Ухвала суду № 76881034, 03.10.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

03.10.2018

ЄУН № 331/2713/18

Провадження № 1-кс/331/4650/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Клименко Л.В., за участю секретаря судового засідання Петрової А.П., прокурора Бичкова В.О., захисника Плецької Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області Вєтрова Д.В., за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080060002226 від 19.06.2017 року, за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України, про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваної:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, освіта – вища, обіймає посаду директора ТОВ «Аверс-2008», сімейний стан - заміжня, має на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судима,

ВСТАНОВИВ :

Прокурор відділу прокуратури Запорізької області Вєтров Д.В., звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12017080060002226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2017 року,за підозрою останньої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що упродовж 2017-2018 років ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у складі злочинної організації - організованої групи вчинили низку особливо тяжких злочинів на території міста Запоріжжя.

Протягом січня-червня 2017 року (більш точну дату органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе) мешканці міста Запоріжжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи умисно, маючи умисел на вчинення інших особливо тяжких злочинів - створення злочинної організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, керівництво такою організацією та участь у злочинах, вчинюваних такою організацією та незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому в особливо великих розмірах, з метою особистого збагачення, на території м. Запоріжжя (більш точне місце скоєння злочину у ході досудового розслідування не встановлено), у денний час доби, домовилися між собою про створення під керівництвом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинної організації, діяльність якої буде спрямована на вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів.

З цією метою розробили детальний план спільної злочинної діяльності.

В основі злочинний план зводився до підшукування власників квартир, які зловживають спиртними напоями, осіб похилого віку, осіб, які страждають фізичними чи психічними розладами, одиноких осіб або тих, родичі яких перебувають за кордоном, з метою подальшого незаконного привласнення об'єктів нерухомого майна, яке належить на праві власності таким громадянам, реалізації таких об'єктів нерухомого майна та незаконного отримання грошових коштів, тобто протиправного збагачення.

Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено ряд об'єктів нерухомості в м. Запоріжжі, якими шахрайським шляхом заволоділа зазначена організована група, а саме, квартирами, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3.

Таким чином, слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної поведінки підозрюваної ОСОБА_3, з метою уникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, необхідно застосувати до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому прокурор звернувся до суду із вказаним клопотанням.

Прокурор Бичков В.О. у судовому засіданні внесене клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник Плецька Ю.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор нічим не підтверджені. Обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштована, має постійне джерело доходу, має стійкі соціальні зв'язки, не має наміру переховуватись від суду та якимось чином впливати свідків. Обвинуваченій по даному кримінальному провадженню вже обраний запобіжний у вигляді тримання під вартою, нею в повному розмірі внесена застава, обов'язків покладених на неї вона не порушувала, на підставі викладеного, просить суд в задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Підозрювана ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю підтримала позицію свого захисника та просила суд у задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дійшов наступного висновку.

Згідно статті 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Як вбачається за змісту вказаного клопотання, прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 200 КПК України про зміну запобіжного заходу, проте в прохальній частині просить, застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на що слідчий суддя звертає увагу.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що 13.04.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2018 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 352 400,00 грн., та покладено додаткові обов'язки, зокрема, носити електронний засіб контролю.

16.04.2018 року, після внесення застави в розмірі 352 400,00 грн., підозрювану ОСОБА_3 звільнено з-під варти із ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

30.04.2018 року, на виконання ухвали суду щодо покладення на підозрювану ОСОБА_3 додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до останньої застосовано електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2018 року відносно підозрюваної ОСОБА_3 продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України до 08.08.2018 року, разом з тим, скасований додатковий обов'язок щодо останньої, а саме, носіння електронного засобу контролю.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.08.2018 року відносно підозрюваної ОСОБА_3 продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України до 05.10.2018 року.

26.09.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України.

В силу ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваної до вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України та наявність ризиків того, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки остання неодноразово виїжджала за межі території України; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки факт прихованого здійснення ОСОБА_3 своєї протиправної діяльності та недопущення її викриття співробітниками правоохоронних органів підтверджується вилученням 12.04.2018 під час обшуку копій двох ухвал слідчого судді Жовтневого районного суду, які винесені за результатами розгляду клопотань слідчого на проведення обшуку у кримінальному провадженні №12017080060002226 від 19.06.2017; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, дані обставини підтверджує той факт, що ОСОБА_3 періодично залучала співробітників Національної поліції для тиску на осіб, які створювали перешкоди у її злочинній діяльності; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки під час проведення досудового розслідування задокументовано готування та вчинення заволодіння чужим майном - грошовими коштами від продажу об'єктів нерухомого майна за майже 20 адресами; та перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень.

За змістом вимог ст. 200 КПК України законодавець наділяє прокурора, слідчого за погодженням з прокурором заявляти клопотання слідчому судді про зміну раніше обраного запобіжного заходу. Обов'язковими умовами за ч. 2 статті 200 КПК України є обґрунтування прокурором, слідчим появи обставин, які змушують звернутись із клопотанням про зміну запобіжного заходу, оскільки виконання завдань кримінального провадження через їх наявність утруднюється. Якщо дані обставини мали місце і під час розгляду первинного клопотання про застосування запобіжного заходу, то сторона обвинувачення повинна довести свою необізнаність щодо їх існування саме на той момент.

Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вперше ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у квітні 2018 року та з цього часу підозрюваною нового злочину не вчинялося, органом досудового розслідування фактично доповнюється та уточнюється правова кваліфікація інкримінованих підозрюваній дій, шляхом вручення нової підозри.

Матеріалами, доданими до клопотання встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів; відомостей щодо наявності у підозрюваної будь-яких психічних та інших хронічних захворювань в матеріалах кримінального провадження немає; підозрювана ОСОБА_3 є особою, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, офіційно працевлаштована директором агентства з нерухомості «Аверс-2008», має постійне місце реєстрації та проживання; заміжня, що свідчить про стійкість її соціальних зв'язків. Покладені на неї обов'язки, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, виконувала належним чином, можливість її виїзду за межі України припинена після здачі паспорту. Від явок до органу досудового розслідування та суду не ухилялась, на виклики слідчого з'являлась завжди своєчасно. Крім того, слідчий суддя враховує, що відносно ОСОБА_3 вже обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 352 400 грн., всю суму якої вона внесла на депозитний рахунок, що дає підстави вважати, що ризик можливого ухилення від слідства або суду є незначним, а обраний раніше запобіжний захід повністю забезпечує виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків.Будь-яких даних, які б підтверджували порушення підозрюваною запобіжного заходу у вигляді застави до матеріалів клопотання не долучено, а судом в ході судового розгляду не встановлено.

Наявні та можливі по справі ризики, в тому числі і наведені прокурором у своєму клопотанні, враховані слідчими суддями при розгляді попередніх клопотань, як сторони захисту, так і сторони обвинувачення, фактично не змінилися та нових ризиків не виникло.

Органом досудового розслідування в розумінні положень ст. 200 КПК України не надано доказів появи обставин для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш суровий, які йому не були відомі під час розгляду попередніх клопотань про застосування запобіжного заходу.

Одночасно, органом досудового розслідування не надано доказів порушення підозрюваною обов'язків, покладених на неї, в тому числі і ухвалою слідчого судді від 14 квітня 2018 року.

Виходячи із приписів ст. 184 КПК України слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов'язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у ст. 177 КПК України, послатися на обставин, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.

Проте, в порушення наведеної норми процесуального права, прокурором в суді не доведено існування тих ризиків, на які він посилається в клопотанні в обґрунтування зміни відносно підозрюваної найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися факторами, пов'язаними з характером особи, її моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваною кримінального правопорушення.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки раніше обраний відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід на сьогоднішній день в повній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку останньої та відповідає вимогам КПК України, засадам Конвенції про захист прав та основоположних людини, а також практиці Європейського суду з прав людини.

Разом з тим, враховуючи, що запобіжний захід відносно підозрюваної ОСОБА_3 у вигляді застави з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, як альтернативний запобіжний захід, обраний слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2018 року, продовжує надалі існувати та слідчим суддею не змінений, вважаю за необхідне продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно підозрюваної в межах строку досудового розслідування до 6-ти місяців, тобто до 13.10.2018 року.

Керуючись ст. ст. 176-179, 200 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області Вєтрова Д.В., за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080060002226 від 19.06.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України, про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Продовжити відносно підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України в межах строку досудового розслідування до 6-ти місяців, тобто до 13.10.2018 року, саме:

- в ході досудового розслідування прибувати до старшого слідчого 2-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області майора юстиції Бабаніної А.В. о 10 годині кожного вівторка тижня;

- не відлучатися з міста Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.В.Клименко