Ухвала суду № 76885020, 03.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9859/18

Провадження № 2-з/520/174/18

УХВАЛА

про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням

03.10.2018 року

Київський районний суд м. Одеси головуючий суддя Куриленко О.М.,

За участю представника позивача Якубової Л.М.,

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_2 із запереченнями проти розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та витребування доказів по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь КП «ЖКС «Вузівський» юридична адреса: 65088. м.Одеса, вул.Шишкіна, 60-А на р/р 26000263291 ПАТ «МАРФІН БАНК» в м.Чорноморськ, МФО 328168, СДРПОУ 35303304 у розмірі 7305 грн. 37 коп. Стягнути судові витрати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь КП «ЖКС «Вузівський» юридична адреса: 65088, м.Одеса, вул.Шишкіна, 60-А на р/р 26000263291 ПАТ «МАРФІН БАНК» в м.Чорноморськ, МФО 328168, ОКПО 35303304 у розмірі 1762,00грн.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідач належним чином не виконує свій обов'язок по сплаті наданих їй послуг, у зв'язку з чим у неї в період з 01.12.2010 року по 30.06.2017 року виникла заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 7 305, 37 гривень, що значним чином погіршує фінансове становище КП «ЖКС «Вузівський», а також його засновника - Одеської міської ради, призводить до погіршення якості послуг, які надаються з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді від 10.08.2018 року було відкрито спрощене провадження по справі та призначено судове засідання.

Вирішуючи питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суддя керувався положеннями ч.6 ст. 19 та ч.1 ст. 274 ЦПК України, якими, в свою чергу, передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, серед іншого, малозначні справи, а саме: справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

31.08.2018 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2, згідно змісту якої відповідач просив розглядати цивільну справу за правилами загального позовного провадження.

Окрім того, просить витребувати у Позивача оригінал банківської виписки з відповідного рахунку, на який надходять кошти від споживачів послуг за 29.04.2016 року та за 25.07.2016 року для огляду у судовому засіданні, вказуючи на те, що вона не сплачувала Позивачу ніяких коштів, а Позивач сплачує про таку сплату.

Представник позивача Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» - Якубова Ліна Миколаївна у судовому засіданні залишила вказані заяви на розсуд суду.

Вивчивши заяву відповідача, суд вбачає підстави для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За умова ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1)ціну позову; 2)значення справи для сторін; 3)обраний позивачем спосіб захисту; 4)категорію та складність справи; 5)обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 6)кількість сторін та інших учасників справи; 7)чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8)думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Статтею 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Дослідивши зміст вищевказаної заяви відповідача, судом було встановлено, що Відповідач посилається на порушення Позивачем строку звернення до суду, а також на той факт, що в період з 01.12.2010 року по 30.06.2017 року вона особисто взагалі не сплачувала ніяких коштів.

Натомість матеріали справи містять протилежні докази, що свідчить про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи по суті за правилами загального провадження.

Що стосується заяви відповідача про витребування доказів суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.

Згідно вимог частин 1-3 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено про те, які вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, клопотання заявлено на відповідній стадії, сторонами надано докази про неможливість самостійного одержання даних відомостей, суд приходить до висновку про задоволення клопотання, так як відомості які містяться у вказаних документах мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частини 5 ст. 84 ЦПК України суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Відповідно до частини 11 ст. 119 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень

Одночасно суд зазначає, що судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов'язковість рішень суду»

Також згідно ст. 11 «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 274, 277 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_2 із запереченнями проти розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та витребування доказів по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Розглянути справу за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Призначити підготовче судове засідання у приміщенні Київського районного суду м. Одеси (м. Одеса, вул. Варненська 3,б, каб. 215 ) на 31 жовтня 2018 року о 10 год. 30 хв.

Витребувати від Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» оригінал банківської виписки з відповідного рахунку, на який надходять кошти від споживачів послуг за 29.04.2016 року та за 25.07.2016 року для огляду у судовому засіданні.

Встановити строк виконання даної ухвали до наступного судового засідання.

Копію ухвали направити відповідачу у справі.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Куриленко О. М.