Вирок № 76884534, 03.10.2018, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/551/18

Кримінальне провадження № 1-кп/355/84/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2018 р. Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді - К. В. Коваленко

за участю секретаря - Ющенко Л.А.

прокурора - Мосінзова С.М.

захисника Блохіної О.В.

обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка кримінальне провадження за обвинуваченням : ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Баришівка Київської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, не працюючого, пільг та державних нагород не має, не одруженого, раніше судимого:15.03.2006 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік, на підставі ст.. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік; 15.06.2011 року Баришівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на З роки: 17.05.2017 року Баришівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст.. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік, в скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Баришівки Київської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, громадянин України, українця, освіта повна загальна середня, не працюючого, пільг та державних нагород не має, не одруженого, раніше судимого:05.03.2001 року Баришівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 81 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 45 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки зі сплатою штрафу 1000 грн.; 07.08.2002 року Баришівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць; 19.05.2006 року Баришівським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст.. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки; 11.11.2013 року Баришівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 ч.1 ст. 311 КК України до покарання позбавлення волі строком 6 років, 04.12.2017 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений на строк 1 рік 9 місяців 29 днів,

в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

що 06.02.2018 року в вечірній час, після 17 години, перебуваючи біля річки Красилівка, ОСОБА_2 помітив на подвір'ї домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_3, власником якого являється ОСОБА_5, металеві ворота та хвіртку.

В подальшому, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 ,який був разом з ним, здійснити крадіжку вказаних воріт та хвіртки. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 пішли до прийому металобрухту ФОП «ОСОБА_8», який розташований за адресою АДРЕСА_4, де ОСОБА_3 взяв металеву будівельну тачку, та разом пішли до домоволодіння ОСОБА_5. Там, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зайшли на територію домоволодіння, звідки скоїли крадіжку однієї частини металевих воріт. Після цього залишили територію домоволодіння, маючи на меті повернутися наступного дня та завершити розпочтий ними раніше спільний злочинний умисел.

Продовжуючи свій злочинний умисел 07.02.2018 ОСОБА_2 разом ОСОБА_3 повернулись до домоволодіння ОСОБА_5, заздалегідь взявши металеву будівельну тачку та скоїли крадіжку другої частини металевих воріт.

Згідно висновку експерта №12-4/382 від 22.02.2018 року ринкова вартість брухту чорного металу вагою 220 кг. станом на 07.02.2018 року становила 1555,40 грн..

Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_2, пояснив суду, що в 06.02.2018 року він зустрів ОСОБА_3 після чого вони разом пішли в магазин де купили цигарок. Потім вони пішли до мосту через р. Красилівка, де ОСОБА_2 побачив на закинутій земельній ділянці металеві ворота та запропонував ОСОБА_3 здати їх в металобрухт. ОСОБА_3 сходив на пункт приймання металобрухту та взяв тачку. Прийшовши до домоволодіння ОСОБА_5 вони зайшли на територію від річки, де не було огорожі, взяли одну половину воріт, погрузили їх на тачку та відвезли до пункту приймання металобрухту.

Здавши ворота вони отримали гроші, скільки він не пам'ятає, які розділили між собою. Наступного дня ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 знов взяли тачку та прийшли за другою половиною воріт та металеву хвіртку. Погрузивши викрадене на тачку вонипішли до пункту приймання металобрухту, та по дорозі були виявлені власником воріт та затримані. Про те, що це не його домоволодіння та про те що він не мав дозволу брати ворота ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3 ще до того як вони пішли красти. Вину у вчиненому визнає в повному обсязі.

Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 , пояснив суду що 06.02.2018 року він зустрів ОСОБА_2 вони пішли до знайомих де в ході розмови ОСОБА_2 попросив його допомогти відвезти металобрухт, на шо він погодився. По дорозі ОСОБА_3 зайшов на пункт приймання металобрухту, та взяв тачку. Потім вони пішли до річки Красилівка, де зайшли на територію домоволодіння та взяли одну половину металевих воріт, яка там лежала, після чого відвезли їх на пункт приймання металобрухту. Він розумів, що дані ворота не належать ОСОБА_2. За металобрухт який вони здали вони отримали кошти та ОСОБА_2 дав йому 250 грн. скільки взагалі отримали він не знає, так як частину коштів не віддали, через борг ОСОБА_2. Вину у вчиненому визнає в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що на початку лютого 2018 року її чоловік зупинив обвинувачених неподалік від їхньої земельної ділянки. Обвинувачені везли на тачці металеві ворота, які чоловік потерпілої впізнав. Після того він зателефонував їй та вона приїхала до ділянки. В ході розмови з обвинуваченими вони дізнались, що напередодні останні вже вкрали одну половину воріт та здали її на металобрухт, після чого чоловік потерпілої поїхав на пункт приймання металобрухту та забрав ворота.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що на початку 2018 року він працював на пункті приймання металолому. Взимку , десь наприкінці зими, точної дати він не пам'ятає, до нього прийшов ОСОБА_2, та сказав, що пізніше зайде ОСОБА_3 візьме тачку. Дійсно в той же день, приблизно після 17 години прийшов ОСОБА_3 та взяв тачку, а ще через годину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привезли на тачці одну половину металевих воріт. Він запитав у них чи не крадені ворота, на що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запевнили його, що ні. Він прийняв ворота та виплатив їм гроші , точної суми не пам'ятає, близько 700 грн., так як ворота були важкі, щось біля 100 кг, а металобрухт на той час приймали по 7 грн. за кг.. Наступного дня ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знову прийшли за тачкою, а через деякий час прийшов чоловік та сказав, що він власник воріт. Коли ОСОБА_6 дізнався, що ворота крадені, то відразу повернув їх власнику. Кошти отримані за ворота ОСОБА_2 йому повернув.

Крім показів учасників судового розгляду вина обвинувачених доводиться доказами дослідженими судом безпосередньо під час розгляду справи, а саме:

- Протоколом огляду місця події від 08.02.2018 року з фототаблицями,

- висновком експерта №12-4/382 від 22.02.2018 року відповідно до якого ринкова вартість брухту чорного металу вагою 220 кг. станом на 07.02.2018 року становила 1555,40 грн.

- протоколом огляду предметів та речей , а саме металевої тачки, металевих воріт розміром 1,5 на 1,5 метра та металевої хвіртки.

- протоколом пред'явлення для впізнання осіб по фотознімкам від 10.02.2018 року в ході якого свідок ОСОБА_6 на фото №2 впізнав особу яка здавала йому металеві ворота розміром 1,5 на 1,5 метра ( на фото № 2 зображення ОСОБА_3);

- протоколом пред'явлення для впізнання осіб по фотознімкам від 10.02.2018 року в ході якого свідок ОСОБА_6 на фото №3 впізнав особу яка здавала йому металеві ворота розміром 1,5 на 1,5 метра ( на фото № 3 зображення ОСОБА_2),

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.02.2018 року проведеного з участю ОСОБА_2

Органами досудового слідства дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення (крадіжка) чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, поєднане з проникненням в сховище. Суд не може погодитись з даною кваліфікацією з наступних підстав.

В обвинувальному акті зазначено, що коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийшли до домоволодіння ОСОБА_5, то, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає ОСОБА_3 відчинивши ворота, разом з ОСОБА_2 проникли на територію домоволодіння, звідки скоїли крадіжку однієї частини металевих воріт та металевої хвіртки. Разом з тим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в своїх показах пояснили, що зайшли на територію домоволодіння від річки, де ділянка була не загороджена. Дана обставина частково підтверджена протоколом огляду місця події від 08.02.2018 року з фототаблицями, де на частині знімків видно, що домоволодіння ОСОБА_5 має ділянки де відсутня огорожа. Крім того територію домоволодіння, навіть якщо вона мала огорожу, не можна вважати сховищем, адже в конкретному випадку її наявність суд фактично визначив як таку, що встановлює лише видимі межі території, а не як сховище. А тому на думку суду необхідно вилучити таку кваліфікуючу ознаку як проникнення в сховище.

Суд вважає що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення (крадіжка) чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, фактичні обставини справи.

Суд приймає до уваги, те, що ОСОБА_2, позитивно характеризується по місцю проживання. На обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Пом'якшуючими відповідальність обставинами суд визнає те, що ОСОБА_2 щиро розкаюється в скоєному, та те, що підсудний активно сприяв розкриттю злочину та відшкодував викрадене в повному обсязі.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не виявлено.

Крім того суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, та злочин вчинено обвинуваченим під час відбування покарання за інший злочин.

За таких обставин суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а покарання повинно бути призначено в межах передбачених відповідною статтею Кримінального кодексу України.

Дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення (крадіжка) чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, фактичні обставини справи.

Суд приймає до уваги, те, що ОСОБА_3, посередньо характеризується по місцю проживання. На обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Пом'якшуючими відповідальність обставинами суд визнає те, що ОСОБА_3 щиро розкаюється в скоєному, та те, що підсудний активно сприяв розкриттю злочину та відшкодував викрадене в повному обсязі.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не виявлено.

Крім того суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, та злочин вчинено обвинуваченим від час умовно-дострокового звільнення.

За таких обставин суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а покарання повинно бути призначено в межах передбачених відповідною статтею Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.69-1 КК України За наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Суд вважає, що формулювання пункту 1 частини першої статті 66 КК передбачає, що наявність будь-якої з обставин, перелічених в ньому, - тобто, або «з'явлення із зізнанням», або «щирого каяття», або «активного сприяння розкриттю злочину» - означає, що вимогу цього пункту виконано. Таким чином, положення статті 69-1 КК застосовуються, якщо судом установлено будь-яку з обставин, зазначених у пункті 1 частини першої статті 66 КК, та будь-яку з обставин, вказаних у пункті 2 частини першої статті 66 КК.

Оскільки підсудні активно сприяли розкриттю злочину, шкода заподіяна злочином відшкодована, підсудні визнали вину в повному обсязі, суд вважає за необхідне при призначенні покарання врахувати положення ст.69-1 КК України. Максимальний термін позбавлення волі за ч.2 ст.185 КК України передбачено до 5 років позбавлення волі Таким чином 2/3 складатимуть 3роки 3 місяці позбавлення волі.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі металеву тачку зеленого кольору, дві половини металевих воріт розміром 1,5 на 1,5 метра та металеву хвіртку розміром 1 на 1,5 метра передані на зберігання в кімнату речових доказів Баришівського ВП повернути власникам.

Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 286 грн. підлягають солідарному стягненню з засуджених.

Керуючись ст.ст. 321, 323 - 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.71. КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Баришівського районного суду Київської області від 17.05.2017 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати.

Строк відбування покарання вираховувати з моменту затримання.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.71. КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Баришівського районного суду Київської області від 11.11.2013 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою та утримувати засудженого в Державній установі "Київський слідчий ізолятор".

Строк відбування покарання ОСОБА_3 вираховувати з моменту затримання, а саме з 04.05.2018 року, зарахувавши до строку відбування покарання 152 дня перебування під вартою за час досудового слідства та суду.

Речові докази по справі металеву тачку зеленого кольору, дві половини металевих воріт розміром 1,5 на 1,5 метра та металеву хвіртку розміром 1 на 1,5 метра передані на зберігання в кімнату речових доказів Баришівського ВП повернути власникам.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь держави рахунок держави Банк одержувач ГУДСКУ у Київській області м. Київ р/р 31113115700016 МФО 821018 код ЄДРПОУ 37862784 одержувач УК у Баришівському районі Київській області 24060300 судові витрати в сумі 286 грн. 00 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області, через Баришівський районний суд Київської області протягом 30 діб з дня його оголошення

Суддя Баришівського

районного суду К. В. Коваленко