Рішення № 76881539, 03.10.2018, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/150/18

49

2/339/116/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2018 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої- судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

з участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_4 з позовною заявою, в якій просить стягнути на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3000 грн. в місяць.

Вимоги позову обгрунтовує тим, що відповідач проживає окремо, у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, незважаючи на те, що працює за кордоном з 2002 року і має великий дохід. Дочка фізично здорова, виросла і потребує більших видатків.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що зі слів позивачки, відповідач працює за кордоном в Республіції Чехії на неофіційних заробітках і його зарплата становить не меншем 20000 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити у його відсутності, надавши відзив на позов.

Такі дії відповідача не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зі змісту відзиву вбачається, що він визнає частково позовні вимоги та просить визначити аліменти в розмірі 1000 грн., враховуючи, що розмір аліментів згідно прожиткового мінімуму для дитини такого віку становить не менше 930 грн. При цьому вказує на те, що за час спільного проживання він періодично їздив на роботу за кордон і утримував сім'ю. Однак з певними обставинами він не може виїхати на роботу за кордон. Посилання позивача в позові, що він не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, не відповідає дійсності. Після того, як почали проживати окремо, він утримує дітей, купляє одяг, канцтовари для навчання. На даний час працює на тимчасових роботах вдома, заробітки є нерегулярними та невеликими. Житла та іншого майна немає, а стягнення аліментів у розмірі вказаному позивачем, поставить його у скрутне матеріальне становище ( а.с.19-20).

З відповіді на відзив поданої позивачем вбачається, що розмір аліментів в розмірі 1000 грн. не відповідає сьогоднішньому забезпеченню рівня життя 15 - ти річної дитини. Крім трьох зошитів та папки для зошитів, які купив відповідач, діти ще хочуть нормально харчуватися. Одяг для дочки він не купує. Твердження відповідача, що він немає змоги виїхати за кордон не відповідають дійсності. Адже він в черговий раз виїхав на заробітки за кордон, протягом 3-4 років постійно їздить на заробітки в Чеську Респубіліку. Таким чином весь тягар матеріального забезпечення дітей ліг на неї (а.с. 32).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Встановлено, що за час перебування сторін в шлюбі народилася дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4, 6).

На даний час позивач та відповідач проживають окремо, а дочка ОСОБА_5, стан здоров"я якої задовільний, перебуває на утриманні позивача та з нею проживає. (а.с.5).

В той же відповідач немає на утриманні інших осіб, окрім дочки ОСОБА_5.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи із віку дитини сторін, такий прожитковий мінімум в розрахунку на місяць повинен бути не меншим як 1944 грн. і, відповідно, мінімальний розмір аліментів становить 972 грн. на дитину.

Частина 3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач згідно записів трудової книжки не працює із 30.10.2009року ( а.с.20).

А відтак, не маючи достовірної інформації про постійні доходи відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів в даному спорі суд, з додерженням вимог ст.182 СК України, встановивши загальний матеріальний стан відповідача, який немає постійного заробітку, рухомого та нерухомого майна, відсутність в нього інших осіб, яких він зобов'язаний утримувати, стан здоров"я дитини та фактичного приділення позивачем більше сил та засобів на виховання та розвиток дитини через проживання її з нею, приходить до висновку про стягнення аліментів в сумі 1500 грн.

Такий розмір аліментів не є надмірним та є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку і розумних потреб дитини віком 15 років, оскільки аліменти - це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього.

Разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов"язання, яке є в обох із батьків і має бути рівним та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Позивач, як на підставу своїх вимог про стягнення аліментів в розмірі 3000 грн. посилалася на те, що відповідач, працює за кордоном та отримує великий дохід. Однак, такі доводи в порушення ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України не підтверджені належними та допустимими доказами.

Зокрема, стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На підтвердження доводів позовної заяви про працевлаштування відповідача за кордоном та отримання великого доходу позивач просила суд витребувати з прикордонної служби інформації щодо перетину кордонівУкраїни відповідачем.

Відмовляючи в даному клопотанні ( ухвала від 04.09.2018року) суд, керуючись вищенаведеними вимогами процесуального закону, вказав на те, що вказана інформація не є належним доказом на підтвердження факту його роботи за кордоном у спорі про визначення розміру аліментів.

Позивач звернулася до суду з вимогами - 08.05.2018 року, а тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача у відповідності до ч.6 ст. 141 ЦПК слід стягнути судовий збір в дохід держави.

На підставі наведеного, ст.180-184 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст.258-259,263-265 ЦПК україни, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 :

- на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот ) гривень на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави в сумі 704 ( сімсот чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача:820019, рахунок отримувача:31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнення аліментів розпочати з 08.05.2018 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот ) грн. підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Болехівський міський суд.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_3 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 - місце проживання АДРЕСА_2

Дата складання повного тексту рішення 03 жовтня 2018 року.

Суддя Головенко О.С.