Ухвала суду № 76871322, 26.09.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13671/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Степаненко І.Б., за участю прокурора Боярського П.В., розглянувши клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Кантура І.С. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12018100040008441 від 10 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в:

слідчий Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Кантур І.С., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Боярським П.В. звернувся до суду з клопотанням про арешт, а саме: каблучки зовні схожої на срібну з написом «Спаси и сохрани», мобільного телефону білого кольору марки «Самсунг дуос» із сім карткою мобільного оператора «Київстар»; предмету зовні схожого на розкладний ніж; предмету зовні схожого на плоскогубці, що мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та які були вилученні 10 вересня 2018 року за адресою: м. АДРЕСА_1 із забороною використання, розпорядження, відчуження вказаного майна.

Клопотання мотивовано тим, що 10 вересня 2018 року, близько 01 год 15 хв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували біля ринку «Березняки», що по бульвару Давидова у м. Києві, де в цей час також перебував раніше їм незнайомий потерпілий ОСОБА_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наздогнали у підземному переході потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_4 схопила останнього за руку з метою припинення його руху. В цей час, ОСОБА_3 дістав зі своєї кишені предмет схожий на складний ніж та підставив його до горла потерпілого, з метою подолання опору та почав погрожувати ним останньому.

У подальшому, ОСОБА_6, сприймаючи дану погрозу як реальну, побоюючись за власне життя та здоров'я, надав на вимогу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Самсунг Дуос», вартістю 700 грн, срібне кільце з написом «Спаси и сохрани», вартістю 300 грн. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побігли до виходу з підземного переходу, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, таким чином завдали ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 1000 грн.

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 10 вересня 2018 року було затримано у порядку ст. 208 КПК України та під час проведення особистого обшуку, в період часу з 04 год 09 хв до 04 год 21 хв у ОСОБА_3 вилучено каблучку зовні схожу на срібну з написом «Спаси и сохрани», мобільний телефон білого кольору марки «Самсунг дуос» із сім карткою мобільного оператора «Київстар»; предмет зовні схожий на розкладний ніж; предмет зовні схожий на плоскогубці.

Зазначені речі постановою слідчого від 10 вересня 2018 року визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні.

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження №12018100040008441 від 10 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання, слідчий посилається на те, що арешт майна накладається з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при усуненні недоліків було з поважної причини пропущено строк на усунення недоліків, у зв'язку з тим, що кінцева дата усунення недоліків припала на неробочий день, тому не було можливості належним чином завірити клопотання після усунення недоліків, у зв'язку із чим клопотання було здане на пошту у перший робочий день. Із зазначених підстав просив поновити строк на подання клопотання про накладення арешту. Також підтримав у повному обсязі клопотання про накладення арешту та просив його задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали, яким обґрунтовується клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах визначеного строку.

Враховуючи, що обов'язок наданням причинам пропуску процесуального строку статусу поважних законодавцем покладено саме безпосередньо на слідчого суддю, а обов'язок по доведенні цієї поважності на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 КПК України при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.

Згідно ч. 7 ст. 115 КПК України при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 115 КПК України якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.

Як вбачається з відмітки на супровідному листі, яким було повернуто прокурору клопотання на усунення недоліків, зазначене клопотання отримане 19 вересня 2018 року.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року прокурору встановлено строк для усунення недоліків - 72 години.

Зважаючи на дату отримання Київською місцевою прокуратурою №4 клопотання, крайньою датою для усунення недоліків було 22 вересня 2018 року.

Згідно поштового відстеження рекомендованого повідомлення у відділення пошти Київ-100 прокурором слідчим здане клопотання 24 вересня 2018 року.

Слід відзначити те, що 22 вересня 2018 року припадає на суботу, яка є неробочим днем, а наступним робочим днем є 24 вересня 2018 року.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приймає до уваги пояснення прокурора та вважає їх такими що заслуговують на увагу, враховуючи фактичну часову неможливість своєчасного виконання вимог передбачених процесуальним законодавством через наявність вихідних днів, оскільки для виконання вимог ухвали від 13 вересня 2018 року необхідним було вчинення дій, які можна було виконати органом досудового розслідування лише у робочий день.

На підставі зазначеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про поновлення строків для звернення з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

10 вересня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1, було проведено в порядку ст. 208 КПК України обшук ОСОБА_3, під час обшуку якого було виявлено та вилучено: каблучку зовні схожу на срібну з написом «Спаси и сохрани», мобільний телефон білого кольору марки «Самсунг дуос» із сім карткою мобільного оператора «Київстар»; предмет зовні схожий на розкладний ніж; предмет зовні схожий на плоскогубці.

Постановою слідчого від 10 вересня 2018 року вилучені речі визнані речовими доказами по кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Як вбачається з ч. 1 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України визначеною, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що в разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вищевказане майно, є тимчасово вилученим майном та з урахуванням наведених слідчим підстав, на нього може бути накладений арешт на підставі ст. 170 КПК України, так як існує сукупність розумних підозр вважати, що дані речі мають значення доказів вчинення злочину, а отже з метою збереження доказів від пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження існує потреба в їх арешті.

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Із зазначених підстав слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, ст. 175, ст. 309, 372, ст. 392, ст. 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Боярського П.В. про поновлення строку для подання клопотання задовольнити та поновити даний строк.

Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Кантура І.С. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12018100040008441 від 10 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК Українимайно, а саме: каблучки зовні схожої на срібну з написом «Спаси и сохрани», мобільного телефону білого кольору марки «Самсунг дуос» із сім карткою мобільного оператора «Київстар»; предмету зовні схожого на розкладний ніж; предмету зовні схожого на плоскогубці.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Боярського П.В.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: В.Б. Левко