Ухвала суду № 76875222, 03.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4586/18

УХВАЛА

03 жовтня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву про самовідвід по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту

населення у Суворовському районі м. Одесі Департаменту праці та соціальної політики ОМР про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання від 19.09.2016 року відносно ОСОБА_1 за її відповідною заявою про призначення щомісячної адресної допомоги від 15.08.2016 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення строків розгляду відповідної заяви ОСОБА_1 від 15.08.2016 року про призначення щомісячної адресної допомоги та надання повідомлення про прийняте рішення за вказаною заявою;

- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг - за відповідною заявою від 15.08.2016 року до Управління соціального захисту населення у Суворовському районі м. Одесі за період з 15.08.2016 року по 15.02.2017 року, і виплатити їй належні кошти.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 року о 10:41:43 на суддю Андрухіва В.В. розподілено справу №1540/4586/18.

Ухвалою від 17.09.2018 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням першого судового засідання для розгляду справи по суті на 16 жовтня 2018 року на 11:00 год. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

03.10.2018 року суддею Андрухівим В.В. була подана заява про самовідвід у зв'язку з тим, що 28.09.2018 року відповідачем подано до канцелярії суду відзив на позов, до якого додано копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 року по справі № 815/1227/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення у Суворовському районі м. Одесі Департаменту праці та соціальної політики ОМР про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання від 04.04.2017 року відносно ОСОБА_1 за її відповідною заявою про призначення щомісячної адресної допомоги від 20.02.2017 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення строків розгляду відповідної заяви ОСОБА_1 від 20.02.2017 року про призначення їй щомісячної адресної допомоги та визнати протиправною його бездіяльність щодо ненадання їй повідомлення про прийняте рішення за вказаною заявою;

- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг - за її відповідною заявою від 20.02.2017 року до Управління соціального захисту населення у Суворовському районі м. Одесі за період з 20.02.2017 року по 02.06.2017року, і виплатити їй належні кошти.

Суддя зазначив, що рішення у справі № 815/1227/18 було постановлене під його головуванням.

Як вбачається зі змісту позовних вимог по даній справі (№ 1540/4586/18) та по справі № 815/1227/18, вони є тотожними, але стосуються різних за датою видання рішень відповідача про відмову позивачу у наданні допомоги переміщеним особам на проживання.

Слід зазначити, що правові підстави обох позовів та фактичні обставини (за виключенням дати звернення позивача з відповідними заявами, які подаються кожні півроку) є однаковими.

Таким чином, наведеним ОСОБА_1 у позові по справі № 1540/4586/18 фактичним обставинам та правовому обгрунтуванню позову, суддею вже була надана правова оцінка у рішенні від 04.06.2018 року у справі № 815/1227/18.

Крім того, 01.10.2018 року до суду через канцелярію від представника позивача надійшла заява, в якій останній просив суддю Андрухіва В.В. заявити самовідвід у справі, інакше представник позивача заявляє про відвід зазначеного судді від участі у розгляді даної справи. Дана заява також мотивована участю судді Андрухіва В.В. у розгляді справи №815/1227/18.

Відповідно ч. 1 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Розглянувши заяву про самовідвід, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, суд дійшов висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню з наступних підстав.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань адміністративного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у адміністративних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд, відіграє практика Європейського суду з прав людини, в контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому, ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики Європейського суду з прав людини, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Європейський суд з прав людини напрацював критерії, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці Європейського суду з прав людини визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П'єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу"); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства"), тощо.

У справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об'єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання.

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Суддя не тільки виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робить це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів (пункти 1.1-1.6).

Відповідно до п.п.2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до вимог ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у ст.ст. 36-38 КАС України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

Таким чином, суд дійшов висновку що заява про самовідвід судді Андрухіва В.В. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.31, п.4 ч.1 ст.36, ст.ст. 40, 41, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Одеського окружного адміністративного суду Андрухіва В.В. про самовідвід - задовольнити.

Відвести суддю Одеського окружного адміністративного суду Андрухіва В.В. від участі у розгляді адміністративної справи № 1540/4586/18 за позовом ОСОБА_1 (65025, АДРЕСА_1) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65023, м. Одеса, вул. Л. Толстого, 7) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

Адміністративну справу 1540/4586/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії передати до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для проведення повторного автоматичного розподілу в порядку, встановленому ст. 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від судового рішення у справі не підлягає.

Суддя В.В. Андрухів