Рішення № 76889228, 20.09.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1358/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С.Граматик

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства „Одесаобленерго” до Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про стягнення заборгованості в загальній сумі 988221,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про стягнення заборгованості в загальній сумі 988221,55 грн., у т.ч.: основного боргу за спожиту активну електричну енергію – 608789,88 грн., перевищення договірної величини споживання – 263619,94 грн., пені за прострочку оплати за спожиту активну електричну енергію – 80502,49 грн., 3% річних за прострочку оплати за спожиту активну електричну енергію – 8875,54 грн., інфляційних втрат – 26433,70 грн., посилаючись на наступне.

Між ПАТ „Одесаобленерго” та Селекційно-генетичним інститутом – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення було укладено договір про постачання електричної енергії за № 99 від 27.05.2004 р.

Як вказує позивач, 05.05.2018 р. відбулись чергові Загальні збори акціонерів ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго”, на яких, серед іншого, прийнято рішення про внесення змін до статуту ПАТ „Одесаобленерго”, у тому числі щодо зміни типу та найменування товариства на Акціонерне товариство «Одесаобленерго”. Вказані зміни обумовлені необхідністю приведення діяльності товариства у відповідність до норм діючого законодавства, а саме до вимог Закону України „Про акціонерні товариства”, Закону України „Про ринок електроенергії”, та Постанови НКЕРКП від 27.12.2017 р. № 1406 „Про затвердження Порядку складання, подання, погодження, оприлюднення програми відповідності оператора системи розподілу, звіту про її виконання та погодження уповноваженої особи з питань відповідності” та ін. При цьому позивач зауважує, що зміна найменування позивача не є за своєю суттю реорганізацією товариства.

Так, відповідно до п. 9.4. вказаного договору останній був укладений на термін до 31.12.2004 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або про його перегляд. Як вказує позивач, оскільки до цього часу жодною із сторін не було заявлено про відмову від договору або його перегляд, даний договір діє до сьогодні.

Вказаний договір передбачає, що при виконанні умов цього договору, а також при вирішенні усіх питань, які не обумовлені ним, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (зі змін. та доповненнями).

Відповідно до п. 2.1 договору ПАТ „Одесаобленерго” зобов’язується постачати електричну енергію на об’єкти відповідача в межах визначених договором умов, а останній зобов’язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії, визначеного договором, щомісячно своєчасно здійснювати оплату відпущеної йому електроенергії та виконувати інші умови договору.

З додатку № 5.1 договору вбачається, що об’єкти відповідача розташовані за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3. До складу об’єктів відповідача за договором входять: безпосередньо господарство інституту та житлові будинки. Житлові будинки були повернуті відповідачу у зв'язку з ліквідацією житлово-комунальної контори селекційно - генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 19.08.2014 р. у справі №2-3-7/320-07-8237.

При цьому позивач зазначає, що AT „Одесаобленерго” вже зверталося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення несплаченого обсягу електричної енергії спожитого житловими будинками в період з лютого по червень 2015 рр. Так, рішенням господарського суду у справі № 916/3778/15 від 11.03.2016 р., залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції від 12.05.2016 р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Відтак, позивач вказує, що задовольняючи позовні вимоги AT „Одесаобленерго” про стягнення вартості спожитої електричної енергії житловими будинками з селекційно - генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, судовими інстанціями у справі № 916/3778/15 було встановлено наявність зобов’язання у споживача за договором про постачання електричної енергії № 99 від 27.05.2004 р. перед постачальником електричної енергії та відновлено право ПАТ „Одесаобленерго” на отримання сплати за відпущену електричну енергію.

Також рішенням господарського суду Одеської області у справі № 916/2357/16 від 15.11.2016 р. задоволено в повному обсязі позовні вимоги AT „Одесаобленерго” до селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення за період споживання електричної енергії з липня 2015 р. по липень 2016 р.

Крім того, судовими інстанціями у справі № 916/545/17 в повному обсязі задоволено первісні позовні вимоги AT „Одесаобленерго” до селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення за період споживання електричної енергії з серпня 2016 р. по червень 2017 р. Проте, за ствердженнями позивача, окрім періодів, які були предметом розгляду у справах №916/3778/15, №916/2357/16 та № 916/545/17 за відповідачем рахується заборгованість за спожиту електричну енергію за період з вересня 2017р. по червень 2018 р.

Так, за умовами договору, а саме додатку №2.1. „Порядок розрахунків”, що є невід’ємною частиною договору, датою розрахунку приймається число 15. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважати прирівняними. Пунктом 5 додатку №5 „Порядок розрахунків” передбачено, що розрахунок за активну електроенергію, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 10 днів після дати виписки рахунку.

Як стверджує позивач, АТ “Одесаобленерго” сумлінно виконувало свої обов’язки за договором, натомість відповідач своєчасно не проводив розрахунки за спожиту активну електричну енергію. Так, в період з вересня 2017р. по червень 2018р. відповідач спожив та не розрахувався за електричну енергію на суму 608789,88 грн., що підтверджується актами про обсяги спожитої електричної енергії, у зв’язку з чим у відповідача існує заборгованість за спожиту електричну енергію.

Наразі позивач посилається на положення п. 4.2.1 договору, згідно якого за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до вказаного положення договору та ст. 549 ЦК України позивачем здійснено нарахування відповідачу пені за порушення термінів проведення оплат за спожиту активну електричну енергію у період з 26.09.2017 р. по 02.07.2018 р. в розмірі 80502,49 грн.

Крім того, враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості спожитої активної електроенергії, позивач вважає, що згідно зі ст. 625 ЦК України сума боргу за спожиту активну електричну енергію підлягає індексації і відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми. Так, за ствердженнями позивача, в результаті порушення термінів сплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію в період з 26.09.2017 р. по 02.07.2018 р. 3% річних склало у сумі 8875,54 грн. та відповідач зобов'язаний сплатити ПАТ „Одесаобленерго” суму нарахувань із застосуванням індексу інфляції за порушення зобов'язання щодо сплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію в період з вересня 2017 р. по травень 2018 р., суму нарахувань із застосуванням індексу інфляції в загальному розмірі 26433,70 грн.

При цьому позивач зазначає, що умовами договору про постачання електричної енергії № 99 від 27.05.2004 р. (п. 2.2.) передбачено обов’язок споживача дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору. Згідно пункту 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії. За умовами додатку 1 до договору, що укладався між сторонами 07.11.2016 р. визначено договірні величини обсягів споживання на 2017 рік. За умовами додатку 1 до договору, що укладався між сторонами визначено договірні величини обсягів споживання на 2018 рік. Згідно п. 3 додатків № 1 до договору на 2017 р., 2018 р., споживач має право протягом розрахункового періоду, але не пізніше ніж за день до закінчення розрахункового дня, звернутись письмово до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. Відповідно до п. 4 додатків № 1 до договору на 2017 р., 2018 р., договірна величина споживання електричної енергії у сторону збільшення коригується постачальником електричної енергії при виконанні споживачем наступних умов: надання споживачем звернення постачальнику електричної енергії згідно п. 2 Додатку № 1; відсутності дебіторської заборгованості за спожиту електроенергію за попередні розрахункові періоди на дату звернення. За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, споживач несе відповідальність у вигляді двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.

Наразі позивач зауважив, що у додатках № 1, які є невід’ємною частиною договору на 2017 р., 2018 р., сторони визначили між собою щомісячний обсяг постачання електричної енергії на кожен місяць 2017 року та 2018 року. Так, на вересень 2017р. було заявлено електроспоживання на рівні 60 000 кВ/год. Споживач щодо коригування договірних величин споживання у вересні 2017р. до АТ „Одесаобленерго” не звертався. Однак, за вказаний розрахунковий період споживачем було фактично спожито 60984 кВт/год., що свідчить про перевищення договірної величини споживання, що складає різницю вищезазначених показників, а саме 984 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 1,88856 грн. відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) № 538 від 24.04.2017р.) на суму 1 858,34 грн.

Поряд з цим на виконання умов договору № 99 від 27.05.2004 р. відповідач 14.12.2017 р. звернувся до АТ „Одесаобленерго” з листом про збільшенні ліміту споживання у грудні 2017 р. до 155 000 кВт/г. Втім, з підстав наявності заборгованості за попередній розрахунковий період на дату звернення АТ „Одесаобленерго” відмовило в коригуванні договірних величин, про що споживача було повідомлено повідомленням про відмову в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії № 110/03-258 від 19.12.2017р. Отже, договірна величина споживання електричної енергії в грудні 2017р. складає 125 000 кВт/год., у той час як фактично було спожито 149 395 кВт/год., у зв’язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 24395 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 1,91672 грн. відповідно до постанови НКРЕКП № 538 від 24.04.2017р.) на суму 46 758,38 грн. Договірна величина споживання електричної енергії у січні 2018р. складає 133 919 кВт/год., у той час як фактично було спожито 142 884 кВт/год., у зв’язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 8 965 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 2,07439 грн. відповідно до постанови НКРЕКП № 538 від 24.04.2017р.) на суму 18 596,91 грн. Договірна величина споживання електричної енергії у лютому 2018р. складає 132 119 кВт/год., у той час як фактично було спожито 156 345 кВт/год., у зв'язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 24 226 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 2,11538 грн. відповідно до постанови НКРЕКП № 538 від 24.04.2017р.) на суму 51 247,20 грн. Договірна величина споживання електричної енергії у березні 2018р. складає 105 807 кВт/год., у той час як фактично було спожито 161 872 кВт/год., у зв’язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 56 065 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 2,1283 грн. відповідно до постанови НКРЕКП № 538 від 24.04.2017р.) на суму 119 323,14 грн. Договірна величина споживання електричної енергії у квітні 2018р. складає 111 936 кВт/год., у той час як фактично було спожито 122485 кВт/год., у зв’язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 10549 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 2,19918 грн. відповідно до постанови НКРЕКП № 538 від 24.04.2017р.) на суму 23 199,15 грн. Договірна величина споживання електричної енергії у травні 2018р. складає 62 955 кВт/год., у той час як фактично було спожито 64154 кВт/год., у зв’язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 1199 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 2,19918 грн. відповідно до постанови НКРЕКП № 538 від 24.04.2017р.) на суму 2 636,82 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, про факт перевищення договірних величин споживач був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про залишення договірних величин без змін та вручені споживачу рахунки до сплати, які в терміни, встановлені договором, сплачені споживачем не були, а тому сума нарахувань за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за вересень, грудень 2017р., січень 2018р., лютий 2018р., березень 2018р., квітень 2018р., травень 2018р. складає 263 619,94 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2018 р. позовну заяву Акціонерного товариства „Одесаобленерго” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1358/18, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 06 серпня 2018 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2018 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1358/18 за позовом Акціонерного товариства „Одесаобленерго” до Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про стягнення заборгованості в загальній сумі 988221,55 грн. та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 20 вересня 2018 р.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також представник відповідача у судові засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 11.07.2018р. (а.с. 169), ухвали суду про відкладення підготовчого засідання від 06.08.2018р. (а.с.173).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (постачальник) та Селекційно-генетичним інститутом – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (Споживач) було укладено договір № 99 від 27.05.2004 року про постачання електричної енергії, відповідно до р. 1 якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Розділом 2 „Зобов’язання сторін” договору сторони передбачили, що під час виконання договору з питань, не обумовлених ним, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі по тексту договору – ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно п. 2.1 договору № 99 від 27.05.2004р. передбачено, що постачальник електричної енергії зобов’язується виконувати умови цього договору; постачати Споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умову розділу 7 до цього договору (додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії”); в межах дозволеної потужності, розподіл якої по об’єктам надано в додатку № 5.1, 5.2 „Перелік об’єктів споживача”; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 7 „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п’ять днів до введення їх у дію.

Відповідно до п. 2.2 п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 договору № 99 від 27.05.2004р. споживач зобов’язується виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та № 2.1 „Порядок розрахунків” до цього договору.

Пунктом 4.2.1. договору № 99 від 27.05.2004р. зазначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2.1 „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремими рядком.

Відповідно до п. 5.1 договору № 99 від 27.05.2004р. для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року подає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (по формі додатку №1 „Обсяги постачання електричної енергії та потужності”). Споживач має право уточнювати розмір споживання електричної енергії на наступний місяць у разі зміни планів виробництва або режимів роботи. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні відповідних періодів поточного року.

Згідно п. 9.1 договору № 99 від 27.05.2004р. додатки 2, 2.1, 3, 4, 5.1, 5.3, 7, 8, 9, 11 до цього договору та однолінійна схема електропостачання споживача – є невід’ємними частинами цього договору.

За положеннями п. 9.4 договору № 99 від 27.05.2004р. цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2004 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному договором та іншим цивільним законодавством України.

Як з’ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про відмову від договору № 99 від 27.05.2004р. після закінчення строку його дії, у зв’язку з чим вказаний договір є діючим.

За ствердженнями позивача, останній сумлінно виконував свої обов'язки за договором, тоді як відповідач неналежно виконував умови договору про постачання електричної енергії № 99 від 27.05.2004 р. щодо здійснення оплати за спожиту активну електричну енергію та перевищення договірної величини споживання.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, укладений між сторонами по справі договір, за яким позивач здійснює постачання електроенергії відповідачу, є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В свою чергу згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як випливає зі змісту вищевказаного договору № 99, позивач взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві електроенергію в обсягах та з врахуванням визначених договором умов, натомість відповідач як споживач згідно з договором зобов'язався здійснювати платежі на наступний розрахунковий період у сумі 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії, оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та здійснювати розрахунки за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності згідно з умовами додатків до договору.

Також сторонами на виконання умов договору про постачання електричної енергії від 27.05.2004р. № 99 було складено та підписано додаток №1 до договору про постачання електричної енергії № 99 від 27.05.2004р. „Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, за яким сторони погодили обсяги постачання електричної енергії на 2017 рік/ тис.кВт.год: січень – 175, лютий – 170, березень – 140, квітень – 130, травень – 80, червень – 60, липень – 60, серпень – 50, вересень – 60, жовтень – 80, листопад – 110, грудень – 125, всього рік – 1240. Також визначено обсяги постачання електричної енергії Споживачу на 2018 рік, за яким сторони погодили обсяги постачання електричної енергії на 2018 рік/ тис.кВт.год: січень – 133,919; лютий – 132,119; березень – 105,807; квітень – 111,936; травень – 62,955; червень – 49,725; липень – 32,401; серпень – 22,350; вересень – 60,984; жовтень – 72,668; листопад – 122,212; грудень – 126,752; всього рік – 1033,828.

Між тим відповідно до п. 1 додатку № 2.1 „Порядок розрахунків” до договору від 27.05.2004 р. розрахунковим періодом вважається період з 15-16 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважаються прирівняними. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника. Примітка: Платіжні доручення або/чи інші платіжні (розрахункові) документи повинні обов’язково містити наступні реквізити: назву товару(активна, реактивна електроенергія) або вид іншого платежу(пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші нарахування), номер і дату договору, за яким здійснюються платежі.

Згідно п. 2 додатку № 2.1 „Порядок розрахунків” до договору від 27.05.2004р. споживач до 19-20 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий періоду сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії, визначених на наступний розрахунковий період. У разі прострочення здійснення Споживачем попередньої оплати протягом 14 днів, Постачальник електричної енергії має право відключити Споживача або обмежити його споживання до рівня аварійної броні електропостачання. Примітка: У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді.

Пунктом 3 додатку № 2.1 „Порядок розрахунків” до договору від 27.05.2004р. встановлено, що обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж визначається „Актом про обсяги спожитої електроенергії” за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показань. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з Основним споживачем. При відсутності представника Постачальника на обумовлену “Графіком зняття показів засобів обліку" дату, Споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює "Акт про обсяги спожитої (переданої) електричної енергії" та надає його Постачальнику не пізніше наступного робочого дня. Якщо Постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має ис перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 4 додатку № 2.1 „Порядок розрахунків” до договору від 27.05.2004р. у разі наявності у Споживача заборгованості, всі кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, зараховуються Постачальником на погашення існуючої заборгованості Споживача із найдавнішим терміном її виникнення.

За положеннями п. 5 додатку № 2.1 „Порядок розрахунків” до договору від 27.05.2004р. остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку.

Згідно п. 6 додатку № 2.1 „Порядок розрахунків” до договору від 27.05.2004р. у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Пеня та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках.

Крім того, сторонами до договору про постачання електричної енергії від 27.05.2004 р. № 99 було складено та підписано Додаток №5.1 - „Перелік об’єктів Селекційно-генетичний інститут – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, що живляться електроенергією від високовольтних мереж”, Додаток №5.2 - „Перелік об’єктів субспоживача, що живляться електроенергією від Селекційно-генетичний інститут – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення”, Додаток №9 - „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Як з’ясовано судом, позивачем кожного місяця виставлялись відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію, які були отримані з боку відповідача, а саме: рахунок-фактура №99/1 від 18.09.2017 р. за спожиту електричну енергію за вересень 2017 р. на суму 188681,93 грн. (в т.ч. ПДВ 31446,99 грн.), який отримано споживачем 18.09.2017 р. нарочно та проставлено дату отримання, посаду та прізвище особи та засвідчено підписом; рахунок-фактура № 99/1 від 20.10.2017 р. за спожиту електричну енергію за жовтень 2017 р. на суму 210341,22 грн. (в т.ч. ПДВ 34747,15 грн.), який отримано споживачем 20.10.2017 р. нарочно та проставлено дату отримання, посаду та прізвище особи та засвідчено підписом; рахунок-фактура № 99/1 від 17.11.2017 р. за спожиту електричну енергію за листопад 2017 р. на суму 323990,39 грн. (в т.ч. ПДВ 53998,40 грн.), який отримано споживачем 20.11.2017 р. нарочно та проставлено дату отримання, посаду та прізвище особи та засвідчено підписом; рахунок-фактура № 99/1 від 18.12.2017 р. за спожиту електричну енергію за грудень 2017 р. на суму 379229,02 грн. (в т.ч. ПДВ 63204,84 грн.), який отримано споживачем 18.12.2017 р. нарочно та проставлено дату отримання, посаду та прізвище особи та засвідчено підписом; рахунок-фактура № 99/1 від 19.01.2018 р. за спожиту електричну енергію за січень 2018 р. на суму 477522,55 грн. (в т.ч. ПДВ 71794,03 грн.), який отримано споживачем 19.01.2018 р. нарочно та проставлено дату отримання, прізвище особи та засвідчено підписом; рахунок-фактура № 99/1 від 16.02.2018 р. за спожиту електричну енергію за лютий 2018 р. на суму 483399,25 грн. (в т.ч. ПДВ 77467,06 грн.), який отримано споживачем 16.02.2018 р. нарочно та проставлено дату отримання, прізвище особи та засвідчено підписом; рахунок-фактура № 99/1 від 19.03.2018 р. за спожиту електричну енергію за березень 2018 р. на суму 522107,74 грн. (в т.ч. ПДВ 78476,76 грн.), який отримано споживачем 19.03.2018 р. нарочно та проставлено дату отримання, прізвище особи та засвідчено підписом; рахунок-фактура № 99/1 від 19.04.2018 р. за спожиту електричну енергію за квітень 2018 р. на суму 497571,25 грн. (в т.ч. ПДВ 63041,35 грн.), який отримано споживачем 19.04.2018 р. нарочно та проставлено дату отримання, прізвище особи та засвідчено підписом; рахунок-фактура № 99/1 від 17.05.2018 р. за спожиту електричну енергію за травень 2018 р. на суму 207904,83 грн. (в т.ч. ПДВ 30784,28 грн.), який отримано споживачем 21.05.2018 р. нарочно та проставлено дату отримання, прізвище особи та засвідчено підписом; рахунок-фактура № 99/1 від 18.06.2018 р. за спожиту електричну енергію за червень 2018 р. на суму 221614,87 грн. (в т.ч. ПДВ 36496,34 грн.), який отримано споживачем 19.06.2018 р. нарочно та проставлено дату отримання, посаду та прізвище особи та засвідчено підписом.

Наразі в матеріалах справи наявні акти про обсяги спожитої електроенергії Селекційно-генетичним інститутом – Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення у вересні 2017 р., у жовтні 2017 р., у листопаді 2017 р., у грудні 2017 р., у січні 2018 р., у лютому 2017 р., у березні 2018 р., у квітні 2018р., у травні 2018 р., у червні 2018 р., у липні 2018 р., які підписані представником відповідача та скріплені відповідною печаткою, відповідачем була спожита активна електрична енергія, з метою стягнення якої позивачем виставлялись вказані вище рахунки-фактури протягом кожного розрахункового періоду.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, постачання позивачем відповідачу електроенергії та прийняття цієї електроенергії відповідачем є підставою виникнення у останнього зобов'язання оплатити таку електроенергією відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення попереднього платежу на наступний розрахунковий період у сумі 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії та згідно виставлених рахунків на оплату вартості спожитої активної електроенергії, копії яких поряд з актами про обсяги спожитої електроенергії наявні в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р. передбачає, що електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару. Електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 8.1. Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України; на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.

Згідно п. 10.2. Правил споживач зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії; у встановлені договором терміни надавати постачальнику електричної енергії графіки споживання електричної енергії та величини потужності.

Відтак, в п. 5 додатку № 2.1 „Порядок розрахунків” до договору від 27.05.2010р. сторони передбачили, що остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку.

Як встановлено судом, відповідач не здійснив повну оплату за спожиту електричну енергію за період з вересня 2017 р. по червень 2018 р., у зв’язку з чим заборгованість відповідача за вказаний період складає 608789,88 грн. Таким чином, на момент розгляду справи сума боргу відповідача за спожиту електричну енергію складає 608789,88 грн., наявність якої відповідачем не спростована. Доказів вчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію за період з вересня 2017 р. по червень 2018 р. Селекційно-генетичним інститутом – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення матеріали справи не містять. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Наразі судом з’ясовано, що згідно судових рішень господарського суду у справах № 916/3778/15, № 916/2357/16 та № 916/545/17 з відповідача була стягнута заборгованість за спірним договором за спожите електроенергію у попередні періоди.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано належних доказів оплати за спожиту електричну енергію за період з вересня 2017 р. по червень 2018 р. за договором про постачання електричної енергії № 99 від 27.05.2004 р. на спірну суму коштів, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача невиконаного зобов’язання з оплати поставленої електричної енергії.

Наразі несплатою позивачу вищевказаної суми заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором № 99 відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 608789,88 грн.

Так, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" зазначено, що споживач енергії несе відповідальність, зокрема, за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, п. 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2.1 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремими рядком.

Зі змісту п. 6 додатку № 2.1 „Порядок розрахунків” до договору від 27.05.2004р. у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Пеня та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках.

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов’язання за договором № 99 щодо здійснення повної та своєчасної оплати вартості спожитої активної електроенергії за період з вересня 2017 р. по червень 2018р., а також те, що сторонами у договорі погоджено нарахування пені за несвоєчасну оплату платежів, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії. Дослідивши та перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми пені в розмірі 80502,49 грн., судом виявлені арифметичні помилки у кінцевій сумі у кожному періоді. Також судом встановлено, що позивачем невірно визначена кількість днів прострочення за період з 27.10.2017 р. по 14.12.2017 р. (49 дн.) при нарахуванні пені на суму боргу за вересень 2017 р., а саме: позивачем за вказаний період обраховано пеню за 84 дні, а не за 49 днів. З огляду на вказане, судом здійснено перерахунок пені за обраний позивачем період з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Зокрема,

- на суму боргу по рахунку за вересень 2018 року сума пені складає 11055,13 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення124944.4726.09.2017 - 08.10.20171312.5 %0.068 %1112.5294926.7809.10.2017 - 26.10.20171812.5 %0.068 %1170.3394926.7827.10.2017 - 14.12.20174913.5 %0.074 %3440.7794926.7815.12.2017 - 25.01.20184214.5 %0.079 %3167.7094926.7826.01.2018 - 20.02.20182616.0000 %0.088 %2163.81

- на суму боргу по рахунку за жовтень 2017 року сума пені складає 6098,54 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення39706.8028.10.2017 – 14.12.20174813.5 %0.074 %1409.87 39706.8015.12.2017 - 25.01.20184214.5 %0,079%1325.0139706.8026.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %0.088 %1218.4039706.8002.03.2018 - 28.04.20185817.0000 %0,093%2145.26

- на суму боргу по рахунку за листопад 2017 року сума пені складає 25750,47 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення322501.9125.11.2017 – 06.12.20171213.5 %0.074 %2862.76 152501.1007.12.2017 - 14.12.2017813.5 %0.074 %902.48152501.1015.12.2017 - 25.01.20184214.5 %0.079 %5088.94152501.1026.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %0.088 %4679.49152501.1002.03.2018 - 26.05.20188617.0000 %0.093 %12216.80

- на суму боргу по рахунку за січень 2018 року сума пені складає 11707,34 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення430764.1727.01.2018 – 26.02.20183116.0000 %0.088 %11707.34

- на суму боргу по рахунку за лютий 2018 року сума пені складає 13792,66 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення464802.3424.02.2018 – 26.02.2018316.0000 %0.088 %1222.49 128734.8727.02.2018 – 01.03.2018316.0000 %0.088 %338.59128734.8702.03.2018 – 11.06.201810217.0000 %0.093 %12231.58

- на суму боргу по рахунку за березень 2018 року сума пені складає 5244,10 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення57445.9227.03.2018 – 02.07.20189217.0000 %0.093 %5244.10

- на суму боргу по рахунку за квітень 2018 року сума пені складає 3433,12 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення55008.2427.04.2018 – 02.07.20186717.0000 %0.093 %3433.12

- на суму боргу по рахунку за травень 2018 року сума пені складає 559,54 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення15402.2425.05.2018 – 02.07.20183917.0000 %0.093 %559.54

- на суму боргу по рахунку за червень 2018 року сума пені складає 738,20 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення88053.6624.06.2018 – 02.07.2018917.0000 %0.093 %738.20

Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня в загальній сумі 78379,10 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В свою чергу згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред’явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов’язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості спожитої активної електроенергії за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 8875,54 грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 8875,54 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (Постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р. N 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97р. N 62-97р).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. N 52/30).

У п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р. зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене та з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі від 03.04.1997р. N62-97р., судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та з’ясовано, що позивачем на суму боргу 505333,98 грн. за період з 01.05.2018 р. по 22.05.2018 р. нараховано 1010,67 грн. із застуванням індексу інфляції – 100,2, однак за даними Державної служби статистики України у вказаному періоді індекс інфляції дорівнював 100%, відповідно відсутні підстави для здійснення інфляційних нарахувань у зв’язку з відсутністю інфляції у вказаний період. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні збитки за вирахуванням вказаного періоду, які складають 25423,02 грн.

Крім того, у зв’язку з перевищенням договірних величин споживання електричної енергії, АТ „ЕК „Одесаобленерго” було здійснено розрахунок вартості спожитої електричної енергії, яка складає двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини та дорівнює 263619,94 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору № 99 від 27.05.2004р. для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року подає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (по формі додатку №1 „Обсяги постачання електричної енергії та потужності”). Споживач має право уточнювати розмір споживання електричної енергії на наступний місяць у разі зміни планів виробництва або режимів роботи. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні відповідних періодів поточного року.

Додатками №1 до договору № 99 від 27.05.2004р. сторонами по справі було встановлено обсяг постачання електричної енергії за місяцями на 2017 р. та 2018 р. З указаних додатків №1 вбачається, що споживачем було заявлено, зокрема, наступні обсяги споживання електричної енергії: вересень 2017 р. – 60, грудень 2017 р. – 125, січень 2018 р. – 133,919; лютий 2018 р. – 132,119; березень 2018 р. – 105,807; квітень 2018 р. – 111,936; травень 2018 р. – 62,955.

Положеннями п. 3 додатку №1 до договору № 99 від 27.05.2004р. сторонами було погоджено, що споживач має право протягом розрахункового періоду, але не пізніше ніж за день до зазначеного у додатку „Порядок розрахунків” до договору розрахункового дня, звернутись до постачальника електричної енергії із заявою на коригування договірної величини споживання електричної енергії. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у постачальника електричної енергії.

При цьому, абзацом 1,3 п. 4.4 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Пунктом 4 додатку №1 до договору № 99 від 27.05.2004р. „Обсяги електроенергії, що постачається за місяцями 2017 р.” сторони передбачили, що договірні величини споживання електричної енергії за кожний місяць, визначені цим додатком, можуть бути скориговані постачальником електричної енергії не вище максимально припустимого обсягу споживання електричної енергії при виконанні споживачем наступних умов: надання постачальнику електричної енергії письмово звернення згідно з п. 3 цього розділу; виконання оплати обсягу електричної енергії на розрахунковий період з урахуванням обсягу коригування у відповідності до умов, визначених у додатку „Порядок розрахунків” до договору до звернення. У разі проведення споживачем оплати нижче або на рівні договірного обсягу електроспоживання, коригування договірних величин споживання електричної енергії не проводиться. При проведенні споживачем оплати обсягу електроспоживання вищого за договірний, але нижчого за заявлений, коригування договірних величин споживання електричної енергії проводиться до рівня здійснення оплати.

Пунктом 4 додатку №1 до договору № 99 від 27.05.2004р. „Обсяги електроенергії, що постачається за місяцями 2018 р.” передбачено, що договірна величина споживання електричної енергії за кожний місяць, визначені цим додатком, можуть бути скориговані постачальником електричної енергії не вище максимально припустимого обсягу споживання електричної енергії при виконанні споживачем наступних умов: надання постачальнику електричної енергії письмово звернення згідно з п. 3 цього додатку; відсутність дебіторської заборгованості за спожиту електроенергію за попередні розрахункові періоди на дату звернення. При наявності у споживача дебіторської заборгованості за спожиту електроенергію за попередні періоди на дату звернення, коригування договірної величини споживання електричної енергії не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 13.12.2017 р. за вих. № 01-3/962 звертався до постачальника електричної енергії із заявою на коригування договірної величини споживання електричної енергії на грудень 2017 р. Проте, АТ „ЕК „Одесаобленерго” було відмовлено у задоволенні вказаної заяви у зв'язку з наявністю дебіторської заборгованості за спожиту електроенергію за попередні періоди на дату звернення, що підтверджується повідомленням про відмову у коригуванні договірної величини споживання електричної енергії грудня 2017 р. від 19.12.2017 р. № 110/03-258.

Як з’ясовано судом, позивачем направлялися відповідачеві повідомлення про перевищення договірних величин споживання, а саме: повідомлення про перевищення договірної величини споживання за грудень 2017 р. за вих. №110/03-264 від 27.12.2017р., що підтверджується реєстром споживачів (а.с. 66); повідомлення про перевищення договірної величини споживання за січень 2018 р. за вих. №110/03-24 від 29.01.2018р., що підтверджується реєстром споживачів (а.с. 68); повідомлення про перевищення договірної величини споживання за лютий 2018 р. за вих. №110/03-49 від 23.02.2018р., що підтверджується реєстром споживачів (а.с. 69); повідомлення про перевищення договірної величини споживання за березень 2018 р. за вих. №110/03-77 від 26.03.2018р., що підтверджується реєстром споживачів (а.с. 72); повідомлення про перевищення договірної величини споживання за квітень 2018 р. за вих. №110/03-106 від 27.04.2018р., що підтверджується реєстром споживачів (а.с. 74); повідомлення про перевищення договірної величини споживання за травень 2018 р. за вих. №110/03-119 від 24.05.2018р., що підтверджується реєстром споживачів (а.с. 76).

Відповідно до п. 5 додатку №1 до договору № 99 від 27.05.2004р. „Обсяги електроенергії, що постачається за місяцями 2017 р.” сторони передбачили, що у випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності Споживач несе відповідальність згідно з частинами шостою та сьомою статті 26 Закону України „Про електроенергетику”.

Згідно п. 5 додатку №1 до договору № 99 від 27.05.2004р. „Обсяги електроенергії, що постачається за місяцями 2017 р.” у випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності споживач несе відповідальність згідно з п. 4.2.2. Розділу 4 „Відповідальність сторін” договору про постачання електричною енергією.

Так, положеннями ч. 7 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Також, п. 4.2.2 договору № 99 від 27.05.2004 р. сторони погодили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами п’ятого розділу цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої та скоригованої договірної величини до рівня фактично оплаченої, а також п’ятикратну вартість між найбільшою величиною та потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною (граничною) величиною потужності на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника, який зазначається в договорі та рахунках, наданих споживачу постачальником. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВА і більше.

Із позовної заяви та розрахунку наданого позивачем (а.с. 38) вбачається, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії Акціонерним товариством „Одесаобленерго” було розраховано двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини, що є правом позивача.

З урахуванням викладеного, господарський суд доходить висновку, що споживачем було перевищено обсяги споживання електричної енергії за відповідні періоди 2017 р. та 2018 р., а саме: у вересні 2017р. було перевищено обсяг споживання на 984 кВт/год., двократна вартість якої склала 1858,34 грн.; у грудні 2017 р. споживачем було перевищено обсяг споживання на 24395 кВт/год., двократна вартість якої становить 46758,38 грн.; у січні 2018р. обсяг перевищення склав 8965 кВт/год., двократна вартість якої становить 18596,91 грн.; у лютому 2018р. обсяг перевищення склав 24226 кВт/год., двократна вартість якої становить 51247,20 грн.; у березні 2018 р. обсяг перевищення склав 56065 кВт/год., двократна вартість якої становить 119323,14 грн.; у квітні 2018 р. обсяг перевищення склав 10549 кВт/год., двократна вартість якої становить 23199,15 грн.; у травні 2018 р. обсяг перевищення склав 1199 кВт/год., двократна вартість якої становить 2636,82 грн. При цьому суд зазначає, що розрахунок відповідних перевищень договірних величин було здійснено у відповідності до постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.04.2017р. за № 538, якою встановлено на наступний календарний місяць роздрібні тарифи на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України.

З огляду на викладене, господарський суд визнає правильним та обґрунтованим розрахунок вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії, яку було спожито за вересень 2017 р., грудень 2017 р., січень 2018 р.; лютий 2018 р.; березень 2018 р.; квітень 2018 р.; травень 2018 р. у загальному розмірі 263619,94 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 985096,48 грн. (608789,88 заборгованості за активну електричну енергію в сумі + 263619,94 заборгованості за перевищення договірної величини споживання + 78379,10 грн. пені + 8875,54 грн. 3% річних + 25423,02 грн. інфляційних втрат).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства „Одесаобленерго” обґрунтовані частково, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, проте підлягають частковому задоволенню з огляду на помилки в розрахунках пені та інфляційних втрат.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 14776,44 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов Акціонерного товариства „Одесаобленерго” до Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про стягнення заборгованості в загальній сумі 988221,55 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3; код ЄДРПОУ 00494628) на користь Акціонерного товариства „Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, б. 28„Б”; код ЄДРПОУ 00131713; р/р 2603730103777 в філії - Одеське обласне управління ПАТ „Ощадбанк” м. Одеси, МФО 328845) заборгованість за активну електричну енергію в сумі 608789/шістсот вісім тисяч сімсот вісімдесят дев’ять/грн. 88 коп.; заборгованість за перевищення договірної величини споживання в сумі 263619/двісті шістдесят три тисячі шістсот дев’ятнадцять/грн. 94 коп.; 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, в сумі 8875/вісім тисяч вісімсот сімдесят п’ять/грн. 54 коп.; пеню, нараховану за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, в сумі 78379/сімдесят вісім тисяч триста сімдесят дев’ять/грн. 10 коп.; інфляційні втрати, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, в сумі 25423/двадцять п’ять тисяч чотириста двадцять три/грн. 02 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 14776 /чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят шість/грн. 44 коп.

3. В задоволенні решти частини вимог Акціонерного товариства „Одесаобленерго” до Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 01 жовтня 2018 р.

Суддя В.С. Петров