Ухвала суду № 76879588, 02.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.10.2018

Справа № 910/12273/18

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія"

про забезпечення позову

у справі № 910/12273/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"

про стягнення 1 562 841,09 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники: без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" (відповідач) про стягнення 1 562 841,09 грн., з яких: 13 837,80 грн. 3% річних, 147 603,29 грн. пені, 1 401 400,00 грн. штрафу у зв'язку з порушенням строків оплати за Договором № 1-18ГК/018 купівлі-продажу природного газу від 24.01.2018.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія" до Господарського суду міста Києва подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову № б/н від 14.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 постановлено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія" залишити без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія" про вжиття заходів забезпечення позову № б/н від 14.09.2018 та додані до неї документи повернуто заявнику.

28.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12273/18, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 05.11.2018 о 10:30 год.

28.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів запезпечення позову № б/н від 27.09.2018 (далі – заява про забезпечення позову), відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" і знаходяться у нього чи в інших осіб, у тому числі у банківських установах.

В обґрунтування наведеної заяви, поданої на підставі ст.ст. 136-139 ГПК України, позивач зазначив, що він звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 562 841,09 грн. 3% річних, пені та штрафу, підставами поданого позову є порушення відповідачем умов Договору № 1-18ГК/018 купівлі-продажу природного газу від 24.01.2018 та вимог діючого законодавства щодо своєчасної оплати за отриманий товар.

Необхідність забезпечення позову у визначений позивачем спосіб (шляхом накладення арешту на грошові кошти, що що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві) обґрунтовується позивачем посиланням на те, що відповідач має численні боргові зобов’язання грошового характеру, наявністю на даний час п’яти відкритих виконавчих проваджень за судовими наказами, виданими Господарським судом міста Києва про стягнення з відповідача грошових коштів, наявністю судових спорів з іншими суб’єктами стосовно стягнення з відповідача грошових коштів. При цьому позивач послався на отриманий ним лист Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.09.2018 № 63822/10/26-15-14-04-04-12, за змістом якого вбачається, що було здійснено виїзд за адресою місця реєстрації ТОВ "ВЕК", а саме: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, БЦ "Парус", за вказаною податковою адресою посадові особи та/або представники ТОВ "ВЕК" не знаходяться. Зважаючи на наведене, позивач стверджує, що існує реальна імовірність відсутності у відповідача наміру проводити розрахунки із кредиторами та реальна імовірність відсутності на рахунках грошових коштів, що матиме наслідком неможливість виконання судового рішення та відновлення прав позивача, у з'язку з чим позивач вважає за необхідне вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

У даному випадку, необхідність вжиття визначених у заяві заходів забезпечення позову обґрунтовується позивачем наявністю у відповідача численних боргових зобов’язань грошового характеру, наявністю п’яти відкритих виконавчих проваджень за судовими наказами, виданими Господарським судом міста Києва про стягнення з відповідача грошових коштів, наявністю судових спорів з іншими суб’єктами стосовно стягнення з відповідача грошових коштів.

В той же час, саме лише посилання заявника на відповідні обставини (без зазначення та надання доказів на підтвердження відповідних обставин), не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов’язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

До заяви про забезпечення позову в якості додатку заявником додано лише лист Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.09.2018 № 63822/10/26-15-14-04-04-12, яким заявник підтверджує відсутність знаходження за адресою реєстрації відповідача (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, БЦ "Парус") посадових осіб та/або представників відповідача.

Разом з тим, жодні інші докази у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України на підтвердження доводів позивача про те, що існує реальна імовірність відсутності у відповідача наміру проводити розрахунки із кредиторами та реальна імовірність відсутності на рахунках грошових коштів, що матиме наслідком неможливість виконання судового рішення та відновлення прав позивача, останнім до заяви про забезпечення позову не додано.

Таким чином, з огляду на подані заявником докази, суду не доведено, що невжиття визначеного заявником способу забезпечення позову матиме наслідком неможливість виконання рішення суду та відновлення прав позивача.

Крім того, визначений заявником захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, у тому числі у банківських установах, за відсутності при цьому зазначення суми, в межах якої слід накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, фактично є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 1 562 841,09 грн.

Відтак, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності ускладнення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду в разі невжиття відповідного заходу забезпечення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія" про вжиття заходів забезпечення позову № б/н від 27.09.2018.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 136, 137, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія" про вжиття заходів забезпечення позову № б/н від 27.09.2018 відмовити.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання – 02.10.2018 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Гумега