Вирок № 76877287, 03.10.2018, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1771/17

Провадження № 1-кп/177/37/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Строгової Г.Г.

секретаря судового засідання - Маракуца І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040450000582 від 23.07.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Алапаєвськ, Свердловської області, Росія, громадянин України, одружений, працює машиністом електровозу в ПАТ «Українська залізниця» регіональної філії «Придніпровська залізниця», структурний підрозділ «Криворізьке локомотивне депо», військовозобов’язаний, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий;

за ч.2 ст. 286 КК України,

за участі:

прокурора Дремайлова Ю.О.

потерпілого ОСОБА_2

законного представника потерпілої ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2017 року приблизно о 13 годині 00 хвилин в Криворізькому районі, Дніпропетровської області водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1, слідував по проїзній частині автодороги Н-23 «Кропивницький – Кривий Ріг – Запоріжжя» в смт. Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, з боку м. Апостолове в напрямку м. Кривого Рогу, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху вищевказаного автомобілю, яка б дозволила йому контролювати рух автомобілю та безпечно керувати ним, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги п.п. 1.5, 2.3 б), д) та 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

- «1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- «2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ... і не відволікатися від керування ним у дорозі»;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;

- «12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Внаслідок недотримання зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання ДТП, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1, виїхав на праве узбіччя, відносно свого руху, проїзної частини автодороги Н-23 «Кропивницький – Кривий Ріг – Запоріжжя», біля електроопори ВУ 17/1 в смт. Радушне, Криворізького району Дніпропетровської області, та в подальшому допустив неконтрольований занос вищевказаного автомобілю, внаслідок чого керований ним автомобіль виїхав на зустрічну смугу, з послідуючим зіткненням з автомобілем «ВАЗ 211440 – 120 – 120» реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були травмовані.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР № 1465 від 31.08.2017 року, у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закрита травма грудної клітини, переломи задніх відділів 3,4,5 ребер ліворуч зі зміщенням уламків. Забійна рана в проекції правого колінного суглобу, садна лівої верхньої кінцівки та синець лівої гомілки, виявлений комплекс яких знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з ДТП та за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров’я, більше 21 доби.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР № 1590 від 20.09.2017 року, у ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно – мозкова травма: забій головного мозку 2 ст., перелом верхньощелепної пазухи та стінки орбіти ліворуч, забійні рани обличчя, повний вивих 21, 22, 63 зубів, перелом – вивих 11 зуба, що викликало в своєму перебігу синдром поліарганної недостатності, недостатність кровообігу 2Бст, неврологічний дефіцит (кома 1 ст), вторинний менінгіт, які за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища.

Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № 8/10.1 – 229 від 12.09.2017 року, в діях водія ОСОБА_1 по керуванню автомобілем «Шевроле Авео» вбачається невідповідність вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з подією яка розглядається.

Невідповідність вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені злочину по пред’явленому обвинуваченню визнав повністю, пояснивши, що він з 2010 року має посвідчення водія, з 2011 року керує транспортними засобами. 23.07.2017 приблизно о 13.00 він керував автомобілем «Шевроле Авео», та разом зі своєю дружиною ОСОБА_6, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, їхали з смт Апостолово до м. Кривого Рогу зі швидкістю 60 км/год. Погода була ясною, інших транспортних засобів в його напрямку руху не було, дорожня розмітка, яка вказує на рух по коліям була відсутня, ширина дороги - по одній полосі для кожного напрямку, на узбіччі дрібні камінці. На заокругленні дороги він не врахував дорожню обстановку та правим переднім колесом виїхав на узбіччя, в цей же момент він вивернув руль ліворуч, автомобіль став некерованим та виїхав на зустрічну смугу, де сталося зіткнення з автомобілем «ВАЗ». Внаслідок зіткнення він та його дружина не постраждали. Йому відомо, що водій та пасажир автомобіля ВАЗ отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані. Він приїздив декілька разів в лікарню до потерпілих та один раз пропонував грошове відшкодування. В скоєному розкаюється, просив вибачення у потерпілих. Вважає, що матеріальну шкоду повинна відшкодувати страхова компанія.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 23.07.2017 року о 12.50 він зі своєю дружиною та донькою виїхали до м. Зеленодольск на своєму автомобілі ВАЗ 21109, дружина з дитиною сиділи на задньому пасажирському сидінні, дружина праворуч, дитина сиділа по центру. Дорога була сухою. При в’їзді до смт. Радушне він побачив червоний ОСОБА_7, який правими колесами виїхав на узбіччя, після чого вказаний автомобіль розвернуло поперек дороги на його смугу руху. В свою чергу він застосував різке гальмування, однак автомобілі все одно контактували між собою, в результаті чого отримали механічні пошкодження. Після зіткнення зупинилися інші транспортні засоби та люди з них викликали швидку допомогу. На одному із автомобілів його дочку разом з дружиною відвезли до лікарні, а він залишився біля автомобіля, хоча в подальшому також був госпіталізований через отримані тілесні ушкодження. На лікування доньки вони витратили 25 тисяч гривень, на даний час вона продовжує реабілітацію після травм та її лікування потребує подальших витрат. Його лікування оплачувала страхова компанія за місцем роботи. На третій день перебування в лікарні ОСОБА_1 привіз 5 тисяч гривень на лікування. Після одного з судових засідань обвинувачений пропонував 50 тисяч гривень в рахунок відшкодування, однак він відмовився, бо вважає таку суму замалою. Залишки його автомобіля зберігаються у нього до вирішення справи у суді. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 показала, що вона є дружиною ОСОБА_2 та матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6. 23.07.2017 вони разом з чоловіком та дочкою їхали відпочивати до м. Зеленодольска, за дорогою вона не слідкувала. Відчула різке гальмування автомобіля та удар праворуч, після чого автомобіль відкинуло. Дитина впала на підлогу автомобіля. Коли вона її підняла, побачила, що ОСОБА_5 вся в крові, ліва сторона обличчя була дуже ушкоджена. Відразу ж з місця ДТП дитину відвезли до лікарні, де вона тривалий час лікувалася. Внаслідок травмування у дитини погіршився зір та відсутні 4 передні зуба. Наразі вони спостерігаються у лікаря, обличчя у дитини в шрамах та рубцях. Лікування потребує значних матеріальних витрат та часу. Матеріально їм допомагали друзі. Обвинувачений надав її чоловіку 5 тисяч гривень на лікування дочки. Заявлений цивільний позов вона підтримує в повному обсязі, та просить стягнути заявлену суму.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 23.07.2017 року близько 12.00 годин її чоловік ОСОБА_1 керував автомобілем, вона знаходилася в транспортному засобі в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні. Погода того дня була ясною, дорожнє покриття сухим, з якою швидкістю рухався їх автомобіль вона не знає, її чоловік не відволікався під час руху. Коли дорога пішла на заокруглення біля смт. Радушне, колеса їх автомобіля зачепили узбіччя та буквально за секунду їх автомобіль опинився на зустрічній смузі та контактував передньою правою стороною з лівою передньою стороною легкового автомобіля «ВАЗ», після чого автомобіль розвернувся та зупинився. Вона самостійно вийшла із автомобіля, тілесних ушкоджень їй завдано не було. На той момент поруч вже стояли люди, які викликали швидку допомогу. Жінка з дитиною, які були пасажирами автомобіля «ВАЗ» поїхали відразу, а водій лишився, в нього були пошкодженні ноги, пізніше його госпіталізувала швидка медична допомога. Через декілька днів вони з чоловіком їздили до потерпілих в лікарню та передавили кошти в розмірі 5 тисяч гривень. Більше до лікарні не їздили, в зв’язку з тим, що захворіла її сестра.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю та об’єктивно підтверджується дослідженими в ході судового слідства письмовими доказами.

В протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23 липня 2017 року, схемою та фототаблицею до нього зафіксовані обставини, за яких 23.07.2017 року відбулося ДТП, локалізація пошкоджень транспортних засобів та встановлено місце розташування автомобілів учасників ДТП, місце їх зіткнення та напрямки руху зазначених транспортних засобів. (а.п. 12-26).

Автомобіль «Шевроле-Авео» з реєстраційним номером АЕ6092ЕР та автомобіль «ВАЗ 211440 – 120-120» з реєстраційним номером АЕ4967ЕА, згідно постанов слідчого від 23.07.2017 та 26.07.2017 визнані речовими доказом у кримінальному провадженні №12017040450000582 (а.п.32, 36).

Відповідно висновку судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР № 1465 від 31.08.2017 року, у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закрита травма грудної клітини, переломи задніх відділів 3,4,5 ребер ліворуч зі зміщенням уламків. Забійна рана в проекції правого колінного суглобу, садна лівої верхньої кінцівки та синець лівої гомілки. Вище вказані ушкодження могли бути утворені при ударі о тупий твердий предмет, або предмети, якими могли бути деталі салону автомобіля. Характер виявлених ушкоджень в наданих медичних документах на ім’я потерпілого, свідчить, що термін їх виникнення відповідає 23.07.2017 року. Виявлений комплекс тілесних ушкоджень у потерпілого знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з травмою ДТП. Виявлені у нього ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров’я більше 21 доби (термін загоювання кісткової тканини більше 21 доби). П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року (а.п. 68-71).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР № 1590 від 20.09.2017 року, у ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно – мозкова травма: забій головного мозку 2 ст., перелом верхньощелепної пазухи та стінки орбіти ліворуч, забійні рани обличчя, повний вивих 21, 22, 63 зубів, переломо – вивих 11 зуба, що викликало в своєму перебігу синдром поліарганної недостатності, недостатність кровообігу 2Бст, неврологічний дефіцит (кома 1 ст), вторинний менінгіт. Ушкодження виникли від ударної дії тупого твердого предмета (предметів), який міг мати як обмежену, так і необмежену травмуючу поверхню, або при ударі об такий же предмет (предмети), що могло бути в обстановці дорожньо-транспортної пригоди всередині салону автомобіля. Давність виникнення тілесних ушкоджень (дані медичних документів) може відповідати 23.07.2017 року. За своїм характером виявлені ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (п.2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6 (а.п. 72-75).

Висновком судової авто-технічної експертизи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № 8/10.1/229 від 12.09.2017 року визначено, що в діях водія ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по керуванню автомобілем «Шевроле Авео» вбачається невідповідність вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з подією, яка розглядається (а.п. 82-83).

Витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №8/10.1/229 від 12.09.2017 відповідно до довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні №12017040450000582 склали 593 (п’ятсот дев’яносто три гривні) 22копійки (а.п.81).

Після з’ясування обставин, встановлених під час розгляду кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які є належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер та узгоджуються з іншими доказами, покази потерпілого та свідків, оцінюючи досліджені докази, суд дійшов висновку щодо повного підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених з необережності.

Також суд бере до уваги характеристику особи обвинуваченого, згідно якої ОСОБА_1 вину свою в межах пред’явленого обвинувачення визнав, розкаявся в скоєному, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи (а.п.99,100), офіційно працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.п.105,106), одружений (а.п. 96), має матір ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка мешкає разом з ним та знаходиться на його утриманні (а.с. 192, а.п. 104), військовозобов’язаний (а.п. 101,102), раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався (а.п. 98).

Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що потерпілий та законний представник неповнолітньої потерпілої наполягали на суровому покаранні обвинуваченому, матеріальна шкода відшкодована частково, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі на строк в межах санкції інкримінованої статті з позбавленням права керування транспортними засобами, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», раніше не судимий, має на утриманні матір – ОСОБА_9, 24.10.1934 року, яка на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 досягла 82 річного віку та в неї немає інших працездатних дітей (а.с. 192, а.п. 103-104). Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підпадає під дію п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому на підставі ст..3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст.ст. 74, 85, 86 КК України підлягає звільненню від відбування призначеного покарання.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується ст. 100 КПК України та вважає за необхідне визнаний по справі речовим доказом автомобіль НОМЕР_3 – повернути його законному власнику ОСОБА_2 Визнаний по справі речовим доказом автомобіль «Шевроле Авео» згідно досліджених судом документів, які надійшли із Територіального сервісного центру №1248 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області вибув із власності обвинуваченого ОСОБА_1 та новим власником є ОСОБА_10 (а.с. 198-199), якому необхідно залишити вказаний автомобіль.

Відповідно до ст.. 124 КПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведення авто технічної експертизи 8/10.1/229 від 12.09.2017 в сумі 593,22 грн.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди. Зокрема, ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду, в розмірі 84284,17 грн. та 800 000 грн. моральної шкоди на його користь, ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 15975,56 грн. та 700 000 моральної шкоди на її користь.

Ухвалою від 01.11.2017 вказана позовна заява прийнята судом до розгляду та за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_4 до участі в розгляді цивільного позову, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, залучено ПрАТ «СК УНІКА».

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 цивільний позов підтримали у повному обсязі, просили задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 надав суду заперечення проти позову, в яких просив відмовити позивачу ОСОБА_3 в задоволенні її позовних вимог в повному обсязі та частково задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної шкоди, зменшивши її до 10 000 гривень.

Представник ПрАТ «СК УНІКА» в судове засідання не з'явився, повідомлений був належним чином (а.с. 186,202,203,209,210,211,220,222).

Суд, розглянувши зазначені позовні вимоги, вислухавши думку сторін, з урахуванням оцінки всіх обставин справи, вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні в повному обсязі доведена провина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, внаслідок якої ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження, а також був пошкоджений автомобіль НОМЕР_4, який на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА №262930 належить ОСОБА_2.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована у ПрАТ «СК УНІКА», згідно умов полісу страхування № АК/1040466 зі строком дії з 12.10.2016 по 11.10.2017, ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 200000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 100000,00 грн., розмір франшизи складає 1000 грн. (а.с.188).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі. Згідно з п. 1, 3 ст. 1 Закону, потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та\або майну яких, заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Статтею ст. 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду заподіяну життю, здоров'ю та\або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; з стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься шкода, пов'язана: з пошкодженням транспортного засобу; пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що потерпілому ОСОБА_2 заподіяно шкоду у вигляді пошкодження автомобіля «ВАЗ 211440 -120-120» на суму 82284,17 грн. (а.с.68-109), разом з тим ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, передбачений полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності становить 100 000 грн., тобто майновий збиток в повній мірі охоплюється сумою страхового відшкодування.

Крім того, на лікування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 витрачено згідно оригіналів квитанцій 15 975,56 грн., що також охоплюється страховою сумою (лімітом відповідальності) визначеною в полісі обов’язкового страхування за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю в розмірі 200 000 грн.

23.08.2017 постановою слідчого Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, до участі в кримінальному провадженні №12017040450000582 від 23.07.2017, в якості законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, залучено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.п.59).

ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» за страховим відшкодуванням внаслідок події від 23.07.2017 (а.с. 190).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Вказана правова позиція викладена в п.п. 69-74 постанови Великої палати Верховного Суду від 4 липня 2018 № 14-176 цс 18.

А отже позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 84 284,17 грн. та вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_1 на її користь майнової шкоди в розмірі 15 975,56 грн. не підлягають задоволенню,оскільки зобов'язаним суб'єктом перед потерпілими є саме страхова компанія , в якій застрахована цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу, яким керував завдавач шкоди ОСОБА_1 Цивільні позивача вимог до ПрАТ «СК «Уніка» не заявили.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи заявлені потерпілим ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, суд приходить до висновку, що цивільному позивачеві протиправними діями обвинуваченого дійсно спричинена моральна шкода, яка виразилась у моральних переживаннях потерпілого під час ДТП за своє життя і здоров'я та за життя і здоров’я його дружини та доньки, його переживання за стан свого здоров'я та моральних переживаннях пов'язаних зі втратою нормальних життєвих зв'язків в результаті пошкодження транспортного засобу.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу ОСОБА_2, суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок отримання травм, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв'язків їх тривалість. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і оцінює моральну шкоду, спричинену позивачу протиправними діями відповідача в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Суд вважає, що цивільним позивачем ОСОБА_3 також доведений факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях цивільного позивача внаслідок травмування її чоловіка ОСОБА_2 та малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6. Вона вимушена організовувати своє життя та життя своєї доньки, яка внаслідок отриманих травм потребує тривалого лікування в майбутньому, знаходиться на диспансерному обліку у лікаря невролога дитячого, не може відвідувати школу та вимушена навчатися на додому.

Враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір відшкодування моральної шкоди цивільному позивачу ОСОБА_3 в сумі 50 000 гривень, за моральні страждання, які вона зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою відносно її чоловіка та доньки.

При цьому суд зазначає, що законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 не заявлено цивільний позов в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 , п.1 ч.2 ст. 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 286 КК України та піддати покаранню у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку відбування покарання обвинуваченим обчислювати з моменту проголошення вироку.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі п. «є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Речові докази:

- автомобіль «ВАЗ 21140140 – 120 – 120» реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2,- залишити власнику ОСОБА_2.

- автомобіль НОМЕР_5, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 – залишити новому володільцю ОСОБА_10.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні авто технічної експертизи 8/10.1/229 від 12.09.2017 у розмірі 593 (п’ятсот дев’яносто три гривні) 22 копійки, згідно довідки калькуляції вартості (а.п.81).

Цивільний позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали, а особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: