Рішення № 76881342, 25.09.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/4837/17

провадження у справі № 2/0285/868/18

25 вересня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючої - судді Заполовської Т.Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,

за участі позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському

за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яка завдана внаслідок ДТП.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 07.09.2017 року, близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_3 по вул. Житомирській в м. Новоград-Волинський, керуючи автомобілем НОМЕР_1, виконуючи обгін в забороненому місці, не дотримався безпечного інтервалу, у зв'язку з чим здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить позивачу. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження. Згідно звіту про оцінку майна від 10.11.2017 року вартість ремонту складає 3005 грн. Таким чином, позивачу завдано майнової шкоди на вказану суму. Позивачем також понесені витратити в сумі 800 грн. на проведення оцінки пошкоджень автомобіля та 16 грн. на послуги пошти. Таким чином, загальна сума збитків складає 3821 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями ОСОБА_3, яку він оцінив у 3000 грн. В добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати збитки, тому змушений звернутись до суду.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 07.09.2017 року, близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_3 по вул. Житомирській в м. Новоград-Волинський, керуючи автомобілем НОМЕР_1, виконуючи обгін в забороненому місці, не дотримався безпечного інтервалу, у зв'язку з чим здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить позивачу. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с. 3-7).

Постановою суду від 27.09.2017 року відповідач ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП (а.с. 4).

Згідно звіту про оцінку майна від 10.11.2017 року, виконаного ПП "Україна-експерт-центр", ринкова вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21070, д/з НОМЕР_2, після дорожньо-транспортної пригоди 07.09.2017 року складає 3005 грн. (а.с. 9-18).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

З аналізу цих норм закону вбачається, що для відшкодування матеріальної та моральної шкоди встановлення вини особи є обов'язковим.

Вина відповідача у порушенні правил дорожнього руху, що стало причиною ДТП та пошкодження транспортного засобу позивача встановлена постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області № 285/3405/17 від 27.09.2017 року, якою ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с. 4).

За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвалу або постанову суду, лише з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.

Згідно свідоцтва про реєстрацію автомобіль НОМЕР_2, належить позивачу ОСОБА_1 (а.с. 3).

Як вбачається з дослідженого в ході розгляду справи звіту про оцінку майна від 10.11.2017 року, ринкова вартість ремонту автомобіля ВАЗ 21070, 2005 року, складає 3005 грн. (а.с. 8-18).

Рахунком та квитанцією від 08.11.2017 року підтверджується оплата позивачем послуг з оцінки вартості матеріального збитку внаслідок ДТП в сумі 800 грн. на користь ПП «Україна-Експерт-Центр» (а.с. 25).

Витрати позивача на послуги пошти в сумі 16 грн. на рекомендоване поштове відправлення в адресу відповідача підтверджується квитанцією від 02.11.2017 року (а.с. 20).

Заперечення відповідача, що сума збитків занадто завищена, суд приймає до уваги, однак відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

Відповідачем же не надано жодного належного, допустимого, достовірного доказу на підтвердження іншого розміру збитків позивача.

Також голослівними суд вважає пояснення відповідача, він не винуватий у вчиненні ДТП, оскільки з тексту постанови суду від 27.09.2017 року вбачається, що відповідач ОСОБА_3 був присутній в судовому засіданні при розгляді справи, визнав вину, розкаявся у вчиненому. Постанову суду не оскаржував, вона набрала законної сили 11.10.2017 року (а.с. 4).

Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що відповідач є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 148).

Відповідно до положень ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння шкоди особою, що користується пільгами інваліда війни, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом.

Однак в судовому засіданні також відповідач повідомив, що з моменту пригоди до часу розгляду справи він не повідомляв МТСБУ про подію ДТП, що призвело до неможливості МТСБУ встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди та не подавав заяви про страхове відшкодування майнової шкоди впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, що є підставами для відмови у здійсненні страхового відшкодування відповідно до вимог ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3821 грн. та задовольняє їх у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як зазначено вище, вимоги позивача ґрунтуються на факті заподіяння йому шкоди внаслідок ДТП, що сталася з вини відповідача.

Суд враховує обставини справи, особу позивача, який є інвалідом 2 групи, факт ухилення відповідача від відшкодування завданої матеріальної шкоди в добровільному порядку, тривалість такого ухилення (з моменту ДТП до постановлення рішення минуло більше року).

Позивачу були спричинені моральні страждання, що виразились у негативних емоційних переживаннях, які виникають у кожної людини в стресовій ситуації внаслідок ДТП. Крім того, тривалий час позивач позбавлений можливості використовувати власний автомобіль, що суттєво погіршує якість його життя. Він вимушений був давати пояснення в органах поліції, суді, що, безумовно, змінило його звичайний спосіб життя.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд приходить до висновку, що за вказаних обставин, відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 гривень є достатнім та обґрунтованим і задовольняє позов у цій частині.

Як інвалід 2 групи позивач звільнений від сплати судового збору (а.с. 24).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1280 грн. (по 640 грн. за вимогу про відшкодування матеріальної шкоди та вимогу про відшкодування моральної шкоди).

Керуючись статтями 4, 6, 12-13, 76-82, 141, 247, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_3) до ОСОБА_3(місце проживання: 11700, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4), задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування заподіяної майнової шкоди вартість відновлювального ремонту у розмірі 3821 (три тисячі вісімсот двадцять одну) грн. та 2000 (дві тисячі) на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. судового збору.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення 01.10.2018 року.

Головуюча Т.Г. Заполовська