Рішення № 76880009, 03.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2018Справа № 910/10350/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

за позовом приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»

до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська»

про стягнення 6 505, 65 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 6 505, 65 грн. збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що під час перевезення вантажу залізницею, внаслідок його незбереження публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» завдало позивачу збитків.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10350/18. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Свято-Варваринська". Крім того, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 07.09.2018 відповідач подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, зазначивши про те, що позивачем не доведено наявність збитків, оскільки відсутні документи, що підтверджують вартість та оплату вантажу.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 21.09.2018 представник позивача подав письмову відповідь на відзив.

У частині восьмій статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать про те, що у березні 2018 року відправником (товариством з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика "Свято-Варваринська") відповідно до залізничної накладної № 48644975 направлено позивачу насипом вугільний концентрат загальною вагою 70 000 тонн, завантажений у вагон № 68027226, відповідно до залізничної накладної № 48689293 від 09.03.2018 масою 69 800 тонн, завантажений у вагон № 53252565, відповідно до залізничної накладної № 48727713 від 12.03.2018, вагою 70 900 тонн, завантажений у вагон № 56156904.

Відповідно до статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до відміток на залізничних накладних № 48644975 вантаж доставлено на станцію Авдіївка 08.03.2018, виданий - 09.03.2018, на залізничній накладній № 48689293 вантаж доставлено - 10.03.2018 та видано отримувачу 11.03.2018, на залізничній накладній № 48727713 концентрат вугільний доставлено 13.03.2018.

Під час прибуття вагонів на станцію Авдіївка здійснено комісійне переважування вагонів № 68027226, № 53252565 та № 56156904. За результатами комісійного переважування складено комерційні акти про нестачу вантажу.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Відповідно до комерційного акту № 482803/61 від 09.03.2018, нестача вантажу в вагоні № 68027226 склала 1 600 кг. Вантаж прибув в справному вагоні, люки, двері щільно закриті, течі вантажу немає. Навантаження в вагоні на рівні бортів, укочена, маркірована поперечними борознами, клейонкою проти видування не покривалась. В вагоні зліва в напрямку поїзда над 1, 7 люками поглиблення 1,5 м.х1,0м.х0,5 м., порушено маркування.

Відповідно до комерційного акту № 482803/76 від 14.03.2018 нестача вантажу в вагоні № 53252565 склала 1 950 кг. Вантаж прибув в справному вагоні, люки, двері щільно закриті, течі вантажу немає, навантаження у вагоні рівномірне, на рівні бортів, маркіровано поперечними борознами, клейонкою проти видування не покривалась. Поверхня вантажу стоптана, з множинними дрібними поглибленнями, в місцях поглиблень порушено маркування.

Відповідно до комерційного акту № 482803/76 від 14.03.2018 нестача вантажу в вагоні № 56156904 склала 1 650 кг. Вантаж прибув в справному вагоні, люки, двері щільно закриті, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10-20 см, укочена, маркірована поперечними борознами, клейонкою проти видування не покривалась. В вагоні над 1 люком є поглиблення 120 см х 280 см х 60 см.

Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно частини другої статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України (надалі - Статут). За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно пункту 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами. Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (пункт 110).

Відповідно до пункту 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси всіх інших вантажів. Для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто.

Позивачем враховано означену обставину при розрахунку суми збитку від втрати частини вантажу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що недостача у вагоні № 68027226 склала - 1 330, 71 грн., у вагоні № 53252565 - 3 659, 44 грн., у вагоні № 56156904 - 1 515, 50 грн. та у вагоні № 53542916 - 1 588, 93 грн. (з урахуванням природних втрат). Таким чином, загальна сума збитків, яка виникла у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні склала 6 505, 65 грн.

Відповідно до пункту 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (пункт 114).

Статтею 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

З приводу твердження відповідача про відсутність документів, що підтверджують вартість та оплату вантажу, суд зазначає наступне: матеріалами справи підтверджено, що вартість втраченого вантажу розраховувалася на підставі його вартості (докази вартості вантажу знаходяться в матеріалах справи, зокрема, рахунки № 52495 від 07.03.2018, № 52795 від 09.03.2018, № 53248 від 12.03.2018, які є додатком до договору № 18/139 від 27.02.2018, підписані бухгалтером та скріплені печаткою підприємства). Крім того, в матеріалах справи наявні докази оплати позивачем вугілля за договором № 18/139 від 27.02.2018, тому твердження відповідача, викладені у відзиві не відповідають дійсним обставинам справи.

Що стосується відсутності податкової накладної та недоведеність збитків позивачем, слід врахувати, що податкова накладна-це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість та дозволяє віднести суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту. Податкова накладна не є підтвердженням вчинення господарської операції, відтак посилання відповідача суд визнає необґрунтованими.

Таким чином, доказів спростування обставин, повідомлених позивачем відповідач суду не надав, також матеріали справи не містять доказів того, що втрата вантажу сталася не з вини відповідача.

Виходячи з наведеного, суд встановив, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» про стягнення 6 505, 65 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; ідентифікаційний код 00191075) 6 505 (шість тисяч п'ятсот п'ять) грн. 65 коп. - збитків та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або

прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.10.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк