Рішення № 76884883, 03.10.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3724/18

Провадження № 2-о/484/131/18 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2018 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання - Панчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за заявою ОСОБА_1; заінтересована особа - Управління державної міграційної служби у Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року та 13.11.1991 року в неповнолітньому віці, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання його на території України станом на 24 серпня 1991 року та 13.11.1991 року в неповнолітньому віці, мотивуючи свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Первомайськ Миколаївської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, актовий запис в Книзі реєстрації народжень № 409 від 03.05.1982 року.

Батьками заявника в свідоцтві зазначені ОСОБА_2 батько, та ОСОБА_3 матір.

Заявник з моменту народження та до теперішнього часу постійно проживав на території України, але за деяких обставин вчасно не звернувся за отриманням паспорту громадянина України.

Так, в березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Первомайського РВ УДМС України в Миколаївській області з приводу отримання паспорту громадянина України.

17.05.2018 року Первомайський РВ УДМС направив заявнику лист, яким було відмовлено у видачі паспорту громадянина України в зв'язку з тим, що за результатами проведення процедури встановлення особи та рішенням УДМС України в Миколаївській області особу ОСОБА_1 встановлено, але не встановлено належність до громадянства України. Також рекомендовано звернутись до суду для врегулювання даного питання.

Таким чином, враховуючи викладені обставини та приймаючи до уваги положення ч.1 п. 5 ч.2 ст. 293, ч.2 ст. 315 ЦПК України, заявнику необхідно встановлення факту постійного проживання на території України для отримання паспорта громадянина України, в зв'язку з чим подається дана заява.

В обґрунтування вимог заяви зазначив, що відповідно до довідки, наданої Первомайською загальноосвітньою школою І-ІII ступенів № 4 Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно навчався в Первомайській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 з вересня 1988 року по травень 1998 року і отримав свідоцтво про неповну середню освіту НОМЕР_2.

Відповідно до довідки про склад сім'ї, наданої головою квартального комітету № 63 від 25.06.2018 року, заявник дійсно зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1

Довідкою № 815 про реєстрацію місця проживання особи, наданою Сектором з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради також підтверджується факт проживання та реєстрації заявника за адресою АДРЕСА_1

Згідно з ми. 1. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Таким чином, встановлення факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (11 листопада 1991 року) є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Факт постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності зазначеним вище Законом України, дає право відповідним органам вирішувати питання про надання громадянства України і встановлення такого факту, породжує для заявника право на набуття громадянства України.

Враховуючи підтверджений факт народження заявника ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Первомайськ Миколаївської області, факт безперервного навчання заявника в ЗОШ І-ІII ступенів в період з вересня 1988 року по травень 1998 року, факт проживання та реєстрації за адресою АДРЕСА_1 а також встановлення УДМС України в Миколаївській області особи заявника, є обґрунтовані підстави для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991 року та 13.11.1991 року в неповнолітньому віці.

В судове засідання представник заявника надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, підтримав вимоги, викладені в заяві в повному обсязі та просив про її задоволення.

Від Управління державної міграційної служби у Миколаївській області на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких вони просили вирішити справу на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Первомайськ Миколаївської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, актовий запис № 409.

Як вбачається із довідки, наданої Первомайською загальноосвітньою школою І-ІII ступенів № 4 Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_1, навчався в Первомайській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 з вересня 1988 року по травень 1998 року і отримав свідоцтво про неповну середню освіту НОМЕР_2. Та відповідно до довідки про склад сім'ї, наданої головою квартального комітету № 63 від 25.06.2018 року, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1

У відповідності до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі ст.315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведений у ст. 315 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України «Про громадянство України», Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» - громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України»(13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Згідно пп. а, б п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 - встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Згідно п. 10 Порядку - для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію свідоцтва про народження; в) один із таких документів: довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року; копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні станом на 13 листопада 1991 року; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24.08.1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в неповнолітньому віці проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року та проживав в неповнолітньому віці в Україні станом на 13 листопада 1991 року, а тому суд вважає заяву обґрунтованою та задовольняє її.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5, 13, 76, 293, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, РНОКПП: відсутній); заінтересована особа: Управління державної міграційної служби у Миколаївській області (адреса: вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ: 37844163) про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року та 13.11.1991 року в неповнолітньому віці- задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в неповнолітньому віці на території України станом на 24 серпня 1991 року та факт проживання в неповнолітньому віці в Україні станом на 13 листопада 1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання) безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

С У Д Д Я :