Ухвала суду № 76874812, 03.10.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду

03 жовтня 2018 року СєвєродонецькСправа № 360/2996/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо прийняття справи до свого провадження, суд дійшов висновку, що вказану адміністративну справу подано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду помилково.

Так, статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 4 КАС України, адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

За правилами, визначеними частинами третьою, четвертою статті 6 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Разом із пунктом 1 частини першої статті 20 КАС України визначено предметну підсудність адміністративних судів, зокрема, - місцевому загальному суду як адміністративному суду підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідженням доданої до адміністративного позову копії паспорта ОСОБА_1 слідує, що на день звернення до суду позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно з довідкою від 09 червня 2017 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи слідує, що фактичне проживання/перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_1, 02125.

Тобто, позивач є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Таким чином, позивач є внутрішньо переміщеною особою, тобто на нього поширюються положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що підтвердженим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача є АДРЕСА_1, 02125, що підтверджено довідкою від 09 червня 2017 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Так, пред'являючи позов до Луганського окружного адміністративного суду, позивач зазначив, що його фактичне місце проживання за адресою є: 94200, АДРЕСА_3.

Згідно зі статтею 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем по справі є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, тобто місцезнаходженням відповідача є м. Київ, зареєстрованим в установленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача також є АДРЕСА_1.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дана справа територіально підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва, як за встановленим законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, так і за місцем знаходження відповідача.

Тобто в даному випадку позивач дійшов помилкового висновку про наявність альтернативної територіальної підсудності, оскільки матеріали справи свідчать про виключну територіальну підсудність даної справи Окружному адміністративному суду міста Києва.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Разом з тим, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Відповідно до вимог статті 318 КАС України рішення прийняте судом першої інстанції з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно пунктом 2 частиною першою статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана (частини перша, друга статті 30 КАС України).

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, а також ту обставину, що позивачем позовну заяву подано з порушенням територіальної юрисдикції адміністративних судів, суд дійшов висновку про необхідність передати адміністративну справу за підсудністю.

Зважаючи на те, що позивачем було прийнято рішення про подачу позову за місцем своєї реєстрації, а на сьогоднішній день місцем реєстрації позивача є: АДРЕСА_1, 02125, суд дійшов висновку про необхідність направлення матеріалів адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії за підсудністю до Окружного адміністративного позову міста Києва.

Керуючись статтями 20, 25, 29, 241, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяК.О. Пляшкова