Вирок № 76879393, 03.10.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/519/2018

Номер справи 243/3620/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» жовтня 2018 року судова колегія Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

суддів – Гончарової А.О., Кузнецова Р.В.,

за участю:

- секретаря судового засідання – Кобець О.М.,

- прокурора – Гавриш І.П., Левічева Д.П.

- обвинуваченого – ОСОБА_1,

- захисника обвинуваченого – адвоката - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі № 19 Слов»янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018050510000426 від 22 лютого 2018 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області 02 травня 2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, грузина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 04 лютого 2002 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 186 ч. 2, 296 ч. 1, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений з випробуванням на іспитовий строк 2 роки;

- 29 липня 2003 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 186 ч. 2, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Звільнений 26 червня 2008 року по відбуттю строку покарання;

- 02 лютого 2010 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 263 ч. 2 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин;

- 02 листопада 2010 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 307 ч. 2, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців 25 днів з конфіскацією майна. Звільнений 23 жовтня 2015 року по відбуттю строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

22 лютого 2018 року біля 11 години 20 хвилин ОСОБА_4, знаходився в приміщенні кафе «Талісман» (павільон «Ягодка» №14), що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Нова, будинок № 2а, де в цей час також знаходився його малознайомий ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5.

22 лютого 2018 року біля 11 години 20 хвилин в приміщенні кафе «Талісман» (павільон «Ягодка» №14), що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Нова, будинок № 2а, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, виник протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5

Здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на вбивство ОСОБА_5, ОСОБА_1, діючи умисно, розуміючи суспільну небезпечність свого діяння, дістав з правого рукава вдягненої на нього куртки складний ніж, тримаючи який в правій руці наніс 2 удари в життєво важливі органи, а саме: в грудну клітину ліворуч та черевну порожнину праворуч потерпілого ОСОБА_5

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіянні смерті ОСОБА_5, ОСОБА_1 тримаючи ніж в правій руці наніс 2 удари в життєво важливі органи, а саме: в пахвову ділянку та грудну клітку з правого боку, 1 удар в ліве плече та 1 удар в лобно-тім’яну ділянку.

Протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_5 були спричинені наступні тілесні ушкодження: рана на передній поверхні грудної клітки ліворуч в проекції 3-го міжребір’я по навкологрудинної лінії, від якої відходить рановий канал у напрямку спереду назад, з права наліво, декілька зверху донизу, який проходить крізь шкіру, підшкірно жирову клітковину, міжреберні м’язи та проникає у плевральну порожнину, продовжуючись далі пошкоджує навколосерцеву сорочку, праве передсердя та закінчується у його порожнині, має довжину близько 5-7 см.; рана на передній поверхні черевної стінки праворуч, від якої відходить рановий канал у напрямку з переду назад, з права наліво, декілька знизу догори, який проходить крізь шкіру, підшкірно-жирову клітковину, м’язи живота проникаючи у черевну порожнину і далі сліпо закінчуються у товщі правої долі печінки, маючи довжину близько 5-7 см.; клінічний перебіг вказаних ран супроводжувався розвитком виражених явищ гострої крововтрати; рана у внутрішнього краю правої пахвової западини по передній поверхні, від якої відходить рановий канал у напрямку з переду назад, ззовні досередини, проходячи крізь шкіру, підшкірно жирову клітковину та сліпо закінчується у м’язах плеча на глибині близько 5-7 см., по своєму ходу не пошкоджуючи великі судини плеча; рана правої бічної поверхні грудної клітки в проекції реберної дуги по середньо-ключичній лінії, від якої відходить рановий канал у напрямку з переду назад, з права наліво та знизу доверху, проходячи крізь шкіру, підшкірно-жирову клітковину і сліпо закінчується у м’язах грудної клітки не проникаючи у плевральну порожнину маючи довжину близько 5-7 см.; рана на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині його, від якої відходить рановий канал у напрямку ззовні всередину, зверху донизу, проходячи крізь шкіру, підшкірно-жирову клітковину та сліпо закінчується у м’язах плеча на глибині близько 4-6 см.; рана у центрі лобно-тім’яної області голови.

З місця вчинення злочину потерпілого ОСОБА_5 каретою швидкої медичної допомоги було доправлено до лікарні, де він 22 лютого 2018 року о 13 годині 30 хвилин помер внаслідок спричинених ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок сукупності отриманих ним проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки ліворуч з ушкодженням серця та проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки, які ускладнились розвитком гострої крововтрати, що привело до недокрів’я внутрішніх органів. Між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті є прямий причинний зв’язок.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 викривається наступними доказами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України та суду пояснив, що 22 лютого 2018 року в кафе «Талісман» стався конфлікт. Він зайшов до приміщення кафе вранці разом з ОСОБА_6, де випив 100 гр. горілки. Потім підійшов до столу, де сидів потерпілий ОСОБА_5 та його товариш. Він намагався взяти стілець, щоб сіла ОСОБА_6, але чоловік, який сидів за столом, почав обурюватися і вдарив його стільцем по голові. У відповідь він наніс йому удари ножем, який забрав у потерпілого в процесі бійки. Він не пам»ятає, як саме наносив удари ножем, скільки відбувався конфлікт. Після закінчення конфлікту, його вигнали з кафе і він пішов додому. Коли він уходив, потерпілий був живий і здоровий. Він вбивати його не хотів. Він раніше був знайомий з потерпілим, відносини були нормальними.

Аналізуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 в сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення обвинуваченого надуманими, такими, що не відповідають об’єктивній дійсності, оскільки вони цілком спростовуються зібраними по справі доказами, суд розцінює ці показання, як спосіб уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Потерпіла ОСОБА_7, яка належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, звернулася до суду з Заявою, в якій просить суд розглянути дане кримінальне провадження без її участі. Претензій до обвинуваченого вона не має.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У п.274 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України зазначено: якість доказів також береться до уваги, а також те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, будь-які сумніви щодо їхньої надійності й точності.

За змістом ст. ст. 21, 22, 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об'єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Крім цього, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення, але він не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (довід). Об'єм цього обов'язку може змінюватись залежно від природи рішення.

Суд обгрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.

Доказування - це єдиний спосіб встановлення об'єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.

З приводу того, що доведення є єдиним способом для встановлення істини у Кримінально процесуальному кодексі України вказано: "Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена».

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, про винуватість останнього у скоєнні даного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв»язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

Так, свідок ОСОБА_8 пояснила, що з ОСОБА_1 особисто не знайома, відносин ніяких не має. ОСОБА_9 очевидцем вчиненого ним 22 лютого 2018 року кримінального правопорушення. 22 лютого 2018 року вона разом з чоловіком та малою дитиною вийшли до крамниці та зайшли до кафе «Талісман», було біля 09 години ранку. ОСОБА_1 був у кафе, сидів за столом з дівчиною. Її чоловік взяв собі каву і сів до столу, де був ОСОБА_1 ОСОБА_10 за той стіл сів і загиблий ОСОБА_5 ОСОБА_1 взяв пляшку горілки 0,25 і вони її випили і пішли на вулицю палити, вона залишилася в приміщенні кафе. Потім прийшов товариш ОСОБА_5 на ім»я ОСОБА_4, прізвище його вона не знає, але його всі кличуть «Стоматолог». Після цього ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 пересіли за інший стіл і розмовляли про 23 лютого. Чоловік її був на вулиці, а ОСОБА_1 з дівчиною сиділи за столом. Ці столи знаходяться один від одного на відстані 2-3 метри. ОСОБА_1 почав обурюватися, оскільки ОСОБА_5 пересів за інший стіл разом з ОСОБА_4. ОСОБА_5 йому пояснив, що прийшов його товариш – ОСОБА_4 і їм потрібно поговорити. Потім ОСОБА_1 та його дівчина пішли з приміщення кафе, але повернулися через 5-7 хвилин. Вона стояла біля стойки бару, ОСОБА_1 підійшов, став біля стіни і почав бити ногою по стільцю, руки у нього були в карманах. ОСОБА_5 зробив ОСОБА_1 зауваження, на що ОСОБА_1 обурився і вона, повернувшись, побачила в руках у ОСОБА_1 ніж. Ніж був розкладний, лезо довжиною приблизно 10 см і рукоятка коричневого кольору. Коли вона відверталася, то ОСОБА_5 не міг вдарити ОСОБА_1, оскільки в той час сидів за столом. ОСОБА_1 був від неї на відстані 2-3 метри, від ОСОБА_5 на відстані 2 метри. ОСОБА_5 піднявся, взяв стілець, перевернув його ніжками в бік ОСОБА_1, потримав його дві хвилини, а потім поставив стілець і почав заспокоювати ОСОБА_1, підняв руки. ОСОБА_5 не бив ОСОБА_1 перед тим, як ОСОБА_1 вдарив його ножем. ОСОБА_5 взяв стілець, щоб оборонятися, коли побачив, що у ОСОБА_1 є ніж. ОСОБА_5 не намагався вдарити ОСОБА_1 стільцем, а тільки подержав стілець у руці. В цей час ОСОБА_1 почав наносити ОСОБА_5 удари, коли вона почала їх рознімати, то побачила, що ОСОБА_1 наносить удари ОСОБА_5 саме ножем. Вона особисто бачила чотири удари в область грудної клітини. Вона та дівчина, яка була разом з ОСОБА_1, відтягували ОСОБА_1 за дублянку, намагалися відтягнути його від ОСОБА_5, який намагався відбиватися, штовхався руками, намагаючись себе захистити. Потім піднявся ОСОБА_4, взяв стілець і ударив ним ОСОБА_1 один раз по спині, після чого вони почали дратися біля вхідних дверей кафе. Вона взяла ОСОБА_5 та поклала його на диван. Після цього ОСОБА_1 та його дівчина вискочили і побігли, але куди саме, вона не бачила. Коли вона вже поклала ОСОБА_5 на диван, то вибігла на вулицю, зустріла свого чоловіка і все йому розповіла. Вони викликали «Швидку допомогу».

Вона приймала участь у впізнанні ОСОБА_1 за фотознімками, впізнала його по фотографії. Все було добровільно, ніякого тиску з боку працівників правоохоронних органів на неї не було.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що до 22 лютого 2018 року з ОСОБА_1 знайомий не був, відносин ніяких не мав. Він був очевидцем вчиненого ОСОБА_1 22 лютого 2018 року кримінального правопорушення. В той день об 11 годині він прийшов у кафе «Талісман» з метою передати гроші за банкет, який мав відбутися в кафе 23 лютого. В кафе знаходилася компанія, в тому числі і ОСОБА_5, який в той час стояв в залі кафе. Він поговорив з ОСОБА_5 та передав бармену гроші, спиртні напої в кафе не вживав. ОСОБА_5 зробив ОСОБА_1 зауваження, щоб той не палив у приміщенні кафе. Після цього ОСОБА_1 разом з дівчиною пішли з кафе, а через 2-3 хвилини повернулися. Він стояв біля столу. Потім ОСОБА_1 повернувся у кафе, у правій руці в нього був ніж. ОСОБА_5 опинився навпроти ОСОБА_1 на відстані одного кроку і ОСОБА_1 почав раптово наносити удари ножем ОСОБА_5 по тулубу. Перед тим, як ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_5 ножем, той його не бив і не намагався вдарити, а тільки взяв стілець і намагався від нього закритися. Він бачив, що було нанесено більше трьох ударів. Дівчина, яка була разом з ОСОБА_1 та інші дівчата намагалися відтягувати ОСОБА_1 від ОСОБА_5 Потім він узяв стілець і вдарив ОСОБА_1 ним по спині. Він вдарив ОСОБА_1 стільцем тоді, коли той почав різати ОСОБА_5 Потім ОСОБА_1 виходив з кафе вже без ножа, мабуть його викинув. Коли ОСОБА_1 пішов, він намагався надати ОСОБА_5 медичну допомогу, запропонував викликати «Швидку допомогу».

Він приймав участь у впізнанні за фотознімками, все було добровільно, ніякого тиску на нього ніхто не вчиняв. ОСОБА_10 добровільно приймав участь у слідчому експерименті та розповів як усе відбувалося.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працює реалізатором в закусочній «Талісман», яка розташована в м. Слов»янську вул. Нова № 2 «а». Особисто з обвинуваченим не знайома, бачила два рази в кафе, відносин ніяких немає. Вона працює в кафе, але в залі постійно не знаходиться, оскільки є інша робота.22 лютого 2018 року в першій половині дня до кафе приходили відвідувачі - хто пив каву, а хто горілку. ОСОБА_9 ОСОБА_8, яка пила каву. О 10 годині в кафе прийшов ОСОБА_1 разом з дівчиною. Він взяв маленьку пляшку горілки та сік і разом з дівчиною вони сиділи за столом і говорили. ОСОБА_5 прийшов, привітався з ОСОБА_1, випив з ним 50 гр горілки, а потім вони вийшли палити на вулицю. Ніякої агресії між ними не було. Потім у кафе прийшов ОСОБА_11, який запросив ОСОБА_5 за свій стіл, який знаходиться недалеко від входу у кафе. ОСОБА_1 почав балакати з ОСОБА_5 та казати йому, що той сів за стіл ОСОБА_11. Потім ОСОБА_1 разом з дівчиною вийшли з кафе, попрощались. Після цього вона почула, що стілець упав або по ньому вдарили і почула, що повернувся ОСОБА_1 з дівчиною. Вона повернулася до підсобки і почула, як ОСОБА_5 щось сказав ОСОБА_1, але вона продовжувала перебувати у підсобному приміщенні. Вийшла і побачила, що ОСОБА_5 держав перед собою стілець, ОСОБА_1 йде на нього, стілець був ніжками уперед, в сторону ОСОБА_1, а ОСОБА_5 відступав. ОСОБА_1 намагався бити ОСОБА_5 по плечу, провокував його. Коли ОСОБА_5 тримав стілець в руках, відступав назад, просив ОСОБА_1 припинити і не намагався наносити удари ОСОБА_1 В той момент ножа у ОСОБА_1 вона не бачила, дублянка закривала його руку, оскільки у дублянки були довгі рукава. Вона бачила, як ОСОБА_1 наніс ОСОБА_5 три удари. Коли саме ОСОБА_5 поставив стілець, вона не бачила. Бачила, як ОСОБА_8 та дівчина, з якою був ОСОБА_1, відтягували ОСОБА_1 від ОСОБА_5 ОСОБА_11 також намагався відтягнути ОСОБА_1 від ОСОБА_5 Потім ОСОБА_11 боровся з ОСОБА_1, вдарив його стільцем по спині. Всі змістилися до вхідних дверей, ОСОБА_1 вона більше не бачила. У ОСОБА_5 була кров на голові і він тримався за живіт. ОСОБА_8 попросила її викликати «Швидку допомогу». ОСОБА_11 намагався надати ОСОБА_5 медичну допомогу, а потім викликали «Швидку допомогу» і поліцію. Ніж в кафе вона побачила потім біля столу. Лезо було до 20 см, темна рукоятка, напевно коричневого кольору.

Впізнання за фотознімками проводилося, при цьому на неї ніхто тиску не вчиняв. ОСОБА_10 вона приймала участь у слідчому експерименті, ОСОБА_13 підписала.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що він знайомий з ОСОБА_1, але ніяких відносин між ними немає. Очевидцем вчиненого кримінального правопорушення він не був, про події йому відомо зі слів його дружини - ОСОБА_8 22 лютого 2018 року о 10 годині, коли йому зателефонувала його дружина, він знаходився в крамниці. Дружина повідомила, що сталася бійка між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в кафе «Талісман». Дружина в той час перебувала в тому кафе разом з їх донькою. Дружина повідомила, що ОСОБА_1 підрізав ножем ОСОБА_5. Після розмови він пішов у кафе, під»їхала «Швидка допомога» і вони разом зайшли в кафе «Талісман». В кафе на підлозі була кров, майже у входа лежав ніж – невеликий, тонкий, розкладний, довжина леза приблизно 10-12 см., ніж лежав у крові. ОСОБА_1 в той час у кафе вже не було. Чоловік на ім»я ОСОБА_11 переніс ОСОБА_5 на диван, він там лежав, а ОСОБА_11 намагався надати йому допомогу. Він бачив у ОСОБА_5 справа на тулубі рану від ножа. Він тоді думав, що у ОСОБА_5 одне тілесне ушкодження. Потім він поїхав разом з ОСОБА_5 та робітниками «Швидкої допомоги», у лікарні роздягав ОСОБА_5 і бачив поранення у нього на плечах від ножа і одне поранення було посередині на грудях. ОСОБА_5 спочатку був у свідомості, а потім втратив її.

Дружина також розповідала, що чоловік на ім»я ОСОБА_11 також потім, після того, як ОСОБА_1 почав різати ОСОБА_5 ножем, почав битися з ОСОБА_1 У ОСОБА_1 випав ніж і він утік. ОСОБА_1 був у кафе з дівчиною, але він її не знає.

Він раніше був знайомий з ОСОБА_5, той був спокійний, не конфліктний, нормальний.

Через що саме трапився конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 він не знає. Він приходив в той день зранку в кафе і бачив ОСОБА_1 разом з дівчиною. ОСОБА_10 до кафе прийшов ОСОБА_5, який чекав чоловіка на ім»я ОСОБА_11. Вони вживали спиртні напої – він, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Спиртне, мабуть, придбав ОСОБА_1 Коли вживали спиртні напої, ніякого конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не було. Потім прийшов чоловік на ім»я ОСОБА_11, який покликав ОСОБА_5 за інший стіл, де також було спиртне, але він не бачив, щоб вони пили. Після цього він пішов додому.

Аналізуючи пояснення свідків у сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення свідків, такими, що відповідають об’єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами – процесуальними документами, є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджені об’єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Крім того, як пояснили свідки та не заперечував сам обвинувачений, він з цими свідками раніше знайомий ніколи не був, ніяких відносин між ними не було і тому суд вважає, що у вказаних свідків немає причин для оговорення обвинуваченого. Сам обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не вказує на наявність будь - яких, в тому числі і неприязних відносин між ним та вказаними свідками, не вказує причин з яких вони могли б його оговорити, взагалі про наявність таких причин суду не повідомляє.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що знайома з ОСОБА_1 приблизно п»ять років. Вона була очевидцем вчиненого кримінального правопорушення. 22 лютого 2018 року вранці вона та ОСОБА_1 пішли прогуляти собаку і зайшли в кафе, де все і відбулося. Спочатку вони побули в кафе, вийшли, а потім повернулися. За столом сиділи два чоловіка і ОСОБА_1 почав видвигати вільний стілець біля їх столу. З приводу цього між чоловіками та ОСОБА_1 виникла словесна перепалка, вони між собою почали лаятися. Все відбувалося дуже швидко, вона вже не пам»ятає. Це було не більше 5 хвилин. ОСОБА_1 почав з ними дратися, спочатку руками, але куди і кому наносив удари, вона не пам»ятає. Вона стояла позаду ОСОБА_1 Відвідувачі кафе намагалися розняти чоловіків. Чоловік, з яким у ОСОБА_1 був конфлікт, словесно висказував погрози на адресу ОСОБА_1 Коли ОСОБА_1 відійшов від чоловіків, вона не бачила у кого – небудь тілесних ушкоджень, ніж вона побачила наступного дня в «Інтернеті». При тих обставинах вона особисто отримала поріз на пальці, думає, що той поріз від ножа. Коли вона та ОСОБА_1 пішли з кафе, вони пішли додому пішки. Чоловіку, який отримав ножові поранення, вона не намагалася надавати допомогу. У ОСОБА_1 були сліди крові, але тільки від її пальця, а також була «шишка» на голові. Перед цим вона та ОСОБА_1 вживали спиртні напої, але не багато. ОСОБА_1 випив 100- 150 гр горілки.

Аналізуючи пояснення свідка ОСОБА_6 в тій частині, що ОСОБА_1 не був ініціатором конфлікту,він змушений був захищатися, що у нього на голові була «шишка» від удару стільцем, у сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення свідка надуманими, такими, що не відповідають об»єктивній дійсності, оскільки вони цілком спростовуються зібраними по справі доказами, цілком протиречать показанням свідків – ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, які були очевидцями вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, не підтверджені в суді об»єктивними доказами, суд розцінює ці показання, як спосіб допомогти обвинуваченому уникнути кримінальної відповідальності за вчинене. Окрім того, свідок ОСОБА_6 є подругою обвинуваченого і зацікавлена у результатах розгляду справи.

Крім показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, провина обвинуваченого ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

ОСОБА_13 огляду місця події від 22 лютого 2018 року вбачається, що об’єктом огляду є приміщення кафе «закусочна Талісман», розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Нова, буд. № 2а. Вказане кафе розташовується в приміщенні одноповерхового будинку. З лівої сторони від вхідних дверей до приміщення розташовується магазин «Причал», з правої сторони від вхідних дверей розташовується асфальтована проїжджа частина дороги вул. Банківська м. Слов’янська Донецької області. До вхідних дверей в приміщення кафе ведуть дві бетонні сходини, перед дверима розташовується ділянка огороджена металевим парканом та дерев’яними стовпами, де розташовуються столи темно-коричневого кольору, поряд з якими розташовуються стільці аналогічного кольору. При детальному огляді ділянки місцевості, описаної вище на поверхні полу виконаного з плитки, оглядом встановлено наявність червоних плям, ззовні схожих на кров, що ведуть від вхідних дверей приміщення кафе до виходу з кафе, де розташовуються описані вище сходини. Вказані плями у своїй сукупності являють доріжку. Об’єктом огляду є внутрішнє приміщення кафе, розташованого за вказаною адресою. Вхід до приміщення здійснюється через пластикові вхідні двері, що мають замикаючий пристрій у виді врізаного металевого замку. На підлозі вказаного приміщення розташовується плитка кафелю бежевого кольору, стіни приміщення частково виконанні з неприродного каменю, частково обклеєні шпалерами рожевого та світло-рожевого кольорів. ОСОБА_10 приміщення виконане з пластикових стрічок білого кольору. З правої сторони від вхідних дверей вказаного приміщення оглядом встановлено наявність пластикового вікна білого кольору, поряд з яким розташовується металевий стіл темно-коричневого кольору, поряд з яким знаходиться три металево-дерев’яних стільця аналогічного кольору. На поверхні вказаного стола оглядом встановлено наявність двох скляних стопок, тарілки з продуктами харчування. За вказаним столом встановлена наявність дерев’яного столу коричневого кольору – барної, частина кафе, де встановлено наявність безлічі різноманітних спиртних напоїв та продуктів харчування на його поверхні. Навпроти вхідних дверей приміщення оглядом встановлено наявність двох холодильників з алкогольними напоями, та одного холодильника з безалкогольними напоями. З лівої сторони від вхідних дверей до вказаного приміщення розташовується дерев’яно-металевий стіл темно-коричневого кольору, що складається з двох столів, невеликих за розмірами, поряд з якими знаходяться стільці аналогічного кольору. У лівому від вхідних дверей до приміщенні куті розташовується м’який диван світло-коричневого кольору, стіл аналогічного кольору дерев’яний. На столі, що складається з двох невеликих за розмірами в ході проведення огляду встановлена наявність безалкогольних напоїв. При детальному огляді приміщення описаного вище, на поверхні кафельної плитки підлоги було виявлено сліди речовини червоного кольору, ззовні схожої на кров, що рівномірно знаходяться по всьому приміщенню: поряд зі столом барної стойки, в центральній частині приміщення. Окрім того, велику кількість речовини червоного кольору вході проведення огляду приміщення було виявлено поблизу м’якого дивану світло-коричневого кольору, на його поверхні виявлені аналогічні сліди червоного кольору. Детальним оглядом приміщення поблизу вхідних дверей до вказаного приміщення на відстані 70 сантиметрів від них на поверхні кафельної плитки було виявлено та вилучено в подальшому металевий складний ніж з ручкою червоного кольору, довжиною у розкритому вигляді 230 мм, довжиною клинка (леза) 102 мм, на лезі якого розташовуються сліди червоного кольору, ззовні схожі на кров. Вказаний ніж у присутності понятих було поміщено до поліетиленового пакету з пояснювальним записом, підписами учасників. На поверхні плитки кафелю поряд з місцем знаходження ножа було вилучено сліди червоного кольору, ззовні схожі на кров на марлевий тампон білого кольору. Окрім того з поверхні пляшки об’ємом 0,25 л, з надписом «Плакучая Ива» було вилучено сліди папілярних ліній на трьох липких стрічках. Вказана пляшка знаходилась поряд з дерев’яним столом бару приміщення. Крім того поряд з металево-дерев’яним столом складеним з двох аналогічних столів меншого розміру на поверхні кафелю підлоги було виявлено та в подальшому вилучено недопалок цигарки з надписом «Bond». Вказані марлевий тампон, сліди та недопалок цигарки було поміщено до паперових конвертів з пояснювальними надписами, підписами понятих (т.1, а.п.70-74).

ОСОБА_13 огляду місця події від 22 лютого 2018 року вбачається, що об’єктом огляду є приміщення хірургії № 1 Центральної клінічної лікарні , розташованої за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Шевченко, буд. № 40. Вказане приміщення знаходиться на першому поверсі триповерхового будинку. Вхід до вказаного приміщення здійснюється через вхідні дерев’яні двері білого кольору, що зачиняються на врізаний металевий замок. У вказаному приміщені розташовується стіл дерев’яний білого кольору, декілька дерев’яних стільців, металева шафа та металевий тримач. У вказаному приміщенні на полу розташовується куртка (дублянка) темно-коричневого кольору, утеплена, на поверхні якої встановлена наявність на внутрішній поверхні слідів червоного кольору, ззовні схожих на кров. Біля вказаної куртки знаходяться джинси чорного кольору зі шкіряним ременем чорного кольору, на поверхні яких встановлена наявність слідів червоного кольору, схожих на кров, сумка через плече коричневого кольору зі слідами червоного кольору, схожими на кров, светр сіро-білого кольору, чоловічий, має сліди червоного кольору, схожі на кров. Светр має пошкодження у виді розрізів по швам. Окрім того наявні на частині светру в районі грудей три отвори приблизними розмірами 1 см. Вказані речі, як показала ОСОБА_15 належать на праві власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1, а.п.75-76).

ОСОБА_13 огляду трупа від 22 лютого 2018 року вбачається, що вхід до приміщення здійснюється через дерев’яні вхідні двері, що зачиняються на врізаний металевий замок. За вхідними дверима розташовується коридорне приміщення з однієї із сторін, якого розташовуються однокімнатні приміщення. В одному з приміщень з назвою «Ванная» знаходиться труп чоловічої статі на металевій каталці. Труп ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, розташовується на спині. Труп чоловічої статі правильної статури, задовільного харчування. Трупні задубіння ярко виражені у всіх звичайно досліджуваних групах м’язів. Явища гниття не вираженні, трупні плями фіолетового кольору, розташовуються по задніх поверхнях тіла, при натисканні пальцем руки зникають і відновлюються через 8 сек. (т.1, а.п.77-79).

ОСОБА_16 судово-медичної експертизи дослідження трупа № 163 від 05 березня 2018 року вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: рана на передньої поверхні грудної клітки ліворуч в проекції 3-го міжребір’я по навкологрудинної лінії, від якої відходить рановий канал у напрямку спереду назад, з права наліво, декілька зверху донизу, який проходить крізь шкіру, підшкірно-жирову клітковину, міжреберні м’язи та проникає у плевральну порожнину, продовжуючись далі пошкоджує навколосерцеву сорочку, праве передсердя та закінчується у його порожнині, має довжину близько 5-7 см. За своїми властивостями вказана рана є колото-різаною, утворилась від однієї ударної дії плоского колюче-ріжучого предмета (знаряддя,зброї), яке має лезо та обушок. Вказана рана утворилась незадовго до моменту надходження до лікарняного закладу, клінічний перебіг її супроводжувався кровотечею у порожнину серцевої сорочки та плевральні порожнини, і відповідно до живої особи мала би ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; рана на передній поверхні черевної стінки праворуч, від якої відходить рановий канал у напрямку з переду назад, з права наліво, декілька знизу догори, який проходить крізь шкіру, підшкірно-жирову клітковину, м’язи живота проникає у черевну порожнину і далі сліпо закінчується у товщі правої долі печінки, має довжину близько 5-7 см. За своїми властивостями вказана рана є колото-різаною, утворилась від однієї ударної дії плоского колюче-ріжучого предмета (знаряддя, зброї), яке має лезо та обушок. Вказана рана утворилась незадовго до моменту надходження до лікарняного закладу, клінічний перебіг її супроводжувався кровотечею у черевну порожнину і відповідно до живої особи мала би ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; клінічний перебіг вказаних ран супроводжувався розвитком виражених явищ гострої крововтрати, морфологічними проявами якої є наявність рідкої крові та згортків у плевральних та черевної порожнинах, порожнині навколосерцевої сорочки, недокрів’я внутрішніх органів, блідість шкіри та слизових оболонок трупа, слабка вираженість трупних плям, наявність крововиливів на внутрішній поверхні лівого шлунка серця (плями Мінакова); рана у внутрішнього краю правої пахвової западини по передній поверхні, від якої відходить рановий канал у напрямку з переді назад, знаружі внутрь, проходячи крізь шкіру, підшкірно-жирову клітковину та сліпо закінчується у м’язах плеча на глибині близько 5-7см., по своєму ходу не пошкоджуючи великі судини плеча. За своїми властивостями вказана рана є колото-різаною, утворилась від однієї ударної дії плоского колюче-ріжучого предмета (знаряддя, зброї), яке має лезо та обушок. Вказана рана утворилась незадовго до моменту надходження до лікарняного закладу і відповідно до живої особи мала би ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, як потребуюча для свого загоєння терміну понад 6 днів, але менш як 21 день(3 тижні); рана правої бічної поверхні грудної клітки в проекції реберної дуги по середньо-ключичної лінії, від якої відходить рановий канал у напрямку з переді назад, з права наліво та знизу доверху, проходячи крізь шкіру, підшкірно-жирову клітковину і сліпо закінчується у м’язах грудної клітки не проникає у плевральну порожнину, має довжину близько 5-7см. За своїми властивостями вказана рана є колото-різаною, утворилась від однієї ударної дії плоского колюче-ріжучого предмета (знаряддя, зброї), яке має лезо та обушок. Вказана рана утворилась незадовго до моменту надходження до лікарняного закладу і відповідно до живої особи мала би ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, як потребуюча для свого загоєння терміну понад 6 днів, але як 21 день(3 тижні); рана на зовнішньої поверхні лівого плеча у верхній третині його, від якої відходить рановий канал у напрямку знаружи внутрь, зверху донизу, проходячи крізь шкіру, підшкірно-жирову клітковину та сліпо закінчується у м’язах плеча на глибині близько 4-6 см. За своїми властивостями вказана рана є колото-різаною, утворилась від однієї ударної дії плоского колюче-ріжучого предмета (знаряддя, зброї), яке має лезо та обушок. Вказана рана утворилась незадовго до моменту надходження до лікарняного закладу і відповідно до живої особи мала би ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, як потребуюча для свого загоєння терміну понад 6 днів, але менш як 21 день (3 тижні); рана у центрі лобно-тім’яної області голови, яка за своїми властивостями є різаною, утворилась від однієї ріжучої дії ріжучого предмета (знаряддя, зброї), яке має лезо та обушок. Вказана рана утворилась незадовго до моменту надходження до лікарняного закладу і відповідно до живої особи мала би ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, як потребуюча для свого загоєння терміну понад 6 днів, але менш як 21 день (3 тижні). Будь-яких інших тілесних ушкоджень, за винятком слідів оперативних втручань при проведення судово-медичної експертизи трупа не виявлено. Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок сукупності отриманих ним проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки ліворуч з ушкодженням серця та проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки, які ускладнились розвитком гострої крововтрати, що призвело до недокрів’я внутрішніх органів. Таким чином, між отриманими пораненнями та настанням смерті є прямий причинний зв’язок. При судово-імунологічному дослідженні зразка крові трупа встановлена група А з ізогемаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВО. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі трупа виявлений спирт етиловий у концентрації 2,53%о у крові, 3,18%о у сечі. Відповідно до живої особи вказана концентрація спирту етилового може відповідати середньому ступеню алкогольного сп’яніння. Смерть ОСОБА_5 настала у зазначений у медичних документах час – 22 лютого 2018 року о 13 годині 30 хвилин (т.1, а.п.80-87).

ОСОБА_13 пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 лютого 2018 року вбачається, що ОСОБА_11 заявив, що під № 2, він впізнав чоловіка, котрий 22 лютого 2018 року близько 11 години 00 хвилин, знаходячись в приміщенні кафе «Талісман» спричинив тілесні ушкодження ножем його знайомому на ім’я ОСОБА_5 Згідно Довідки до ОСОБА_13 пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 лютого 2018 року вбачається, що на фотознімку № 2 зображено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.п.88-90).

ОСОБА_13 пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 лютого 2018 року вбачається, що ОСОБА_8 заявила, що впізнає особу на фотознімку № 2. Згідно Довідки до ОСОБА_13 пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 лютого 2018 року вбачається, що на фотознімку № 2 зображено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.п.91).

ОСОБА_13 пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 лютого 2018 року вбачається, що ОСОБА_12 заявила, що впізнає особу зображену на фотознімку № 2. Згідно Довідки до ОСОБА_13 пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 лютого 2018 року вбачається, що на фотознімку № 2 зображено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.п.92).

Судова колегія вважає, що слідча дія – «Пред»явлення особи для впізнання» була проведена у відповідності до вимог статті 228 КПК України, а складені ОСОБА_13 пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 лютого 2018 року цілком відповідають вимогам статті 231 КПК України.

В судовому засіданні стороною захисту не надано будь - яких переконливих доказів, які б свідчили про порушення норм статті 228 КПК України при проведенні вказаної слідчої дії, також сторона захисту не посилається на будь - які порушення статті 231 КПК України з боку органу досудового розслідування при складанні ОСОБА_13 пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 22 лютого 2018 року.

ОСОБА_13 огляду місця події від 22 лютого 2018 року вбачається, що безпосереднім об’єктом огляду є надані для огляду ОСОБА_6 речі, яка на момент огляду знаходиться у службовому кабінеті № 307 Слов’янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Університетська, буд. № 30. Візуальним оглядом встановлено, що надані нею для огляду куртка по типу дублянка темно-коричневого кольору, де на ній маються плями речовини бурого кольору, де позаду маються плями речовини бурого кольору. ОСОБА_10 кросівки чорного кольору зі ставками синьо-білого кольору, де у носових частинах маються плями з речовиною бурого кольору. Вищевказані речі поміщенні до поліетиленового пакету та опечатані паперовою биркою (т.1, а.п.122).

ОСОБА_13 огляду місця події від 22 лютого 2018 року вбачається, що безпосереднім об’єктом огляду є речі, які надав для огляду ОСОБА_1, який на момент огляду знаходиться у службовому кабінеті № 307 Слов’янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Університетська, буд. № 30. Візуальним оглядом встановлено, що є джинсові брюки синього кольору, в’язаний светр білого кольору, куртка чорного кольору з білими та красними вставками, спортивна кофта синього кольору, які поміщені в один поліетиленовий пакет чорного кольору ,який був опечатаний паперовою биркою. ОСОБА_10 мобільний телефон марки «Xiomi», в корпусі чорного кольору, на момент огляду у вимкненому стані, який знаходиться у пластиковому чохлі. Далі вищевказаний мобільний телефон поміщено до спеціального пакету № 3577150 (т.1, а.п.123-125).

ОСОБА_13 проведення слідчого експерименту від 22 лютого 2018 року, який проведено з метою перевірки та уточнення відомостей, отриманих під час допиту, вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_8 докладно розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення 22 лютого 2018 року в кафе «Талісман», що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вулиця Нова, буд. № 2а. А також свідок ОСОБА_8 розповіла про події, обставини вчинення кримінального правопорушення, вказала механізм та локалізацію нанесення ударів підозрюваним ОСОБА_1 померлому ОСОБА_5 ( т.1 а.п. 127-132). ОСОБА_8 під час слідчого експерименту надала пояснення, аналогічні свідченням, наданих під час її допиту в судовому засіданні.

В судовому засіданні оглянутий відеозапис вказаної слідчої дії.

У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія – Слідчий експеримент, проведений 22 лютого 2018 року з участю свідка ОСОБА_8 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих.

Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 240 КПК України «До участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник», але це не є обов’язковим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що ОСОБА_13 слідчого експерименту від 22 лютого 2018 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Окрім того, як зафіксовано в ОСОБА_13 вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.

ОСОБА_13 проведення слідчого експерименту від 22 лютого 2018 року, який проведено з метою перевірки та уточнення відомостей, отриманих під час допиту, вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_12 докладно розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення 22 лютого 2018 року в кафе «Талісман», що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вулиця Нова, буд. № 2а. А також свідок ОСОБА_12 розповіла про події, обставини вчинення кримінального правопорушення, вказала механізм та локалізацію нанесення ударів підозрюваним ОСОБА_1 померлому ОСОБА_5 (т.1, а.п.133-138). ОСОБА_12 під час слідчого експерименту надала пояснення, аналогічні свідченням, наданих під час її допиту в судовому засіданні.

В судовому засіданні оглянутий відеозапис вказаної слідчої дії.

У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія – Слідчий експеримент, проведений 22 лютого 2018 року з участю свідка ОСОБА_12 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих.

Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 240 КПК України «До участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник», але це не є обов’язковим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що ОСОБА_13 слідчого експерименту від 22 лютого 2018 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Окрім того, як зафіксовано в ОСОБА_13 вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.

ОСОБА_13 проведення слідчого експерименту від 22 лютого 2018 року, який проведено з метою перевірки та уточнення відомостей, отриманих під час допиту, вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_11 докладно розповів та показав обставини вчинення кримінального правопорушення 22 лютого 2018 року в кафе «Талісман», що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вулиця Нова, буд. № 2а. А також свідок ОСОБА_11 розповів про події, обставини вчинення кримінального правопорушення, вказав механізм та локалізацію нанесення ударів підозрюваним ОСОБА_1 померлому ОСОБА_5 (т.1, а.п.139-141). ОСОБА_11 під час слідчого експерименту надав пояснення, аналогічні свідченням, наданих під час його допиту в судовому засіданні.

В судовому засіданні оглянутий відеозапис вказаної слідчої дії.

У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія – Слідчий експеримент, проведений 22 лютого 2018 року з участю свідка ОСОБА_11 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих.

Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 240 КПК України «До участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник», але це не є обов’язковим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що ОСОБА_13 слідчого експерименту від 22 лютого 2018 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Окрім того, як зафіксовано в ОСОБА_13 вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.

ОСОБА_13 отримання зразків для проведення експертизи від 22 лютого 2018 року вбачається, що із застосуванням ножниць відібрано з правої та лівої рук ОСОБА_1 зрізи нігтьових пластин рук, та с застосуванням марлевих тампонів змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1 Зрізи нігтьових пластин рук поміщено до 2 паперових конвертів на яких поставили свої підписи поняті, підозрюваний та слідчий. Змиви з рук поміщено до 2 паперових конвертів на яких поставили свої підписи поняті, підозрюваний та слідчий (т.1, а.п.142).

ОСОБА_13 огляду місця події від 29 березня 2018 року вбачається, що об’єктом огляду є приміщення Слов’янського відділення СМЕ, яке розташоване за адресою: Донецької область, м. Слов’янськ, вулиця Я. Мудрого, будинок № 22. Вхід в приміщення здійснюється через металеві двері. При вході прямо розташовані секції відділення, в якому в дальньому лівому куті розташована скляна шафа, на другій полиці якої виявлено п’ять паперових конвертів білого кольору з написами: «Лоскут кожи правого підреберья трупа ОСОБА_17 эксп. № 163 от 23.02.2018 г СМЭ: ОСОБА_9А.»; «Лоскут кожи правого подмышечной ямки трупа ОСОБА_17 эксп. № 163 от 23.02.2018 г СМЭ: ОСОБА_9А.»; «Лоскут кожи живота справа трупа ОСОБА_17 эксп. № 163 от 23.02.2018 г СМЭ: ОСОБА_9А.»; «Лоскут кожи передней поверхности грудной клетки трупа ОСОБА_17 эксп. № 163 от 23.02.2018 г СМЭ: ОСОБА_9А.»; «Лоскут кожи левого плеча трупа ОСОБА_17 эксп. № 163 от 23.02.2018 г СМЭ: ОСОБА_9А.». Всі вказані конверти на зворотній стороні мають по чотири печатки Слов’янського відділення СМЕ (т.1, а.п.145).

ОСОБА_16 судової імунологічної експертизи № 346/Н від 13 квітня 2018 року вбачається, що згідно «Акту судово-медичного дослідження» №228/Н від 01 березня 2018 року кров трупа ОСОБА_5 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлений і супутній антиген Н. Згідно «ОСОБА_16 експерта» №343/Н від 04 квітня 2018 року, кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи АВ з вмістом супутнього антигену Н за системою АВ0. На представленому для дослідження фрагменті марлі (об’єкт №1) встановлена наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої були виявлені антигени А і ОСОБА_18 результат не виключає можливості утворення їх за рахунок крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В з вмістом супутнього антигену Н, в тому числі і за рахунок крові потерпілого ОСОБА_5, крові якого властиві, виявлені в цих слідах, антигени А і Н. Можливість присутності в цьому сліді крові підозрюваного ОСОБА_1 виключається у зв’язку з не виявленням в ньому антигену В, властивого його (т.1, а.п.151-152).

ОСОБА_16 судової імунологічної експертизи № 347/Н від 13 квітня 2018 року вбачається, що згідно «Акту судово-медичного дослідження» №228/Н від 01 березня 2018 року кров трупа ОСОБА_5 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлений і супутній антиген Н. Згідно «ОСОБА_16 експерта» №343/Н від 04 квітня 2018 року, кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи АВ з вмістом супутнього антигену Н за системою АВ0. На представлених для дослідження двох фрагментах марлі (об’єкти №№1, 2 - змиви з рук ОСОБА_1І) встановлена наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої були виявлені антигени А, В і ОСОБА_18 результат не виключає можливості утворення цих слідів за рахунок крові групи АВ з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в них крові кількох осіб, груповій характеристиці крові яких властиві виявлені антигени в різних можливих поєднаннях: А-Н, В-Н, А-В-Н, ОСОБА_10 чином, не виключається можливість походження цих слідів від підозрюваного ОСОБА_1, крові якого властиві антигени А, В, Н, а також і присутність в них, в якості домішки, крові потерпілого ОСОБА_5, крові якого властиві антигени А і Н (т.1, а.п.154-155).

ОСОБА_16 судової імунологічної експертизи № 343/Н від 04 квітня 2018 року вбачається, що кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи АВ з вмістом супутнього антигену Н за системою АВ0 (т.1, а.п.157-158).

ОСОБА_16 судової імунологічної експертизи № 345/Н від 13 квітня 2018 року вбачається, що згідно «Акту судово-медичного дослідження» №228/Н від 01 березня 2018 року кров трупа ОСОБА_5 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлений і супутній антиген Н. Згідно «ОСОБА_16 експерта» №343/Н від 04 квітня 2018 року, кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи АВ з вмістом супутнього антигену Н за системою АВ0. На представленій для дослідження дублянці (об’єкти №№1, 2, 7) та парі кросівок (об’єкти №№9-12) встановлена наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої, в більшості слідів (об’єкти №№7, 9-12) були виявлені антигени А і ОСОБА_18 результат не виключає можливості утворення їх за рахунок крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В з вмістом супутнього антигену Н, в тому числі і за рахунок крові потерпілого ОСОБА_5, крові якого властиві, виявлені в цих слідах, антигени А і Н. Можливість присутності в цих слідах крові підозрюваного ОСОБА_1 виключається у зв’язку з не виявленням в цих слідах антигену В, властивого його крові (т.1, а.п.160-162).

ОСОБА_16 судової імунологічної експертизи № 344/Н від 13 квітня 2018 року вбачається, що згідно «Акту судово-медичного дослідження» №228/Н від 01 березня 2018 року кров трупа ОСОБА_5 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлений і супутній антиген Н. Згідно «ОСОБА_16 експерта» №343/Н від 04 квітня 2018 року, кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи АВ з вмістом супутнього антигену Н за системою АВ0. На представленій для дослідження дублянці (об’єкти №№1-5) встановлена наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої, в частині слідів (об’єкти №№2, 3) були виявлені антигени А і ОСОБА_19 результат не виключає можливості утворення їх за рахунок крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В з вмістом супутнього антигену Н, в тому числі і за рахунок крові потерпілого ОСОБА_5, крові якого властиві, виявлені в цих слідах, антигени А і Н. Можливість присутності в цих слідах крові підозрюваного ОСОБА_1 виключається у зв’язку з не виявленням в цих слідах антигену В, властивого його крові. В одному з слідів на дублянці (об’єкт №3). були виявлені антигени А, В, Н, що не виключає можливості утворення цього - сліду за рахунок крові групи АВ з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в ньому крові кількох осіб, груповій характеристиці крові яких властиві виявлені антигени в різних поєднаннях: А-Н, В-Н, А-В-Н, ОСОБА_10 чином, не виключається можливість походження цього сліду від підозрюваного ОСОБА_1, крові якого властиві антигени А, В, Н, а також - присутність в ньому, в якості домішки, крові потерпілого ОСОБА_5, крові якого властиві антигени А і Н (т.1, а.п.164-166).

ОСОБА_16 судової цитологічної експертизи № 382 від 04 квітня 2018 року вбачається, що в піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваного ОСОБА_1 (об’єкти №№1,2) наявність крові не встановлена; при цитологічному дослідженні виявлені клітини лише поверхневого шару епідермісу, не придатні для діагностики (т.1, а.п.168-169).

ОСОБА_16 судової цитологічної експертизи № 444 від 20 квітня 2018 року вбачається, що на недопалку цигарки з маркуванням «BOND STREET RED SELECTION» (об’єкт №1), представленому на дослідження, встановлена наявність слини; при цитологічному дослідженні виявлені клітини слизової оболонки ротової порожнини. Статева належність слини на недопалку цигарки «BOND STREET RED SELECTION» не визначена через деструктивні зміни в ядрах клітин слизової оболонки ротової порожнини. При визначенні групової належності слини виявлені антигени А, В, Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливість походження цих слідів або від однієї особи, виділенням якої властиві виявлені антигени, тобто це може бути особа з групою крові АВ із вмістом супутнього антигену Н, або можливе змішування слини від двох чи більше осіб, виділенням яких властиві виявлені антигени А, В Н, тобто це можуть бути особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, з групою крові В з ізогемаглютиніном айти-А та 0 з ізогемаглютипінами анти-А та анти-В (т.1, а.п.171-173).

ОСОБА_16 судової цитологічної експертизи № 383 від 05 квітня 2018 року вбачається, що на клинку складного ножа (об’єкт №1), представленого на дослідження, встановлена наявність крові, видова належність якої не визначена всім набором преципітуючих сироваток, які є в наявності у судово-медичній лабораторії, на рукоятці цього ножа (об’єкти №№2-4) наявність крові не встановлена. При цитологічному дослідженні на клинку та рукоятці складного ножа клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. Статева належність крові на клинку представленого ножа не визначена через відсутність її формених елементів, а визначення групової належності крові не проводилось, оскільки видова належність її не визначена (т.1, а.п.175-177).

ОСОБА_16 судової медико-криміналістичної експертизи № 521-МК від 17 квітня 2018 року вбачається, що пошкодження на шматку шкіри з підпахвової ямки від потерпілого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, носить характер різаного пошкодження та заподіяне в результаті дії предмета, маючого гостру крайку та володіючого ріжучими властивостями. Пошкодження на шматку шкіри з лівого плеча від потерпілого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, являється колото-різаною раною, заподіяне плоским колючо-ріжучим предметом з шириною клинка на рівні поринулої частини не більш 11,5 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною біля 1,0 мм. Пошкодження на шматках шкіри з передньої поверхні грудної клітки з правого підребір’я та з черева праворуч від потерпілого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, являються колото-різаною раною, заподіяне плоским колючо-ріжучим предметом з шириною клинка на рівні поринулої частини не більш 20 мм, 16 мм та 11 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною біля 1,9 мм та 20,0 мм. Пошкодження нанесені зі зміною площини клинка. Пошкодження на представлених шматках шкіри від потерпілого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, могли бути заподіяні клинком представленого на експертизу ножа (т.1, а.п.179-187).

ОСОБА_16 додаткової судово-медичної експертизи № 12 від 23 квітня 2018 року вбачається, що можливо виникнення тілесних ушкоджень, виявлених при проведені судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 при механізмі, на який вказали під час проведення слідчих експериментів 22 лютого 2018 року ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_12В – а саме при нанесені ударів ножем (т.1, а.п.190-191).

ОСОБА_13 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19 березня 2018 року вбачається, що 23 лютого 2018 року о 21 годині 08 хвилин (даний час вказаний на записі) ОСОБА_1 при перебуванні в камері ІТТ № 7 Головного управління Національної поліції в Донецькій області, починає розповідати своєму співкамернику про обставини вчинення ним кримінального правопорушення 22 лютого 2018 року (т.1, а.п.198-199).

Аналізуючи ОСОБА_13 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018050510000426 від 22 лютого 2018 року за ст. 115 ч. 1 КК України від 19 березня 2018 року судова колегія приходить до обґрунтованого переконання, що вказана негласна слідча дія була проведена з застосуванням спеціальних технічних засобів на підставі Ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області № 2077т від 23 лютого 2018 року у відповідності до вимог ст. ст. 246-252 КПК України та складений ОСОБА_13 цілком відповідає вимогам ст. ст. 104, 252 КПК України.

ОСОБА_13 огляду предмету від 27 квітня 2018 року вбачається, що об’єктом огляду DVD-R диск 4.7 GВ. У присутності 2-х понятих вище вказаний DVD-R диск було поміщено у CD приймач персонального комп’ютера. Відкривши даний диск, за допомогою вище вказаного комп’ютера на ньому було виявлено 28 відео файлів. У присутності двох понятих та учасників за допомогою програми Windows Media, яка знаходилась у даному комп’ютері, було проглянуто 28 відео файли. Данні відео-файли містить відео зняте в приміщенні ІТТ. ОСОБА_10 відсутнє зображення (т.1, а.п.200-205).

ОСОБА_16 амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 279 від 21 березня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, ускладнений психічними та поведінковими розладами внаслідок споживання психоактивних речовин. В період часу, відповідного інкримінованого кримінального правопорушення, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, відповідного інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_1 в стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_1 хронічною психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1,а.п.206-209).

Судом досліджені характеризуючи данні обвинуваченого ОСОБА_1

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, судова колегія враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані ним докази ( параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя ( статті 5,8 Конвенції) тощо.

Судовою колегією також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року; «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року – «… що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв»язку.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

Судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Репутація цих осіб не дискредитована, довіра до їх показань не підірвана, мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинуваченого захистом не доведено.

В судовому засіданні обвинувачений, його захисник скористалися правом допитати цих осіб , що відповідає вимогам п.1, підп. «d»п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, із забезпеченням їм можливості надати аргументи на спростування їх показань, однак жодних об»єктивних даних для того, щоб ставити їх під сумнів, суд не встановив.

Показання вищевказаних свідків повністю узгоджуються зі змістом інших доказів, якими є протокол слідчої дії, висновок експерта, речові докази.

За таких обставин, суд приймає до уваги при ухваленні вироку показання свідків, речові докази, як докази винуватості ОСОБА_1

При їх оцінці суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв»язку для прийняття відповідного рішення, судова колегія дійшла висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_1, вірно кваліфіковано за ст. 115 ч. 1 КК України, вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до особливо тяжких злочинів, характер, ступінь його суспільної небезпеки, ступінь негативної майнової шкоди і наслідків для потерпілої, дані про особу обвинуваченого.

Згідно роз»яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов»язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом»якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

п.2 «Відповідно до п.1 ч.1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом… менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини,неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо».

Суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, також враховує вимоги ч.2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Суд бере до уваги таку правову позицію, зазначену в Постанові ВСУ від 14 квітня 2016 року. Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м'якого покарання. Так, у Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»

Обставин, що пом»якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України – вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 є осудним, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, посередньо характеризується за місцем мешкання, особу винного, суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а у відповідності до ст. 3 Конституції України «Людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, а також те, що потерпіла не наполягає на суворій мірі покарання для обвинуваченого, і тому суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримініруємої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов Прокурора Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області, заявлений в інтересах Слов’янської міської ради Донецької області в особі Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов’янська» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 677 грн. 75 коп. за перебування в лікувальному закладі померлого ОСОБА_5 в умовах стаціонару в хірургічному відділенні Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов’янська» підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вказана матеріальна шкода спричинена внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У ст. 1 Закону України № 3674-УІ «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року визначено, що судовий збір включається до складу судових витрат.

Оскільки питання про розмір та порядок розподілу судових витрат діючим кримінальним процесуальним кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (з відповідними змінами) з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року № 2246-19, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2018 року складає 1762,00 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Прокурора Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області, заявлених в інтересах Слов’янської міської ради Донецької області в особі Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов’янська» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 677 грн. 75 коп. за перебування в лікувальному закладі померлого ОСОБА_5 в умовах стаціонару в хірургічному відділенні Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов’янська», а тому з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Європейського суду з прав людини у справах Нечипорук і Йонкало проти України, Коробов проти України, Кобець проти України, ст. ст. 19,62 Конституції України, керуючись ст.ст. 369-370, 374 КПК України судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з ізоляцією засудженого та поміщенням його до кримінально – виконавчої установи закритого типу.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 із заліком досудового ув’язнення обчислювати з 22 лютого 2018 року.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, в редакції, чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 22 лютого 2018 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_1 до набрання вироком чинності, залишити без змін - «тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції».

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов’янська», яка розташована за адресою – Донецька область, місто Слов’янськ, вулиця Шевченко, будинок № 40, р/рахунок 35410029049258, МФО 834016 ГУ ДКСУ в м. Слов’янськ Донецької області, ОКПО 01991197 – 677,75 грн. (шістсот сімдесят сім грн. 75 коп.) за перебування у лікувальному закладі померлого ОСОБА_5 в умовах стаціонару - Хірургічного відділення Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов’янська».

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, судовий збір на користь держави у сумі 1762,00 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) на доходний рахунок 31211256026001 Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, код ЄДРПОУ 37993783, одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106.

Речові докази по справі: одяг ОСОБА_5: дублянка, пара рукавичок, пара черевиків, пара шкарпеток, брюки, ремінь та сумка, які залучені до матеріалів кримінального провадження № 12018050510000426 від 22 лютого 2018 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 27 квітня 2018 року, що зберігаються в камері речових доказів Слов’янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 372 від 27 квітня 2018 року - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – передати потерпілій ОСОБА_7

Речові докази по справі: одяг ОСОБА_1: футболка, пара кросівок, які залучені до матеріалів кримінального провадження № 12018050510000426 від 22 лютого 2018 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 27 квітня 2018 року, що зберігаються в камері речових доказів Слов’янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 372 від 27 квітня 2018 року - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – передати обвинуваченому ОСОБА_1

Речові докази по справі: складний ніж, фрагменти марлі, зразок крові ОСОБА_1, два фрагменти марлі, залишки одного недопалку цигарки, фрагмент нігтів з правої руки, фрагмент нігтів з лівої руки, осад з об’єктів на фрагментах марлі, залишки змивів та об’єкти подібні для волосся, які залучені до матеріалів кримінального провадження № 12018050510000426 від 22 лютого 2018 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 27 квітня 2018 року, що зберігаються в камері речових доказів Слов’янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 372 від 27 квітня 2018 року - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України – знищити.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий суддя Т.А. Хаустова

Судді А.О. Гончарова

ОСОБА_20