Вирок № 76884065, 03.10.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1224/18

Провадження № 1-кп/346/251/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді: Бирич Н.В.,

з участю: секретаря : Гайової Г.Ф.

прокурора: Безрукого О.Р.,

потерпілого: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Саджавка Надвірнянського району, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, депутатом не являється, працюючого у Богородчанському лінійно-виробничому управлінні магістральних газопроводів на посаді оператора газорозпридільчої станції, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України, а саме: вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3.

Злочин вчинено за наступних обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_7 приблизно о 08 год. 10 хв., в світлу пору доби, суху погоду, водій обвинувачений ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався прямою ділянкою автодороги Н-10 Стрий-Чернівці-Мамалига, що між с. Замулинці та с. Семаківці Коломийського району Івано-Франківської області у напрямку до м. Чернівці. Проїзна частина автодороги у місці ДТП має по одній смузі для руху у кожному напрямку, які розділені суцільною лінією горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. У цей час, попереду автомобіля Volkswagen Passat, правим краєм проїзної частини дороги, у попутному напрямку рухався велосипедист ОСОБА_3, який розпочав перетинати проїзну частину дороги, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. Водій автомобіля Volkswagen Passat обвинувачений ОСОБА_2, маючи об»єктивну можливість завчасно виявити маневр велосипедиста ОСОБА_3, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку яка склалася, невірно відреагував на її зміну, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху автомобіля аж до його зупинки у межах своєї смуги, а відвернув автомобіль ліворуч, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, унаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, перетнувши суцільну лінію розмітки, де вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_2 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

П.2.3 в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п.1.10, в частині визначення поняття «небезпека для руху»-зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об»єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися;

п.10.1, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.3, який зобов»язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об»єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди;

п.34.1 лінію 1.1. перетинати забороняється.

У результаті порушення обвинувачений ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої загинув велосипедист ОСОБА_3 від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під оболонки, в речовину та у шлуночки головного мозку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним злочину відповідно до викладеного. Так, обвинувачений суду надав показання, що дійсно він, ІНФОРМАЦІЯ_7 близько 8 години, керуючи автомобілем марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався на ділянці автодороги Стрий-Чернівці-Мамалига, між с. Замулинці та с. Семаківці Коломийського району Івано-Франківської області, у напрямку до м. Чернівці, та допустив зіткнення з велосипедистом, зупинився, підійшов до потерпілого, у потерпілого прощупувався пульс, потім викликав поліцію, медичну допомогу, приїхав брат поперпілого, взнали велосипедиста, то був ОСОБА_3, потерпілий загинув, у потерпілого зафіксували черепно-мозкову травму. У вчиненому щиро розкаюється. Просив суд застосувати по відношенню до нього Закон України «Про амністію у 2016 році» .

Суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження зміст ст. 349 КПК України, з'ясувавши при цьому що сторона обвинувачення та сторона захисту правильно розуміє зміст цих обставин, а показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та з'ясувавши, що немає сумніву у добровільності та істинності його позиції, роз»яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку та визнавши відповідно до її змісту недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Вчинений обвинуваченим злочин, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином На підставі ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає: його щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування збитку, визнання вини в повному обсязі. Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.З огляду на вище викладене, з врахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавлення волі, особи винні у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 ККУ, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким до статті 12 ККУ, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які не позбавленні позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають неповнолітніх дітей яким не виповнилось 18 років.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 є батьком двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, він не позбавлений батьківських прав по відношенню до них, вчинений, обвинуваченим злочин, відноситься до необережного злочину, і не є особливо тяжким злочином, відповідно до ст.12 КК України. Таким чином, на обвинуваченого поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році». Обвинувачений не заперечив щодо застосування до нього амністії. Перешкод для застосування амністії та звільнення від відбування призначеного покарання з цих підстав судом не встановлено. За таких обставин, відповідно до ст.86 КК України, на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" обвинуваченого слід звільнити від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, а тому суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення у виді арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.08.2017 року.

Питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 373-374, 174, 100 КПК України, Законом України «Про порядок застосування амністії», Законом України «Про амністію у 2016 році», суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати виннним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.86 КК України, на підставі п."в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного цим вироком покарання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 4347 (чотири тисячі триста сорок сім) гривень 79 копійок витрат за проведення експертиз.

Скасувати заходи забезпечення у виді арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.08.2017 року.

Речовий доказ: автомобіль марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається на спеціальному майданчику затриманого автотранспорту Івано-Франківської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» по вул. Довбуша, 19 в м. Коломия - повернути власнику ОСОБА_6.

Велосипед вітчизняного виробництва, який зберігається на спеціальному майданчику затриманого автотранспорту Івано-Франківської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» по вул. Довбуша, 19 в м. Коломия - повернути потерпілому ОСОБА_1.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя Бирич Н. В.