Рішення № 76873703, 27.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 р. Справа№805/4239/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування розпорядження та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.06.2018 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування розпорядження від 23.11.2017 та зобов’язання здійснити нарахування та виплату належної пенсії за віком з 01.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до моменту виникнення спірних правовідносин отримував пенсію до 01.12.2017.

20.12.2016 зареєструвався за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Толбухіна, б. 1-а (на контрольованій території) та звернувся до установи відповідача із заявою про продовження виплати пенсії. В грудні 2017 року розпорядженням від 23.11.2017 у виплаті пенсії відмовлено у зв’язку з відсутністю довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи.

У подальшому, листом відповідача № 46/ш-01-01-08 від 25.05.2018 роз’яснено, що він має право звернутися до УСЗН за довідкою внутрішньо переміщеної особи або за письмовою відмовою від видачі такої довідки.

Позивач, посилаючись на положення Конституції України, вимоги Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення” тощо, просить суд скасувати розпорядження від 23.11.2017 та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за віком з 01.12.2017.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, у зв’язку з чим 09.07.2018 через канцелярію суду надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що позивач, у розумінні Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, є внутрішньо переміщеною особою не зважаючи на зміну місця реєстрації.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 позовна заява залишена без руху.

Позивач у визначений судом строк усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.06.2018 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 зупинено провадження в адміністративній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №805/402/18-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.09.2018 поновлено провадження у справі 805/4239/18-а.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1; 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Толбухіна, б. 1-а.

Відповідач в даних правовідносинах є суб’єктом владних повноважень у відповідності до приписів п.7 ч.1 ст.4 КАС України.

Відповідно до посвідчення, ОСОБА_1 має право на одержання пенсії за віком.

У грудні 2016 позивач звернувся до установи відповідача із заявою про виплату пенсії та, як вбачається з матеріалів пенсійної справи і не заперечується сторонами, отримував її до 01.12.2018.

Розпорядженням Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.11.2017 припинено виплату пенсії позивачеві з 01.12.2017.

Зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована в паспорті на підконтрольній українській владі території з 20.12.2016.

Відповідач, у відповідь на звернення позивача, листом від № 46/ш-01-01-08 від 25.05.2018 повідомив, що внутрішньо переміщена особа не втрачає свого статусу з підстав зміни місця реєстрації. Водночас, дана особа має право за власним бажанням подати заяву до УСЗН про відмову від довідки ВПО. Враховуючи зазначене, виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 призупинена. Для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно звернутися до відповідача та подати заяву та діючу довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або відмову у реєстрації внутрішньо перемішеної особи, яка винесена УСЗН.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.

Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України № 1058-ІV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Селидовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято розпорядження від 23.11.2017 про припинення виплати пенсії позивачу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, у зв’язку з відсутністю довідки про реєстрацію.

Суд зазначає, що посилання представника Управління на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”, а також на Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, суд не приймає до уваги, з огляду на те, що вказані постанови не є законом, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено.

Отже, зазначені відповідачем підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058.

При таких обставинах суд, виходячи з пріоритетності норм, застосовує вимоги ст.49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18, яке, у відповідності до постанови ОСОБА_2 Верховного Суду, набрало законної сили 04.09.2018.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, оскільки дана адміністративна справа є типовою, суд, при ухваленні рішення враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у вищевказаному рішенні за результатами розгляду зазначеної зразкової справи.

Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування Розпорядження Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.11.2017 та зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком з 01.12.2017.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 11 червня 2018 року позивачеві відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 № 2246-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року складає 1762 грн.

Таким чином, у зв’язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Толбухіна, б. 1-а) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41247274; 85400, Донецька область, м.Селидове, вул. Героїв Праці, б. 6) про скасування розпорядження та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Скасувати розпорядження Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85400, м. Селидове, вул. Героїв праці 6, ЄДРПОУ 41247274) від 23.11.2017 про відмову у виплаті з 01.12.2017 пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1; 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Толбухіна, б. 1-а).

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85400, м. Селидове, вул. Героїв праці 6, ЄДРПОУ 41247274) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Толбухіна, б. 1-а) виплату пенсії за віком з 01.12.2017.

Стягнути з Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85400, м. Селидове, вул. Героїв праці 6, ЄДРПОУ 41247274) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 вересня 2018 року.

Суддя Ушенко С.В.