Рішення № 76878341, 03.10.2018, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1132/18

Провадження номер № 2/0186/387/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Демиденко С.М.

секретар: Фадєєва Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 33738 гривень 42 копійки за кредитним договором №б/н від 04 листопада 2014 року.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову, застосувавши строки позовної давності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково.

Дійсно, відповідач по справі ОСОБА_1 04 листопада 2014 року отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку.

Розрахунком заборгованості за договором №б/н від 04 листопада 2014 року підтверджується, що станом на 23 травня 2018 року відповідач має заборгованість в розмірі 33738 гривень 42 копійки, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8987 гривень 31 копійка, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 10216 гривень 24 копійки, заборгованості за пенею в розмірі 12452 гривні 09 копійок, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг фіксована частина в розмірі 500 гривень 00 копійок та процентної складової в розмірі 1582 гривні 78 копійок.

Посилання відповідача на сплив строків позовної давності суперечать матеріалам справи, а саме з розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж на погашення кредиту відповідач зробив 20 липня 2017 року в сумі 616,52 гривень. Згідно "Умов та правил надання банківських послуг" сплачені позичальником – відповідачем платежі на погашення кредиту в першу чергу зараховуються на погашення простроченої заборгованості. Враховуючи, що позивач звернувся до суду 17 жовтня 2017 року строки позовної давності, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом позивачем не пропущені.

На підставі п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У зв’язку з тим, що позивач звернувся до суду 17 липня 2018 року, то з ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість за пенею з 17 липня 2017 року і яка становить 12152,09 гривні /пеня за прострочення зобов’язання: 171,04+258,72+820,04+43,16+185,48+233,75+982,59+46,79+201,44+253,70+1066,59+50,79+218,56+275,15+991,26+55,07+294,25+236,96+1245,09+59,29+254,96+1603,50+64,14+275,16+1245,42+69,19=11202,09; + пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 гривень: 50,00+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00+=950,00/. Отже позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

До такого висновку суд прийшов враховуючи правові позиції Верховного Суду України у справах за № 6-1926цс15 та №6-16цс15 згідно яких:

«Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.

Згідно із частиною першою статті 259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами)».

Судом встановлено, що у заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому суд вважає що збільшенні строки позовної давності застосуванню не підлягають.

У відповідність ст.509 ЦК України - в силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як - то: передати майно, сплатити гроші, виконати роботу, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідність ст.525 ЦК України – одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідність ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Борг в розмірі 31355,64 гривень, який складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8987,31 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 10216,24 гривень, заборгованості за пенею в розмірі 12152,09 гривні, слід стягти з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення штрафів, суд виходить з правової позиції Верховного суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15, а саме Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Зі змісту п.2.1.1.7.6 та п.2.1.1.12.6.1 кредитного договору вбачається, що вони застосовуються за порушення строків грошових зобов’язань за договором.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог про стягнення штрафів слід відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265 ЦПК України, - суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків №3212213238, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» вул.Грушевського, буд.1-д, м.Київ, на р/р № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за договором № б/н від 04 листопада 2014 року, яка станом на 23 травня 2018 року становить 31355 (тридцять одна тисяча триста п’ятдесят п’ять) гривень 64 копійки, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8987 (вісім тисяч дев’ятсот вісімдесят сім) гривень 31 копійка, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 10216 (десять тисяч двісті шістнадцять) гривень 24 копійки, заборгованості за пенею в розмірі 12152,09 (дванадцять тисяч сто п’ятдесят дві) гривні 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків №3212213238, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» вул.Грушевського, буд.1-д, м.Київ, на р/р № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України, рішення суду, що набрало законної сили, є обов’язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.

СУДДЯ: /ОСОБА_2/