Рішення № 76869428, 24.09.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1090/18

Номер провадження 2/194/458/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі - Сафоновій А.Г.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про зменшення розміру аліментів на утримання дітей, в якій зазначає, що за виконавчим листом від 25.11.2010 року по справі № 2-1001/10 з нього стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини від його доходів на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь його матері - ОСОБА_2. Позивач вказує, що йому стало відомо, що колишня дружина - ОСОБА_2 вийшла заміж та змінила своє прізвище на «Ножніна», про що зазначено у постанові державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату від 12.04.2018р. ВП № 39138616. Також з нього на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку.

Позивач зазначає, що на даний час змінився його матеріальний стан - з квітня 2018 року він працевлаштувався до ФОП ОСОБА_7 водієм та саме з квітня 2018 року отримує заробітну плату у розмірі 3750,00 грн. на місяць. При сплаті аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/2 частки від його заробітної плати йому і залишається лише 1875 грн., що є меншим за встановлену діючим законодавством мінімальну заробітну плату, яка станом на 01.01.2018 року, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» становить 3732 грн., та майже дорівнює прожитковому мінімуму на одну особу, що складає з 01.07.2018 року - 1777,00 грн.. Крім двох дітей, на його утриманні ще перебуває його дружина - ОСОБА_3 і на ті кошти, що залишаються після сплати аліментів на дітей у сумі 1875 грн. він повинен ще утримувати свою дружину, яка на даний час не працює. Оскільки утримання дітей покладається на обох батьків, то якщо певну суму будуть надавати також і матері дітей, то загалом діти будуть отримувати суму, яка буде перевищувати суму прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

У зв'язку з чим, позивач просить суд зменшити розмір аліментів, стягуваних з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 до 1/6 частини його доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; зменшити розмір аліментів, стягуваних з нього на користь ОСОБА_3 на утримання дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1/4 до 1/6 частини його доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; виконавчий лист від 25.11.2010 року по справі № 2-1001/10 та судовий наказ від 26.04.2018 року у справі № 194/383/18, видані Тернівським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - повернути з виконання.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти винесення заочного рішення, просить розглядати справу без його участі. Крім того, стосовно відзиву, наданого відповідачем ОСОБА_2, пояснив, що він дійсно сплатив ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів у сумі 12500 грн., які він запозичив у свого роботодавця - ОСОБА_7, змушений був сплатити їх в такому розмірі, оскільки 08.08.2018 року державний виконавець повідомив його про накладення арешту на його майно у разі несплати ним суми боргу по аліментах саме у такому розмірі. Також, зазначив, що підставою для подання ним позову була та є зміна його матеріального становища, тобто отримання мінімальної заробітної плати, а не зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Окрім цього, зазначив, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України у редакції від 03.07.2018 року розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, його ж заробітку не достатньо для сплати аліментів на двох малолітніх дітей у розмірі прожиткового мінімуму, оскільки його дохід на місяць складає 3750,00 грн.(а.с. 41-42).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином (а.с. 37), однак раніше надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає повністю, вважає їх безпідставними. Аліменти, що стягуються з ОСОБА_1 дорівнюють 50 відсотків його заробітної плати, що допускається нормами чинного законодавства. Окрім того, зазначила, що в додатках до позовної заяви ОСОБА_1 долучено постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.04.2018 року, по виконавчому провадженню № 39138616 відкритого на підставі виконавчого листа № 2-1001 від 25.11.2010 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на її користь на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини його доходів. З даної постанови вбачається, що борг ОСОБА_1 по аліментах станом на 03.04.2018 року становить 15984, 42 грн. В серпні 2018 року боржник сплатив їй всю заборгованість і на даний час борг по сплаті аліментів у нього відсутній. Вважає, що дана обставина вказує на те, що позивач отримує заробітну плату більше, ніж зазначено в його довідці про доходи, адже працює він водієм-далекобійником. Відповідач також зазначила, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення та звернула увагу на те, що їх син ОСОБА_4 перебуває на «Д» обліку в КЗ «ЦПМСД м. Тернівки» і у зв'язку з цим потребує додаткових витрат. Розмір аліментів, які сплачує позивач на утримання їхнього сина в теперішній час складає 937 грн. на місяць не дивлячись на те, що 03.07.2018 року Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання, який набирає чинності через місяць після опублікування, відповідно до якого мінімальний розмір аліментів збільшено до прожиткового мінімуму - з 1 липня 1777 грн..

Крім того, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 проживає разом зі своєю дружиною та малолітньою дитиною за однією адресою, тому доходи які отримує позивач, а також аліменти, які отримує його дружина з цих доходів на утримання дитини, в розмірі 1/4 частини все одно залишаються в їх сімейному бюджеті. У зв'язку з чим, ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог позивача заперечує в повному обсязі (а.с. 31-34).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, однак надала до суду письмову заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги позивача не визнає у зв'язку з тим, що вона не працює та інших доходів окрім аліментів та допомоги в розмірі 860 грн. не має, просила розглянути справу без її участі (а.с. 40).

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що з позивача ОСОБА_1 на користь кожного з відповідачів стягуються аліменти у розмірі по 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) на утримання дітей, а саме: на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується виконавчим листом, виданим Тернівським міським судом Дніпропетровської області 09.12.2010 року (а.с. 8) та постановою державного виконавця Тернівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 12.04.2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника (а.с. 9-10); на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується судовим наказом Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26.04.2018 року, який набрав чинності 26.04.2018 року (а.с. 11).

З довідки, виданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 від 25.06.2018 року № 4, видно, що ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_7 (а.с. 13-14) водієм, його заробітна плата за квітень-травень 2018 року складає 7500,00 грн., та з нього стягнуті аліменти за квітень 2018 року в сумі 1875,00 грн., за травень - 1875,00 грн. (а.с. 12).

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З правових позицій, викладених у абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», видно, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Також у п. 23 даної Постанови, зазначено, що відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Стаття 192 СК України дозволяє констатувати, що при вирішенні вимог щодо зменшення розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і одержувача.

Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 216/7779/15-ц.

Судом встановлено, що позивач з 03.04.2018 року працює водієм у ФОП ОСОБА_7 та отримує заробітну плату в розмірі 3750,00 грн. (а.с. 12).

Відповідно до розписки, ОСОБА_1 08.08.2018 року отримав в борг у ОСОБА_7 суму в розмірі 12500 грн., які він зобов'язався віддавати частинами протягом двох років (а.с. 42). Із письмової заяви позивача (а.с. 41) видно, що суму в розмірі 12500 грн. він сплатив ОСОБА_2 як заборгованість зі сплати аліментів, що визнається відповідачем ОСОБА_2 у відзиві.

Разом з тим, зобов'язання позивача щодо боргу по розписці від 08.08.2018 року не є підставою для зменшення розміру аліментів, однак суд враховує ту обставину, що з квітня 2018 року відповідач працює водієм та отримує заробітну плату в розмірі 3750,00 грн. на місяць, з якої відраховуються аліменти в розмірі 1875 грн. та податок з доходів фізичних осіб в розмірі 675,00 грн. (а.с. 12), що є зміною його матеріального становища.

Крім того, з матеріалів справи видно, що після прийняття рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25.11.2010 року по справі № 2-1001/10, на підставі якого видано виконавчий лист від 09.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - сина ОСОБА_4, позивач створив нову сім'ю та має дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується судовим наказом Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26.04.2018 року, а тому наявні підстави для зменшення розміру аліментів стягуваних з позивача на користь відповідачів.

Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Долучена відповідачем ОСОБА_2 до матеріалів справи довідка Комунальної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки» про те, що ОСОБА_4, 2008 року народження, перебуває на «Д» обліку в КУ «ЦПМСД в м. Тернівка» з діагнозом ДНСВП, ВСД, астено-неврологічний синдром, плоско-вальгусні стопи і у зв'язку з чим, потребує додаткових витрат, не може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1, оскільки питання щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину вирішується відповідно до положень ст. 185 СК України.

Посилання відповідача ОСОБА_2 у відзиві, що позивач працює водієм - далекобійником та отримує заробітну плату, більшу ніж зазначено в його довідці про доходи, суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, проте, в матеріалах справи міститься довідка про доходи позивача, видана ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_7, відповідно до якої заробітна плата відповідача складає 3750 грн. на місяць (а.с. 12).

Доводи відповідача ОСОБА_3 щодо того, що вона не працює та інших доходів, окрім аліментів та допомоги у розмірі 860 грн. не має, суд не може прийняти також до уваги, оскільки дані обставини нічим не підтверджені, будь-яких доказів відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд враховує, що розмір аліментів не повинен бути нижчим ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також, що відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України на двох дітей стягується одна третина заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Постановляючи рішення, суд врахував положення п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до якого у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

З огляду на те, що обставини, на які посилався позивач знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачами належними та допустимими доказами, виходячи з встановлених судом обставин справи та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та зменшення розміру стягуваних аліментів з позивача на користь відповідачів на утримання дітей з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів його доходів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 80-81, 258-259, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 183, 192 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей- задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Тернівка, Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Тернівка, Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, на утримання дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виконавчий лист від 25.11.2010 року по справі № 2-1001/10 та судовий наказ від 26.04.2018 року по справі № 194/383/18 видані Тернівським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - повернути з виконання.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Тернівський міський суд Дніпропетровської області.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач-1: ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач-2: ОСОБА_3, адреса: Дніпропетровська область, м. Тернівка.

Повний текст судового рішення складений 01.10.2018 року.

Суддя: І.С. Солодовник