Рішення № 76874228, 25.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4237/18

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

-визнати протиправними дії Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо стягнення з неї боргу у розмірі 8831,62 грн;

- зобов'язати відповідача повернути їй безпідставно стягнуті кошти у сумі 790,25 грн.

Позивач мотивувала позовні вимоги тим, що Малинським районним відділом державної виконавчої служби було безпідставно стягнуто з її банківського рахунку грошові кошти в сумі 790,25 грн, про що дізналась у серпні 2018 року з отриманої від обслуговуючого банку виписки. Вважає дії відповідача протиправними, оскільки вимога податкового органу про сплату боргу від 22.06.2016 № Ф-241-17, як єдина можлива підстава для примусового стягнення коштів виконавчою службою, була визнана протиправною рішенням суду від 01.02.2017 в справі № 806/225/17.

Ухвалою суду від 20.09.2018 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

25.09.2018 до суду електронною поштою надійшла заява позивача, в якій просила позов задовольнити в повному обсязі, розгляд справи здійснювати без її участі (а.с.65).

24.09.2018 від представника відповідача надійшло клопотання №1422/7.10-30 про розгляд справи без його участі (а.с.64) та відзив на позовну заяву (а.с.36-63).

В обґрунтування відзиву вказав, що боржник та стягувач у виконавчому провадженні з виконання податкової вимоги №Ф-241-17 не повідомили державного виконавця про факт її скасування рішенням суду. Водночас вказаний обов'язок передбачений нормами Закону України "Про виконавче провадження", у зв’язку із чим вважає дії державного виконавця з примусового виконання вимоги правомірними. Також зазначає, що 20.06.2018 виконавче провадження закрито у зв'язку із отриманням листа від 19.06.2018 з Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області про відкликання податкової вимоги №Ф-241-17, що відповідає приписам чинного законодавства. Більш того, з метою повернення позивачу зайво стягнутих коштів, останній було направлено лист № 13012/7.10-30 з проханням надати реквізити банківського рахунку, проте ОСОБА_1 до відділу не з'явилась, будь-якої інформації з приводу вказаного не надала.

З урахуванням клопотань сторін, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов відповідача, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Встановлено, що 30.12.2016 постановою державного виконавця Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відкрито виконавче провадження №53221448 з примусового виконання вимоги Головного управління Державної фіскальної служби в Житомирській області №Ф-241-17 від 22.06.2016 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави податкового боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 7850,02 грн (а.с.15).

У межах вказаного виконавчого провадження, 14.03.2018 постановою старшого державного виконавця Рябчук О.М. звернуто стягнення на доходи позивача: зобов'язано Пенсійний фонд здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства на користь стягувача, у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 8831,62 грн, в тому числі 7850,02 грн – борг відповідно до податкової вимоги, 785,00 грн – виконавчий збір та 196,60 грн – витрати виконавчого провадження та перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлений до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення (а.с.46).

Згідно відомостей про відрахування з особового рахунку позивача №180930, в період з квітня по липень 2018 року з пенсійного забезпечення ОСОБА_1 здійснено відрахування у загальній сумі 1110,80 грн (а.с.10). Зокрема в квітні 2018 року 274,60 грн, в тому числі відповідно до платіжного доручення №2138 від 23.04.2018 перераховано на депозитний рахунок стягувача 70,91 грн, згідно платіжного доручення №2123 від 23.04.2018 – виконавчий збір у сумі 7,09 грн та витрати виконавчого провадження у розмірі 196,60 грн відповідно до платіжного доручення №2124 від 23.04.2018 (а.с.48-53). У травні 2018 року з рахунку позивача надійшли кошти у сумі 274,60 грн на депозитний рахунок Малинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області, які згідно платіжного доручення №2888 від 18.05.2018 перераховано на депозитний рахунок стягувача (борг у розмірі 249,62 грн) та відповідно до платіжного доручення №2706 від 18.06.2018 – виконавчий збір у сумі 24,96 грн (а.с.54-57).

Водночас податкова вимога №Ф-241-17 від 22.06.2016 була визнана протиправною і скасована постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 в справі № 806/225/17. Постанова набрала законної сили 25 лютого 2017 року (а.с.8-9).

15.06.2018 Малинським управлінням ГУ ДФС у Житомирській області скеровано до відповідача лист №5315/5/06-30-53-17-10 щодо відкликання вимоги №Ф-241-17 від 22.02.2016 у зв'язку з її скасуванням постановою суду в справі № 806/225/17 (а.с.58).

20.06.2018 старшим державним виконавцем Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №53221448 (а.с.59). Вказана постанова супровідним листом №9640/7/.10-30 надіслана ОСОБА_1 20 червня 2018 року(а.с.14).

Вважаючи дії відповідача протиправними щодо стягнення податкового боргу з огляду на скасування податкової вимоги, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ч.1, 2 статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення (ч.1 ст.15 Закону № 1404-VIII).

Права і обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені ст.19 Закону № 1404-VIII.

Згідно ч.1 цієї статті, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Частиною 4 статті 19 Закону № 1404-VIII передбачено, що сторони зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Отже, вказаними нормами передбачений обов'язок сторін виконавчого провадження невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити державного виконавця, зокрема, про виникнення обставин, що обумовлюють зміни у виконанні рішення, а також надається право безпосередньої участі у виконавчому провадженні.

Як вже встановлено судом, податкову вимогу №Ф-241-17 від 22.02.2016 про стягнення боргу з ОСОБА_1 в сумі 7850,02 грн, на підставі якої було відкрито виконавче провадження, скасовано постановою суду, що набрала законної сили 27.02.2017.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, позивач була обізнана із фактом відкриття виконавчого провадження (а.с.44), отже була зобов’язана у відповідності із ч.4 ст.19 Закону № 1404-VIII повідомити відповідача про наявність обставин, що виключали примусове виконання податкової вимоги (набрання законної сили постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі 806/225/17).

Суд також зазначає, що ОСОБА_1, маючи права сторони виконавчого провадження передбачені ст.19 Закону № 1404-VIII, не скористалась ними: не цікавилась станом виконавчого провадження №53221448, маючи особисту заінтересованість у закінченні виконавчого провадження та нестягнені з неї коштів податкового боргу, не повідомила про скасування податкової вимоги №Ф-241-17 від 22.02.2016.

Бездіяльність позивача та недотримання вимог ч.4 ст.19 Закону № 1404-VIII в сукупності призвела до тієї ситуації, що з неї стягувались кошти податкового боргу за вимогою, що вже була скасована.

В свою чергу, відповідач діяв згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження". А саме:

- згідно ч.1 п.5 ст.39 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

- постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини та має бути доведена до відома, надіслана сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення (ч.2 ст.39, ч.1 ст.28 Закону № 1404-VIII).

Таким чином, державний виконавець, отримавши 19 червня 2018 року лист від Малинського управління ГУ ДФС у Житомирській області щодо відкликання вимоги №Ф-241-17 від 22.02.2016 у зв'язку з її скасуванням постановою суду в справі № 806/225/17, правильно вчинив дії по закінченню виконавчого провадження у відповідності до вимог ч.1 п.5 ст.39 Закону, у момент, коли дізнався про такі обставини.

При цьому слід наголосити, що чинним законодавством не встановлено обов'язку державного виконавця звертатись із запитами до судів України з метою з’ясування факту скасування податкової вимоги рішенням суду щодо тієї чи іншої особи. Насамперед такий обов’язок і кореспондуючий йому інтерес лежить на зацікавленій стороні виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено неправомірність дій державного виконавця по стягненню коштів у межах виконавчого провадження №53221448, оскільки про наявність підстав для закриття виконавчого провадження в період з 25.02.2017 до 19.06.2018 відповідачу не було відомо, у зв’язку із чим останнім вчинялися виконавчі дії, спрямовані на виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-241/17 від 22.02.2016.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті кошти у сумі 790,25 грн, слід зазначити наступне.

Позивач не надала доказів звернення до Малинського районного відділу державної виконавчої служби із проханням/вимогою про повернення їй грошей в сумі 790,25 грн.

Відповідач, в свою чергу, як видно із листа №13012/7-10-30 від 04.09.2018 та відзиву на позовну заяву, не заперечує факт зайво стягнутих ним коштів з пенсійного забезпечення позивача та не відмовляється повернути такі кошти (а.с.63).

Отже, в цій частині спірних відносин між ОСОБА_1 та Малинським районним відділом державної виконавчої служби не існує.

Необхідно також вказати, що ч.1 ст.40 Закону № 1404-VIII передбачено, що «у разі закінчення виконавчого провадження…проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.»

Згідно ч.7 ст.27 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

У зв’язку із наведеним, суд зазначає, що позивач не позбавлена права на звернення до суду у випадку відмови відповідачем у поверненні коштів в сумі 790,25 грн (в тому числі і суми стягнутого виконавчого збору) або ж відмови у поверненні внаслідок неузгодженості суми цих коштів.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та недоведеність позивачем протиправності дій органу виконавчої служби, у задоволенні позову слід відмовити.

Вимога позивача в частині постановлення окремої ухвали про притягнення до відповідальності винних осіб Малинської ДВС також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вирішених судом.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 255, 295, 287 КАС України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов