після направлення нею скарги до Міністерства юстиції України, в якій встановлена неправомірність дій державного виконавця. Так, як вбачається з відповіді директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08 серпня 2016 року та постанови №13 про наслідки перевірки виконавчого провадження від 02 серпня 2016 року, що була встановлена неправомірність дій посадових осіб відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції. В той же час, ОСОБА_6 оскаржує дії державного виконавця Шевченківського ВДВС ОСОБА_3 (а.с.21, 22-23).

Встановлено, що з 7 квітня 2016 року із заробітної плати боржника частково стягувалися кошти та направлялися на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби.

З листа державного виконавця Сарахман П.М., адресованого стягувачу ОСОБА_6 19 серпня 2017 року вбачається, що кошти в розмірі 206442,50 грн. знаходяться на депозитному рахунку відділу і для їх перерахування боржнику слід надати банківські реквізити (а.с.38).

04 липня 2018 року на адресу державної виконавчої служби ОСОБА_6. направила заяву про повернення виконавчого листа без виконання відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» та про повернення боржнику коштів, зарахованих на депозитний рахунок виконавчої служби (а.с.10).

16 липня 2018 року старший державний виконавець Сарахман П.М. направив відповідь ОСОБА_6, в якій повідомляв, що станом на 16 липня 2018 року рішення суду виконано в повному обсязі та стягнуті з боржника кошти знаходяться на депозитному рахунку відділу. Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено повернення боржнику стягнутих коштів без задоволення вимог стягувача. ОСОБА_6 було запропоновано повідомити виконавчу службу про шляхи отримання коштів та роз’яснено, що в разі коли зазначені кошти протягом одного року з дня їх зарахування на депозитний рахунок не будуть витребувані стягувачом, вони будуть звернуті до Державного бюджету України, а виконавче провадження буде закінчено (а.с.13).

24 липня 2018 року ОСОБА_6 направила аналогічну заяву про повернення виконавчого документа без виконання (а.с.12).

Суд вважає, що скарга ОСОБА_6 в частині визнання бездіяльності державного виконавця по невинесенню постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та в частині зобов’язання державного виконавця повернути виконавчий лист без виконання, а кошти з депозитного рахунку повернути боржнику, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документу.

Відповідно до п.5 цієї ж статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

В той же час, судом встановлено, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 206442,50 грн. повністю виконано до того, як звернулася ОСОБА_6 із заявами про повернення виконавчого документа без виконання. Зазначені кошти в повному обсязі ще в серпні 2017 року надійшли на депозитний рахунок ВДВС.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на серпень 2017 року) грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

За письмовою заявою стягувача – фізичної особи стягнуті грошові кошти перераховуються виконавцем на зазначений стягувачом рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).

Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

У разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, такі суми зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що після виконання рішення суду, а саме внесення боржником повної суми коштів на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби, дані кошти повинні бути обов’язково направлені стягувачу. В іншому випадку через рік вони будуть зараховані до Державного бюджету України.

Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено повернення боржнику коштів, зарахованих на депозитний рахунок відділу внаслідок примусового виконання рішення суду, при поверненні виконавчого листа стягувачу без виконання.

В даному випадку, якщо стягувач не бажає отримувати кошти від боржника, він на підставі п.1 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» вправі відмовитися від примусового виконання судового рішення та просити закінчити виконавче провадження.

Суд вважає, що після повного виконання рішення суду про стягнення коштів державний виконавець не вправі повертати виконавчий документ стягувачу без виконання (оскільки рішення суду виконано і при повторному зверненні не буде підстав ще раз стягувати кошти ), а тільки вправі закінчити виконавче провадження.

З огляду на викладені обставини скарга ОСОБА_6 є безпідставною та в її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 37, 39, 47, 51 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447, 448, 449, 450, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_6 - відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня проголошення ухвали безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали буде складений 03.10.2018 року.

Суддя: