Ухвала суду № 76875618, 03.10.2018, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/2069/18

Провадження № 1-м/220/1/18

У Х В А Л А

Іменем України

03 жовтня 2018 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Чернякової В.С.

прокурора Машкіна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Новосілка клопотання Міністерства Юстиції України про приведення вироку суду Мінського району Мінської області (республіка Білорусь) від 14.12.2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк Донецької області, українця, громадянина України, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1,

у відповідність із законодавством України,

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України звернулось до суду з клопотанням про приведення вироку суду Мінського району Мінської області від 14.12.2017 року відносно ОСОБА_1 у відповідність до діючого законодавства України, зазначивши що останнього вироком суду Мінського району Мінської області від 14.12.2017 року засуджено до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній установі в умовах посиленого режиму з конфіскацією всього майна за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 328 КК Республіки Білорусь (незаконне з метою збуту придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів у великому розмірі, вчинене групою осіб, які раніше вчинили злочин, передбачений ст. 328 КК). ОСОБА_1 знаходиться у виправній установі «Виправна колонія №2» управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Могильовській області, кінець строку відбуття покарання - 14.09.2026 року. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1. 10.05.2018 року ОСОБА_1 подав заяву про передачу його для подальшого відбування покарання до України у відповідності до її законодавства.

Враховуючи викладене, Міністерство юстиції України просить визначити статті КК України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правовопрушення, вчинене ОСОБА_1, визначити йому строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню ним відповідно до вироку суду Мінського району Мінської області від 14.12.2017 року, а також вирішити питання про виконання вироку в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судових витрат в сумі 747 руб. 67 коп.

Оскільки засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у випраній установі «Виправна колонія №2» управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Могильовській області, відповідно до вимог ч. 2 ст. 603 КПК України, останній не повідомлявся про час, місце та дату судового засідання, - розгляд справи визнано можливим у його відсутність.

Міністерство Юстиції України участь представника в судове засідання не забезпечили, надали суду заяву про розгляд клопотання у відсутність представника.

Заслухавши думку прокурора, який вважав, що дії ОСОБА_1 потрібно кваліфікувати за законодавством України за ч.2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання, яке не перевищує термін, призначений вироком суду Республіки Білорусь, задовольнивши відповідне клопотання Міністерства юстиції України, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком суду Мінського району Мінської області від 14.12.2017 року, є громадянином України, надав заяву про передачу його для подальшого відбування покарання до України у відповідності до її законодавства.

Згідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про передачу засуджених 1983 року у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку.

Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироку для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Приводячи вирок суду Мінського району Мінської області Республіки Білорусь від 14.12.2017 року відносно ОСОБА_1 до законодавства України, суд приходить до наступного.

Як вбачається з вироку суду Мінського району Мінської області Республіки Білорусь від 14.12.2017 року (з урахуванням апеляційної ухвали Мінського обласного суду від 06.03.2018 р.), ОСОБА_1, перебуваючи на території Республіки Білорусь, скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст.328 КК Республіки Білорусь, а саме: незаконне з метою збуту придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів у великому розмірі, вчинене групою осіб, які раніше вчинили злочин, передбачений ст. 328 КК.

Згідно розпорядження про виконаня вироку, що набрав законної сили, вирок суду Мінського району Мінської області Республіки Білорусь від 14.12.2017 року відносно ОСОБА_1 набрав законної сили 06.03.2018 р.

Згідно довідки ВУ «Виправна колонія №2» станом на 10.05.2018 р. ОСОБА_1 відбув 7 (сім) місяців 26 (двадцять шість) днів строку покарання, призначеного вироком суду. Невідбутий строк покарання складає 8 (вісім) років 4 (чотири) місяці 4 (чотири) дні. Акт помилування та Закон Республіки Білорусь «Про амністію…» до ОСОБА_1 не застосовувався.

Згідно виписки з медичної амбулаторної карти № 3598 ОСОБА_1 здоровий.

Згідно характеристики ВУ «Виправна колонія №2» ОСОБА_1 характеризується задовільно.

Відповідно до частини 1 ст. 7 КК України громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом.

Згідно діючого законодавства України, незаконне з метою збуту придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичних засобів у великому розмірі, вчинене групою осіб, які раніше вчинили злочин, передбачений ст. 328 КК, яке кваліфіковане за ч. 3 ст. 328 КК Республіки Білорусь, може кваліфікуватися за ч. 2 ст. 307 КК України, санкція за якою передбачає покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до ч.3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 610 КПК України якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 610 КПК України, суд приходить до висновку про можливість приведення у відповідність із законодавством України покарання ОСОБА_1 за вироком суду Мінського району Мінської області Республіки Білорусь від 14.12.2017 року.

При цьому суд зазначає, що визначення судом виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, діючим законодавством України не передбачено.

Частиною 6 ст. 610 КПК України визначено, що при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання.

Вироком суду Мінського району Мінської області Республіки Білорусь від 14.12.2017 року з ОСОБА_1 стягнуто в дохід держави процесуальні витрати в сумі 747 рублів 67 копійок.

Згідно довідки ВУ «Виправна колонія №2» станом на 11.05.2018 р. засуджений ОСОБА_1 має виконавчий лист № 1-766-17 від 14.12.2016 р. на суму 740,67 рублів в дохід держави (процесуальні витрати).

Тому вирок суду Мінського району Мінської області Республіки Білорусь від 14.12.2017 року підлягає приведенню у відповідність з законодавством України і в частині процесуальних витрат.

Суму даних процесуальних витрат суд вважає необхідним визначити у національній валюті відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 03.10.2018 року, який становить 133,1462 грн. за 10 білоруських рублів.

Отже, з ОСОБА_3 в дохід держави Республіка Білорусь підлягають стягненню процесуальні витрати в розмірі 9861,73 грн. (740,67 х 133,1462 = 9861,73 грн.).

Керуючись ст. 602,603, 609,610 КПК України, ст. 9 Конвенції про передачу засуджених 1983 року, суд -

У Х В А Л И В:

Вирок суду Мінського району Мінської області Республіки Білорусь від 14.12.2017 року, яким ОСОБА_1, засуджено за ч. 3 ст. 328 КК Республіки Білорусь до позбавлення волі строком на 9 років з відбуванням покарання у виправній установі в умовах посиленого режиму з конфіскацією всього майна, привести у відповідність до законодавства України.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст. 307 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання рахувати з 14 грудня 2017 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення за період з 14 вересня 2017 року по 13 грудня 2017 року із розрахунку, що один день утримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

Визначити в національній валюті за курсом Національного банку України суму процесуальних витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави Республіка Білорусь в розмірі 9861,73 грн.

Копію ухвали направити Міністерству юстиції України для організації прийняття засудженого в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором.

Суддя О.М. Якішина