Рішення № 76886761, 02.10.2018, Рокитнянський районний суд Київської області

< Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 375/1472/18 Провадження № 2/375/500/18

02.10.2018 Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Литвина О.В.

за участі секретаря - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись, що відповідно до укладеного з відповідачем договору б/н від 23.09.2011, остання отримала кредит у розмірі 8000.00 грн. у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок.

Зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http: //privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг і що підтверджується підписом відповідача у заяві. Також відповідач на час укладення кредитної угоди дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Посилається, що відповідач не виконує належним чином умови укладеного договору, що спричинило виникнення заборгованості за кредитом станом на 25.06.2018 на загальну суму 22 077.24 грн., в тому числі: заборгованість по відсотках за користування кредитом - 13 699.22 грн., 11 314.79 грн - заборгованість за пенею, штраф (фіксована частина) - 500.00 грн., штраф (процентна складова) - 1 027.49 грн.

Просить стягнути на свою користь з відповідача вказану загальну суму заборгованості, а також понесені судові витрати по оплаті судових витрат в сумі 1 762.00 грн.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що 23.08.2011 вона підписала лише анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у якій висловила бажання отримати кредитну карточку. Підписана нею анкета-заява не може вважатися договором у розумінні ст. 626 ЦК України.

З Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами" вона ознайомлена не була. У наданій позивачем до матеріалів справи копії Умов та Правил надання банківських послуг вісутній її підпис, а відтак відсутній доказ того, що вона ознайомилася та погодилася саме із такою редакцією Умов та Правил, безпосередньо щодо виникнення зобов'язань за сплати процентів за користування кредитними коштами, винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту. Зазначає, що нею за період з 11.11.2011 по 25.06.2018 банку було виплачено 36 912.04 грн., таким чином отримані по кредитному договору кошти вона повність виплатила.

У своїй відповіді на відзив позивач зазначає, що між сторонами спору були обговорні всі істотні умови та вчинені всі необхідні дії для укладення двохстороннього кредитного договору. Тобто кредитний договір є укладеним. Відповідно до виписки з карткового рахунку відповідача, яка додається до відповідачі на відзив, вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами та сплачував заборгованість і що такими чином виписка по особовому рахунку та рохзрахунко заборгованості є належними та допустимими доказами по справі.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Будучи належним чином повідомленими, сторони у судове засідання не зявилися, подавши натоімсть заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Дослідивши надані суду позивачем письмові матеріали справи, відзив на позов та відповідь на останній, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити частково, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно

до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 23.09.2011 між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг відповідно до умов якого на ім'я відповідача було відкрито кредитний картковий рахунок про надання кредитного ліміту у розмірі 8000.00 грн.. Також відповідачем було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна" , 30 днів пільгового періоду" відповідно до змісту якої сторони домовилися про порядок погашення кредиту та умови кредитування - розмір відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій та комісії банку.

Позичальник підтвердила своїм підписом свою згоду, що підписана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш як на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Вказані знаходять своє відображення у підписаній відповідачем довідці про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна" , 30 днів пільгового періоду".

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 25.06.2018 на загальну суму 22 077.24 грн., в тому числі: заборгованість по відсотках за користування кредитом - 13 699.22 грн., 11 314.79 грн - заборгованість за пенею, штраф (фіксована частина) - 500.00 грн., штраф (процентна складова) - 1 027.49 грн.

Викладене підтверджується оглянутими в судовому засіданні письмовими матеріалами справи, якими є: розрахунок заборгованості станом на 31.08.2015 та станом на 25.06.2018; анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг за підписом ОСОБА_1 від 23.09.2011; довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна", 30 днів пільгового періоду" від 23.09.2011 за підписом ОСОБА_2; витяг із Умов і правил надання банківських послуг; копія паспорта на ім'я відповідача; відомості з ЄДРПОУ; банківська ліцензія № 22 від 23.09.2011, видана ПАТ КБ "ПриватБанк" на право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 ЗУ "Про банки та банківську діяльність"; виписка є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про АТ КБ "Приватбанк"; витяг із статуту АТ КБ "ПриватБанк".

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст. 19 ЦК України, за якими суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов»язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду спору по суті.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст. 61 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 549, 551, 611, 612, 624, 625, 631,638, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідного до ч. 2 ст. 1054 вказаного Кодексу, до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики. При цьому ст.1050 цього Кодексу визначає наслідки порушення договору позичальником: «…якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому».

За вимогами ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 530, 631 ЦК України, якщо у зобов'язання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк і закінчення останнього не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором, який позивач долучив до матеріалів справи, містить інформацію щодо предмета доказування - наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, одержаний без будь-яких порушень порядку, встановленого законом, сумнівів у суду не викликає, а тому на переконання суду є належним та допустимим доказом такої обставини у сукупності з іншими отриманими у справі доказами.

Позаяк, суд не вбачає підстав для одночасного стягнення з відповідча на користь позивача зазначених у розрахунку пені та штрафу і виходить при цьому із наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначене узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду України, викладених у постановах від 21.10.2015 № 6-2003цс15 та від 11.10.2017 № 6-1374цс17.

За викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заявленого розміру пені, а у задоволенні вимоги про стягнення штрафу в сумі 500,00 грн. відмовити.

На підставі викладеного порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача на його користь кредитної заборгованості на загальну суму 25 014.01 грн., що включає в себе: заборгованість по відсотках за користування кредитом - 13 699.22 грн.; заборгованість за пенею - 11 314.9 грн.

Позов таким чином підлягає частковому задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати в сумі 1 656.28 грн. підлягають у відповідності до ст. 141 ЦПК України відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 551, 611, 612, 624, 625, 631, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-83, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ вул. Грушевського, 1-Д) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, АДРЕСА_1, поштовий індекс: 09600), на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором в сумі 25 014 (двадцять п'ять тисяч чотирнадцять) грн. 01 коп., в рахунок відшкодування понесених судових витрат 1 656 (одну тисячу шістсот п'ятдесят шість) гривень 28 коп., а всього 26 670 (двадцять шість тисяч шістсот сімдесят) гривень 29 коп.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набуло законної сили "_____"_____20___