Рішення № 76877862, 20.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року справа № 823/1763/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 – особисто,

представників позивачів – ОСОБА_2, ОСОБА_1,

представника відповідачів – ОСОБА_3,

представника третьої особи – ОСОБА_4,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_6, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів – Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач-1) та ОСОБА_5 (далі – ОСОБА_5, позивач-2) подали позов, в якому просять визнати протиправним та скасувати рішення № 1257 від 01 грудня 2017 року головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_6 (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1, далі – відповідач-1), яким скасовано дію будівельного паспорта № 825-бп від 28.04.2015 на реконструкцію житлового будинку з надбудовою 2-го поверху по вул. Гоголя, 68, м. Черкаси.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки всі вимоги, передбачені Порядком видачі будівельного паспорта (затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011), були виконані позивачами і до уповноваженого органу наданий був повний пакет документів.

Позивачі стверджують, що наміри забудови повністю відповідають вимогам містобудівної документації, і відповідачем також не вказано в чому саме паспорт не відповідає формі, а тому підстави для скасування будівельного паспорта відсутні.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач-1 просила в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що рішення № 1257 від 01 грудня 2017 року головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_6 про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 28.04.2015 № 825-бп прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України, оскільки станом на час видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки по вул. Гоголя, 68, м. Черкаси, виданого начальником управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 28.04.2015 № 825-бп на реконструкцію житлового будинку з надбудовою 2-ого поверху, об’єкт будівництва був самочинно збудований.

В технічному паспорті на житловий будинок садибного типу по вул. Гоголя, 68, м. Черкаси від 07.05.2012 за №352 (інвентаризаційна справа № 663), виготовленого КП “ЧОБТІ” (який був наявний при перевірці в пакеті документів доданого до будівельного паспорту), наявна відмітка про самовільне будівництво, а саме: літ.Б-1, Б1-1, б, мс.

Відповідач-1 наголосила, що так як дана двоповерхова будівля не введена в експлуатацію реконструкція її неможлива, а оскільки наміри забудови з реконструкції самочинно забудованого об’єкта та не введеного в експлуатацію не відповідають вимогам чинного законодавства, і подальша реєстрація власності на зазначене майно також неможлива.

Відповідач-1 звертає увагу, що порушення п. 2.10 додатку 3 та п. 2.8 додатку 2 Порядку № 103 не є окремими підставами скасування будівельного паспорту від 01.12.2017 № 1257, а оскільки порушення п. 2.3 Порядку № 103 є порушенням, яке не може усунути об’єкт нагляду, то відповідно і було прийнято оскаржуване рішення про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 28.04.2015 № 825-бп.

07 травня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_5 залишено без руху та встановлено позивача строк, протягом якого можуть бути усунуті порушення вказані у даній ухвалі.

16 травня 2018 року на виконання зазначеної ухвали позивачі надали до суду документи.

21 травня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.06.2018.

13 червня 2018 року представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 подала до суду клопотання про залучення Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якості другого відповідача по справі.

14 червня 2018 року головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_6 подала до суду заяву про перенесення розгляду справи.

14 червня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 21.06.2018.

21 червня 2018 року усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду, занесеними до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості другого відповідача ОСОБА_7 архітектурно-будівельну інспекцію України (далі – відповідач-2) та відкладено підготовче засідання до 12.07.2018.

12 липня 2018 року відповідач-1 надіслала на електронну адресу суду клопотання про перенесення підготовчого засідання на іншу дату.

12 липня 2018 року відповідно до довідки помічника судді підготовче засідання не відбулося у зв’язку з перебуванням 12.07.2018 судді Гаврилюка В.О. у відпустці.

16 липня 2018 року представник відповідача-2 подала до суду клопотання про перенесення підготовчого засідання на іншу дату.

17 липня 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 823/1763/18 на тридцять днів.

17 липня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 03.08.2018.

03 серпня 2017 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 22.08.2018

22 серпня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.08.2018.

23 серпня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 06.09.2018.

06 вересня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 20.09.2018

У судовому засіданні 20.09.2018 позивачі та їх представники просили адміністративний позов задовольнити повністю, а відповідач та представник відповідачів – повністю відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення відповідача та представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що на підставі наказу Держархбудінспекції від 22.09.2017 № 1480 та від 08.11.2017 № 1693 та на підставі направлення від 10.10.2017 за № 49 та направлення від 09.11.2017 № 49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

22.11.2017 за наслідками проведеної планової перевірки дотримання Управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складено акт яким встановлено, що управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради було видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки № 825 від 28.04.2015 на вже збудовані будівлі, чим порушено п. 2.3 розділу ІІ Порядку № 103; встановлено, що схема забудови земельної ділянки в будівельному паспорті № 825 від 28.04.2015, яка входить до складу будівельного паспорту, оформлена з порушенням п. 2.10 додатку 3 Порядку № 103; також будівельний НОМЕР_1 (28.04.2015 - дата реєстрації в електронному журналі вихідних документів), оформлено з порушенням, а саме не зазначено дати видачі будівельного паспорту, чим порушено п. 2.8 додатку 2 Порядку № 103.

На підставі висновків акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_6 прийнято оскаржуване рішення № 1257 від 01.12.2017, яким скасовано дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.04.2015 № 825-бп.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі – Закон № 3038-VI у редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 41-1 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об’єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

ОСОБА_7 архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об’єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698, відповідно до частини другої статті 41-1 Закону № 3038-VI, затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі – Порядок № 698).

Відповідно до пп. 9-10 Порядку № 698 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Планова перевірка об’єкта нагляду проводиться не частіше ніж один раз на півроку з виїздом на об’єкт нагляду.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати 20 робочих днів та за обґрунтованим письмовим зверненням головного інспектора будівельного нагляду може бути одноразово продовжений наказом Держархбудінспекції не більше ніж на 10 робочих днів.

Планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком.

Пунктами 23, 32 Порядку № 698 передбачено, що за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Якщо рішення об’єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об’єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об’єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об’єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Суд встановив, що перевірка управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради була передбачена квартальним планом, затвердженим наказом Держархбудінспекції № 1480 від 22.09.2017. Перевірка проведена на підставі наказу Держархбудінспекції від 22.09.2017 № 1480 та від 08.11.2017 № 1693 та на підставі направлення від 10.10.2017 за № 49 та направлення від 09.11.2017 № 49/1, за результатами якої складений акт від 22.11.2017.

Щодо порушень, зазначених у даному акті перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, відповідно до статті 27 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі – Порядок № 103).

Відповідно до п. 1.2 Порядку № 103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно з пунктами 2.1-2.4 Порядку № 103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об’єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об’єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктами 2.8, 2.10 Порядку № 103 передбачено, що будівельний паспорт складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

У схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об’єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під’їзди до будівель і споруд, відстань від об’єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об’єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Як свідчать матеріали справи, проведеною планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради відповідачем-1 виявлено порушення п. 2.3 розділу ІІ Порядку № 103, а саме: схема забудови земельної ділянки в будівельному паспорті № 825 від 28.04.2015, яка входить до складу будівельного паспорту, оформлена з порушенням п. 2.10 додатку 3 Порядку № 103; також будівельний НОМЕР_1 (28.04.2015 - дата реєстрації в електронному журналі вихідних документів), оформлено з порушенням, а саме не зазначено дати видачі будівельного паспорту, чим порушено п. 2.8 додатку 2 Порядку № 103.

Щодо порушення п. 2.3 розділу ІІ Порядку № 103 суд встановив, що станом на час видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки по вул. Гоголя, 68 у м. Черкаси, виданого управлінням планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 28.04.2015 № 825-бп на реконструкцію житлового будинку з надбудовою 2-ого поверху (далі - БП № 825-бп) об’єкт будівництва був самочинно збудований, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок садибного типу по вул. Гоголя, 68, м. Черкаси від 07.05.2012 за № 352 (інвентаризаційна справа № 663), виготовлений КП “ЧОБТІ” (який був наявний при перевірці в пакеті документів доданого до будівельного паспорту), де наявна відмітка про самовільне будівництво, а саме: літ. Б-1 (житловий будинок), Б1-1 (житлова прибудова), б, мс (прибудова мансарда).

Окрім того, суд зазначає, що згідно п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об’єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Згідно п. 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), для державної реєстрації права власності у зв’язку із зміною суб’єкта такого права в результаті реконструкції об’єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються, зокрема, документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).

Як свідчать матеріали справи, в свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 27.11.2014 серія НАЕ № 462707 відсутня інформація про успадкування позивачами збудованої будівлі, яка занесена до технічного паспорту. Це дає підставу вважати, що даний об’єкт не введений експлуатацію, а відтак її реконструкція не можлива.

Враховуючи вищевикладене, наміри забудови з реконструкції самочинно збудованого об’єкта та не введеного в експлуатацію не відповідають вимогам чинного законодавства, і подальша реєстрація права власності на зазнане вище майно також неможлива, а тому відповідно до п. 1.1, п. 2.3, п. 2.4 Порядку № 103 уповноваженим органом мало бути прийнято рішення про відмову у видачі будівельного паспорта.

Таким чином рішення управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради № 825-бп, яким видано будівельний паспорт реконструкції житлового будинку з надбудовою 2-го поверху по вул. Гоголя, 68, м. Черкаси, порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, та враховуючи, що вказане порушення не може бути усунуте, відповідач прийняв рішення № 1257 від 01.12.2017 про скасування дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 28.04.2015 № 825-бп, а відтак діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Що ж до порушень 2.8, 2.10 Порядку № 103, а саме: відсутність на схемі забудови земельної ділянки (об’єктом нагляду не зазначені) відстань від об’єкта будівництва до вулиці (доріг), мінімальні відстані від об’єкту будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках (що підтверджується копією схеми забудови) та не зазначення об’єктом нагляду дати видачі будівельного паспорту, то суд зазначає, що дані порушення хоч і мають місце, однак не є окремими підставами скасування будівельного паспорту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, у задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач-1 – ОСОБА_1 (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 68/1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2);

2) позивач-2 – ОСОБА_5 (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 68/1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3);

3) відповідач-1 – головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_6 (18002, м. Черкаси, вул. Небесної сотні, 31/1);

4) відповідач-2 – ОСОБА_7 архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912);

5) третя особа – Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 38715770).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 01.10.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк