Вирок № 76874976, 02.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 136/583/17

Провадження № 1-кп/127/1284/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

суддів Жмудя О.О., Федчишена С.А.,

секретаря Кислиці К.О.,

за участю прокурора Шамалюка В.А.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017020200000017 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2017 року біля 22:00 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у будинку № 1 по вулиці Центральній в с. Сиваківці Липовецького району Вінницької області. В цей час між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт. На ґрунті вказаного конфлікту у ОСОБА_2 раптово виник умисел на спричинення смерті ОСОБА_3

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 наніс по одному удару кулаком в область шиї та голови ОСОБА_3, від яких останній упав на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи їх суспільно-небезпечний характер, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, ОСОБА_2 взяв зарядний пристрій до мобільного телефону та намотав його собі на руки для подальшого удушення ОСОБА_3 У зв’язку з тим, що вказаний шнур розірвався у руках ОСОБА_2, останній з метою доведення злочину до кінця, нахилився до ОСОБА_3, схопив його руками за шию та, застосувавши фізичну силу, стиснув її, тим самим позбавивши можливості потерпілого дихати, та утримував до моменту настання смерті ОСОБА_3

Згідно висновку експерта № 64 від 19.02.2017 року, смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії, на що вказує рідкий стан крові, повнокрів’я і набряк внутрішніх органів, дрібно-вогнищеві крововиливи під серозні оболонки. Асфіксія виникла внаслідок стиснення шиї, що підтверджується наявністю на шиї трупа синців та саден, крововиливів в м’які тканини з обох боків, перелому верхнього рогу щитовидного хряща зліва, крововиливу та набряку голосових зв'язок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при зазначених вище обставинах визнав частково, надав суду наступні показання.

ОСОБА_3 його знайомий, який не мав постійного місця проживання та був безхатченком. ОСОБА_3 приютила його колишня дружина, але той привів з собою ще якогось чоловіка, бувшого засудженого. Вони разом пиячили, ображали його дітей. Сусід йому повідомив, що діти бояться заходити до хати. Раніше ці чоловіки били його дітей. Діти проживали разом з його дружиною, а він пішов жити до сестри, оскільки дружина постійно пиячила разом з матір’ю.

Коли він приїхав та зайшов в будинок, то побачив там ОСОБА_3, який лежав на ліжку, та ще одного чоловіка, який лежав на підлозі. Також в будинку були його колишня дружина та діти, які знаходилися в іншій кімнаті. Він підійшов до ОСОБА_3 та незнайомого чоловіка, вдарив їх палицею по ногах та сказав забиратися з будинку. В цей час з ліжка встав ОСОБА_3, вступив з ним у суперечку та замахнувся на нього виделкою. У зв’язку з цим у них виникла бійка. Він двічі вдарив ОСОБА_3 кулаком – один раз в голову, другий – в область кадика. ОСОБА_3 впав, але позаду нього стояв стіл, тому він опинився спертим на нього. Він взяв зарядний пристрій та хотів ним придушити ОСОБА_3, таким чином заспокоїти його. При цьому він не мав наміру вбивати потерпілого. Але шнур зарядного пристрою порвався у його руках, тоді він схопився за шию ОСОБА_3 руками та почав здушувати її. Він утримував ОСОБА_3 за шию, поки той не перестав хрипіти. Він має дуже сильні руки, тому зміг задушити ОСОБА_3, стискаючи за шию просто руками.

Через деякий час він побачив, що ОСОБА_3 без свідомості та викликав швидку допомогу. Коли він виявив відсутність пульсу у ОСОБА_3, то викликав поліцію.

Він не помітив, коли товариш ОСОБА_3 вийшов з будинку.

Він не хотів вбивати ОСОБА_3

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала суду наступні показання. ОСОБА_2 – її зять, вони проживали в одному будинку. ОСОБА_3 вона також знала, останній був безхатченком та працював разом з нею на сміттєзвалищі. Інколи ОСОБА_3 приходив до них додому. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 склалися погані стосунки. Одного дня ОСОБА_3 попросив дозволу пожити у їх будинку, бо на той час була зима і надворі було холодно. Вона дозволили ОСОБА_3 жити у їх будинку.

В день вбивства ОСОБА_3, останній, вона та всі інші дорослі мешканці будинку розпивали спиртні напої, вони напилися та не пішли працювати на смітник, де вони всі заробляли собі на життя. В цей час ОСОБА_2 повернувся додому та почав вимагати, щоб всі припинили розпивати спиртне та розійшлися. Потім ОСОБА_2 теж вживав разом з ними спиртне. Через деякий час вона пішла спати. Бійки вона не бачила.

Вона пам’ятає випадки, коли ОСОБА_3 чіплявся до старшої доньки ОСОБА_2, ображав останню. Але вона не звертала на це уваги.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав суду наступні показання. Він проживає зі своєю сестрою ОСОБА_7 та її дітьми в одному будинку. На той час з ними також проживав ОСОБА_2 В день смерті ОСОБА_3 всі у будинку розпивали спиртні напої. Він перебував в стані алкогольного сп’яніння та пішов спати. Розбудили його працівники поліції, які повідомили, що у будинку сталося вбивство. Обставини злочину йому не відомі.

Він може охарактеризувати ОСОБА_2 як доброго не конфліктного чоловіка, в той час як ОСОБА_3 був агресивний та майже завжди в стані алкогольного сп’яніння.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 відмовилася надавати суду показання на підставі ст. 63 Конституції України.

В судовому засіданні були досліджені документи, надані сторонами кримінального провадження, а саме:

- витяг з кримінального провадження 19.01.2017 року;

- протокол огляду місця події від 19.01.2016 року, згідно якого проводився огляд житлового будинку за адресою: Вінницька область Липовецький район с. Сиваківці вул. Центральна, 1. В ході даного огляду було виявлено труп чоловіка;

- протокол проведення слідчого експерименту від 12.04.2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_2, згідно якого останній розповідав про події, які відбували в ніч з 18 на 19 січня 2017 року, а саме обставини за яких він скоїв вбивство ОСОБА_4;

- висновок експерта № 64 від 19.01.2017 року, згідно якого на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4, даних лабораторних експертиз, враховуючи обставини випадки експерт дійшов наступних висновків:

1) враховуючи морфологічні дані, виявлені під час дослідження трупа ОСОБА_4 можливо зробити висновок, що смерть його настала від механічної асфіксії, на що вказує рідкий стан крові, повнокрів’я і набряк внутрішніх органів, дрібно-вогнищеві крововиливи під серозні оболонки. Асфіксія виникла внаслідок стиснення шиї, що підтверджується наявністю на шиї трупа синців та саден, крововиливів в м’які тканини з обох боків, перелому верхнього рогу щитовидного хряща зліва, крововиливу та набряку голосових зв'язок.

2) при дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлено також садна та синці на обличчі, садна на задній поверхні грудей, які виникли від дії тупих твердих предметів, мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв’язку зі смертю не стоять.

3) при судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,8 о/оо, інші спирти та їх ізомери не виявлено. Така концентрація етилового спирту в крові у живих осіб відповідає тяжкому алкогольному отруєнню;

- висновок експерта № 22 від 20.02.2017 року, згідно якого при дослідженні під’язикової кістки від трупа ОСОБА_8 будь-яких пошкоджень не виявлено. При дослідженні щитовидного хряща виявлено два повні переломи його лівого верхнього рогу, механізм виникнення яких встановити не можливо, у зв’язку із хрящовою структурою травмованих ділянок;

- висновок експерта № 109 від 14.03.2017 року, згідно якого кров ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В;

- висновок експерта № 56 від 07.04.2017 року, згідно якого при дослідженні піднігтьового вмісту правої та лівої рук трупа ОСОБА_3 встановлено наявність крові людини, яка може походити від будь-якої особи (осіб) з групою крові А (ІІ), в тому числі як від ОСОБА_9 так і від ОСОБА_2

Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена досудовим розслідуванням та знайшла повне підтвердження в судовому засіданні з огляду на таке.

ОСОБА_2 повністю визнав всі обставини злочину, однак стверджував, що не мав умислу на заподіяння смерті ОСОБА_3

Суд вважає такі твердження ОСОБА_2 непереконливими. Як вбачається із його власних показань, він не був в стані хвилювання, коли у нього з ОСОБА_3 виник конфлікт, він добре пам’ятає деталі події злочину та описує їх. ОСОБА_2 стверджував, що утримував за шию потерпілого, поки той не перестав хрипіти. При цьому ОСОБА_2 спочатку хотів удушити ОСОБА_3 шнуром від зарядного пристрою, однак навіть коли шнур порвався, ОСОБА_2 не зупинився, а почав стискати шию потерпілого руками, що вказує на прямий умисел ОСОБА_2 вбити ОСОБА_3

Крім того сам ОСОБА_2 показав, що має неабияку силу в руках, тому зміг, стискаючи шию ОСОБА_3 руками, без застосування будь-якого предмета, позбавити його життя. В момент, коли ОСОБА_10 стискав шию ОСОБА_3 руками, він міг і повинен був усвідомлювати, що внаслідок таких його насильницьких дій може настати смерть потерпілого. Що в даному випадку й відбулося. Те, що він не зупинився, поки не почув, що ОСОБА_3 перестав хрипіти, свідчить про наявність в ОСОБА_10 бажання довести свій умисел до кінця, тобто про прямий умисел.

Також винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується його власними показаннями, показаннями свідків та документами, дослідженими в судовому засіданні. Так, свідок ОСОБА_5 стверджувала, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були неприязні стосунки через те, що ОСОБА_3 ображав дітей ОСОБА_2 Також свідок ОСОБА_5 повідомила, що в день вбивства ОСОБА_3 ОСОБА_2 вимагав, щоб пиятики у їх будинку припинилися.

Згідно висновку експерта смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії внаслідок удушення, що повністю відповідає механізму спричинення такого удушення, описаного самим ОСОБА_2

За таких обставин твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що у нього не було умислу на заподіяння смерті потерпілому, суд вважає неправдивими.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом’якшують його покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_2 в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 30 від 06.04.2017 року, ОСОБА_2 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, та на теперішній час на хронічне душевне захворювання не страждав (не страждає), перебував (перебуває) поза будь-яким хворобливим розладом психічної діяльності, міг (може) усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 не потребує.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_2, суд вважає активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей. Суд не враховує як пом’якшуючу покарання обставину щире каяття, оскільки з поведінки обвинуваченого не вбачається критичного ставлення до скоєного.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

За таких обставин, а також враховуючи, що ОСОБА_2 скоїв особливо тяжкий умисний злочин, наслідком якого є смерть людини, суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції його від суспільства, тому ОСОБА_2 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Враховуючи посткримінальну поведінку обвинуваченого, та те, що він сам повідомив про злочин, не намагався уникнути відповідальності, сприяв розкриттю злочину, суд вважає, що термін покарання має бути мінімальним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання на виконання вироку суду.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з моменту затримання – 19.01.2017 року до моменту винесення ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 20.01.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Судді :