Ухвала суду № 76879026, 03.10.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" жовтня 2018 р. Справа № 906/700/18.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М., розглянувши заяву ТОВ ВКФ "Політара" про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ" Політара"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" (м.Коростень)

про повернення безпідставно набутого майна

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ" Політара" звернулося до суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" повернути позивачу майно, а саме: скрубер ЦК-8НЖ в кількості 1 (штука) із заводським номером 8-2620-1-08 та скрубер ЦС-8НЖ в кількості 1 (штука) із заводським номером 8-2620-2-08, рік випуску 2016 серпень місяць.

Ухвалою суду від 21.08.2018 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження.

01.10.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 27.09.2018, згідно якої останній просить: накласти арешт на скубер ЦС-8НЖ в кількості 1 (один) штука із заводським номером 8-2620-1-08 та скубер ЦС-8НЖ в кількості 1 (один) штука із заводським номером 8-2620-2-08, рік випуску 2016 серпень місять; передати скубер ЦС-8НЖ в кількості1 (один) штука із заводським номером 8-2620-1-08 та скубер ЦС-8НЖ в кількості 1 (один) штука із заводським номером 8-2620-2-08, рік випуску 2016 серпень місять, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.

Обгрунтовуючи необхідність вжиття зазначених заходів до забезпечення позову, позивач вказує, що: наразі йому не відомо де знаходиться спірне майно; відповідач може користуватись цим майном, пошкодити його, знецінити, або передати третім особам; відповідач у своєму відзиві заперечує щодо отримання ним від позивача спірного майна та вказує про відсутність документів, які б свідчили про перебування у нього цього майна. Позивач вважає, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист (поновлення) його порушених прав.

Враховуючи вищевикладені обставини, Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ" Політара" просить вжити заходи забезпечення позову.

Дослідивши заяву ТОВ ВКФ "Політара" про забезпечення позову, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Суд зауважує, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, які свідчать, що невжиття таких заходів в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду. Також відсутні зсилання на вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження, продаж, пошкодження майна, які призведуть до утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду. Доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем таких дій чи про наміри їх вчиняти позивачем не подано.

Тобто, заява ТОВ ВКФ "Політара" про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях останнього, оскільки, жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано, в той час як відповідно до вимог ст.74 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Стосовно зсилання позивача на те, що у відзиві відповідач стверджує про безпідставність позовних вимог, оскільки він не приймав від позивача жодного товару, то вказані обставини входять до предмета доказування у даній справі та будуть встановлюватися судом у визначеному Господарським процесуальним кодексом України порядку. При цьому суд враховує, що надання заперечень на позовну заяву є правом відповідача, однак останні по своїй суті можуть нести правові наслідки для спірних відносин та впливати на перебіг і результат вирішення спору лише сукупно з доказами, які надано на підтвердження обставин, на яких грунтуються заперечення. Тобто, саме лише заперечення позовних вимог не може бути розцінено, як достатня підстава для вжиття заходів забезпечення позову.

До того ж, суд враховує, що вжиття вказаних позивачем заходів забезпечення позову може перешкоджати виконанню заявленої позовної вимоги до ухвалення рішення у справі, у випадку такого волевиявлення відповідача.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог позивача про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись ст. 41, 42, 74, 136-140, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ" Політара" про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 03.10.2018

Суддя ОСОБА_1

Друк:

1 - у справу;

2 - 3- сторонам (рек. з пов.)