Ухвала суду № 76873083, 28.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 вересня 2018 р. Справа №805/2468/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття ухвали: 10 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Широбоковій М.О., розглянувши у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції адміністративний позов уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 територіальне управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень, скасування записів,-

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_5, довіреність від 17.09.2018 року

від відповідача - не з'явився

від третьої особи 1 – не з'явився

від третьої особи 2 - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 30.01.2012 року, про вилучення обтяження на майно, що передане в іпотеку, а саме: квартиру № 47, що розташована за адресою: Донецька область, вул. Ляшенка, будинок 2а та припинення іпотеки;

- скасувати (вилучити) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис щодо вилучення обтяження на майно, що передане в іпотеку (реєстраційний номер № 5948307) від 30.01.2012 року на об’єкт нерухомості, а саме: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які внесені приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2;

- скасувати (вилучити) в Державному реєстрі іпотек записи щодо припинення іпотеки (реєстраційний номер № 5954058 та реєстраційний номер № 5954336) від 30.01.2012 року на об’єкт нерухомості, а саме: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, які внесені приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року відкрито провадження по справі № 805/2468/18-а та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні 05 липня 2018 року розгляд справи №805/2468/18-а розгляд справи за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, скасування записів ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 територіальне управління юстиції в Донецькій області.

У підготовчому засіданні 11 липня 2018 року розгляд справи №805/2468/18-а відкладено до 04 вересня 2018 р. о 14:00 год.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання по справі № 805/2468/18-а за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_3 територіальне управління юстиції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, скасування записів до 28 вересня 2018 року о 10 годині 00 хвилин.

В підготовче засідання 28.09.2018 року з’явився повноважний представник позивача, повноважні представники відповідача та третіх осіб не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що є відомості в матеріалах справи.

У підготовчому судовому засіданні на обговорення поставлено питання про закриття провадження в адміністративній справі, оскільки даний спір стосується скасування рішень щодо прав власності на об'єкт нерухомого майна, та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 01.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 854/нд-11-07 (далі по тексту – Договір) згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти на придбання житла у розмірі 89 100,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 31.10.2030 року.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту № 854/нд-11-07 від 01.11.2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_4 01.11.2007 року було укладено іпотечний договір № 854/нд-11-07/1, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстраційним № 7063, за яким останній передав ОСОБА_8 в іпотеку належну йому на праві власності квартиру, що знаходиться за адрес: АДРЕСА_3.

На підставі договору Іпотеки до Державного реєстру іпотек 01.11.2007р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 було внесено записи щодо іпотеки з реєстраційними номерами 5954058, 5954336.

Також до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 01.11.2007 р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 було внесено запис щодо обтяження (реєстраційний номер 5948307) зазначеної в договорі іпотеки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов’язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь «АТ ОСОБА_8», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ОСОБА_9 передає (відступає) ОСОБА_8 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов’язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_8 банк,замінює ОСОБА_9 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов’язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ОСОБА_9 ОСОБА_8 прав вимоги до боржників ОСОБА_8 переходить відступається) право вимагати (замість ОСОБА_9) від боржників повного, належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема і за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 854/нд-11-07 від 01.11.2007 року та Іпотечним договором № 854/нд-11-01/І від 01.11.2007 року та Іпотечним договором № 854/нд-11-07/І від 01.11.2007 року. А тому, АТ «Дельта Банк» є новим кредитором за зазначеними правочинами.

22 березня 2018 року в ході перевірки заставного майна відповідно до Іпотечного договору № 854/нд-11-07/І від 01.11.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим №7063 було виявлено факт, що 30.01.2012 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийнято рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки за реєстраційними номерами 5954058, 5954336, та державну реєстрацію припинення обтяження № 5948307 на зазначену в договорі іпотеки квартиру, про що внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для здійснення реєстраційних дій приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 в Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна зазначено: ухвалу Кіровського районного суду м. Донецька від 11.10.2011 року.

Позивач вважає прийняті приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 рішення від 30.01.2012 року про державну реєстрацію припинення іпотеки та державну реєстрацію припинення обтяження на майно, що передане в іпотеку, а також внесення відповідного запису до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна – протиправним та таким, що протирічить нормам діючого законодавства.

З підстав викладеного суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства; фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися «судом, встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір – спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг, або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративного суду належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб’єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, що узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду – його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_10 Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №802/1792/17-а.

Відповідно до ст. 19 Цивільно – процесуального кодексу України, (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_10 Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №815/6956/15.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

В контексті викладеного, враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов’язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, тому провадження у справі підлягає закриттю.

Разом з тим суд роз'яснює, що відповідно Цивільного процесуального кодексу України позивач може звернутись з даним позовом до відповідного місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

Керуючись статтями 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 183, 199, 205, 238, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 30.01.2012 року, про вилучення обтяження на майно, що передане в іпотеку, а саме: квартиру № 47, що розташована за адресою: Донецька область, вул. Ляшенка, будинок 2а та припинення іпотеки; скасування (вилучення) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис щодо вилучення обтяження на майно, що передане в іпотеку (реєстраційний номер № 5948307) від 30.01.2012 року на об’єкт нерухомості, а саме: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, які внесені приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2; скасування (вилучення) в Державному реєстрі іпотек записи щодо припинення іпотеки (реєстраційний номер № 5954058 та реєстраційний номер № 5954336) від 30.01.2012 року на об’єкт нерухомості, а саме: квартиру, що розташована за адресою: Донецька область, вул.Ляшенка, АДРЕСА_4, які внесені приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 – закрити.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено та підписано в нарадчій кімнаті 28 вересня 2018 року та проголошено у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції в присутності представника позивача.

Повний текст ухвали складений та підписаний 01 жовтня 2018 року.

Роз’яснити позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Роз’яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Кочанова П.В.