Рішення № 76895153, 02.10.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3993/17

2-а/705/74/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Щербаковій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управляння Держпраці у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управляння Держпраці у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. В позові вказано, що 30.08.2017 року відносно директора ПП «Інжпроект-2» ОСОБА_1 головним державним інспектором з питань праці у Черкаській області ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 2, в якому вказано, що ПП «Інжпроект-2», директором якого є «Рогаль Олександр Ігорович», не забезпечено виконання припису від 09.06.2017 р., з посиланням на ст. 39 Закону України «Про охорону праці». На підставі протоколу, 04.09.2017 р. головним державним інспектором з питань праці у Черкаській області ОСОБА_2 було винесено постанову № 2 про накладення на «Рогаль Олександра Ігоровича», адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., що підтверджується копією постанови, яка додана до позову. З вказаною постановою та протоколом позивач не згоден, вважає їх незаконними. В позові вказано, що відповідно до тексту постанови та протоколу неможливо встановити за якою саме статтею притягається до відповідальності «Рогаль» ОСОБА_3. При цьому у постанові наявне лише посилання на ст. 39 Закону України «Про охорону праці», яка є диспозитивною (відсилочною) і не містить будь-яких штрафних санкцій. Взагалі, на думку позивача, Закону України «Про охорону праці» є за своєю суттю диспозитивним, про що прямо вказано у ст. 43: «притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративне правопорушення». Крім того, позивач в позові вказує, що у постанові неправильно зазначено прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності «Рогаль» замість «Роголь», а також відсутня печатка органу державного нагляду (контролю). Тому позивач просить скасувати відповідну постанову у справі про адміністративне правопорушення, а провадження по справі закрити.

Спочатку позов був заявлений позивачем до Головного державного інспектора з питань праці Управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області ОСОБА_2 06 липня 2018 року за заявою представника позивача було проведено заміну неналежного відповідача на належного - Управління Держпраці у Черкаській області. Копія відповідної ухвали суду та позову з додатками були надіслана на адресу відповідача 10.07.2018 року та отримані ним 19.07.2018 року. При цьому, після набуття статусу відповідача по справі - Управління Держпраці у Черкаській області не подало до суду ніяких документів і клопотань, окрім клопотань ( а.с. 147, а.с 154, а.с. 156) про розгляд справи у відсутність представника за наявними у матеріалах справи документами. Первинний відповідач скористався своїм правом на подання заперечення, маючи відповідний процесуальний статус, а Управляння Держпраці у Черкаській області, набувши вказаний статус – до суду не надало, ні заперечення на позов, ні будь-яких інших документів.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, - не з’явився. Його представник в судовому засіданні вказував на можливість проведення судового розгляду у відсутність позивача.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав вимоги позову і просив суд його задоволити, посилаючись на обставини, що викладені в ньому.. Представник позивача – адвокат ОСОБА_4 також в судовому засіданні вказував на те, що позивач не був присутній при розгляді протоколу і винесенні відповідної постанови. Він наполягав, що позивачу нічого не було відомо з приводу розгляду адміністративної справи і про існування постанови, ОСОБА_1 стало відомо лише після того, як він повернувся з командировки 26 вересня 2018 року і тому, після ознайомлення з протоколом, на якому його підпис фальсифіковано, він у встановлені законом строки подав позов до суду. Також він вказував, що особа директора під час складання постанови і протоколу належним чином встановлена не була, і в протоколі, і постанові відсутні посилання на статті КпАП України, які були підставою для притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи відповідного підприємства. Також представник позивача пояснив, що припис був винесений безпідставно та він є необгрунтованим і в даний час він оскаржений до адміністративного суду.

Представник відповідача – Управління Держпраці у Черкаській області, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, - в судове засідання не з’явився. При цьому тричі - а.с. 147, а.с 154, а.с. 156 ним подавались клопотання про розгляд справи у відсутність представника з вказанням конкретних дат судових засідань та із посиланням на те, що вони вбачають підстави для розгляду справи за наявними у матеріалах справи документами. На 02 .10 2018 року відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відповідного клопотання не подав і в судове засідання не з’явився. Заперечення від відповідача не було подано до суду після винесення ухвали про їх залучення в результаті заміни неналежного відповідача на належного відповідача. При цьому, не маючи процесуального статусу по справі, до суду за підписом першого заступника начальника управління ОСОБА_5 , 23.10 2017 року було направлено ( справа розглядалась попереднім складом суду ( суддя Денисюк І.І.) і воно було приєднано до матеріалів справи - вх. №21605 від 25.10.2017 року) заперечення з додатками. В «запереченні» на позов вказано, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» було утворено Державну службу України з питань праці реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.Відповідно до п.7 Положення про Державну службу України з питань праці, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно з пп. 54 п. 4 Положення № 96 Держпраці накладає у випадках, передбачених законом штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

У період з 29.05.2017 р. по 09.06.2017 р. посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області було проведено планову перевірку додержання ПП «Інжпроект-2» вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Результати перевірки оформлені актом перевірки від 09.06.2017 р. за № 016/38. Згідно із зазначеним актом у ході перевірки ПП «Інжпроект-2» виявлено ряд порушень вимог законодавства, зокрема:

- не отримано дозвіл Держпраці на виконання робіт з підвищеною небезпекою та експлуатацією машин та механізмів підвищеної небезпеки, чим порушено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. за № 1107;

- не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, чим порушено вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці»;

- не розроблено на підприємстві та не затверджено роботодавцем відповідне положення підприємства про навчання з питань охорони праці, а також не сформовано плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, чим порушено вимоги п. 6.3. НПАОП 0.00-4.12.05;

- не проведено вступний інструктаж працівникам інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства, чим порушено вимоги п. 6.3. НПАОП 0.00-4.12.05;

- не розроблено навчальні плани та програми, з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов’язків працівників, для проведення спеціального навчання з питань охорони праці, чим порушено вимоги п. 4.3. НПАОП 0.00-4.12.05;

- працівники не проінформовані під підпис про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де вони будуть працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їхнього впливу на здоровя та про права працівників на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та колективного договору, чим порушено вимоги розд. 2 п.2.2. НПАОП 0.00-1.62-12;

-не оформлено результати перевірки знань з питань охорони праці протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (додаток 1), чим порушено вимоги п. 3.13 НПАОП 0.00-4.12-05;

- не складено перелік питань з перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва, чим порушено вимоги п. 3.11 НПАОП 0.00-4.12-05;

- на підприємстві не проводиться стажування та допуск до самостійної роботи новоприйнятих працівників, чим порушено вимоги п. 7 НПАОП 0.00-4.12-05;

- не пред'явлено журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6) виробничої бази, чим порушено вимоги п. 6.10 НПАОП 0.00-4.12-05;

- не розроблено на основі Типового положення про службу охорони праці з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів Положення про службу охорони праці підприємства, не визначено структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства, чим порушено вимоги п. 1.2 НПАОП 0.00-4.35-04;

- не розроблено та не вивішено на робочих місцях технологічні карти на роботи з підвищеною небезпекою, чим порушено вимоги розд. 2 п. 2.10 НПАОП 0.00-1.62-12;

- не проведено підйомникові автомобільному первинний, періодичний технічний огляд, чим порушено вимоги розд. 8 п. 2.15 НПАОП 0.00-1.62-12;

- не забезпечено належне утримання в справному стані та безпечну експлуатацію підйомника шляхом організації технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту, а саме не призначено працівника, відповідального за справний технічний стан і безпечне проведення робіт підйомником, та обслуговуючий персонал; номер і дата наказу про призначення працівника, відповідального за справний технічний стан і безпечне проведення робіт підйомниками, мають міститися в паспорті підйомника, чим порушено вимоги розд. 8 п. 2.26 НПАОП 0.00-1.62-12.

Зважаючи на викладене, на підставі акта перевірки від 09.06.2017 № 016/38, з урахуванням виявлених порушень законодавства з питань охорони праці і промислової безпеки, директору підприємства ОСОБА_1 було внесено припис від 09.06.2017 № 016/38, та надано термін для їх усунення до 09.08.2017.

Враховуючи, що Позивачем не надано належної та достатньої інформації щодо виконання зазначених у приписі від 09.06.2017 № 016/38 вимог, на підставі наказу від 28.08.2017 № 184-Н «Про проведення позапланових перевірок», - головному державному інспектору Базильському В.А. було видано направлення від 28.08.2017 № 1688 на проведення повторної позапланової перевірки ПП «Інжпроект - 2».

За результатами проведеної 30.08.2017 позапланової перевірки (акт від 30.08.2017 р за № 016/64 встановлено, що зазначені у приписі від 09.06.2017 р. за № 016/38 вимоги підприємством не виконані, порушення законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки не усунуті.

Зважаючи на викладене, головним державним інспектором Базильським В.А. складено протокол від 30.08.2017 № 2 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1884 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) відносно «Рогаля» ОСОБА_6 протокол підписаний Позивачем без зауважень та заперечень.

У подальшому, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення головним державним інспектором Базильським В. А. винесено постанову від 04.09.2017 № 2 про накладення на «Рогаля» О.І. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Рішення головного державного інспектора Базильського В.А. про накладення на ОСОБА_1 штрафу за ст. 1884 КУпАП відповідає вимогам чинного законодавства, а твердження Позивача стосовно неправомірності дій головного державного інспектора Базильського В.А. щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 30.08.2017 № 2 та винесення постанови від 04.09.2017 № 2 про накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення є необґрунтованими, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 30.08.2017 р. за № 2 головним державним інспектором Базильським В.А. зазначені вище вимоги ст. 256 КУпАП були дотримані в повному обсязі.

Протокол складений у присутності Позивача, ним особисто підписаний та отриманий, про що свідчать його підписи у відповідних графах документа.

При складанні протоколу ОСОБА_1 роз’яснено зміст статті 63 Конституції України, а також його права та обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою веде провадження; оскаржити постанову у справі), що підтверджується його особистим підписом у протоколі.

Як встановлено за результатами проведеної 30.08.2017 перевірки, директор ІІІІ «Інжпроект - 2» ОСОБА_1 не виконав вимоги припису від 09.06.2017 р. за № 016/38, що підтверджується даними акту перевірки від 30.08.2017 р. за № 016/64, протоколу про адміністративне правопорушення від 30.08.2017 р. за № 2, а також листом ПП «Інжпроект - 2» від 20.08.2017 р. за № 24. Таким чином, у діях позивача наявні ознаки адміністративного проступку, передбаченого ст. 1884 КУпАП.

Будь - яких клопотань, ні під час підготовки справи до розгляду, ні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення від Позивача не надходило. Справа розглянута у присутності ОСОБА_1

При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення головним державним інспектором Базильським В.А. зроблено правильні висновки про тяжкість вчиненого ОСОБА_1 проступку, враховано майновий стан винної особи, відсутність обтяжуючих і пом'якшуючих обставин, та застосовано найнижчий розмір санкції, передбаченої статтею 1884 КУпАП,- 510 грн.

Крім того, складений в ході планової перевірки ПП «Інжпроект - 2» припис від 09.06.2017 № 016/38 про усунення порушень вимог діючого законодавства, за невиконання яких була винесена оскаржувана постанова від 04.09.2017 № 2, Позивачем не оскаржувався та був чинним на час винесення постанови про адміністративне правопорушення.

При оформленні протоколу про адміністративне правопорушення від 30.08.2017 р. за № 2, а також постанови від 04.09.2017 р. за № 2 головним державним інспектором Базильським В.А. допущено технічну помилку, а саме: не зазначено статтю 1884 КУпАП, якою передбачена відповідальність за допущене Позивачем порушення. Однак, зміст викладеного у зазначених документах порушення («незабезпечення виконання раніше виданого припису № 016/38 від 09.06.2017») повністю відповідає диспозиції статті 188 і КУпАП (невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Окрім того, при оформленні протоколу та постанови головним державним інспектором Базильським В.А. допущено помилку у прізвищі Позивача («Рогаль» замість «Рогаль»). Однак, чинним законодавством України не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений. Окрім того, зазначений факт не є перешкодою для ідентифікації особи правопорушника, а також вирішення питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 30.08.2017 № 2 містить відомості щодо паспортних даних ОСОБА_1

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В пункті 19 статті 4 КАС України зазначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України “Про ратифікацію Конвенції” від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2- 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи.

В ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Положеннями ст.188-4 КУпАП передбачено, що невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів, тягне за собою накладення штрафу на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За нормами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у адміністративні справі є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

В статті 283 КУпАП вказано, що за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Одночасно підставою для розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення .

Відповідно до ст.ст. 256, 283 ч. 2 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

В КУпАП (стаття 251) вказано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП – орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено правопорушення (об’єктивна сторона), чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо.

Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом встановлено, що згідно акта перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта) від 09.06.2017 року за № 016/38 складеного головним державним інспектором з питань праці ОСОБА_2 було перевірено дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ПП «Інжпроект-2» та виявлено порушення вимог законодавства, а також, згідно самого тексту акту в графі «Директор» вказано «О.І.Рогаль». (а.с.50-56)

Відповідно до припису Управління Держпраці у Черкаській області від 09.06.2017 р. за №016/38 директора ПП «Інжпроект-2» ОСОБА_8 було зобов’язано усунути порушення та проінформувати інспектора про усунення кожного із зазначених у приписі порушень у тижневий строк після закінчення терміну усунення порушення. В графі припис отримав зазначений «..підпис…» вказано «О.І. Роголь», проте не графі дата відсутні будь-які відомості, а саме зазначено «… «___»__2017 року…». (а.с. 57-58)

Згідно листа від 20.08.2017 за вих.. № 24 за підписом ОСОБА_9 на ім’я керівника управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_10 вказано, що порушення, виявлені під час перевірки підприємства головним державним інспектором Базильським В.А. частково усунені, а саме за п.1 припису ПП «Інжпроект-2» уклало договір з підприємством ПП «Уманьдержгаз», яке має дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, які входять в склад загальних об’ємів будівельних робіт, які виконуються ними. З частиною зауважень вони не згодні, оскільки на їх думку суть зауважень полягає в створенні великої кількості різних паперів, ефективність яких близько до нуля і до покращення техніки безпеки не мають відношення. (а.с.59)

Відповідно до наказу Управління Держпраці у Черкаській області за № 184-Н від 28.08.2017 р. було головному державному інспектору відділу нагляду в будівництві, котлонагляді на транспорті та зв’язку ОСОБА_2 доручено здійснити 30.08.2017 р. позапланову перевірку виконання вимог припису від 09.06.2017 р. за № 016/38 ПП «Інжпроект-2». (а.с.60)

Згідно акту перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта) від 30.08.2017 року за № 016/64 складеного головним державним інспектором з питань праці ОСОБА_2 було перевірено дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ПП «Інжпроект-2» та виявлено порушення вимог законодавства, а також, згідно самого тексту акту в графі «Директор» вказано «О.І.Рогаль». (а.с.62-65)

Протоколом № 2 про адміністративне правопорушення від 30.08.2017 року, що складений уповноваженою особою управління Держпраці у Черкаській області головним державним інспектором Базильським В.А., встановлено, що директором ПП «Інжпроект-2» не забезпечено виконання раніше виданого припису № 016/38 від 09.06.2017 р., чим порушено ст. 39 Закону України «Про охорону праці». В графі «відомості про особу, стосовно якої складено протокол:» вказано «…Рогаль ОСОБА_3, 08.12.1970 року, м .Хабаровськ Росія…»., та в графі «підпис особи, стосовно якої складено протокол» вказано «…О.І.Рогаль…» (а.с.66).

В постанові № 2 про накладення адміністративного стягнення від 04.09.2017 р., що винесена головним державним інспектором Управління Держпраці у Черкаській області Базильським В.А., вказано, що, що ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Умань, в. К.Лібкнехта, 4, кв.104, ПП «Інжпроект-2» директор, не забезпечив виконання раніше виданого припису № 016/38 від 09.06.2017 р., чим порушив ст. 39 Закону України «Про охорону праці» та постановлено притягнути «Рогаля» ОСОБА_3 ( посада не вказана, лише прізвище та ініціали)«…за порушення ч.3 та /або 6 статті 41, статтей 47, 57, 58, 98, 94, 188-4, 188-6 (потрібне підкреслити) Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього (неї) адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі…» 510 грн. ( при цьому в тексті не має підкреслень). Також вказано, що з урахуванням ч.2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати «Рогалем» ОСОБА_3 штрафу в строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 1020 грн. Постанова набирає законної сили з 04.09.2017 р. Повідомлення про сплату штрафу надіслати у термін до 19.09.2017 р. (а.с.67). Представник позивача в судовому засіданні наполягав, що позивач не був присутній при розгляді протоколу, про накладення стягнення і винесення постанови позивачу стало відомо лише 26.09.2018 року ( після повернення з командировки) і що позивач протоколу не підписував, йому не була вручена належним чином його копія. Одночасно до суду відповідачем не було додано доказів на підтвердження факту виклику ОСОБА_1 для розгляду адміністративної справи, де і коли відбувався такий розгляд і що позивач був при цьому присутній та отримав копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Також, з приводу описки в написанні прізвища відповідачем не було надано доказів, оскільки анкетні дані особи відносно якої було складено протокол і винесено постанову, які зазначені в паспорті, на який є посилання різняться між собою, що стосується написання прізвища. При цьому, в судовому засіданні представник позивача не заперечував, що ОСОБА_1 займає посаду директора ПП «Інжпроект-2», однак протокол складений відносно «Рогаля» , а не «Роголя», що свідчить про те, що уповноваженою особою належним чином не було встановлено особу, відносно якої було складено протокол і постанову відповідно.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пп. 1 п. 3 Положення про Управління Держпраці у Черкаській області завданням Управління є, зокрема, реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26.04.2017 № 295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Відповідно до підп.5 п.6 Положення №96 Державна служба України з питань праці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 допустив головного державного інспектора Управління Держпраці у Черкаській області Базильського В.А. до проведення перевірки 09.06.2017 р., за результами якої інспектором було складено припис № 016/38 . В результаті того, що інспектор вважав, що вимоги відповідного припису виконані не були, інспектором Базильським В.А. 30.08.2017 року було складено протокол № 2 про адмінправопорушення ( в якому вказано про наявність порушення вимог ст. 39 Закону України «Про охорону праці») на підставі якого було винесено постанову про притягнення ОСОБА_11 до адмінвідповдільності ( без вказанні відповідної статті КпАП України).

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509, визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України.

Із врахуванням вищенаведених положень чинного законодавства України, відповідачем не доведено правомірність дій та вимог посадових осіб Управління Держпраці у Черкаській області, в т.ч. з приводу не виконання відповідного припису, в тому числі на відповідність їх дій вимогам Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 та наявність порушень вимог чинного законодавства України з боку позивача.

Одночасно вимоги чинного законодавства України, в тому числі КУпАП зобов’язують орган (посадову особу), що складають протокол про адміністративне правопорушення та розглядають справу про адміністративне правопорушення, з’ясувати та конкретно зазначити у протоколі та постанові, місце та час вчинення і суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вказана постанова про адміністративне правопорушення, прийнята відносно позивача, є безпідставною, у зв»язку з тим що дана постанова не вмотивована і не підтверджена доказами, які б свідчили про вчинення директором відповідного ПП ОСОБА_1, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 39 Закону України «Про охорону праці».

Згідно ст. 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці.

В порушення вимог чинного законодавства України в тексті постанови та протоколу взагалі не вказано за якою саме статтею притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1. При цьому, ст. 39 Закону України «Про охорону праці» є відсилочною і не містить будь-яких штрафних санкцій.

Також, ст. 43 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що за порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 17 липня 2013 р. № 509 - уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. ОСОБА_6 особа роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

За таких обставин, чинним законодавством України передбачено порядок розгляду справи про накладення штрафу.

При винесенні постанови були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, суду не надано доказів, що позивач був належним чином (під розписку, рекомендованим листом, телеграмою, тощо,) повідомлений про місце, час та дату розгляду справи, представник позивача в судовому засіданні наполягав, що розгляд справи було здійснено без участі ОСОБА_1

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.4 ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Крім того, у постанові неправильно зазначено прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме «Рогаль» замість «Роголь», тобто належним чином не встановлена особа, відносно якої складено протокол та винесено постанову.

При цьому, в п.3 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю передбачено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Згідно п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 - штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Отже, беручи до уваги вищевикладене суд вважає, що має бути визнана протиправною та скасована постанова головного державного інспектора Управління Держпраці у Черкаській області Базильського В.А. за № 2 від 04.09.2017 року про притягнення «ОСОБА_11І.» до адміністративної відповідальності за ст. 39 Закону України «Про охорону праці» в виді штрафу у розмірі 510 гривен, а провадження по адміністративній справі закрито.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,5,6,25, 72-75, 77, 90, 94, 192, 211, 241, 242-244,246 КАС України, та керуючись ст. ст. 280, 283, 284, 289 КУпАП, суд –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафузадовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 2 від 04.09.2017 року, головного державного інспектора Управління Держпраці у Черкаській області Базильського В.А., про накладення на « Рогаль» ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення ст. 39 Закону України «Про охорону праці», а провадження по справі - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Мазуренко