Ухвала суду № 76869372, 17.08.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/1349/17

Провадження № 6/200/199/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

при секретарі: Санжаровській Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до суду з заявою, в якій просить замінити стягувача ПАТ «Енергобанк» на його правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі № 200/1349/17.

Заявник посилається на те, що відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 18 травня 2018 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 15-000367-01 від 23.02.2012 року, боржником за яким є ОСОБА_1.

У судове засідання представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», а також Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" та боржник ОСОБА_1 не з’явилися, про час і місце судового розгляду були повідомлені. Оскільки їх неявка не перешкоджає судовому розгляду, заяву розглянуто в їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» підлягає задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 06 липня 2017 року у справі № 200/1349/17 стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 15-000367-01 від 23.02.2012 року на користь ПАТ "Енергобанк" у сумі 81926,49 грн., та понесені судові витрати в сумі 1600 грн.

18 травня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» був укладений договір № 21 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Банк, тобто ПАТ «Енергобанк» відступає шляхом продажу новому кредиторові, тобто ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», належні банку права вимоги банку до позичальників, заставодавців, поручителів, визначених у Додатку № 1 до договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов’язки боржників або які зобов’язані виконати обов’язки боржників за кридитними договорами, договорами поруки та застави, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них.

Згідно Додатку № 1 до договору № 21 від 18 травня 2018 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги за кредитним договором № 15-000367-01 від 23.02.2012 року, боржником за яким є ОСОБА_1.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦПК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд змінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія) правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.

Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20 листопада 2013 року зазначила, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» для правонаступників усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає, що є достатні підстави для заміни сторони виконавчого провадження - стягувача з ПАТ «Енергобанк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.

Замінити первісного стягувача – Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі № 200/1349/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Е.В. Женеску