Ухвала суду № 76892535, 27.09.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/6537/18

н/п 1-кс/766/13631/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

слідчого судді - Мусулевського Я.А.,

за участю секретаря - Матієнко А.О.,

прокурора – Петрова В.М.,

слідчого - Колокот Д.В.,

адвоката – ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строків запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч. 3 ст. 365 КК України - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який обіймає посаду слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого відділу ГУНП, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кім. 51, раніше не судимого,

встановив:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням в якому просить: продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.11.2018 (включно).

Заборонити підозрюваному ОСОБА_2 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово.

Покласти на підозрюваного наступні обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, на строк дії ухвали:

- прибувати до слідчого, прокурора та судді (суду) за викликом службової особи у встановлений термін;

- не відлучатись з території м. Херсона без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

- носити електронний засіб контролю.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що слідчим відділом УСБУ в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018230000000066 від 04.04.2018, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 і ст. 365 ч. 3 КК України, та за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 189 ч. 4, ст. 365 ч. 3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11, займаючи посаду старшого оперуповноваженого Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області (наказ начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області № 4о/с від 07.11.2015), у листопаді 2017 року, з корисливих мотивів, з метою заволодіння нерухомим майном потерпілих, вступив в організовану групу, створену громадянином ОСОБА_8, раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, пов’язаних із заволодінням чужим майном шахрайським шляхом, до складу якої також увійшов ОСОБА_9, на той час призначений наказом начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області № 219о/с від 03.11.2016 на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, з якими ОСОБА_2 був знайомий протягом тривалого часу, а також у тому, що в 24.03.2018, займаючи посаду старшого оперуповноваженого Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області (наказ начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області № 4о/с від 07.11.2015) та 30.03.2018, займаючи посаду слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області (наказ начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області № 72о/с від 28.03.2018), діючи у складі організованої групи з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, перевищив владу та службові повноваження, що супроводжувалось насильством, погрозою застосування насильства, обмеженням волі та діями, що ображають особисту гідність потерпілого, що спричинило тяжкі наслідки.

Кожен із учасників організованої групи, будучи поінформованим про злочинні наміри та плани групи, в розробці, прийнятті та реалізації яких він приймав безпосередню участь, дав згоду на вступ до її складу та виконання доручень її організатора, бажаючи досягнення єдиного злочинного результату – незаконного збагачення від вимагання права на чуже майно та обернення його на свою користь.

Так, згідно розробленого та відомого всім учасникам групи плану на старших оперуповноважених служби карного розшуку органів поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_9, організатором групи ОСОБА_8 покладено функції підшукування з використанням свого службового становища осіб, які володіли нерухомим майном на праві власності, шляхом створення у них усвідомлення реальності притягнення до кримінальної відповідальності з подальшим засудженням за вироком суду до покарання у вигляді позбавлення волі, та із застосуванням психологічного та фізичного насильства до потерпілих та їх близьких родичів пред’являти протиправну вимогу передачі права на належне потерпілим нерухоме майно, обмеження їх прав, свобод та законних інтересів, здійснювати постійний контроль за потерпілими до повного отримання організатором групи ОСОБА_8 права на розпоряджання майном шляхом укладення відповідних угод у нотаріальних органах.

У той же час, організатор групи ОСОБА_8 здійснював загальне керівництво створеною ним організованою групою, приймав активну участь у вчиненні злочинів направлених на незаконне отримання права розпорядження нерухомим майном потерпілих та інших осіб, пов’язаних з кінцевою метою створення групи, пред’являв протиправну вимогу до осіб, підшуканих ОСОБА_2 та ОСОБА_9, погрожував застосуванням фізичного насильства до потерпілих, застосовував до них психологічний тиск та обмежував їх свободу з метою передачі йому права розпоряджання нерухомим майном потерпілих шляхом оформлених відповідних угод у нотаріальних органах, а також забезпечував у органах надання адміністративних послуг зняття з реєстрації осіб, зареєстрованих у житловому нерухомому приміщенні з метою його подальшим заволодіння.

Описані ознаки свідчать про зорганізованість ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 у стійке об'єднання для вимагання та отримання прав на чуже майно, наявність єдиного плану з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану.

Так, члени організованої групи упродовж березня – квітня 2018 року вчинили вимагання права на чуже майно потерпілого ОСОБА_5 та протиправно заволоділи його майном за наступних обставин.

Старші оперуповноважені сектору кримінальної поліції Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_2 та ОСОБА_9, грубо порушуючи свої службові обов’язки, передбачені ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», та будучи відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, Примітки 1 до ст. 364 КК України, службовою особою правоохоронного органу, у зв’язку з постійним виконанням функцій представників влади із правоохоронними і правозастосовними повноваженнями, службовими особами, уповноваженими на виявлення осіб, які вчинили злочини, та проведення оперативно-розшукових заходів щодо документування їх злочинної діяльності, вранці 24.03.2018 відвели з кімнати відвідувачів Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області (м. Херсон, вул. Філатова, 30) громадянина ОСОБА_5 (доставленого до Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області 24.03.2018 патрульною службою поліції), який нібито мав причетність до скоєння крадіжки чужого майна, за фактом якої розпочато кримінальне провадження № 12018230020000747 за ч. 3 ст. 185 КК України, до свого службового кабінету № 60, зареєструвавши ОСОБА_5 у Книзі відвідувачів.

Під час спілкування з ОСОБА_5 з приводу причетності останнього до крадіжки майна та затримання працівниками патрульної поліції, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 дізнались про наявність у його власності квартири за адресою: АДРЕСА_2, а також іншого майна (гаражу, дачі).

На виконання раніше розробленого злочинного плану, ОСОБА_2 та ОСОБА_9, діючи у складі організованої групи, з метою заволодіння майном ОСОБА_5, із застосуванням фізичного та психічного насильства, яке виразилось у нанесенні ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ударів по тулубу, рукам та ногам, чим завдали фізичного болю, а також висловлюванні реальних погроз притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за злочини, які він не вчиняв, висунули незаконну вимогу ОСОБА_5 передати організатору злочинної групи ОСОБА_8 права розпоряджання нерухомим майном, а саме: трикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_3, що належить на праві власності потерпілому відповідно до свідоцтва про право власності № 944 від 20.09.2016 року, з метою її подальшої реалізації.

Отримавши в результаті своїх протиправних дій стоcовно ОСОБА_5 згоду останнього на передачу права розпорядження належним йому нерухомим майном ОСОБА_8, ввечері 24.03.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_9 передали ОСОБА_5 ОСОБА_8, який, з метою забезпечення підписання потерпілим довіреності та недопущення викриття їх протиправної діяльності, примусово відвіз та до 26.03.2018 утримував ОСОБА_5 у будинку № 1 по вулиці 3-я Вишнева (кадастровий номер земельної ділянки 65223810000:05:049:0302) садівничого товариства житлового типу «Будівельник-2» (Херсонська область, Голопристанський район, Великокардашинська селищна рада).

У подальшому, 26.03.2018, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 примусили ОСОБА_5 видати на ім'я ОСОБА_8 генеральну довіреність на вчинення всіх юридичних дій від його імені, яку посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7 за адресою м. Херсон, вул. Соборна (Леніна), 8 (бланк ННВ № 814036), зокрема щодо права на розпорядження та продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 та гаражним приміщенням № 144, розташованим у будівельно-гаражному кооперативі «Автолюбитель» (код 24962502, м. Херсон, вул. Філатова, 41-а), що належать ОСОБА_5, а також відібрали всі наявні у потерпілого та його цивільної дружини – ОСОБА_6, документи (паспорти, свідоцтва про народження дітей, правовстановлюючі документи на квартиру та інше нерухоме майно, тощо).

30.03.2018, з метою реалізації злочинного наміру, переслідуючи мету продажу вказаної квартири на підставі довіреності від 26.03.2018, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, без участі ОСОБА_5 та його цивільної дружини – ОСОБА_6, здійснили зняття з реєстрації місця проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_3, їх малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5.

При цьому, з метою недопущення викриття протиправної діяльності організованої групи, направленої на протиправне отримання права розпорядження квартирою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 та іншим майном ОСОБА_5, 30.03.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_9 знову завели ОСОБА_5 до приміщення службового кабінету № 60 Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області (м. Херсон, вул. Філатова, 30), де, під час спілкування, застосували до потерплого фізичне та психічне насилля, яке виразилось у нанесенні ударів по тулубу та обличчю, а також погрозах притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, які останній не вчиняв.

У той же час, 05.04.2018 ОСОБА_8, використовуючи довіреність від 26.03.2018, видану при вищевказаних обставинах ОСОБА_5, незаконно переоформив на громадянина ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, належний на праві власності ОСОБА_5 гараж № 144, розташований в будівельно-гаражному кооперативі «Автолюбитель» (код 24962502, м. Херсон, вул. Філатова, 41-а).

Крім того, з метою здійснення всіх дій, раніше обумовлених злочинним умислом, спрямованих на реалізацію незаконно отриманого майна, 12.04.2018 ОСОБА_8, діючи за довіреністю від 26.03.2018, виданою ОСОБА_5 під впливом психологічного тиску, здійснив переоформлення квартири за адресою: АДРЕСА_4, на громадянку ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7 (донька ОСОБА_8О.) за договором купівлі-продажу (посвідчений нотаріусом ОСОБА_7 – м. Херсон, вул. Соборна (Леніна), 8).

Відповідно висновку експерта № 18-422 від 30.05.2018, ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_5, станом на 12.04.2018 складає 645 390 гривень, що відповідно до примітки 1, ст. 185 КК України є великим розміром.

У подальшому, з метою недопущення викриття протиправної діяльності організованої групи направленої на протиправне отримання права розпорядження квартирою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 та гаражним приміщенням № 144, розташованим у будівельно-гаражному кооперативі «Автолюбитель» (код 24962502, м. Херсон, вул. Філатова, 41-а), 23.04.2018 ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зустрілись із потерпілим ОСОБА_5 та його цивільною дружиною ОСОБА_6 за місцем їх тимчасового проживання – у дворі будинку за адресою: м. Херсон, Наддніпрянське, б. 5, де, під час спілкування, знову застосували до вказаних осіб фізичне та психічне насилля, яке виразилось у нанесенні ударів по тулубу та обличчю, а також погрозах притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, які останній не вчиняв.

Прокурор та слідчий підтримали клопотання просили суд клопотання задовольнити.

Підозрюваний та адвокат в судовому засіданні заперечували, щодо задоволення клопотання

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України з метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Згідно ч.1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором клопотання.

З ОСОБА_10 № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 ВССУ вбачається, що слідчий суддя вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, щоразу зобов'язаний здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Як встановлено в судовому засіданні прокурор просить продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.11.2018 (включно). Заборонити підозрюваному ОСОБА_2 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово.

Але як вбачається з ухвали суду від 27.06.2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з заборонною останньому залишати житло в певний період часу, а саме з 21.00 год до 06.00 год.

Перевіривши відповідність поданого клопотання слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий фактично просить змінити міру запобіжного заходу, що суперечить нормам КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 9, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 199 КПК України

ухвалив:

В задоволенні клопотання –відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

СуддяОСОБА_16