Вирок № 76886729, 02.10.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

02.10.2018

Справа №497/1009/18

Провадження №1-кп/497/104/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Бодлєва Д.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження №12016130430000334 від 22.07.2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Василівка Болградського району Одеської області, громадянина України, зі слів - українську мову розуміє, працює у відділі Білгород-Дністровського Водоканалу в м.Білгород-Дністровський Одеської області, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

- 30.06.2017 року вироком Болградського районного суду Одеської області за ст.126 ч.1 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт;

- 15.09.2017 року вироком Болградського районного суду Одеської області за ст.ст.190 ч.1, 70 ч.4 КК України до покарання у виді 180-ти годин громадських робіт;

- 25.01.2018 року вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за ст.190ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з застосуванням ст.75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,

- який обвинувачується за ст.190 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У середині липня 2016 року (точна дата не встановлена), ОСОБА_1, шляхом обману, з корисливих мотивів, заволодів грошовими коштами гр.ОСОБА_2, який проживає у Луганській області, - наступним чином.

У середині липня 2016 року (точна дата не встановлена), ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання у кв.АДРЕСА_3, розмістив за допомогою свого персонального електронного засобу зв'язку (персонального комп'ютера) на інтернет-платформі «OLX» оголошення про продаж ноутбуку марки «Аsus» за 2300грн., якого фактично в нього не було, і отримав на свій телефон за цією об'явою дзвінок від гр.ОСОБА_2, який забажав придбати цей товар. Заздалегідь знаючи, що не збирається виконувати умови домовленості з громадянином ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1 зажадав від потерпілого ОСОБА_2 в якості передплати усіх коштів за вказаний неіснуючий ноутбук, вказав номер банківської картки "ПриватБанку", на яку потрібно було перерахувати кошти, і, отримавши від потерпілого домовлену між ними суму - 2300грн. - яку потерпілий перерахував шляхом поповнення банківської картки, товар потерпілому, звісно, не надіслав, чим навмисно порушив умови їх домовленості, спричинивши таким чином потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 2300грн.

Таким чином, ОСОБА_1, скоїв злочин, передбачений ст.190ч.3 КК України, - за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислюваної техніки.

Прокурор не наполягав на виклику свідків, що не з'явилися на виклик суду, обвинувачений також вважає, що свідки не потрібні, оскільки він свою вину визнає в повному обсязі, доказів у справі достатньо, тому ще й пояснення свідків не потрібні.

Обвинувачений погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом та дослідженням доказів, які характеризують його особистість, а також дослідженням письмових доказів, зібраних в ході досудового розслідування, пояснивши, що він погоджується і з обвинуваченням і з кваліфікацією його дій, оспорювати ці фактичні обставини не збирається.

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд даного кримінального провадження за його відсутністю, претензій до обвинуваченого не має, оскільки кошти йому повернуті, суворого покарання не вимагає.

На підставі ст.349ч.3 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним визнав себе в повному обсязі, пояснивши, що приблизно у червні-липні 2016 року - точну дату він не пам'ятає, за допомогою персонального комп'ютеру, що знаходився за місцем його тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_3, через мережу Інтернет створив персональну сторінку на сайті «OLX», де не зазначив свого справжнього імені, а вказав, що сторінка належить інтернет-магазину, і розмістив там оголошення про продаж ноутбуку марки «Аsus», зазначивши, його вартість - 2300 гривень, вказавши контактний номер мобільного телефону оператора «Київстар», який наразі не пам'ятає - який придбав з метою вчинення шахрайських дій та який згодом викинув, викинувши сім-картку. Наміру реалізовувати вказаний товар, звісно, не мав, оскільки фактично не мав його в наявності. В подальшому, на його мобільний телефон поступив дзвінок від незнайомої людини, як потім з'ясувалося, ОСОБА_2, який висловив бажання придбати вказаний ноутбук за 2300грн., і він, обвинувачений, повідомив, що може відправити ноутбук через службу доставки «Нова Пошта» у смт Біловодськ Луганської області, де, за поясненнями потерпілого він проживав, але тільки за умови повної передоплати за товар та продиктував номер банківської картки "ПриватБанку". Номер цієї картки він, обвинувачений, попросив в малознайомого йому хлопця ОСОБА_5, з яким наразі стосунки не підтримує, а той попросив номер картки в своєї знайомої дівчини, яку він, обвинувачений, не знає, і бачив лише одного разу коли та знімала гроші зі своєї картки. Той хлопець - ОСОБА_5 і його знайома дівчина, яку він, обвинувачений, не знає як звуть, не підозрювали справжньої мети використання цієї картки. В цей же день ОСОБА_2 через термінал поповнення банківського рахунку системи «ПриватБанку», що розташований в магазині в його місті - смт Біловодськ Луганської області, перерахував на вказаний ним, обвинуваченим, рахунок «ПриватБанку» гроші в обумовленому розмірі - 2300 гривень в якості оплати за ноутбук. Далі, він, обвинувачений, достовірно знаючи, що після отримання цих коштів він ноутбук потерпілому не відправить, надіслав ОСОБА_2 недостовірні відомості про номер накладної, за якою потерпілий начебто мав отримати товар, сім-картку з тим номером телефону, за яким зв'язувався з потерпілим, викинув і більше з ним не розмовляв і ніколи не бачив. Потім попросив свого знайомого ОСОБА_5, щоб він попросив його знайому дівчину зняти ці кошти в банкоматі і віддати йому, обвинуваченому. Ці кошти та малознайома йому дівчина знімала в магазині "Юбілейний" в м.Болград на пр-ті Соборний (тоді Леніна), і він тоді ту дівчину й побачив - це було лише одного разу. ОСОБА_5 пояснив, що це його знайомі переслали таким чином йому кошти. Тепер в нього, обвинуваченого, є своя картка «ПриватБанку», а тоді не було.

Таким чином він, обвинувачений, заволодів грошовими коштами потерпілого в розмірі 2300 грн., про що жалкує, розкаюється, збитки відшкодував шляхом направлення (повернення) через термінал потерпілому коштів в такому ж розмірі - 2300грн., про що надав слідчому квитанцію і перераховував кошти у присутності слідчого.

Обвинувачений ОСОБА_1 також пояснив, що про цей епізод він повідовляв правоохоронні органи під час розслідування іншого кримінального провадження, за які він вже є засудженим - вироками Болградського районного та Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, тепер відбуває випробувальний строк за вироком Ізмаїльського суду, а покарання у виді громадських робіт, які були призначені попередніми вироками, він, обвинувачений, вже відбув.

Тим самим обвинувачений підтвердив час, місце та спосіб вчинення злочину, що відповідає обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Запевнив суд, що скоїв правопорушення не через те, що йому вкрай потрібні були кошти, а тому, що сам став жертвою шахрайства через інтернет - втратив 500грн., вирішив сам спробувати так діяти, про що тепер жалкує, має намір не скоювати будь-яких правопорушень та злочинів у майбутньому, у вчиненому щиро розкаюється, зробив для себе відповідні висновки, встав на шлях виправлення, влаштувався офіційно на хорошу роботу, де йому повірили, що він вже не буде скоювати правопорушень, там його характеризують позитивно, він працює з задоволенням, до адміністративної відповідальності не притягувався, має намір створити громадську організацію для допомоги тим, хто скоював кримінальні правопорушення, оступився як і він, обвинувачений, і не бажає бути злочинцем; просить призначити йому штраф, суворо не карати, не позбавляти волі, оскільки він розпочав нове життя, має намір не скоювати більше правопорушень.

Прокурор, на підтвердження пояснень обвинуваченого та відомостей, викладених в обвинувальному акті, надав суду докази, здобуті в ході досудового розслідування: витяг з реєстру кримінальних проваджень, згідно якого до чергової частини Біловодського ВП ГУ НП в Луганській області 22.07.2016 року від гр.ОСОБА_2 надійшла заява про те, що 20.07.2016року невстановлені особи шляхом обману заволоділи його коштами в розмірі 2600грн., протокол прийняття заяви від ОСОБА_2 про скоєння злочину, постанову про притягнення його потерпілим, постанови суду про вилучення інформації з телекомуканікаційної мережі "Київстар" та в "ПриватБанку" щодо доказів дзвінків потерпілого та надсилання ним коштів обвинуваченому, протоколи тимчасового доступу до речей і документів, а також огляду предметів від 12.04.2018р. - СД-диску з відеодоказами переводу потерпілим коштів обвинуваченому у названу ним дату, - за комп'ютер, та огляду СД-диску з електронними доказами телефонних дзвінків між обвинуваченим та потерпілим, і які підтверджують факт спілкування між обвинуваченим і потерпілим три рази, вперше - більш, ніж 300с., постанову про перекваліфікацію злочину з ч.1 на ч.3 статті 190 КК України, та постанову від 26.04.2018р. про визначення підслідності - про визначення місця проведення досудового розслідування, а також протокол слідчої дії від 05.06.2018р. з фототаблицею зі свідком ОСОБА_3, яка показала і розказала , де, коли і яким чином вона знімала зі свого рахунку в банкоматі в м.Болград в магазині "Юбілейний" кошти для обвинуваченого на прохання свого знайомого ОСОБА_4, а також копію квитанції, згідно якої обвинувачений перерахував потерпілому кошти в розмірі 2300грн., характеризуючі матеріали на обвинуваченого - задовільну характеристику щодо обвинуваченого з місця проживання, довідки лікарів - нарколога і психіатра, згідно яких обвинувачений не перебуває в них на обліку, довідку з місця реєстрації обвинуваченого, який проживає, згідно цієї довідки, у с.Василівка разом зі своїми батьком та матір'ю, судом отримана доповідь органу пробації, прокурор передав копії вироків Болградського районного та Ізмаїльського міськрайонного судів Одеської області про притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, - які долучені до матеріалів судової справи, визнані учасниками судового засідання належними та допустимими.

Оцінюючи докази, досліджені в ході судового засідання у сукупності, суд дійшов висновку про наявність вини в діях обвинуваченого ОСОБА_1, у скоєнні вищевказаного злочину та дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого за ст.190ч.1 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислюваної техніки, - є правильною.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ним злочину, тяжкість скоєного, особу обвинуваченого, який за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання - задовільно, з асоціальними особами стосунків не підтримує, на «Д» обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, а також те, що він, хоча є особою, яка притягувалася до кримінальної відповідальності, але даний злочин вчинив до скоєння інших епізодів злочинів, за які вже є засудженим - згідно вироків Болградського районного суду Одеської області від 30.06.2017р. і Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.01.2018року - відповідно, - інші злочини обвинуваченим скоєно у жовтні 2016 року та у середині листопада 2016 року, - у той час, коли він не мав судимості, оскільки перший вирок за злочин, вчинений обвинуваченим 02.06.2017року, - він був визнаний винним та засуджений вироком Болградського районного суду Одеської області від 30.06.2017 року.

Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає дієве каяття підсудного у вчиненому - добровільне відшкодування потерпілому збитків в повному обсязі в ході досудового розслідування, повне визнання обвинуваченим своєї вини, та, на підставі ч.2ст.66 КК України, - дії, направлені на шлях виправлення - офіційне працевлаштування, припинення злочинної діяльності.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно положень ст.67 КК України, - відсутні, оскільки рецидив злочину в даному випадку визнати неможна через те, що даний злочин є першим з усіх у часі, серед інших злочинів, встановлених правоохоронними органами і судом, - що були вчинені обвинуваченим ОСОБА_1

Крім того, суд бере до уваги висновок органу пробації, викладений в досудовій доповіді, та критично ставиться до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_1 оцінюється як правопорушник, що скоїв даний злочин, маючи непогашену судимість, оскільки, як зазначено вище, у даному судовому засіданні встановлено, що даний злочин скоєний обвинуваченим ще до притягнення його до кримінальної відповідальності за злочини, які він скоїв опісля даного епізоду, проте, враховуючи те, що даний епізод злочину є не єдиним в житті ОСОБА_1, який притягувався до відповідальності ще й за статтею 126ч.1 КК України за нанесення ударів людині, що не спричинили тілесних ушкоджень, проте враховує те, що обвинувачений щиро кається у вчиненому, соромиться свого вчинку, та поведінки, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, постійний дохід, стверджує, що має твердий намір більше не скоювати злочини та правопорушення.

Прокурор та потерпілий вважають за можливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Таким чином, суд враховує, що злочин, який розглядається судом у даному кримінальному провадженні було скоєно обвинуваченим у період часу до скоєння злочинів, за які він засуджений вищевказаними вироками судів, двічі засуджений - за аналогічні злочини, і останнім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.01.2018р. - було визначено, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства за аналогічний злочин, тому суд дійшов висновку, що за доцільне, буде призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки це передбачено санкцією статті 190ч.3 КК України, та, з урахування усіх встановлених в ході судового розгляду провадження обставин, майнового стану обвинуваченого, розміру вартості викраденого майна, вартість якого відшкодована обвинуваченим в ході досудового розслідування, відсутності тяжких наслідків від скоєного, суд дійшов висновку, що до обвинуваченого можливо застосувати дію статті 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, яким також врахувати строк випробування, вже відбутого засудженим.

Призначене даним вироком покарання слід призначити за правилами ст.70ч.ч.1,4 КК України - за кожен злочин окремо, і Законом не встановлено, за який саме епізод злочину слід призначати більш суворе та менш суворе покарання, якщо вони рівнозначні. Тому, з врахуванням того, що за останній у часі епізод обвинуваченому вироком суду вже призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років, суд вбачає підстави призначити за даний епізод, який скоєно першим, - покарання також у виді позбавлення волі, але строком меншим, ніж п'ять років, оскільки до скоєння даного епізоду обвинувачений був особою, що не притягувалася до відповідальності, оскільки не скоював правопорушень. Також, за сукупністю злочинів, в даному випадку, його слід призначити остаточно з урахуванням вищезазначених обставин, шляхом поглинання більш суворим менш суворого, та у строк відбування випробувального строку слід зарахувати випробувальний строк, що засуджений вже відбув.

Цивільний позов та судові витрати у справі відсутні, до обвинуваченого запобіжний захід обирався - у виді особистого зобов'язання, строк дії якого закінчився 03.08.2018року, про продовження чи обрання запобіжного заходу клопотання відсутні, не вбачає суд й наразі підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки він до суду з'являється на виклики, вину визнає, стверджує, що встав на шлях виправлення.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.190ч., 70ч.ч.1,4, 75, 76 КК України, 369ч.1, 373ч.2-3, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.190ч.3 КК України, і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, призначеного даним вироком, - з випробуванням, - строком на (один) рік.

На підставі ст.70 ч.ч.1,4 КК України, остаточно, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання покаранням, призначеним засудженому вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.01.2018року та даним вироком, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

На підставі статті 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, призначеного даним вироком, - з випробуванням, призначивши його остаточно строком на 3 (три) роки, який рахувати з 25.01.2018року на підставі ст.70ч.4 КК України, за сукупністю вироків, - врахувавши ту частину випробувального строку, що засуджений вже відбув за сукупністю даного вироку та вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.01.2018року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - не обирати.

Речові докази, долучені до матеріалів судової справи - СД-диски - залишити зберігати в матеріалах судової справи і після набрання даним вироком законної сили.

Відповідно до ст.76ч.1п.1,2, ч.2п.2 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки протягом випробувального строку:

- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти, згідно з вимогами ст.76ч.3 КПК України, на уповноважений орган пробації за місцем проживання засудженого - обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_1, - що звільнений від відбування покарання з випробуванням, - після набрання цим вироком законної сили і протягом 3 (трьох) років який рахувати з 25.01.2018року - з моменту ухвалення вироку Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області від 25.01.2018року.

Вирок може бути оскарженим шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили по закінченню цього строку в разі, якщо він не оскаржений.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.В. Кравцова