Постанова № 76885351, 28.09.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2941/18

Провадження № 3/359/1795/2018

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянувши за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль УПП у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого на посаді консультанта ТОВ «Екзекьютів Серч Юкрейн», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

в с т а н о в и в:

24.09.2018 о 00 год. 35 хв. в м. Борисполі Київської області по вул. Київський шлях 85, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «PEUGEOT» д.н.з. (LT) НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, огляд якого зі згоди водія проводився на місці із застосуванням газоаналізатора «Драгер» в присутності двох свідків. Результат огляду 1,77 % проміле, чим порушив п. 2.9 а) ПДР України. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні, особа яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 зазначив, що в той день і час він перебував в місті Бориспіль відпочивав з друзями, з яким він давно не бачився. Останні запропонував випити по пляшці пива. Враховуючи невелику відстань до його місця проживання та вечірній час він погодився на дану пропозицію, оскільки вважав, що доїде до дому без перешкод. Поспілкувавшись з друзями, випивши пива він сів за кермо автомобіля та розпочав рух, в цей час побачив позаду проблискові маячки службового автомобіля поліції, він зупинився, а оскільки перелякався то почав тікати. В ході огляду документів поліцейські встановили, що він був з ознаками алкогольного сп'яніння, тому запропонували пройти огляд, на що він погодився. Після чого, склали відносно нього протокол, під час складання якого він поводився чемно та не грубив. На даний час він усвідомив те, що вчинив адміністративне правопорушення і щиро в цьому розкаявся та зобов'язується в подальшому не вчиняти подібні правопорушення. Крім того зазначив, що він працює в ТОВ «Екзекьютів Серч Юкрейн», яке територіально розташоване в м.Києві, постійно пересувається до місця роботи на автомобілі, фактично дана робота є його єдиним джерелом доходів в родині. На його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, одна з яких народилась нещодавно, дружина не працює, перебуває у відпустці. Крім того, він є інвалідом 3-ої групи. Має позитивну характеристику з роботи. Раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Позбавлення прав керування позбавить його та родину можливості нормально існування та забезпечення повсякденних потреб.

Заслухавши думку особи яка притягується до відповідальності, ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 213767 від 24 вересня 2018 (а.с.2) роздруківкою чеком газоаналізатора «Драгер» з показником 1,77% проміле (а.с.3), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.4), письмовими поясненнями свідків (а.с.5,6),даними рапорта інспектора поліції (а.с.7), свідоцтвом про повірку газоаналізатора «Драгер-6810» (а.с.8), даними постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.9), довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с.10), довідкою про відсутність повторності (а.с.11), даними відеозапису з боді-камер (а.с.12).

Зазначене свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, визначених п. 2.9 а) ПДР.

Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин

Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Своїми діями, які виразились у керуванні транспортним засобом особою - водієм в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність

Так, адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998).

Європейський суд з прав людини у справі "Скоппола проти Італії" від 17.09.2009 зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 "Трегубенко проти України").

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.

Беручи до уваги наведене, з урахуванням особи винного суддя, вмотивувавши своє рішення, може призначити основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 статті 130 КУпАП.

При прийнятті рішення суддя враховує указані ОСОБА_1 обставини та надані ним письмові докази.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 10.05.2018 року працює на посаді консультанта ТОВ «Екзекьютів Серч Юкрейн», що підтверджується даними відповідної довідки-характеристики від 27.09.2018, відповідно до якої має позитивну характеристику. Судом також встановлено, що ОСОБА_1 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2013 та 2018 років народження, що підтверджується даними відповідного свідоцтва про шлюб та про народження. Крім того ОСОБА_1 є інвалідом 3-ої групи, що підтверджується відповідною копією посвідчення. Так на думку суду, позбавлення останнього права керування транспортним засобом позбавить його можливості забезпечувати нормальні умови проживання його родини, що буде сприяти лише погіршенню їх матеріального становища та може поставити під загрозу їх подальше існування.

Також суддя враховує, що дії ОСОБА_1 не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам. Крім того, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено.

Враховуючи вищевикладені обставини, визнання ОСОБА_1 вини, особу правопорушника, у якого робота безпосередньо залежить від пересування на автомобілі, наявність пом'якшуючих відповідальність обставин та відсутність обтяжуючих обставин, а також той факт, що тяжких наслідків від правопорушення не настало, суддя вважає, що останньому слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 статті 130 КУпАП без позбавлення права керування.

Так, виходячи з принципу справедливості, який є одним із основних принципів правосуддя, вирішальним у визначенні як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права є пропорційність відповідальності вчиненому правопорушенню. Вважаю, що в даному випадку, застосування стягнення у виді позбавлення спеціального права є явно несправедливим.

Саме таке стягнення суддя вважає, буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути із ОСОБА_1 на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 23, 33, 34, 36, ч.1 ст.130 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого на посаді консультанта ТОВ «Екзекьютів Серч Юкрейн», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з перерахуванням суми штрафу в дохід держави на розрахунковий рахунок 31118149010001, Одержувач: Держбюджет м.Бориспіль ЄДРПОУ: 38007070,Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації 21081300, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого на посаді консультанта ТОВ «Екзекьютів Серч Юкрейн», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь державного бюджету України (Отримувач коштів: Бориспільське УК/Бориспіль, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю.В. Кабанячий

Постанова суду набрала законної сили ____.