Постанова № 76870810, 27.09.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4095/18

Номер справи місцевого суду: 493/1152/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018 року м. Одеса

Справа №493/1152/17

Провадження №22-ц/785/4095/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

Головуючого – Калараш А.А.,

суддів – Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання – Драганової Ю.С.,

учасники процесу:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приват Банк»,

відповідач - ОСОБА_2,

представник відповідач - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, діючої в інтересах ОСОБА_4, на рішення Балтського районного суду Одеської області, ухвалене під головуванням судді Наумчака Л.І., 24 січня 2018 року в м. Балта Одеської області, повний текст рішення складено 31.01.2018 року,

встановив:

У липні 2017 року позивач ПАТ «КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до договору № б/н від 25.03.2009 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 2600.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_4 зобов’язався вчасно погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, та також інші витрати згідно умов договору та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, про що свідчить підпис ОСОБА_4 у заяві.

Враховуючи те, що відповідач не належним чином виконував умови договору, в зв’язку з чим станом на 31.05.2017 року виникла заборгованість у розмірі 16 118.55 грн., позивач просив суд стягнути на користь Банку з ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 16 118,55 грн. за кредитним договором №б/н від 25 березня 2009 року, яка складається з наступного: 2 533,40 грн. – заборгованість за кредитом; 10 5361,41 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1 780,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 743,74 грн. – штраф (відсоткова складова); судові витрати у розмірі 1 600,00 грн.

Представник відповідача позов не визнала.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 24 січня 2018 року позов ПАТ «КБ «Приват Банк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.03.2009 року в сумі 16 118.55 грн., судовий збір в сумі 1 600 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, діюча в інтересах ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Балтського районного суду Одеської області від 24 січня 2018 рокуу справі №493/1152/17 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в судовому рішенні відсутня жодна обґрунтована оцінка аргументів, які містяться в запереченні відповідача до позову; суд не перевірив відповідність виписки з карткового рахунку та розрахунку заборгованості за договором; не надана оцінка нарахування заборгованості за процентами за користування кредитом, не встановлено період їх нарахування так як розрахунок наданий за період з 25 березня 2009 року по 31 травня 2017 року, а відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_3, діючої в інтересах ОСОБА_4, підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – зміні в частині стягнення пені, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Банк набув право вимоги стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту, оскільки відповідач свої зобов’язання за договором кредиту виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 16 118,55 грн.

Проте, повністю погодитися з висновками суду першої інстанції не можна.

Колегія суддів, частково погоджується з доводами апеляційної скарги.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що 25.03.2009 року між ПАТ КБ « ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір б/н, що включає в себе заяву разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правила користування платіжною картою» та «Тарифами Банку», згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 2600.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 відсотків річних на суму залишку заборгованості за кредитом ( а.с. 6-13).

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п. 3.2 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Згідно п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою.

Згідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» вбачається, що за кредитним договором від 25.09.2009 року ОСОБА_4 банком видано чотири кредитні картки з терміном дії до 11/12 ( а.с. 9)/.

З анкети-заяви від 25.03.2009 року вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки; що ОСОБА_4 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна” та особистим підписом засвідчила (в), що “ Я згодна (ен) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...” ( а.с. 154-155).

З довідки про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 55 днів пільгового періоду” вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо (а.с. 156).

Кредитний договір є дійсним та ні ким не оспорювався.

Відповідач ОСОБА_4 свої зобов’язання за договором кредиту виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 31.05.2017 року виникла заборгованість у розмірі 16 118,55 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 2 533,40 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 10 561,41 грн., заборгованість за пенею та комісією - 1 780,00 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 743,74 грн.,що підтверджується розрахунком заборгованості, який узгоджується з умовами договору кредиту .

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом») (а.с. 3-5, 85-92).

В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_4-ОСОБА_3 було заявлено про застосування строку позовної давності (а.с.100).

Відповідно до розрахунку заборгованості ,наданого позивачем в обґрунтування позовних вимог вбачається , що пеня нарахована за період з 01.04.2009 року по 31.05.2017 року (а.с.3-5) .

Згідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно приписів статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Суд першої інстанції не звернув уваги на те , що пеня нарахована Банком у строк понад один рік .

З врахуванням того, що відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, тому пеня має бути нарахована за період з 24.07.2016 року по 31.05.2017 року ,а тому доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції строку позовної давності при стягнення пені , заслуговують на увагу.

За таких підстав, стягненню підлягає пеня у розмірі 650 грн. ,а загальна сума заборгованості становить у розмірі 14988,55 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 2 533,40 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 10 561,41 грн., заборгованість за пенею - 650,00 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 743,74 грн.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність обґрунтованої оцінки аргументів відповідача в рішенні суду, оскільки в рішенні суду надано правове обґрунтування позовних вимог та заперечень відповідача.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те , що суд першої інстанції не перевірив відповідність розрахунку заборгованості виписці з карткового рахунку , оскільки відповідачем не надані ,а матеріали справи не містять докази у спростування розрахунку заборгованості. Тому, відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, суд розглянув справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Стосовно посилань відносно строків позовної давності, колегія суддів прийшла до наступного, що строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Відповідачем були здійснені дії, що свідчать про визнання ним свого боргу перед банком. Згідно виписки з рахунку відповідач неодноразово здійснював погашення заборгованості, останнє з яких було зроблено ним 11.09.2014 року. Позивач звернувся до суду 17.07.2017 року, тобто в межах встановленого законом строку / ст. 257, ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України/.

За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_3, діючої в інтересах ОСОБА_4, підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову Банку.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, діючої в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 24 січня 2018 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Позов ПАТ «КБ «Приват Банк» до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.03.2009 року в сумі 14988,55 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1 498,8 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28.09.2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області: ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7