Вирок № 76881722, 18.09.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.09.2018

Справа № 320/5212/18

Провадження № 1-кп/320/839/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря – Мазуріної О.В.,

прокурора - Фурманенко М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12018080140001283 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (Якутія), Російська Федерація, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, холостого, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 16 квітня 2018 року, уранці, знаходячись на території селища міського типу Кирилівка Якимівського району Запорізької області, маючи умисел на незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, шляхом привласнення знайденого, придбав з метою власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс. Який, на маршрутному таксі сполученням «селище міського типу Кирилівка – місто Мелітополь» перевіз до м. Мелітополя Запорізької області, де незаконно, без мети збуту зберігав при собі для власного вживання до 20 год. 00 хв. 16 квітня 2018, коли співробітниками поліції при проведенні поверхневого огляду ОСОБА_1, який на той момент перебував у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка, згідно висновку судово-хімічної експертизи № 7-1201 від 26.06.2018 являється особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 6,268 г.

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно придбав, перевіз та зберігав наркотичний засіб – канабіс, без мети збуту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він періодично вживає канабіс. 16.04.2018 він знаходився у смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, де знайшов пакунок, у якому була речовина зеленого кольору, яку він впізнав, як канабіс і взяв її собі для власного вжитку. У цей же день він поїхав до м. Мелітополь, де вживав коноплю. У вечорі його зупинили працівники поліції та при огляді виявили знайдений канабіс. У скоєному розкаявся, просив суд строго його не карати.

На запитання прокурора відповів, що зберігав наркотичний засіб для власного вжитку.

Учасники кримінального провадження не наполягали на виклику для безпосереднього допиту свідків.

У зв’язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та не заперечення сторін кримінального провадження про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин скоєння ним злочину, які ніким не оспорювалися, однак суд вважає за необхідне допитати обвинуваченого, та дослідити матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення, запобігання скоєнню ним нових злочинів, суд враховує ступень тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, наявність пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання”, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Як вказує законодавець у ст. 50 КК України, - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд, при призначенні покарання оцінив надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, враховуючи положення ст.ст. 50, 65 КК України, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, характеристику особи обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, вину визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає те, що обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, своїми правдивими свідченнями активно сприяв розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України, обставиною яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає, що єдино вірним для нього покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, може бути покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 309 КК України.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Цивільного позову заявлено не було.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у сумі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850/вісімсот п’ятдесят/ грн.. 00 коп.

Запобіжний захід до засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази:

-полімерний пакет, у якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 6,268 грам, який згідно квитанції №197-293 знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області – знищіти.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, на користь держави (р/р 31112115008009, одерж.УК в Шевченківському р-ні м. Запоріжжя, код 24060300, МФО 899998, ОКПО 38025367, Банк: казначейство України) витрати на проведення судової хімічної експертизи №7-1201 від 26.06.2018 у розмірі 572/п’ятсот сімдесят дві/ грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ