Ухвала суду № 76870969, 24.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/710/18 Справа № 709/247/18 Категорія: ч.3 ст.185 КК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю прокурораОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 липня 2018 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

с.Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської області, житель

с.Першотравневе, Чорнобаївського району, вул. Молодіжна, 32,

українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, на

утриманні дітей не має, не працюючий, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1, раніше судимий:

- 27.12.2011 року Чорнобаївським районним судом Черкаської

області за ч.2,3 ст. 185 КК України до 3 роки 6 місяців позбавлення

волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання

звільнений з іспитовим строком на 1 рік, 18.01.2013 постановою

Чорнобаївського районного суду від відбуття покарання

звільнений;

- 23.09.2015 року Чорнобаївським районним судом Черкаської

області за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на

підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з

іспитовим строком на 1 рік;

- 03.01.2017 року Чорнобаївським районним судом Черкаської

області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на

підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково

приєднано покарання, призначене за вироком Чорнобаївського

районного суду від 23.09.2015 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України у

виді 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначено до відбуття

2 роки 6 місяців позбавлення волі; відповідно до ухвали

Апеляційного суду Черкаської області змінено вирок і призначено

остаточно до відбуття 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільнений

18.10.2017 відповідно до Закону України "Про амністію",

визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахується з моменту затримання - 20.12.2017 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 - тримання під вартою в Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор», до вступу вироку в законну силу залишений без змін.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 1110,48 грн..

Вирішено долю речових доказів

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за те, що він будучи раніше судимим за умисні злочини проти власності на шлях виправлення не став та скоїв новий злочин. Так, 19 грудня 2017 року близько 21-00 години, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, протиправно, з метою особистого збагачення шляхом вільного доступу, знявши гачок з дверей, що ведуть до приміщення сараю в домоволодінні, що розташоване по вул. Троїцька, 18, в с.Першотравневе Чорнобаївського району Черкаської області проник до його приміщення, звідки викрав мотоблок марки "ZIRKA SH-41", який належить ОСОБА_10, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №8/88 від 25.01.2018 року становить 7375,95 грн.. В подальшому з допомогою ОСОБА_11, який є особою з обмеженими можливостями, а саме незрячий, перемістив мотоблок до місця проживання ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 до його виявлення та вилучення працівниками поліції. Такими діями обвинуваченим потерпілій спричинено матеріальних збитків на суму 7375,95 грн..

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 ставиться питання про зменшення йому міри покарання, оскільки він є інвалідом, йому постійно потрібно вживати ліки, крім того, на даний час працює.

В апеляційній скарзі прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_9 ставиться питання про те, що даний вирок підлягає скасуванню через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості.

На думку обвинувачення, засудженому застосовано покарання, яке за своїм видом та розміром є явно несправедливим через м’якість

Не заперечуючи доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, прокурор вважає, що суд при призначенні покарання не в повній мірі врахував особу засудженого та характер його діянь.

Судом не враховано рекомендації та роз’яснення, викладені в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", відповідно до якої, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Неодноразові притягнення до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, вчинення засудженим ОСОБА_8 нового умисного кримінального правопорушення проти власності, його негативна характеристика з місця проживання, небажання працювати свідчать про антисоціальну спрямованість засудженого. Крім того, ОСОБА_8 18.10.2017 було звільнено з місця відбування покарання відповідно до ЗУ «Про амністію», але останній проігнорував надану можливість на виправлення та вчинив новий злочин.

Вищевикладені обставини свідчать про підвищений ступінь суспільної небезпеки засудженого та вчиненого ним злочину. У зв’язку з викладеним, прокурор вважає, що процес виправлення засудженого можливий лише в умовах ізоляції його від суспільства з призначенням покарання у вигляді реального позбавлення волі із застосуванням більш суворого покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

В зв’язку в викладеним прокурор просив вирок Чорнобаївського районного суду від 13.07.2018 стосовно ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м’якості. Під час апеляційного розгляду дослідити матеріали, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_8. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним та засудити за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі.

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 від 20.08.2018, яка за своїм змістом є повністю ідентичною його попередній апеляційній скарзі ставиться питання про пом’якшення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, шляхом застосування щодо нього ст.69 або ст.75 КК України.

В доповненні до апеляційної скарги прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_9 ставиться питання про те, що згідно із статтею 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта. Проте місцевим судом не дотримано зазначених норм закону в частині стягнення витрат за проведення експертизи. Як вбачається з вироку місцевого суду, судом першої інстанції в порушення вимог кримінального процесуального закону з обвинуваченого стягнуто судові витрати за проведення експертизи. Таке визначення, як судові витрати у кримінальному процесуальному кодексі України відсутнє. Прокурор вважає, що при ухваленні нового вироку необхідно стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи від 25.01.2018 №8/88.

Крім того, відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 №5 до відомостей про особу підсудного, які мають значення для справи і які належить зазначати у вступній частині вироку, крім тих, що прямо передбачені у ст.333 КПК України (ст.374 чинного КПК України), належать, зокрема, й такі: місце роботи чи навчання, громадянство, участь у Великій Вітчизняній війні, інвалідність, нагороди, дані про непогашену і незняту судимість.

Дані щодо наявності в обвинуваченого всіх судимостей, які не знято та непогашено в установленому законом порядку, є даними, що характеризують його особу, та відносяться до відомостей, що мають значення для справи, зокрема для вирішення питання про обґрунтованість обвинувачення за інкримінованими злочинами та призначення відповідного виду та міри покарання.

Проте в порушення вказаних вимог кримінального процесуального закону та судової практики, під час ухвалення місцевим судом вироку стосовно ОСОБА_8 у його вступній частині, крім даних щодо незнятих та непогашених судимостей, безпідставно зазначено відомості про вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27.12.2011, оскільки постановою Чорнобаївського районного суду 18.01.2013 ОСОБА_8 звільнений від відбуття покарання. В зв’язку з вищепереліченим прокурор просила вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.07.2018 стосовно ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м’якості, а також істотно порушення вимог кримінального процесуального закону.

Під час апеляційного розгляду дослідити матеріали, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_8.

Виключити із вступної частини вироку посилання суду на засудження ОСОБА_8 вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27.12.2011 за ч.2,3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнення на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним та засудити за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи від 25.01.2018 №8/88

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити доповнену апеляцію прокурора з вказаних у ній мотивів та заперечував проти задоволення апеляції обвинуваченого ОСОБА_8, думки обвинуваченого ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 щодо необхідності задоволення апеляційної скарги обвинуваченого з наведених у ній підстав та заперечення щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, провівши часткове судове слідство, пов’язане з дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого ОСОБА_8, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягає до задоволення, а доповнена апеляційна скарга прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_9 підлягає до часткового задоволення, а вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 липня 2018 року до зміни з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, вирок обґрунтований перевіреними судом доказами, яким дана вірна юридична оцінка і на які суд посилається у вироку.

Дії ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України судом першої інстанції кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання судом першої інстанції були взяті до уваги всі обставини кримінального провадження, зокрема вірно враховано відсутність обставин, що пом’якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8, що він на обліку лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, на утриманні дітей немає, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується негативно, має скарги на стан здоров’я та враховуючи наведене, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий суд вірно прийшов до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства і не знайшов підстав для застосування до нього ст.ст. 69 та 75 КК України, оскільки призначення іншого виду покарання не буде відповідати характеру скоєного злочину, ступеню його суспільної небезпеки, не буде належним чином сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним інших злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції належним чином були виконані вимоги ст.65 КК України, оскільки призначене йому покарання є розмірним і достатнім скоєному ним.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, воно не має на меті завдати фізичних страждань або приниження людської гідності засудженого.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора в частині посилення покарання задоволенню не підлягає, оскільки ним не наведено переконливих даних, які б давали підстави для задоволення, в цій частині, вимог апеляції прокурора.

Що стосується твердження обвинуваченого ОСОБА_8 про необхідність пом’якшення йому міри покарання, шляхом застосування щодо нього ст.69 або ст.75 КК України, то ці доводи його апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки місцевим судом при призначенні покарання було враховано відсутність обтяжуючих обставин і при призначенні покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції належним чином були виконані вимоги ст.65 КК України, оскільки призначене йому покарання є розмірним і достатнім скоєному ним, до того ж воно є мінімальним, передбаченим відповідною санкцією статті КК України.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом можливе за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченим ОСОБА_8 який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, належних висновків не зроблено та знову вчинив корисливий злочин. Тобто злочинна діяльність обвинуваченого ОСОБА_8 носить систематичний характер.

Колегія суддів апеляційного суду не вбачає жодної обставини, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, а відсутність обтяжуючих його вину обставин була врахована судом першої інстанції і в зв’язку з цим було призначено мінімальне покарання, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає, оскільки обвинуваченим не наведено переконливих даних, які б давали підстави для застосування йому більш м’якого покарання ніж передбачено законом.

Під час ухвалення місцевим судом вироку стосовно ОСОБА_8 у його вступній частині, крім даних щодо незнятих та непогашених судимостей, безпідставно зазначено відомості про вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27.12.2011, оскільки постановою Чорнобаївського районного суду 18.01.2013 ОСОБА_8 звільнений від відбуття покарання.

В зв’язку з цим суд апеляційної інстанції вважає необхідним виключити із вступної частини вироку посилання суду на засудження ОСОБА_8 вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27.12.2011 за ч.2, 3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнення на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Як вбачається з матеріалів провадження судом першої інстанції не дотримано норм закону в частині стягнення витрат за проведення експертизи, оскільки місцевий суд, в порушення вимог кримінального процесуального закону з обвинуваченого стягнув судові витрати за проведення експертизи, а таке визначення, як судові витрати у кримінальному процесуальному кодексі України відсутнє.

Колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи від 25.01.2018 №8/88 в сумі 1110,48 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124, 404, 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора з доповненням задовольнити частково.

Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 липня 2018 року, відносно ОСОБА_8 – змінити.

Виключити із вступної частини вироку посилання суду на засудження ОСОБА_8 вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27.12.2011 за ч.2,3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнення на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Виключити з вироку вказівку суду про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 судових витрат в сумі 1110,48 грн..

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи від 25.01.2018 №8/88 в сумі 1110,48 грн..

В решті частини вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 липня 2018 року, відносно ОСОБА_8 – залишити без змін.

Вирок суду вступає в законну силу з моменту проголошення ухвали апеляційним судом, та дані судові рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку на протязі 3-х місяців, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :