Ухвала суду № 76875535, 03.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

03 жовтня 2018 року № 810/4996/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві заяву про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Білоцерківської міської організації Профспілки працівників культури до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення ,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Білоцерківська міська організація Профспілки працівників культури з позовом до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.09.2018 № 2788-56-VII «Про організаційно-правові заходи щодо створення комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 3 в місті Біла Церква».

Також позивачем подано до суду 01.10.2018 заяву про вжиття заходів забезпечення даного позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 06.09.2018 № 2788-56-VII «Про організаційно-правові заходи щодо створення комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 3 в місті Біла Церква».

Заяву обґрунтовує тим, що наслідком виконання оскаржуваного рішення є ліквідація юридичної особи – комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська музична школа № 3. Ліквідація даного закладу значно ускладнить виконання рішення суду, оскільки у разі задоволення позову виникне необхідність відновлення стану, який був до прийняття оскаржуваного рішення міської ради, а саме – необхідно буде скасовувати рішення ліквідаційної комісії, рішення державного реєстратора про скасування запису в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Також необхідно буде поновлювати на роботі колектив навчального закладу, який вже почали звільняти у зв'язку із скороченням, що стане підставою для додаткових витрат, пов'язаних із виплатами за час вимушеного прогулу, а також соціальних виплат та можливих судових витрат на відшкодування моральної шкоди, завданої робочому колективу закладу у зв'язку із неправомірним рішенням.

Крім того, позивач на обґрунтування заяви посилається на те, що оскаржуване рішення має явні ознаки протиправності, оскільки частиною 2 статті 9 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено, що державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на: створення умов для здобуття вихованцями, учнями і слухачами позашкільної освіти; збереження та розвиток мережі державних та комунальних закладів позашкільної освіти без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду.

Отже, позивач вважає, що існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам працівників комунального закладу та учням до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд з огляду на докази, надані стороною у справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що клопотання не є надуманим, спір між сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд, має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін.

Як встановлено судом, Білоцерківською міською радою Київської області прийнято рішення від 06.09.2018 № 2788-56-VII «Про організаційно-правові заходи щодо створення комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 3 в місті Біла Церква».

Вказаним рішенням, зокрема, припинено юридичну особу – комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківська музична школа № 3 (п. 4).

Згідно довідки від 28.09.2018 № 13 первинна профспілкова організація комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська музична школа № 3, у складі якої налічується 40 членів, відноситься до Білоцерківської міської організації профспілки працівників культури.

Аналіз обставин справи свідчить про існування спору між учасниками процесу та реальність загрози порушення прав позивача.

При цьому суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити з дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення. Забезпечення позову у зазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

У Рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2003р від 30.01.2003 зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS № 005 (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Так, згідно ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За змістом ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського суду з прав людини, який визнає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа "Verlagsgruppe News Gmbh проти Австрії" та "Libert проти Бельгії").

У справі "Мікалефф проти Мальти" Суд визнав можливість застосування ст. 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування ст. 6 (справа "Меркіка та інші пороти Мальти").

Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги зміст заявлених позовних вимог, аналіз обставин викладених в обґрунтованій заяві з відповідними доказами, які дають можливість суду зробити висновок про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а невжиття таких заходів у разі задоволення позову призведе до необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав, суд вважає, що заява про забезпечення адміністративного позову у даній справі підлягає задоволенню в частині зупинення дії п. 4 рішення Білоцерківської міської ради Київської області рішення від 06.09.2018 № 2788-56-VII «Про організаційно-правові заходи щодо створення комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 3 в місті Біла Церква».

Стосовно зупинення дії інших пунктів оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Проте, коло заінтересованих осіб внаслідок вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії всього рішення Білоцерківської міської ради Київської області рішення від 06.09.2018 № 2788-56-VII не співвідноситься із правами (інтересом) позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150-154, 241, 243 КАС України ,-

у х в а л и в:

Заяву Білоцерківської міської організації Профспілки працівників культури про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити дію пункту 4 рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 06.09.2018 № 2788-56-VII «Про організаційно-правові заходи щодо створення комунального закладу Білоцерківської міської ради Білоцерківська школа мистецтв № 3 в місті Біла Церква» до набрання законної сили рішенням у даній адміністративній справі.

У задоволенні заяви Білоцерківської міської організації Профспілки працівників культури про вжиття заходів забезпечення позову в іншій частині відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Лапій С.М.