Рішення № 76880072, 28.09.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2018 р. Справа № 911/1393/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Янченка А.В., розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Виконавчого комітету Обухівської міської ради

до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

про стягнення 36 000,00 грн

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 395 від 02.03.2018);

від відповідача: ОСОБА_3 (дог. від 06.12.2017).

Обставини справи:

Виконавчий комітет Обухівської міської ради (далі – позивач) звернувся з позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення 36 000 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, нанесеної відповідачем в результаті неправомірної бездіяльності у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухова у зв’язку із здійсненням будівництва об’єкта на території Обухівської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не укладено договір пайової участі та не сплачено коштів для створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухів, чим завдано позивачу збитків у виді упущеної вигоди.

Ухвалою господарського суду Київської області 26.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1393/18 та призначено підготовче засідання на 27.07.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи в порядку загального позовного провадження відкладено на 31.08.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2018 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 07.09.2018.

13.09.2018 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18911/18 від 13.09.2018), згідно якого останній заперечив проти задоволення позовних вимог у зв’язку з пропуском позивачем позовної давності, який прийнято судом.

13.09.2018 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності (вх. № 18875/18 від 13.09.2018), згідно якої останній просив суд на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України застосувати позовну давність і відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

20.09.2018 до канцелярії господарського суду Киїської області від позивача надійшла відповідь на відзив № 2195 від 18.09.2018 (вх. № 19368/18 від 20.09.2018), згідно якої останній заперечив проти доводів відповідача про пропуск позовної давності

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2018 закрито підготовче засідання у справі, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 28.09.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 28.09.2018 підтримав задоволення позовних вимог, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши промову (заключне слово) представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач в якості обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в період з 01.01.2014 по 30.06.2017 Північним офісом держаудитслужби Державної аудиторської служби була проведена перевірка дотримання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині надходження та використання коштів міського бюджету від пайової участі забудовників у розвиток інфраструктури за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, про що складено Акт ревізії Північного офісу Державної аудиторської служби України від 20.09.2017 (а.с. 22-31), якою було встановлено, що з відповідачем не укладено договір з пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Обухова, сіл Таценки та Ленди.

Обухівською міською радою прийнято рішення № 435-50-V від 25.03.2010, яким затверджено Порядок встановлення, оплати та використання коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території Обухівської міської ради.

Рішенням Обухівської міської ради № 878-65-VI від 21.05.2015 внесено зміни до Порядку та затверджено Порядок у новій редакції.

Відповідно до Декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 13.06.2014 № 143141740671 (а.с. 8-10) житловий будинок за адресою: м. Обухів, вул. Зарічна, 22, замовником будівництва якого був відповідач, прийнято в експлуатацію.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.09.2015 (а.с. 13-14) житловий будинок за адресою: м. Обухів, вул. Зарічна, 22 належить відповідачу на праві приватної власності.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 36 000 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, нанесеної відповідачем в результаті неправомірної бездіяльності у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухова у зв’язку із здійсненням будівництва об’єкта на території Обухівської міської ради.

Частинами 1, 2, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” (набрав чинності 12.03.2011), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” унормовано, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Організаційні та економічні відносини, пов’язані із залученням і використанням коштів забудовників об’єктів містобудування у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури регулюється відповідним Порядком встановлення, оплати та використання коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території Обухівської міської ради, затвердженим рішенням Обухівської міської ради № 435-50-У від 25 березня 2010 року (з урахуванням змін зігдно рішенням Обухівської міської ради № 878-65-VI від 21.05.2015, далі - Порядок).

За приписами ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та п. 1.2. Положення, обов’язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту покладено виключно на замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті.

При цьому, в силу вимог ч. 9 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування.

Такий договір має бути укладеним в обов'язковому порядку, в межах встановленого строку. Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

Згідно з статтею 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 217 ГК України господарськими санкціями, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.

Статтею 224 ГК України, яка кореспондується з статтею 623 ЦК України, передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з частиною другою статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Приписами статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Відповідач в порушення вимог частин другої, третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території Обухівської міської ради, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення і укладення договору та є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Обухівська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням "упущена вигода".

При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку з наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Суд вважає, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 4 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Відповідно до п. 2.2. Порядку встановлення, оплати та використання коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території Обухівської міської ради (у відсотках від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта) для будівництва житла затверджено у розмірі 4 відсотка.

Згідно з декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 13.06.2014 № 143141740671 кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 900 000 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 36 000 грн збитків, що становить 4 % від 900 000 грн кошторисної вартості будівництва за затвердженою проектною документацією.

Суд вважає вірним здійснений позивачем розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури на території Обухівської міської ради, який необхідно було сплатити ФОП ОСОБА_1 та таким, що відповідає вимогам частини 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку встановлення, оплати та використання коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території Обухівської міської ради.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо наявності складу цивільного правопорушення в діях відповідача а саме:

- протиправна поведінка: договір про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Обухівської міської ради з Виконавчим комітетом Обухівської міської ради всупереч вимогам статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 2.3 Порядку відповідачем не укладено;

- збитки: внаслідок не виконання відповідачем вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій", Порядку позивач не отримав кошти у розмірі 36 000 грн;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками: внаслідок протиправних дій відповідача територіальній громаді завдано збитки у вигляді недоотримання надходжень до місцевого бюджету в розмірі 36 000 грн;

- вина: відповідач, не зважаючи на наявність у нього встановленого законом обов'язку брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не звернувся до Виконавчого комітету Обухівської міської ради з приводу укладення договору та не перерахував 36 000 грн пайового внеску на території Обухівської міської ради.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 36 000 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, нанесеної відповідачем в результаті неправомірної бездіяльності у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухова у зв’язку із здійсненням будівництва об’єкта на території Обухівської міської ради є обґрунтованими.

Також відповідачем заявлено клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності та відмови у задоволенні вказаних позовних вимог на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

При цьому, відповідно до частини першої ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тобто у визначенні моменту виникнення права на позов відображаються як об'єктивний, так і суб'єктивний моменти: об'єктивний - сам фактор порушення права, суб'єктивний - момент, коли особа довідалася чи могла довідатися про це порушення або особу, яка порушила право.

Згідно з частинами третьою, четвертою ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Суд встановив, що позивач звернувся з позовом до господарського суду Київської області 21.06.2018, що підтверджується відміткою поштової установи на поштовому конверті (а.с. 39), в якому до суду надійшла позовна заява від 21.06.2018 № 1339.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічне положення міститься у п. 4.2. Порядку встановлення, оплати та використання коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території Обухівської міської ради.

Враховуючи те, що предметом спору є стягнення збитків у зв'язку з неукладенням замовником будівництва договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, встановлену законом можливість замовника будівництва звернутися до органу місцевого самоврядування до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, початок перебігу позовної давності щодо стягнення завданих збитків внаслідок неукладення договору пайової участі та несплати коштів за ним пов'язаний з введенням об'єкта будівництва в експлуатацію.

Дана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 918/666/17.

Як вбачається зі змісту декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 13.06.2016 № 143141740671 та не спростовано сторонами, об’єкт будівництва, багатоквартирний житловий будинок за адресою: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, 22 був введений в експлуатацію 23.06.2014.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем пропущено трирічний строк на звернення з позовом до суду.

Доводи позивача відносно того, що про порушення свого права позивач дізнався за результатами проведеної перевірки Північним офісом держаудитслужби Державної аудиторської служби України, про що складено Акт ревізії Північного офісу Державної аудиторської служби України від 20.09.2017 є помилковими, оскільки саме на позивача на підставі Порядку встановлення, оплати та використання коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території Обухівської міської ради покладено обов’язок із залучення пайових внесків до спеціального фонду міського бюджету.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 36 000 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, нанесеної відповідачем в результаті неправомірної бездіяльності у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Обухова у зв’язку із здійсненням будівництва об’єкта на території Обухівської міської ради у зв’язку з пропуском позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 10; ідентифікаційний код 04362680) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (08700, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення 36 000,00 грн відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд Київської області до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 03.10.2018.

Суддя П.В.Горбасенко