Постанова № 76884257, 25.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2018 рокусправа № 804/1446/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасова Ю.В.

судді: Лукманова О.М., Божко Л.А.,

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

представника третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської рад

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 (суддя Неклеса Олена Миколаївна, дата складання повного тексту 23.05.2018)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медична компанія "Іріс" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа без самостійних вимог - Комунальне підприємство "Земград" Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ Медична компанія "Іріс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, про визнання протиправними та скасування рішень (третя особа без самостійних вимог - Комунальне підприємство "Земград" Дніпровської міської ради). З урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №702 від 19.09.2017 року (в частині п. 63, п. 64 та п. 235 по відношенню до позивача) та №1047 від 28.12.2017 року (в частині п. 549 по відношенню до позивача).

Позов обґрунтовано тим, що одним із основних видів діяльності ТОВ Медична компанія "Іріс" (позивача) - є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради рішенням від 19.09.2017 №702 “Про демонтаж рекламних засобів” та рішенням від 28.12.2017 №1047 “Про демонтаж рекламних засобів” вирішив: Комунальному підприємству “Земград” Дніпровської міської ради вжити заходів щодо демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій), розташованих з порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами, згідно з переліком. Згідно додатків до рішень №702 та №1047 до вказаного переліку рекламних засобів, що підлягають демонтажу, містяться об'єкти нерухомості, надані позивачу у користування на підставі договорів оренди. Позивач зазначає, що аптеки ТОВ Медична компанія "Іріс" містять позначення з написом “склад”, “аптека”, що розміщується на їх фасадах. Однак дане позначення є зареєстрованим у визначеному законом порядку знаком для товарів і послуг, тому не підпадає під визначення реклами, яке наведене у Закону України “Про рекламу”, а відтак і отримувати дозвіл на розміщення такої вивіски позивач не був зобов'язаний. Вважає, що оскаржувані рішення прийняті в супереч вимог чинного законодавства України та без наявності у відповідача відповідних повноважень. Просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради

- від 19.09.2017р. №702 "Про демонтаж рекламних засобів" (в частині п. 63 та п. 235 по відношенню до ТОВ Медична компанія "Іріс") інформації, яка розміщена на фасаді об'єкта, що знаходиться на праві користування ТОВ Медична компанія "Іріс" за адресою: м. Дніпро, вул. Кольська, 9, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 119;

- від 28.12.2017р. №1047 "Про демонтаж рекламних засобів" (в частині п. 549 по відношенню до ТОВ Медична компанія "Іріс") інформації, яка розміщена на фасадах об'єкта, що знаходиться на праві користування ТОВ Медична компанія "Іріс" за адресою: м. Дніпро, вул. Пушкіна, 19.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що інформація, розміщена позивачем на зовнішній поверхні будинку, де знаходиться надане у користування особі приміщення, не є рекламою у розумінні ч. 7 ст. 8 та ч. 6 ст. 9 ЗУ «Про рекламу», оскільки підпадає під визначення «вивіска» чи «табличка». Крім того, відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів, що вивіска за розміром перевищує 3кв.м.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем (Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради) подана апеляційна скарга. Просить рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог, скасувати та відмовити в задоволенні позову. Вважає, що рішення суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Посилається на те, що рішеннями відповідача від 19.09.2017р. №702 та від 28.12.2017р. №1047 "Про демонтаж рекламних засобів" вжиті заходи по демонтажу рекламних засобів, розташованих з порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами, дозволи на розміщення рекламних засобів, тимчасових рекламних засобів на фасаді на споруді не видавалися.

Позивачем (ТОВ Медична компанія "Іріс") подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що вивіски, що розміщені на фасаді будинку не формують зацікавленість у перехожих, вони не є рекламою, а є лише інформацією про товари наявні в аптеці. Зазначає, що Конституцією України та Законами України не передбачено повноважень будь-якого комунального підприємства, будь-якого органу місцевого самоврядування на самостійне прийняття рішення та його виконання щодо примусового вилучення з власності. Апелянт аргументує апеляційну скаргу тим, що заміри конструкцій, розміщені на фасаді, однак, при прийнятті відповідачем рішень №702 та №1047 не було зроблено відповідних замірів. Також, на час прийняття рішень відповідача, позивач не повідомлявся про порушення законодавства про рекламу.

Третьою особою без самостійних вимог (Комунальним підприємством "Земград" Дніпровської міської ради) також подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та відмовити в повному обсязі в задоволенні позову. Посилається на те, що "Земградом" виконані заміри, якими підтверджено перевищення розмірів рекламних конструкцій.

У судовому засіданні представник відповідача (Виконавчого комітету Дніпровської міської ради) підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник третьої особи без самостійних вимог (Комунальне підприємство "Земград" Дніпровської міської ради) у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Посилається на те, що суб’єкт владних повноважень прийняв рішення безпідставно, оскільки не були надані під час розробки проекту рішення розміри рекламних засобів, вивісок.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АД №221800 та Довідки АА №822345 з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю Медична компанія “Іріс” зареєстроване 20.03.1995р. виконавчим комітетом Новомосковської міської ради. Види діяльності за КВЕД-2010: 47.73 роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.75 роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетним приладдям в спеціалізованих магазинах; 47.74 роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; 46.46 оптова торгівля фармацевтичними товарами.

Відповідно до Довідки №5964 від 25.03.2011р. позивач як платник податків взятий на облік до в органах державної податкової служби 06.09.1992 за №160.

Свідоцтвом №200106885 від 31.01.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю Медична компанія “Іріс” зареєстроване платником податку на додану вартість.

ТОВ Медична компанія “Іріс” здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами на підставі Ліцензії Державної служби України з лікарських засобів серії АЕ № 192733.

01 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна аптечна мережа РУАН" (“ліцензіар”) та Товариством з обмеженою відповідальністю Медична компанія "Іріс" (“ліцензіат”) укладено ліцензійний договір. Вищевказаним договором Товариству з обмеженою відповідальністю Медична компанія "Іріс" надано дозвіл на використання знаку для товарів і послуг. Ліцензіар, який володіє правом на знак для товарів і послуг “Склад медтехніки” безоплатно надає ліцензіату дозвіл на використання знака при розповсюдженні товарів визначених укладеним договором.

На підставі Ліцензійного договору про надання дозволу на використання об’єкта права інтелектуальної власності від 01.01.2018 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_4, позивачеві за плату надається дозвіл на використання знака “Склад медтехніки” та промислового зразку “RUAN” при розповсюдженні товарів.

Згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг №215197 знак “Склад медтехніки” зареєстрований в державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10 серпня 2016 року.

Згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг №102177 знак “RUAN” зареєстрований в державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 26 січня 2009 року.

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ “ Медична компанія “Іріс” ” користується нежитловими приміщеннями за адресами: м. Дніпро, вул. Кольська, 9, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 119, м. Дніпро, вул. Пушкіна, 19 на підставі договорів оренди нежилих приміщень від 01 серпня 2017р., 01 листопада 2016 року, 01 квітня 2016р. та додаткової угоди до договору від 01.04.2016р, укладених з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, копії яких містяться в матеріалах справи.

На фасадах вказаних нежитлових приміщень позивачем розміщено вивіски з написом “Аптека, склад медтехніки” та позначенням знаку “RUAN”. Також позивач використовував тимчасову рекламну конструкцію – тендер за адресою м. Дніпро, вул. Кольська, 9.

Рішеннями Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 702 від 19.09.2017 року та № 1047 від 28.12.2017 року було вирішено доручити Комунальному підприємству “Земград” Дніпровської міської ради вжити заходів щодо демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій), розташованих з порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами, згідно з переліками (додатками).

Так, у Додатку до рішення виконавчого комітету № 702 від 19.09.2017 року наведено Перелік рекламних засобів (спеціальних конструкцій) розташованих з порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами, що підлягають демонтажу, серед іншого пункт 63 – вул. Кольська, 9 рекламний засіб на фасаді, “Аптека “Руан”; пункт 64 - вул. Кольська, 9 тимчасовий рекламний засіб, “Аптека “Руан”; пункт 235 – ОСОБА_8, 119 рекламний засіб на фасаді, “Аптека, склад медтехніки” - без наявності чинного дозволу.

Також у Додатку до рішення виконавчого комітету № 1047 від 28.12.2017 року наведено Перелік рекламних засобів (спеціальних конструкцій) розташованих з порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами, що підлягають демонтажу, серед іншого пункт 549 – Пушкіна, 19, рекламний засіб на фасаді, “Аптека”, - без наявності чинного дозволу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про рекламу», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», норми Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги посилання позивача на те, що його інформаційний об’єкт не є рекламою, а є вивісками та табличками тому, не можна застосувати до вивісок і табличок норми, передбачені для реклами.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити норму, яка визначає поняття вивіски чи таблички, а також дослідити нору, яка надає визначення рекламі.

Пунктом 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (далі - Типові правила) передбачено, що вивіски чи таблички:

- повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції;

- легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов'язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються;

- не повинні відображати зображення дорожніх знаків;

- не повинні розміщуватися на будинках і спорудах - об'єктах незавершеного будівництва;

- площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. м.

Отже, чинним законодавством обмежено розмір вивісок чи табличок до 3 кв.м.

При цьому, вивіски чи таблички можуть бути демонтовані.

Так, демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється, зокрема, у разі:

- невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам;

- порушення благоустрою території (пунктом 49 Типових правил).

Таким чином, пунктом 49 Типових правил встановлено, що у разі невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам; порушення благоустрою території, здійснюється демонтаж таких вивісок чи табличок.

На думку суду першої інстанції зазначені конструкції є вивісками, натомість, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що і для вивісок і для табличок законодавством визначені певні правила та обмеження.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, прийшов до висновку, що розміщені на конструкціях позивача словосполучення не містять індивідуалізації, закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, інформація не формує та не підтримує обізнаність споживачів та їх інтересу до юридичної особи чи конкретного товару, що надається підприємством, а тому не є рекламою та не погребує дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

З цього приводу слід звернути увагу на норми Закону України «Про рекламу», який чітко регламентує що є вивіскою, а що - ні.

Так, мета вивіски - дати інформацію про організацію, якщо вивіска містить інші дані, або назва та профіль діяльності підприємства не співпадають з зареєстрованим - вона не може бути вивіскою, а отже, є рекламою.

Вивіска не повинна формувати зацікавленість у споживачів до товарів чи послуг, що надаються підприємства, вона має бути нейтрального змісту.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції висновок суду першої інстанції, що інформація на вивісці не призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів до конкретного товару - не спирається на докази.

В рішеннях суб’єкта владних повноважень (№ 702 та №1047) зазначено, що рекламні засоби на фасаді здійснено без наявності дозволу.

Колегія суддів апеляційної інстанції зосереджує увагу на питанні, що саме є рекламним засобом? На це питання відповідає Закон України «Про рекламу». Частиною 13 статті 1 цього Закону визначено, що рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, позивачем використані рекламні засоби для доведення реклами до її споживача, оскільки така інформація, як: «Якісні ліки та медтехніка у широкому асортименті» «Руан завжди поруч», «Найкращі пропозиції» «Аптека. Склад медтехніки». «Широкий вибір медтехніки в наявності та на замовлення», - не є інформацією нейтрального змісту, така інформація формує зацікавленість у споживачів до товарів чи послуг, тому не відповідає вимогам, що характеризують вивіску або табличку.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 1 Закону України «Про рекламу» (визначення термінів) надано визначення зовнішній рекламі.

Так, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над

проїжджою частиною вулиць і доріг.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, позивачем використана безпосередньо зовнішня реклама (розташована на зовнішніх поверхнях будинків, споруд), а саме на зовнішніх стінах приміщень, які надані позивачу в найм/оренду згідно договорів.

Натомість, надання в оренду приміщень, не надає право позивачу використовувати зовнішні стіни приміщення для реклами.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких

особи чи товару (ст. 1 Закону України «Про рекламу»).

Отже, реклама формує інтерес до товару.

Позивачем на фасаді приміщень, які надані йому в користування, розташовані конструкції з інформацією: «Аптека» «Регіональна аптечна мережа Руан», «Якісні ліки та медтехніка у широкому асортименті» «Руан завжди поруч», «Найкращі пропозиції» «Аптека. Склад медтехніки». «Широкий вибір медтехніки в наявності та на замовлення», тобто, крім назви закладу та знаку для товарів і послуг на зазначених конструкціях міститься інформація, що не є інформацією властивою саме для вивісок чи табличок.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, ті стенди, що вказують на назву закладу чи знак для товарів та послуг, і можуть ідентифікуватися як вивіски (таблички) - не відповідають встановленому Типовими правилами розміру вивісок (табличок), оскільки перевищують встановлений розмір (не більше 3 кв.м). Зокрема, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції знайшли підтвердження перевищення розмірів загальної площі рекламних конструкцій, які були зазначені в довідках КП «Земград» від 16.04.2018, та згідно яких, КП «Земград» висловив позицію, що перевищення загальної (більше 3 кв.м) не відповідає вимогам встановленим для табличок і вивісок. З такою позицією колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

Таким чином, з урахуванням норми пункту 48 Типових правил, відхилення ТОВ «Іріс» від розміру вивісок може бути кваліфіковано як порушення правил розповсюдження реклами, навіть якщо за змістом інформація, розміщена на конструкціях, не підпадає під визначення реклами.

Матеріалами справи підтверджується, що жоден із стендів, розміщених позивачем, не відповідає ознакам вивісок (табличок) у розумінні норми статті 6 Закону України «Про рекламу» та пункту 2 Типових правил, тому не може прирівнюватися до вивісок.

Отже, розміщені позивачем конструкції є рекламою, а тому їх розташування необхідно здійснювати на підставі дозволів, що надаються виконавчим комітетом міської ради, та які у позивача відсутні.

Водночас, дозволи на розміщення реклами у позивача відсутні, що визнано представником позивача в судовому засіданні.

Колегія суддів апеляційної інстанції, вирішуючи даний спір, бере до уваги норми Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Так, частиною 4 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», визначено, що зовнішня реклама є елементом благоустрою.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковими для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Слід зазначити, що положення зазначеної статті відповідають положенням ст. 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів» та п.7 ст. 30 ст. 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином до повноважень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради віднесено організацію благоустрою міста та прийняття відповідних рішень у цій сфері.

Згідно з підпунктом 13 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать - власні (самоврядні) повноваження - надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішень виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради у межах наданих повноважень передбачено частиною 6 ст. 59 «Про місцеве самоврядування в Україні», водночас, в силу частини 1 ст.73 зазначеного Закону, такі рішення є обов'язковими для виконання.

Рішенням виконкому Дніпровської міської ради від 31.08.11 №1148 затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі.

Пунктом 8 цього Порядку сформульовано вимоги до зовнішньої реклами, зокрема, з урахуванням норм чинного законодавства визначено, що розміщення зовнішньої реклами провадиться на підставі дозволів, виданих у встановленому порядку, згідно з укладеним з КП «Земград» договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів (щодо місць, які перебувають у комунальній власності), з урахуванням архітектурних та інших чинників, додержанням правил техніки безпеки, правил благоустрою території міста, а також зі схемами оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами.

Положеннями пункту 45 Типових правил визначено повноваження виконавчих органів сільських селищних, міських рад щодо здійснення контролю за додержанням цих Правил.

Рекламні засоби, що розташовані за адресами: вул. Польська. 9; вул. Богдана Хмельницького, 119; вул. Пушкіна, 19 в місті Дніпрі, встановлено без дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Зазначена обставина не спростована позивачем.

Відповідно до пункту 1.4 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі (додаток 2 до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 31.08.11 №1148) самовільно розташовані рекламні засоби (рекламні засоби, розташовані без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами; у разі скасування дозволу; після закінчення строку дії дозволу - якщо строк дії дозволу не продовжено) підлягають демонтажу.

Отже, спірні рішення від 19.09.2017 №702 та від 28.12.2017 № 1047 щодо заходів по демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій), розташованих порушенням порядку розміщення зовнішньої реклами, узгоджуються з чинного законодавства.

Виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами, викладеними в апеляційній скарзі, що надає підстави для відмови у задоволенні позовних вимог та скасування рішення суду першої інстанції.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в відзиві позивача на апеляційну скаргу, оскільки аргументи відповідача та третьої особи без самостійних вимог спростовують доводи, викладені позивачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача не були порушенні, рішеннями суб’єкта владних повноважень прийнято у відповідності до норм законодавства України.

Доводи апеляційної скарги спростовують обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неповним з’ясуванням обставин справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Як наслідок, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 р. - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 р. - скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили 25.09.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 25.09.2018.

В повному обсязі судове рішення виготовлено 27.09.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко