Ухвала суду № 76873571, 02.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відводі судді

02 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4155/18

категорія 5.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів" до Житомирської обласної ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Про", про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

21.08.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Коростишів" (вул. Молодіжна, 4, Слобідка, Коростишівський район, Житомирська область,12512) із позовом до Житомирської обласної ради (майдан ОСОБА_1, 1,Житомир,10014) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоун Про" ( вул. Жилянська, 72-А, Київ 33, 01033) про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018 для розгляду даної справи визначено головуючим суддю Лавренчук О.В.

Ухвалою від 27.08.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.09.2018

01.10.2018 представник ТОВ "Стоун Про" подав до суду заяву про відвід судді Лавренчук О.В. (т.2 а.с. 118а-118в), в обґрунтування якої зазначив, що суддя Лавренчук О.В. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, оскільки наявні обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, а саме в порушення ч. 3 ст. 165 КАС України та ч. 1 ст. 176 КАС України в ухвалі від 27.08.2018 суддя Лавренчук О.В. не встановила строк третій особі для підготовки своїх міркувань, аргументів та відповідних доказів і надання пояснень до позову та відзиву, чим фактично порушила право третьої особи на надання пояснень щодо позову та відзиву, передбачене ст.ст. 44 та 165, 176 КАС України, а отже й право на захист.

За результатами розгляду питання про заявлений відвід суддя Лавренчук О.В. дійшла висновку про його необґрунтованість та внаслідок чого, відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2018, справу № 0640/4155/18 передано для визначення судді щодо вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду №289 від 02.10.2018 "Щодо призначення судді для вирішення питання про відвід" призначено автоматизований розподіл справи №0640/4155/18, для визначення судді щодо вирішення питання про відвід судді Лавренчук О.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2018, автоматизованою системою документообігу суду для вирішення питання про відвід судді Лавренчук О.В. визначено суддю Семенюка М. М.

Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про відвід судді Лавренчук О.В. не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або чи був він безсторонній у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував себе суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується поки не надано доказів протилежного.

Суд вважає, що заявником не надано переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що суддя проявляє особисту упередженість при розгляді даної справи.

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться".

Доводи заявника про неупередженість та об'єктивності судді, які обґрунтовані тим, що ухвалою від 27.08.2018 у справі № 0640/4155/18 суддя Лавренчук О.В. встановила лише відповідачу строк для подання відзиву на позов, при цьому не встановили строк третій особі на подання письмових пояснень щодо позову та відзиву, чим фактично порушила засади судочинства встановлені Конституцією України та КАС України, суд вважає хибними, оскільки останні жодним чином не можуть свідчити про упередженість та зацікавленість судді при вирішенні справи, так як не зазначення в ухвалі про відкриття провадження третій особі строку для подання пояснень щодо позову або відзиву не позбавляє третю особу на їх подання, так як це абсолютне право передбачене чинними нормами законодавства і не залежить від прописання їх в ухвалі суду.

Також, як вбачається з матеріалів справи, третя особа реалізувала надані їй ч. 1 ст. 176 КАС України права та 01.10.2018 надав пояснення на відзив на позовну заяву (т.2 а.с. 119-121).

Крім того, ч. 3 ст. 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Стоун Про" отримало ухвалу від 27.08.2018 про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі 07.09.2018 (т.1 а.с. 93) (тобто саме з даного моменту третій особі стало відомо про те, що в ухвалі не зазначено строку, який дається третій особі для надання пояснення на відзив на позовну заяву), а початок підготовчого засідання відбувся 12.09.2018 (т.1 а.с. 120)

Враховуючи вищевикладену норму та беручи до уваги дату отримання третьою особою ухвали про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі та дату початку підготовчого засідання, то заява про відвід повинна була бути подана в період з 07.09.2018 по 12.09.2018, чого третьою особою зроблено не було, доказів поважності причин пропуску строку третьою особою не надано.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ТОВ "Стоун Про" не наведено і матеріалами справи не підтверджено обставини, які б викликали сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В. при розгляді даної адміністративної справи, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про відвід судді.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Стоун Про" у задоволенні заяви про відвід судді Лавренчук Ольги Володимирівни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя М.М. Семенюк