Ухвала суду № 76872356, 20.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/1207/18 Головуючий 1 інстанції: Нестайко Ю.В.

Справа №616/882/17 Доповідач: Грошева О.Ю.

Категорія: злочини у сфері обігу наркотичних засобів

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого - Грошевої О.Ю.,

суддів - Курило О.М., Гришина П.В.,

при секретарі - Григорян І.І.,

за участю прокурора - Крестьянінової І.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на ухвалу Великобурлуцького районного суду Харківської області від 10 січня 2018 року відносно ОСОБА_1, –

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_1, звільнено його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України, а провадження по справі закрито.

В обґрунтування прийнятого рішення суд вказав на те, що обвинувачений ОСОБА_1 пройшов курс лікування від наркотичної залежності під час досудового розслідування, а відповідно до ч.4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 ст. 309 КК України.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Харківської області просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вказує на те, що в мотивувальній частині ухвали суду від 10.01.2018 р. не зазначено в чому саме обвинувачувався ОСОБА_1, його ставлення до пред?явленого обвинувачення, не вказані висновки суду щодо вини обвинуваченого в інкримінованому йому злочині, не встановлений довідками та не підтверджений в судовому засіданні діагноз «наркоманія» у ОСОБА_1

Крім того, зазначив, що у справі відсутні будь-які належні докази того, що він потребував лікування, а не звернувся до медичного закладу з метою ухилення у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Таким чином, на думку прокурора, суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та необґрунтовано застосував положення ч.4 ст. 309 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, ОСОБА_1, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд повинен з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставила за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Отже, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, якщо: її вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, доведена; вона виявила бажання вилікуватися і для цього звернулася до відповідного закладу добровільно та розпочала лікування; заявила клопотання особисто чи через захисника про її звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на цій підставі.

Задовольняючи клопотання обвинуваченого, суд першої інстанції керувався тим, що у довідці, виданій 16.11.2017 р. комунальним закладом охорони здоров’я «Обласний наркологічний диспансер», зазначено, що ОСОБА_1 з 13.11.2017 р. розпочав стаціонарний курс лікування від наркотичної залежності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», згідно яких вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з’ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування він неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватись від наркоманії, а не ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

В той же час матеріали провадження не містять даних про те чи страждав ОСОБА_1 на наркоманію та завершив курс лікування від наркотичної залежності.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами прокурора з приводу того, що суд першої інстанції рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 309 ч. 4 КК України прийняв передчасно, не з’ясувавши всіх фактичних обставин кримінального провадження, необхідних для прийняття рішення про закриття кримінального провадження з огляду на наступне.

Так звільнення від кримінальної відповідальності це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справі і можливо лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним Кодексом України.

Частина 4 ст. 309 КК України передбачає певні обставини звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Таким чином рішення про звільнення особи від такої відповідальності можливо лише після встановлення, чи дійсно в її діях є склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а без дослідження доказів під час проведення підготовчого судового засідання встановлення цих обов’язкових обставин судом є неможливим.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з доводами прокурора з приводу того, що рішення про закриття кримінального провадження є передчасним, а висновки суду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою у відповідності до ст. 409 КПК України для скасування судового рішення.

Оскільки рішення про закриття кримінального провадження судом першої інстанції було прийнято під час підготовчого судового засідання, ухвала суду підлягає скасуванню із призначенням нового судового розгляду з тієї ж стадії судового провадження в суді першої інстанції.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Ухвалу Великобурлуцького районного суду Харківської області від 10 січня 2018 року відносно ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає

Головуючий -

Судді -