Рішення № 76877491, 03.10.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1545/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком, а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 15.08.1980 р. і по даний час працює на педагогічних посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", маючи стаж роботи 41 рік. З 30.01.2018 р. досяг пенсійного віку і йому призначена пенсія за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У зв'язку з цим має право на отримання установленої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Звернувшись до відповідача із заявою від 22.02.2018 р. про призначення пенсії за віком, також просив виплатити йому грошову допомогу згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", додавши до заяви всі передбачені законодавством документи. Однак відповідач відмовив у призначенні і виплаті цієї допомоги з тих підстав, що не має достатнього страхового стажу, оскільки відповідачем не зараховано до нього період роботи з 26.08.1985 р. по 30.01.2018 р. на посаді керівника фізичного виховання Чаплинського професійного аграрного ліцею, так як така посада не передбачена "Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909. Вважає таку відмову протиправною, оскільки ним фактично здійснювалася викладацька робота з фізичного виховання/фізичної культури, право на яке передбачено посадовою інструкцією та функціональними обов'язками, трудовою функцією керівника фізичного виховання Чаплинського професійного аграрного ліцею, посадовою інструкцією тренера спортивної секції Чаплинського професійного аграрного ліцею і є складовим компонентом даної посади. Назва професії "керівник фізвиховання" не передбачена класифікатором професій ДК 003:2010, а передбачалася штатними розкладами/розписами як штатна одиниця в закладі освіти Чаплинському професійному аграрному ліцеї. Характер виконуваної роботи керівника фізичного виховання за своєю змістовною складовою є суттю роботи викладача фізичного виховання з додаванням компоненту організаційно-розпорядчої функції у відношенні до підлеглих викладачів фізвиховання.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2018 р. справу передано для розгляду судді Варняку С.О.

Ухвалою від 06.08.2018 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 22.08.2018 р.

17.08.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що підстави для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком встановлено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однією з яких є робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на певних посадах. Перелік таких посад затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909. Згідно записів трудової книжки, ОСОБА_1 з 26.08.1985 р. працював на посаді керівника фізичного виховання, яка відсутня у Переліку № 909. Таким чином відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судове засідання, призначене на 22.08.2018 р. відкладено у зв'язку з клопотанням представника відповідача на 05.09.2018 р.

Ухвалою від 05.09.2018 р. зобов'язано Чаплинський професійний аграрний ліцей надати документи.

На підставі службової записки судді Варняк С.О. від 12.09.2018 р. та розпорядження заступника керівника апарату суду від 13.09.2018 р. № 151 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого головуючим суддею визначено суддю Бездрабка О.І.

Ухвалою від 14.09.2018 р. суддею Бездрабко О.І. справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 01.10.2018 р.

01.10.2018 р. від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності в письмовому провадженні.

Приписами ч.3 ст.194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився 29.01.1958 р. і згідно записів у трудовій книжці БТ-ІІ № 0664161 працював на наступних посадах в таких установах: з 15.08.1980 р. - вчителем трудового навчання і фізвиховання Скадовської восьмирічної школи; з 01.09.1981 р. по 15.08.1985 р. - вчителем трудового навчання і фізкультури Скадовської середньої школи - у зв'язку з реорганізацію Скадовської восьмирічної школи в Скадовську середню школу; з 26.08.1985 р. по даний час - керівником фізвиховання Чаплинського середнього професійно-технічного училища № 22 (по переведенню); в подальшому Чаплинське СПТУ № 22 перейменовано в Чаплинське середнє професійно-технічне училище № 30, Чаплинське СПТУ № 30 реорганізовано у Чаплинське професійно-технічне училище № 30, Чаплинське ПТУ № 30 реорганізовано у Чаплинський професійний аграрний ліцей.

22.02.2018 р. позивач звернувся до відповідача із заявою за вх. № 123/14 про призначення пенсії за віком та виплату грошової допомоги.

На час звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 мав загальний стаж 41 рік 11 місяців і 21 день, у тому числі на посадах педагогічного працівника більше 38 років.

З 30.01.2018 р. позивачу вперше призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Раніше ОСОБА_1 не призначалась будь-яка пенсія.

У той же час рішенням відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 14 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Херсонській області від 18.05.2018 р. № 3 позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішення обґрунтовано тим, що займана позивачем посада "керівник фізичного виховання" відсутня в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909.

Листом від 24.05.2018 р. № 5693/03-01 відповідач повідомив позивача про те, що згідно записів його трудової книжки до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, можливо зарахувати лише 5 років 1 день на посаді вчителя трудового навчання і фізвиховання Скадовської восьмирічної школи, у той час як період роботи з 26.08.1985 р. по даний час керівником фізичного виховання у Чаплинському СПТУ № 22, СПТУ № 30, Чаплинському ПТУ № 30, Чаплинському професійному аграрному ліцеї неможливо зарахувати до такого стажу, оскільки така посада не передбачена переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV Кабінетом Міністрів України постановою від 23.11.2011 р. № 1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок № 1191).

Пунктом 2 Порядку № 1191 установлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ..., що передбачені: ... переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"... .

При цьому пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Абзацом першим пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають: ... працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

А згідно із частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Отже, вказаними правовими нормами визначена наступна сукупність умов для отримання грошової допомоги:

- досягнення пенсійного віку 60 років;

- на день досягнення цього віку особа повинна працювати в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- наявність страхового стажу для чоловіків 35 років саме на вказаних посадах;

- особа не повинна до цього отримувати будь-яку іншу пенсію.

Згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Дійсно у цьому Переліку відсутня така посада як "керівник фізичного виховання".

Саме це слугувало формальною підставою для відмови позивачу у виплаті грошової допомоги, оскільки, на думку відповідача, у нього відсутній необхідний страховий стаж.

Проте суд звертає увагу на наступне.

Згідно із статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтями 1, 3, 4, 17, 18 Закону України від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту", законодавство України про професійно-технічну освіту базується на Конституції України і складається з Закону України "Про освіту", цього Закону та інших нормативно-правових актів. Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.

Система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійно-технічної освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

До професійно-технічних навчальних закладів, зокрема, належать: ... професійно-технічне училище відповідного профілю; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

А статтею 45 Закону України від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту" передбачено, що до педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти належать викладачі, педагоги професійного навчання, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники фізичного виховання, керівники професійно-технічних навчальних закладів, науково-методичних та навчально-методичних установ, їх заступники та інші працівники, діяльність яких пов'язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу.

Згідно статті 47 вказаного Закону права, обов'язки та соціальні гарантії педагогічних працівників визначаються Законом України "Про освіту" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 54 Закону УРСР від 23.05.1991 р. № 1060-XII "Про освіту", який втратив чинність з 28.09.2017 р. згідно із Законом України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII "Про освіту", перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 63 чинного нині Закону України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII "Про освіту" Кабінет Міністрів України затверджує перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів освіти.

Цим же Законом у підпункті 11 пункту 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення установлено, що за особами, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади педагогічних працівників, зберігаються існуючі професійні права.

Чинною постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким до посад педагогічних працівників віднесено посади завідувача, керівника виробничої (навчальної) практики, фізичного виховання, навчально-виробничої (навчальної) майстерні, відділу (лабораторії, кабінету, частини) з основного напряму діяльності, його заступник.

Отже, посада керівника фізичного виховання професійно-технічного навчального закладу, яку обіймав позивач, є педагогічною, а відтак на нього повинні поширюватись усі професійні і соціальні гарантії, установлені законодавством для педагогічних працівників.

Разом з тим, судом на підставі витягів з наказів про розподіл педагогічного навантаження, довідок про заробітну плату для обчислення пенсії також встановлено, що поряд з виконанням функцій керівника фізичного виховання позивачем здійснювалась педагогічна діяльність як викладачем фізичної культури, за що йому нараховувалась заробітна плата як працівнику освіти.

Отже, аналізуючи правові норми Закону України від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту", Закону УРСР від 23.05.1991 р. № 1060-XII "Про освіту", Закону України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII "Про освіту", постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" у взаємозв'язку з приписами статті 26, пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV; абзацу першого пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII; пунктів 2, 5 Порядку № 1191 та у сукупності із установленими обставинами справи, суд приходить до висновку, що виплата грошової допомоги здійснюється, зокрема, за умови, що особа працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, за наявності відповідного страхового стажу на таких посадах. Посада керівника фізичного виховання, яку обіймав позивач, є педагогічною і він мав педагогічне навантаження, тому період роботи позивача на вказаній посаді підлягає зарахуванню до його стажу роботи, який дає йому право на пенсію за вислугу років.

Оскільки на день призначення пенсії за віком позивач досяг пенсійного віку, раніше будь-яких пенсій не отримував та мав страховий стаж (стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років) понад 35 років - з 15.08.1980 р. по 29.01.2018 р., а тому при призначенні пенсії за віком він мав право на отримання грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах дійшов і Верховний Суд у постанові від 22.05.2018 р. у справі № 308/5434/17.

Наведене спростовує доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 мав страховий стаж на посадах педагогічних працівників лише 5 років 01 день, а відтак і про відсутність правових підстав для виплати йому відповідної грошової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином сплачений позивачем судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (75201, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) щодо відмови ОСОБА_1 (75201, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (75201, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (75201, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 10.2.4