Постанова № 7688945, 27.01.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5853/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 р. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.,

за участю представників позивача Сепика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ВАТ ?Будівельно-монтажна фірма ?Стрийбуд? до ДПІ у Стрийському районі Львівської області про скасування рішень державної податкової інспекції , -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство ?Будівельно-монтажна фірма ?Стрийбуд? (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ДПІ у Стрийському районі Львівської області (далі-ДПІ), просить визнати незаконним та скасувати рішення від 27.05.2009 року № 9195/10/25-006/7 про результати розгляду первинної скарги Товариства та визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.09р. № 0000391502/0 та від 18.03.09р. № 0000401502/0 . Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач виконав своє зобовязання зі сплати податку на додану вартість за визначений ним у платіжних документах період, та не несе відповідальності за несвоєчасне перерахування фінансовою установою таких коштів до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позов уточнив, просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.09р. № 0000391502/0 про зобовязання сплатити штраф у розмірі 20% в суму 978,83 грн. та від 18.03.09р. № 0000401502/0 про зобовязання сплатити штраф у розмірі 10% в суму 3 337,72 грн. П озовну вимогу щодо визнання незаконним та скасування рішення від 27.05.2009 року № 9195/10/25-006/7 про результати розгляду первинної скарги Товариства просить не розглядати.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте подав суду відзив в якому зазначив, що ДПІ діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема п.п. 17.1.7. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник зобовязаний сплатити штраф у встановлених розмірах відповідно до строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні. Крім того, мотиви позивача є безпідставні, оскільки між банком та підприємством підписана угода на обслуговування, а отже усі претензії щодо несвоєчасного перерахунку грошових коштів останній повинен представляти банківській установі, при цьому узгоджений борг повинен сплачуватись вчасно, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 січня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасника процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов в межах поданих уточнень підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що в ході проведення невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість ДПІ встановлено порушення Товариством вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями №2181 від 21.12.2000 року (далі-Закон №2181) та ст. 9 Закону України ?Про систему оподаткування? від 25.06.1991 року № 1251 (далі-Закон №1251): ВАТ ?Будівельно-монтажна фірма ?Стрийбуд? несвоєчасно сплатило задекларовану суму податкового зобовязання з ПДВ за грудень 2008 року в розмірі 190659,00 грн. та несвоєчасно сплатило податок на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 29.01.2009 року № 0000082303/0 про що складено акт за №297/152/01272077 від 05.03.2009 року.

На підставі даного Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2009 року за №0000391502/0, яким на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 за затримку на 31 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 4 894,13 грн. Товариство зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 978,83 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2009 року за №0000401502/0, яким на підставі підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 згаданого Закону за затримку на 21 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 33377,23 грн. Товариство зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 3 337,72 грн.

В порядку процедури адміністративного оскарження рішенням ДПІ у Стрийському районі Львівської області від 27.05.2009 року №9195/10/25-006/7 про результати розгляду первинної скарги оспорювані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу Товариства від 30.03.2009 року - без задоволення.

Як зазначено перевіряючими в акті перевірки, узгоджене податкове зобовязання з податку на додану вартість згідно декларації №68410 від 20.01.2009 року в сумі 4898,13 грн. сплачено Товариством 02.03.2009 року платіжне доручення №2328 (протермінування 31 дні); узгоджене податкове зобовязання з податку на додану вартість згідно декларації №68410 від 20.01.2009 року в сумі 89,89 грн. сплачено 04.02.2009 року платіжне доручення №2239 (протермінування 5 дні); узгоджене податкове зобовязання з податку на додану вартість згідно декларації №68410 від 20.01.2009 року в сумі 15000,00 грн. сплачено 04.02.2009 року платіжне доручення №2268 (протермінування 5 дні); узгоджене податкове зобовязання з податку на додану вартість згідно декларації №68410 від 20.01.2009 року в сумі 9996,34 грн. сплачено 20.02.2009 року платіжне доручення №433 (протермінування 21 дні); узгоджене податкове зобовязання в сумі 8291,00 грн. визначене в податковому повідомленні рішення (форми Р) від 29.01.2009 року № 82303, сплачено 02.03.2009 року в сумі 8291,00 грн. платіжне доручення №2328 (протермінування 21 днів).

Позивач зазначає, що податкові зобовязання з податку на додану вартість за грудень 2008 року у сумі 190 659,00 грн. сплачувались у строки визначені чинним законодавством: платіжне доручення №351 від 26.12.2008 року, призначення платежу- ПДВ за грудень 2008 року на суму 70 000,00 грн.; платіжне доручення №408 від 29.01.2009 року, призначення платежу- ПДВ за грудень 2008 року на суму 47 859,00 грн.; платіжне доручення №110 від 22.01.2009 року, призначення платежу- ПДВ за грудень 2008 року на суму 42 800,00 грн.; рішення №24-0 про розстроченя податкових зобовязань від 30.01.2009 року згідно якого Товариство провело проплату зобовязань з ПДВ, що підтверджує платіжне доручення №2347 від 10.03.2009 року на суму 15 000,00 грн., призначення платежу- ПДВ розстрочено термін сплати 10.03.2009 року та платіжне доручення №2268 від 04.02.2009 року на суму 15 000,00 грн., призначення платежу- ПДВ розстрочено.

Як вбачається з матеріалів справи - довідки № 159 від 19.11.2009 року - 22 січня 2009 року ВАТ Банк ?БІГ ЕНЕРГІЯ? отримав платіжне доручення № 110 від 22.01.2009 року ВАТ БМФ ?Стрийбуд? р/р 26003001000484 на суму 42800,00 грн. ПДВ за грудень 2008 року, однак у звязку з введенням з 16 березня 2009 року тимчасової адміністрації та накладенням мораторію на поточні рахунки юридичних осіб даний платіж станом на 19 листопада 2009 року не відправлений на рахунок одержувача, і обліковується на банківському позабалансовому рахунку.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181 передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

У відповідності до вимог пп.7.1.1 п.7.1 зазначеної статті джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 року за №679-ХІV, з наступними змінами та доповненнями, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Згідно пункту 3.8 даної Інструкції Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону №2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом №2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Не передбачено таких повноважень і згідно вимог Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 року за №509-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбачено п. 7.7. ст. 7 Закону №2181, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Даючи аналіз платіжним дорученням які були покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень вбачається, що податковий орган визначивши призначення платежу за інший період ніж той, що був визначений позивачем, протиправно застосував штрафні санкції, які визначені у спірних податкових повідомленнях-рішеннях:

платіжне доручення за №2328 від 02.03.2009 року на суму 17103,00 грн., призначення платежу ПДВ за січень 2009 року, зараховано в погашення боргу по декларації №68410 від 20.01.2009 року в сумі 4 894,13 грн.;

платіжне доручення за №2328 від 02.03.2009 року на суму 17103,00 грн., призначення платежу ПДВ за січень 2009 року, зараховано в погашення боргу по декларації №68410 від 20.01.2009 року в сумі 8 291,00 грн.;

платіжне доручення за №2239 від 04.02.2009 року на суму 90,00 грн., призначення платежу ПДВ згідно акта ревізії 173 від 14.01.09р., зараховано в погашення боргу по декларації №68410 від 20.01.2009 року в сумі 89,89 грн.;

платіжне доручення за №2268 від 04.02.2009 року на суму 15 000,00 грн., призначення платежу ПДВ рострочено, зараховано в погашення боргу по декларації №68410 від 20.01.2009 року в сумі 15 000,00 грн.;

платіжне доручення за №433 від 19.02.2009 року на суму 10000,00 грн, призначення платежу ПДВ за січень 2009 року, зараховано в погашення боргу по податковому повідомленні-рішенні від 29.01.2009 року №82303 в сумі 9996,34 грн.;

Згідно п.5.1 ст.5 Закону №2181, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків, як передбачено абзацом 1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки чинним законодавством не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення, а тому з врахуванням наведеного суд вважає, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав, самостійно змінивши призначення платежу, визначене платником податку у платіжних дорученнях, безпідставно застосував до останнього штраф, передбачений пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181.

У відповідності до ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підставні, обгруновані матеріалами справи та доведені в судовому засіданні, а тому слід позов задовольнити в межах поданих уточнень повністю та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 18.03.09 року №0000391502/0 та від 18.03.09 року № 0000401502/0.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ ?Будівельно-монтажна фірма ?Стрийбуд? 3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.09р. № 0000391502/0 та податкове повідомлення-рішення від 18.03.09р. № 0000401502/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ ?Будівельно-монтажна фірма ?Стрийбуд? 3,40 грн. судового збору.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 01.02.2010 року.

Суддя /підпис/ Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5853/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини постанови)

27 січня 2010 р. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.,

за участю представників позивача Сепика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ВАТ ?Будівельно-монтажна фірма ?Стрийбуд? до ДПІ у Стрийському районі Львівської області про скасування рішень державної податкової інспекції , -

ВСТАНОВИВ:

При розгляді справи суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України відкласти складення повного тексту постанови суду на п”ять днів з дня закінчення розгляду справи, проголосивши вступну і резолютивну частину постанови. З мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитися 01.02.2010 року.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.09р. № 0000391502/0 та податкове повідомлення-рішення від 18.03.09р. № 0000401502/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ ?Будівельно-монтажна фірма ?Стрийбуд? 3,40 грн. судового збору.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Шинкар Т.І.