Рішення № 76886512, 01.10.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2813/17

Провадження № 2/500/8/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Адамова А.С.,

при секретарі - Нікітіній Ю.П.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Суворовська селищна рада Ізмаїльського району Одеської області, про виділ із спільної часткової власності нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими (з урахуванням зміни позовних вимог від 26.09.2018р.) просить, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №4/18 від 01.06.2018 року:виділити в натурі в окремий об'єкт нерухомості частину Консервного заводу, яка належить йому, що розташований на земельній ділянці площею 21248 кв.м. в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1, виділивши йому нежитлові приміщення Консервного заводу, що складаються із літ. З - слюсарня; літ. 1 - сарай; літ. К - вбиральня; літ. Л - томатний цех, літ. 1,3,5,8 згідно Плану, що становить 52/100 частки спільної часткової власності майна; визнати за ним право власності на вказані нежитлові приміщення зазначеного Консервного заводу, при цьому, конкретну площу земельної ділянки визначити при формуванні земельної ділянки в порядку ст. 79-1 Земельного Кодексу України; стягнути з нього на користь відповідача грошову компенсацію у розмірі 7466 грн.; Припинити між ОСОБА_2 та ним право спільної часткової власності на об'єкт нерухомості - Консервний завод, що розташований на земельній ділянці площею 21248 кв.м. в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 29.08.2006р. між ТОВ «Ірен Агронатурпродукт» та фізичними особами - ним і ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу ВЕВ №483633 і ВЕВ №483634 в рівних частках нежитлових будівель Консервного заводу з надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 21248 кв. м., в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1. Консервний завод складається в цілому із: літ. А - вагова; літ. Б - навіс; літ. В - склад цегляний загальною площею 253,4 кв.м.; літ. Г - побутова, цегляна загальною площею 69,4 кв.м.; літ. Д - підстанція; літ. Ж - підвал цегляний загальною площею 197,9 кв.м.; літ. 3 - слюсарня; літ. І - сарай; літ. К - вбиральня; літ. Л - томатний цех, 1-8 - надвірні споруди. Зазначений Консервний завод належить в рівних частках (по 1/2) йому та відповідачу, що підтверджується, також, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 28.09.2006, виданого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_3 З серпня 2006 р. ним здійснювалися поточні ремонтні роботи нежитлових приміщень спірного Консервного заводу, здійснювався догляд за територією заводу, охорона його приміщень тощо. ОСОБА_2 до січня 2015р. перебував у шлюбі з його донькою ОСОБА_4. Проте з 2015 р. місце знаходження ОСОБА_2 не відомо. У січні 2015 р. шлюб між його донькою та ОСОБА_2 було припинено. У грудні 2016 р. дочка звернулася до органів Національної поліції України з вимогою щодо визнання ОСОБА_2. безвісно відсутнім. У зв'язку з чим, просить, з метою безперешкодного подальшого користування своєю часткою приватної власності, виділити його частку із спільної часткової власності нерухоме майно Консервного заводу.

Ухвалою суду від 17.10.2017 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання: Чи є технічна можливість відповідно до вимог законодавства України у галузі будівництва виділити 1/2 частку об'єкта Консервного заводу з надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 21248 кв.м. в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1, згідно із частками співвласників?; чи можливо виділити із спільної часткової власності гр. України ОСОБА_1 1/2 частку нежитлових будівель Консервного заводу з надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 21248 кв.м. в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1, виділивши за ОСОБА_1 нежитлові приміщення Консервного заводу, а саме: літ. А - вагова; літ. Б - навіс; літ. В - склад цегляний загальною площею 253,4 кв.м.; літ. Г - побутова, цегляна загальною площею 69,4 кв.м.; літ.Д- підстанція; літ. Ж - підвал цегляний загальною площею 197,9 кв.м.; літ. З - слюсарня; літ. І - сарай; літ. К - вбиральня; літ. Л - томатний цех, 1-8- надвірні споруди? Визначити порядок користування земельною ділянкою площею 21248 кв.м. в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1. Провадження у справі №500/2813/17 зупинено на час проведення експертизи.

12.06.2018 року від судового експерта ОСОБА_5 до суду надійшов висновок експерта №4/18 судової будівельно-технічної експертизи, складений 01.06.2018р.

Ухвалою суду від 02.07.2018 відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.07.2018 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Суворовську селищну раду Ізмаїльського району Одеської області.

Позивач в судовому засіданні свої уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмову заяву про визнання уточнених позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 29.08.2006р. між ТОВ «Ірен Агронатурпродукт» та фізичними особами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2укладено договір купівлі-продажу ВЕВ №483633 і ВЕВ №483634 нежитлових будівель Консервного заводу з надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 21248 кв. м., в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 28.09.2006, виданого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_3, Консервний завод з надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 21248 кв. м., в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1, належить у рівних частках (по 1/2) ОСОБА_1 до ОСОБА_2.

Відповідно до технічного паспорту, виданого Ізмаїльським МБТІ 03.07.2006р., консервний завод складається в цілому із: літ. А - вагова; літ. Б - навіс; літ. В - склад цегляний загальною площею 253,4 кв.м.; літ. Г - побутова, цегляна загальною площею 69,4 кв.м.; літ. Д - підстанція; літ. Ж - підвал цегляний загальною площею 197,9 кв.м.; літ. 3 - слюсарня; літ. І - сарай; літ. К - вбиральня; літ. Л - томатний цех, 1-8 - надвірні споруди.

Згідно з висновком експерта №4/18 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 01.06.2018р., в результаті проведеного обстеження об'єкту дослідження встановлено, що фактичні планувальні рішення не відповідають наявному технічному паспорту, виготовленого станом на 03.07.2006 року, а саме: навіси літ. "а" та літ. "б" демонтовано, підвал цегляний літ. "Ж" демонтовано, підстанцію літ. "Д" демонтовано. Пропонований експертом варіант розділу передбачає виділ, за кожним із співвласників, ізольовані частини. За першим співвласником залишається 48/100 частина, за другим співвласником - 52/100 частин. Грошова компенсація першому співвласнику складає 7466 грн.

Згідно проведеного дослідження встановлена технічна можливість виділення із спільної часткової власності ОСОБА_1 1/2 частки нежитлових будівель Консервного заводу з надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 21248кв.м. в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1, виділивши за ОСОБА_1 нежитлові приміщення Консервного заводу, а саме: літ. З слюсарня; літ. И сарай; літ. К вбиральня; літ. Л томатний цех, 1/2 частину надвірних споруд 1-8 в окрему самостійну одиницю.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як зазначено у роз'ясненнях, викладених у п.6,7,12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991р. (з подальшими змінами і доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

З урахуванням того, що експертним висновкам виділ проведений із відхиленням від розміру часток кожного власника та із зазначенням компенсації учаснику, частка якого зменшилась, то суд вважає за можливе виділити позивачу 52/100 спірного об'єкта, та при цьому стягнути з позивача на користь відповідача грошову компенсацію за таке зменшення частки у розмірі 7466грн.

Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст.364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України та п. 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року №1117 "Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них".

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна № 55 від 18.06.2007 року, затвердженою в Мінюсті України від 06.07.2007 року.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.

Згідно п.п. 3.1.-3.3. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, розрахунок часток у спільній власності на об'єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об'єктів нерухомого майна. У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлювальних документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлювальних документів. Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому вказані в правовстановлювальних документах розміри часток співвласників на об'єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю. За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

При цьому, питання формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав визначено у ст.79-1 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що уточнений позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (68600, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (68600, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), третя особа Суворовська селищна рада Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська область, Ізмаїльський район, смт Суворове, вул. Пушкіна, 47,Код ЄДРПОУ 04379166), про виділ із спільної часткової власності нерухомого майна задовольнити.

Виділити в натурі в окремий об'єкт нерухомості частину Консервного заводу, що належить громадянину України ОСОБА_1, що розташований на земельній ділянці площею 21248 кв.м. в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1 нежитлові приміщення Консервного заводу, які складаються із літ. З - слюсарня; літ. 1 - сарай; літ. К - вбиральня; літ. Л - томатний цех, 1/2 літ. 1,3,5,8 - надвірні споруди, згідно Плану, що становить 52/100 частки спільної часткової власності майна.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомості, що складається із нежитлових приміщень Консервного заводу, що розташований на земельній ділянці площею 21248 кв.м. в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1,що включає літ. З - слюсарня; літ. 1 - сарай; літ. К - вбиральня; літ. Л - томатний цех, 1/2 літ. 1,3,5,8 - надвірні споруди, згідно Плану (відповідно до висновку №4/18 судової будівельно-технічної експертизи від 01.06.2018 року, зробленого судовим експертом ОСОБА_5В.), при цьому, конкретну площу земельної ділянки визначити при формуванні земельної ділянки в порядку ст. 79-1 Земельного Кодексу України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 7466 грн.

Припинити між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної часткової власності на об'єкт нерухомості - Консервний завод, що розташований на земельній ділянці площею 21248 кв.м. в селищі міського типу Суворове Ізмаїльського району Одеської області по АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2018 року.

Суддя: А.С.Адамов